Ухвала

від 25.02.2014 по справі 813/7612/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 р. Справа № 876/14944/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Запотічного І.І., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представника відповідача: Холявка І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 року у справі за позовом приватного підприємства "ОСОБА_4" до Городоцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

встановила:

У жовтні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Городоцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 04.10.2013 року №0000892200 на суму 276955,50 грн. та форми "В4" від 04.10.2013 року №0000882200 на суму 19777,00 грн.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що розмір податкового кредиту, відповідно до податкових накладних від контрагента ТзОВ "Абсолют-Бест" за період квітня, травня, липня 2012 року цілком обґрунтовано нормами діючого законодавства. Зазначає, що первинні бухгалтерські документи, що супроводжували господарські операції, укладені між позивачем та складені у відповідності до вимог законодавства, оформлені належним чином, а операції, по яких сформовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість, пов'язані з власною господарською діяльністю позивача. Відтак, ПП "ОСОБА_4" жодним чином не порушувало норм податкового законодавства, документально доведеними є факти поставки між контрагентами, реальність дій позивача щодо оплати отриманого товару, його подальше використання у власній господарській діяльності, належного оформлення та здачі до податкового органу відповідних податкових декларацій, в зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення прийнято неправомірно та такі підлягають скасуванню. Просив позов задоволити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Городоцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 04.10.2013 року №0000882200 та №0000892200.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Городоцька об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами позапланової виїзної перевірки з питань правильності визначення податкового зобов'язання та податкового кредиту за період квітня, травня, липня 2012 року по взаєморозрахунках з ТзОВ "Абсолют-Бест" складено акт № 488/2200/30425896 від 17.09.2013 року.

За результатами перевірок встановлено відсутність ознак реальності вчинення ТзОВ "Абсолют-Бест" господарських операцій за період з 01.03.2012 року по 31.10.2012 року та з 23.01.2012 року по 02.07.2013 року, об'єкту оподаткування податком на додану вартість та об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Перевіркою ПП "ОСОБА_4" встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4 п. 198.6 ст. 198 ПК України, що, на думку податкового органу, призвело до завищення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2012 року в сумі 19777,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду за липень 2012 року в сумі 19777,00 грн., та залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за липень 2012 року в сумі 19777,00 грн.

На підставі акта перевірки позивачу 04.10.2013 року винесено податкові повідомлення-рішення №0000882200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 19777,00 грн. та №0000892200, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 276955,50 грн., з них за основним платежем - 221566 грн., 55391,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судовою колегією встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем укладено з ТзОВ "Абсолют-Бест" договір №901 від 02.04.2012 року поставки килимових виробів з найменуванням, зазначеним у накладних, які є невід'ємною частиною договору. Згідно даного договору, продавець (ТзОВ "Абсолют-Бест") зобов'язується передати у власність покупця (ПП "ОСОБА_4") товар (килимові вироби). Покупець зобов'язаний такий товар прийняти та оплатити. Сумою договору є вартість, визначена в видатково-прибутковій накладній, що погоджена між сторонами. Оплата здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок продавця не пізніше 90 робочих днів з дати передачі товару продавцем. Договір діє до 02.04.2015 року.

Додатковою угодою від 03.04.2012 року до договору поставки №901 від 02.04.2012 року визначено, що транспортування товару здійснюється продавцем в пункт розвантаження ПП "ОСОБА_4" - АДРЕСА_1.

Транспортування ТМЦ підтверджено наданими позивачем копіями товарно-транспортних накладних серії НРО № 00104 від 06.04.2012 року, серії НРО № 00110 від 16.04.2012 року, серії НРО № 000050 від 14.05.2012 року, серії НРО № 000059 від 21.05.2012 року, серії НРО № 000089 від 03.07.2012 року (автомобіль ЗИЛ 130Б д.н.з. НОМЕР_1, водій ОСОБА_2, автопідприємство - ТзОВ "Сталь-Інвест-Груп", замовник перевезення - ТзОВ "Абсолют-Бест", вантажоодержувач - ПП "ОСОБА_4", пункт розвантаження - АДРЕСА_1, вантаж (килими згідно перелічених накладних) одержав - ОСОБА_3).

Зміст господарської операції між ПП "ОСОБА_4" та ТзОВ "Абсолют-Бест" цілком відповідає основному виду діяльності позивача - оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям.

Разом з тим, під час проведення перевірки податковим органом було виявлено залишки поставлених ТзОВ "Абсолют-Бест" ТМЦ на складі позивача, що не заперечувалось представником Городоцької ОДПІ в судовому засіданні. Отримані килими позивач відобразив на рахунку 281 (Товари на складі).

Крім того, ТзОВ "Абсолют-Бест" в період взаємовідносин з ПП "ОСОБА_4", було зареєстроване платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 16.02.2012 року № 200029246, яке анульовано лише 18.10.2012 року.

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 ПК України, податковий кредит визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності), в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України, г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

У відповідності до п. 198.4 ст.198 ПК України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно із п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Зі змісту ч 1 ст. 204 ЦК України випливає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Таким чином єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки.

Відтак, судова колегія апеляційного суду звертає увагу, що ні в суді першої інстанції ні під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції податковим органом не надано суду жодних судових рішень, якими б визнавалися недійсними договори, укладені між ПП "ОСОБА_4" та ТзОВ "Абсолют-Бест".

Факт поставки товарів позивачу підтверджується достатніми первинними бухгалтерськими документами, оформленими у відповідності до вимог законодавства. В зв'язку з цим не можна вважати наявність актів про неможливість проведення зустрічних звірок чи інших документів податкового органу, в тому числі тих, якими досліджено і надано оцінку операціям продавця з третіми особами, підставою для висновку про безтоварність операцій за умови наявності усіх належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість повинно здійснюватися на основі дослідження таких факторів, як рух активів у процесі здійснення господарської операції.

Наведена позиція повністю узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011р №742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України".

Наданий позивачем договір із ТзОВ "Абсолют-Бест" підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками, при його укладенні сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, а, тому, такий договір створює, змінює та припиняє правовідносини між позивачем та його контрагентом.

Таким чином, підсумовуючи наведене первинні та інші документи, що були надані під час проведення документальної перевірки ПП "ОСОБА_4" та подані в ході судового розгляду в суді першої інстанції на підтвердження позовних вимог, зокрема, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні супроводжуючі документи, банківські виписки, договір тощо підтверджують зв'язок понесених витрат позивача по придбанню ТМЦ з його господарською діяльністю. Зазначені документи в силу приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", є первинними документами, оформлені належним чином та містять необхідні реквізити та інформацію. Доказів того, що вказані первинні (податкові накладні, розрахункові (платіжні) документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними представником відповідача не надано.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Городоцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 року у справі №813/7612/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: С. Кузьмич

І. Запотічний

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 26.02.2014 року