Постанова

від 25.11.2013 по справі 815/7317/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/7317/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року

16 год. 35 хв.

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Сербіні Р.І.

за участю сторін:

представник позивача - Довганюк О.В. (за довіреністю)

представник позивача - Миколюк-Стахоновська І.Т. (за довіреністю)

представник відповідача - не з'явився

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕНМАР» (код ЄДРПОУ 36435391) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0002462230 від 03.10.2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕНМАР» (надалі - ТОВ «КЕНМАР») з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (надалі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі ГУ Міндоходів в Одеській області № 0002462230 від 03.10.2013 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту у березні-липні 2012 року та у грудні 2012 року суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» у сумі 5 067 грн. 00 коп. Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України господарські товари отримувались з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності з урахування виду господарської діяльності згідно Статуту ТОВ «КЕНМАР», вказана сума податку на додану вартість підтверджена первинним документами, складеними згідно з вимогами чинного законодавства та містить усі необхідні реквізити для встановлення факту виконання сторонами зобов'язань.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, надали пояснення та просили позов задовольнити в повному обсязі, з підстав, викладених в адміністративному позові (аркуші справи 4-9).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неприбуття суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.

Заперечення проти позову від відповідача не надійшли.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 431 від 20.08.2013 року, повідомлення № 135/10/22-3 від 20.08.2013 року, згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі ГУ Міндоходів в Одеській області, посадовою особою відповідача проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «КЕНМАР» (код ЄДРПОУ 36435391) щодо підтвердження взаємовідносин з МП ТОВ «ГАМАЛС» (код ЄДРПОУ 13918998) за період березень-липень 2012 року, грудень 2012 року, за результатами якої складено акт № 1285/15-53-22-3/36435391 від 03.09.2013 року (том І аркуші справи 12-26).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002462230 від 03.10.2013 року, щодо збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «КЕНМАР» з податку на додану вартість у розмірі 6 334 грн. 00 коп., з яких: за основним платежем - 5 067 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 267 грн. 00 коп., за порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (том І аркуші справи 10, 11).

У ході проведення перевірки підприємства позивача, податковим органом зроблено висновок про відсутність реальності здійснення господарської діяльності МП ТОВ «ГАМАЛС» з ТОВ «КЕНМАР», проведення фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, мають ознаки фіктивності, операції здійснюються через ланцюг посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру та якими не підтверджується здійснення фінансово-господарської діяльності.

З матеріалів справи та під час перевірки було встановлено, що за період з березня по липень 2012 року та у грудні 2012 року ТОВ «КЕНМАР» задекларовано суму податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом МП ТОВ «ГАМАЛС» у загальному розмірі за вказаний період 166 276 грн. 00 коп. (том І аркуші справи 56-107, 223-249, том ІІ аркуші справи 1-3).

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період березень-липень 2012 року, грудень 2012 року контролюючим органом було встановлено його завищення на суму 5 067 грн. 00 коп., в тому числі: у березні 2012 року - 1 750 грн. 00 коп.; квітні - 1 167 грн. 00 коп.; травні - 333 грн. 00 коп.; червні - 167 грн. 00 коп.; липні - 1 117 грн. 00 коп.; грудні - 533 грн. 00 коп.

Так, в акті перевірки відповідач посилається на акт № 1913/22-34/13918998/97 від 23.10.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки з МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Сітібуд Україна» за період березень 2012 року, акт № 1109/22-34/13918998/63 від 23.08.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за жовтень 2011 року, лютий, квітень, травень 2012 року, акт № 1650/22-34/13918998/83 від 10.10.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за червень 2012 року та акт № 1940/22-34/13918998/98 від 24.10.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ПП «ОСОБА_1» за період липень 2012 року. Вказаними актами було встановлено укладення контрагентом позивача - МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» угод з третіми особами, без мети настання реальних наслідків, оскільки підприємства контрагентами МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» господарська діяльність ведеться з порушенням норм чинного податкового законодавства, зокрема, в ході проведення перевірок МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС», на підставі актів перевірок його контрагентів не встановлено факту передачі товарів (послуг) контрагентами МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

З урахуванням зазначеного, суд звертає увагу на те, що згідно викладеної в акті перевірки позиції відповідача вбачається, що порушення норм податкового законодавства встановлено загалом щодо контрагентів контрагента позивача - МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС», тобто підприємств, взаємовідносини з якими позивачем не здійснювались.

Таким чином, відповідачем було зроблено висновок про наявність ознак фіктивності правовідносин МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» з контрагентами-продавцями, що призвело до ведення (здійснення) фіктивної господарської діяльності, яка не має реального товарного характеру позивача з вказаним контрагентом, у зв'язку із встановленням у ході проведення перевірки ТОВ «КЕНМАР» по взаємовідносинам з МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» відсутності у контрагентів власних, орендованих, одержаних за договором лізингу складських приміщень, торговельних виробничих та інших приміщень, які б суб'єкти господарювання могли б використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності, трудових ресурсів, тощо.

На підставі зазначеного відповідач вважає, що господарські операції позивача із вказаним контрагентом також носили безтоварний характер, та результати такої діяльності не можуть бути відображені у податковій звітності ТОВ «КЕНМАР». А відтак, на думку контролюючого органу, позивач також не мав права формувати податковий кредит за результатами здійснення господарською діяльності із МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС», оскільки у податковій звітності правові взаємовідносини з цим контрагентом відображені без мети настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.

Із зазначеним суд не погоджується на підставі наступного.

В судовому засіданні встановлено, що між ПАТ Одеський кабельний завод «Одесакабель» - продавець та ТОВ «КЕНМАР» - покупець укладено договір № 67 від 26.01.2012 року, предметом якого є купівля кабельної та іншої продукції зі складу заводу «Одесакабель» на умовах EXW-м. Одеса (Миколаївська дорога, 144) згідно правил Інкотермс-2010, в кількості, за цінами по номенклатурі, вказаним в рахунках на передплату, виставлених продавцем (аркуші справи 132-133).

Згідно Статуту ТОВ «КЕНМАР» основною метою діяльності підприємства є одержання прибутку від власної господарської діяльності та подальший розподіл його між учасниками. Предметом діяльності є здійснення передбачених цим Статутом видів діяльності, зокрема: оптова та роздрібна торгівля будівельними матеріалами, діяльність автомобільного вантажного транспорту, надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів автомобільним транспортом, організація перевезень вантажів, тощо (том І аркуші справи 111-123).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «КЕНМАР» (замовник) уклало з МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» (експедитор) договір № 1/03 з організації транспортно-експедиторського обслуговування. Згідно вказаного договору, експедитор від свого імені та за рахунок замовника забезпечує здійснення перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні. Експедитор в інтересах замовника виконує пов'язані з перевезенням транспортно-експедиційні операції: розроблення маршруту перевезення; пошук перевізника; організація забезпечення відправлення та одержання вантажу; інші операції, пов'язані з перевезенням (том І аркуші справи 134-138).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вищевказаною угодою, позивачем суду надано наступні письмові докази, які стали підставою для формування податкового кредиту у період з березня по липень 2012 року та у грудні 2012 року по взаємовідносинам з МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС»: рахунки, рахунки-фактури, платіжні доручення, банківські виписки, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні, податкові накладні, видаткові накладні, довіреності (том І аркуші справи 139-222, том ІІ аркуші справи 4-155).

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачений обов'язок платника податку надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка відповідно до п. 21.7 ст. 201 цього Кодексу виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Не відносяться до податкового кредиту, відповідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Дослідивши надані позивачем письмові докази, з урахуванням наведених норм податкового законодавства, судом з'ясовано, що ТОВ «КЕНМАР» цілком обґрунтовано відповідно до п.п. 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України віднесло до податкового кредиту у період з березня по липень 2012 року та у грудні 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 5 067 грн. 00 коп., підтверджену відповідними документами, у тому числі податковими накладними, видатковими накладними, тощо. Зазначені операції відображені в податкових деклараціях за відповідні періоди. Укладена угода між позивачем та МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» є дійсною та виконано сторонами про що свідчать наявні в матеріалах справи документи; на час укладання та виконання господарських зобов'язань контрагенти були належним чином зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності та мали свідоцтва платників податку на додану вартість.

З аналізу законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, яке регулює спірні правовідносини акти виконаних робіт є документом підтверджуючим факт надання послуги. Перелік робіт та послуг визначених у актах виконаних робіт є змістом операції, яку задокументовано відповідним актом. Так, наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття виконаних робіт по перевезенню вантажів відповідають законодавчо встановленим вимогам до первинних документів, передбачених ст. 9 Закону України № 996 - XIV від 16.07.1999 року та вказують про обсяг кожної здійсненої операції та її цільове призначення.

З урахуванням виду господарської діяльності позивача згідно Статуту ТОВ «КЕНМАР», місця надання послуг, способу надання послуг перевезення, суд вважає за доцільне зазначити, що наданими документами (актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними тощо) підтверджується необхідність ТОВ «КЕНМАР» здійснювати витрати на отримання послуг з товарно-транспортного експедиторського обслуговування (перевезення).

Таким чином, оскільки порушення вимог чинного законодавства при здійсненні позивачем податкового обліку з податку на додану вартість відсутні, тому донарахування податковим органом податкового зобов'язання було безпідставним та необґрунтованим.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що метою укладення договору з МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» було отримання послуг по забезпеченню здійснення перевезень вантажів замовника автомобільним транспортом. Вантажі, які перевозились позивач придбав у третіх осіб для здійснення власної господарської діяльності, а саме - продажу, поставці тощо іншим третім особам згідно виду Статутної діяльності ТОВ «КЕНМАР». Факт виконання договірних зобов'язань підтверджений наданими суду первинними документами: податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками, рахунками-фактурами, платіжними документами, тощо та докази подальшого використання отриманих послуг (результатів отриманих послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, які є визначальними факторами для формування податкового кредиту. Ведення господарської діяльності контрагентів позивача та їх контрагентів з порушенням норм податкового законодавства не свідчать про ведення позивачем господарської діяльності яка не відповідає нормам чинного законодавства та нормам Податкового кодексу України. Посилання відповідача на неможливість встановити факт надання послуг МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» ТОВ «КЕНМАР» у зв'язку з неможливістю проведення зустрічних звірок контрагента позивача з його контрагентами є безпідставним, оскільки відсутність документів у контрагента не є підставою нікчемності правочину підприємства позивача, оскільки така підстава не передбачена нормами Цивільного кодексу України.

Суд погоджується з твердженнями позивача щодо повного виконання договірних зобов'язань з МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» у березні-липні 2012 року та у грудні 2012 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи первинна документація, крім того, вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача на акти ДПІ про неможливість проведення зустрічних звірок МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» як на підставу встановлення порушень податкового законодавства ТОВ «КЕНМАР» суд вважає недоцільними, з урахуванням того, що жодна норма Податкового Кодексу України не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків покладений на органи державної податкової служби.

Під час виконання робіт, МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» надало позивачу податкові накладні, на підставі яких ТОВ «КЕНМАР» формувало податковий кредит, що відповідає приписам ст. 198 Податкового кодексу України.

На підтвердження виконання зобов'язання по оплаті шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів за придбані послуги в результаті виконаних ним ремонтно-будівельних робіт надані платіжні доручення та банківські виписки, що відповідає передбаченим умовам договору № 1/03 від 12.03.2012 року.

На підтвердження обставини щодо транспортування господарських матеріалів, згідно договору № 1/03 від 12.03.2012 року, позивачем суду надано товарно-транспорті накладні, які відповідають встановленим законодавством вимогам та містять усі необхідні реквізити.

Таким чином, в процесі встановлення обставин у справі, судом з'ясовано, що в діях позивача щодо віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відсутні будь-які порушення норм податкового законодавства чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Наявна в матеріалах справи первинна документація (акти, накладні та інші) складені без порушень, містять необхідний обсяг інформації про виконувані роботи/послуги, що дає можливість стверджувати про реальний характер господарських операцій позивача.

Суд також зазначає, що якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для притягнення до відповідальності платника податків який має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат. Отже, за загальним правилом несплата податку на додану вартість продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Така позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі «БУЛВЕС» АД» проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Вищевикладене також підтверджене постановою Верховного Суду України у справі № 21-42а10 від 31.01.2011 року, головуючого судді Панталієнка П.В.

Оскільки порушення вимог чинного законодавства при здійсненні позивачем податкового обліку з податку на додану вартість відсутні, тому донарахування податковим органом податкового зобов'язання було безпідставним та необґрунтованим.

Крім того, Податковий кодекс України в главі 8 визначив види перевірок та порядок їх проведення. Документальні перевірки можуть бути планові або позапланові, виїзні або невиїзні. Згідно ст.ст.77-79 Податкового кодексу України позапланові документальні перевірки (як виїзні, так і невиїзні) здійснюються лише при наявності обставин визначених у п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що перевірка позивача була проведена на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до якої, позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Проте, судом не встановлено підстав для проведення перевірки позивача, оскільки в матеріалах справи наявні відповіді позивача на запити податкового органу (аркуші справи 41-55).

На підставі встановлених обставин, з урахуванням наведених норм законодавства, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0002462230 від 03.10.2013 року, оскільки в судовому засіданні позивачем доведено дотримання всіх умов, встановлених чинним законодавством, під час формування податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість сплачених у ціні товару по взаємовідносинам з МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС», що є критеріями, за наявності яких виникає право на формування податкового кредиту. Суми податку на додану вартість, за рахунок яких було сформовано податковий кредит підтверджені відповідними первинними документами. За таких обставин податкове повідомлення-рішення № 0002462230 від 03.10.2013 року підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням норм чинного податкового законодавства.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам з МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС», оскільки задекларовані ТОВ «КЕНМАР» суми податків підтверджені належним чином оформленою первинною документацією, яка також підтверджує реальність здійснюваних операцій (виконання робіт, надання послуг) та фактичну їх виконаність. За таких обставин, винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення №0002462230 від 03.10.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕНМАР» (код ЄДРПОУ 36435391, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Тираспольська, 27/29. офіс 602) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0002462230 від 03.10.2013 року - задовольнити у повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення № 0002462230 від 03.10.2013 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області - визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕНМАР» (код ЄДРПОУ 36435391, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Тираспольська, 27/29. офіс 602) витрати зі сплати судового збору у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 (сімдесят) коп.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 25 листопада 2013 року.

Суддя Я.В. Балан