Ухвала

від 25.03.2014 по справі 815/7317/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

25 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7317/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕНМАР» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕНМАР» (надалі - ТОВ «КЕНМАР» ) з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (надалі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі ГУ Міндоходів в Одеській області № 0002462230 від 03.10.2013 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕНМАР» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0002462230 від 03.10.2013 року - задоволено у повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення № 0002462230 від 03.10.2013 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області - визнано протиправним та скасовано.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕНМАР» витрати зі сплати судового збору у розмірі 114,70 грн.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

На підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 431 від 20.08.2013 року, повідомлення № 135/10/22-3 від 20.08.2013 року, згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі ГУ Міндоходів в Одеській області, посадовою особою відповідача проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «КЕНМАР» щодо підтвердження взаємовідносин з МП ТОВ «ГАМАЛС» за період березень-липень 2012 року, грудень 2012 року, за результатами якої складено акт № 1285/15-53-22-3/36435391 від 03.09.2013 року.

У ході проведення перевірки підприємства позивача, податковим органом зроблено висновок про відсутність реальності здійснення господарської діяльності МП ТОВ «ГАМАЛС» з ТОВ «КЕНМАР», проведення фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, мають ознаки фіктивності, операції здійснюються через ланцюг посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру та якими не підтверджується здійснення фінансово-господарської діяльності.

Перевіркою було встановлено, що за період з березня по липень 2012 року та у грудні 2012 року ТОВ «КЕНМАР» задекларовано суму податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом МП ТОВ «ГАМАЛС» у загальному розмірі за вказаний період 166 276 грн. 00 коп..

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період березень-липень 2012 року, грудень 2012 року контролюючим органом було встановлено його завищення на суму 5 067 грн. 00 коп., в тому числі: у березні 2012 року - 1 750 грн. 00 коп.; квітні - 1 167 грн. 00 коп.; травні - 333 грн. 00 коп.; червні - 167 грн. 00 коп.; липні - 1 117 грн. 00 коп.; грудні - 533 грн. 00 коп.

Так, в акті перевірки відповідач посилається на акт № 1913/22-34/13918998/97 від 23.10.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки з МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Сітібуд Україна» за період березень 2012 року, акт № 1109/22-34/13918998/63 від 23.08.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за жовтень 2011 року, лютий, квітень, травень 2012 року, акт № 1650/22-34/13918998/83 від 10.10.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за червень 2012 року та акт № 1940/22-34/13918998/98 від 24.10.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ПП «АЧАГЕЛЬ» за період липень 2012 року. Вказаними актами було встановлено укладення контрагентом позивача - МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» угод з третіми особами, без мети настання реальних наслідків, оскільки підприємства контрагентами МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» господарська діяльність ведеться з порушенням норм чинного податкового законодавства, зокрема, в ході проведення перевірок МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС», на підставі актів перевірок його контрагентів не встановлено факту передачі товарів (послуг) контрагентами МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002462230 від 03.10.2013 року, щодо збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «КЕНМАР» з податку на додану вартість у розмірі 6 334 грн. 00 коп., з яких: за основним платежем - 5 067 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 267 грн. 00 коп., за порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Позивач, не погодившись з зазначеним рішенням податкового органу, звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 03.10.2013 року № 0002462230.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги ТОВ «КЕНМАР», суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки відносно позивача щодо порушення ним податкового законодавства є безпідставними, податкове повідомлення - рішення протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно статуту ТОВ «КЕНМАР» основною метою діяльності підприємства є одержання прибутку від власної господарської діяльності та подальший розподіл його між учасниками. Предметом діяльності є здійснення передбачених цим Статутом видів діяльності, зокрема: оптова та роздрібна торгівля будівельними матеріалами, діяльність автомобільного вантажного транспорту, надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів автомобільним транспортом, організація перевезень вантажів, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ Одеський кабельний завод «Одесакабель» - продавець та ТОВ «КЕНМАР» - покупець укладено договір № 67 від 26.01.2012 року, предметом якого є купівля кабельної та іншої продукції зі складу заводу «Одесакабель» на умовах EXW-м. Одеса (Миколаївська дорога, 144) згідно правил Інкотермс-2010, в кількості, за цінами по номенклатурі, вказаним в рахунках на передплату, виставлених продавцем.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ТОВ «КЕНМАР» (замовник) уклало з МП ТОВ «ГАМАЛС» (експедитор) договір № 1/03 з організації транспортно-експедиторського обслуговування. Згідно вказаного договору, експедитор від свого імені та за рахунок замовника забезпечує здійснення перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні. Експедитор в інтересах замовника виконує пов'язані з перевезенням транспортно-експедиційні операції: розроблення маршруту перевезення; пошук перевізника; організація забезпечення відправлення та одержання вантажу; інші операції, пов'язані з перевезенням.

На підтвердження виконання умов зазначеної угоди позивачем до суду надано: рахунки, рахунки-фактури, платіжні доручення, банківські виписки, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні, податкові накладні, видаткові накладні, довіреності.

На підтвердження виконання зобов'язання по оплаті шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів за придбані послуги в результаті виконаних ним ремонтно-будівельних робіт надані платіжні доручення та банківські виписки, що відповідає передбаченим умовам договору № 1/03 від 12.03.2012 року.

На підтвердження обставини щодо транспортування господарських матеріалів, згідно договору № 1/03 від 12.03.2012 року, позивачем суду надано товарно-транспорті накладні, які відповідають встановленим законодавством вимогам та містять усі необхідні реквізити.

Під час проведення спірної перевірки до наявної у позивача первинної документації, на підставі якої останнім був сформований податковий кредит по операціям з МП ТОВ «ГАМАЛС», у податкового органу не виникло жодних претензій, як і до правильності її оформлення, так і до відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Поряд з цим, як зазначено в апеляційній скарзі, що, також, відображено в акті спірної перевірки, висновки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства були здійснені податковим органом лише виходячи зі змісту актів: № 1913/22-34/13918998/97 від 23.10.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки з МП ТОВ «ГАМАЛС» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Сітібуд Україна» за період березень 2012 року; № 1109/22-34/13918998/63 від 23.08.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки МП ТОВ «ГАМАЛС» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за жовтень 2011 року, лютий, квітень, травень 2012 року; № 1650/22-34/13918998/83 від 10.10.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки МП ТОВ «ГАМАЛС» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за червень 2012 року; № 1940/22-34/13918998/98 від 24.10.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки МП ТОВ «ГАМАЛС» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ПП «АГАЧЕЛЬ» за період липень 2012 року. Вказаними актами було встановлено укладення контрагентом позивача - МП ТОВ «ГАМАЛС» угод з третіми особами, без мети настання реальних наслідків.

Водночас, колегія суддів вважає недостатніми для висновків акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, посилання в ньому лише на акти зустрічних звірок/перевірок, складених органом державної податкової служби відносно контрагентів позивача, оскільки без визначення в акті перевірки і дослідження договорів позивача з його контрагентами, які на думку перевіряючих не відповідають закону, поставок та інших господарських операцій, умов цих договорів, їх виконання з посиланням на первинні документи, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві і не можуть бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій відносно позивача.

На думку колегії суддів, такого роду обґрунтування, взагалі не припустимі в офіційних документах суб'єктів владних повноважень, на підставі яких приймаються акти індивідуальної дії, на зразок оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки, по-перше, приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України чітко визначено, що органи державної влади та їх посадові особи можуть діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто, роблячи висновок про допущення будь-яким суб'єктом правовідносин порушення діючого законодавства, орган державної влади зобов'язаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши, в якій саме події воно полягає та якими саме фактичними даними (доказами) це підтверджується, та жодним чином не викладати припущення щодо порушення законодавства за відсутності належних доказів на підтвердження їх вчинення. По-друге, суб'єкт владних повноважень повинен бути здатним підтвердити правомірність зроблених ним висновків у законодавчо визначеному порядку.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що як вбачається зі змісту акту спірної перевірки під час проведення зустрічної звірки МП TOB «ГАМАЛС» правовідносини, що виникли між позивачем та МП TOB «ГАМАЛС» не досліджувались перевіряючими. Висновки акту спірної перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення, ґрунтуються виключно на тому, що в ланцюгах постачальників МП TOB «ГАМАЛС» маються підприємства з ознаками фіктивності.

Однак, колегія суддів не погоджується з вказаним висновками податкового органу та вважає їх безпідставними, оскільки Податковий кодекс України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товарів (послуг), який у складі вартості проданого товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов'язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника. Відповідно, несплата податку на додану вартість постачальником сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту зазначеного податку товариству, яке віднесло до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену в ціні товару.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Можливі ж порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача при здійсненні господарських операцій в ланцюзі постачання з третіми особами для зниження об'єкту оподаткування, доказів чого податковим органом до суду надано не було, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій для ТОВ «КЕНМАР» та відсутність у позивача, як покупця товару/послуг, права на податковий кредит з ПДВ, а тому не можуть бути підставою для позбавлення позивача права формувати податковий кредит по господарських операціях з цими контрагентами.

Крім того, колегія суддів вважає, також, за необхідне зазначити, що діючим законодавством, не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Це відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах. Так, у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Щодо посилань відповідача стосовно відсутності у контрагента позивача основних фондів, складських приміщень, трудових резервів, що, на думку податкового органу, унеможливлює здійснення ними будь-якої господарської діяльності, колегія суддів зазначає, що позивач за законом не зобов'язаний був отримувати у контрагента документи з метою доведення ким саме безпосередньо виконувались роботи за укладеним договором або перевіряти кількість працюючих осіб контрагента. Чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. Представник відповідача, також, не зміг надати пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між позивачем та його контрагентами. При цьому, колегія суддів наголошує, що в залежності від специфіки виду діяльності підприємство у разі виникнення такої потреби може залучити до виконання роботи інших осіб з наявними ресурсами визначеного обсягу і структури.

Враховуючи викладене, посилання відповідача в Акті перевірки, а так само в апеляційній скарзі, на той факт, що у МП ТОВ «ГАМАЛС» для здійснення відповідних господарських операцій із позивачем були відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, судом не приймаються до уваги з мотивів безпідставності та недоведеності.

Таким чином, оскільки як під час розгляду справи в суді першої інстанції, а так само під час апеляційного розгляду справи, представником відповідача не надано доказів, які б спростовували або ставили під сумнів надані представником позивача первинні документи бухгалтерського та податкового обліку щодо господарських операцій з МП ТОВ «ГАМАЛС», за якими позивач відніс спірні суми до складу податкового кредиту, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність винесення податкового повідомлення - рішення від 03.10.2013 року № 0002462230, яким ТОВ «КЕНМАР» визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 6 334 грн. 00 коп., з яких: за основним платежем - 5 067 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 267 грн. 00 коп., тому позовні вимоги ТОВ «КЕНМАР» підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв