Рішення

від 18.11.2013 по справі 910/5095/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5095/13 18.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед»

до Дитячої поліклініки №2 Дніпровського району м. Києва м

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-

санітарної допомоги Дніпровського району міста Києва".

про спонукання укласти додаткову угоду

Колегія суддів Трофименко Т.Ю. (головуюча)

Борисенко І.І.

Літвінова М.Є.

Представники:

Від позивача: Надьожа В.В. - по дов. №2 від 02.01.2013р.

Від відповідача: не з'явились

Від третьої особи: Кузора В.В. - по дов. №3 від 02.01.2013р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" до Дитячої поліклініки №2 Дніпровського району м. Києва про визнання додаткової угоди від 05.02.2013р. до договору оренди №1504/8 від 01.03.2005р. між Дитячою поліклінікою №2 Дніпровського району м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" укладеною на умовах направленого 05.02.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" проекту додаткової угоди Дитячій поліклініці №2 Дніпровського району м. Києва, щодо терміну дії договору, який встановлюється сторонами до 04.02.2016 року (абзац 2 п. 10 Договору). визнання додаткової угоди недійсною.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2013 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/5095/13 та призначено розгляд справи на 15.04.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.04.2013р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги Дніпровського району м. Києва" та відкладено розгляд справи на 15.05.2013р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2013р., відповідно до ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, строк вирішення спору продовжено на 15 днів та оголошено в судовому засіданні перерву до 03.06.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/5095/13.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 04.06.2013 р. доручено розгляд справи № 910/5095/13 колегіально у складі: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Домнічева І.О., Ващенко Т.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2013р. колегією суддів Трофименко Т.Ю. (головуюча), Домнічева І.О., Ващенко Т.М. прийнято справу №910/5095/13 до свого провадження та призначено розгляд справи на 01.07.2013р.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 р. у зв'язку з тим, що суддя Ващенко Т.М. знаходиться у відпустці з 01.07.2013 р.,доручено розгляд справи № 910/5095/13 колегіально у складі: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Домнічева І.О., Борисенко І.І.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2013р. колегією суддів Трофименко Т.Ю. (головуюча), Домнічева І.О., Борисенко І.І. прийнято справу №910/5095/13 до свого провадження.

У судовому засіданні 01.07.2013р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 15.07.2013р.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 15.07.2013 р. у зв'язку з тим, що суддя Домнічева І.О. знаходиться у відпустці з 15.07.2013 р.,доручено розгляд справи № 910/5095/13 колегіально у складі: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Ващенко Т.М., Борисенко І.І.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2013р. колегією суддів Трофименко Т.Ю. (головуюча), Ващенко Т.М., Борисенко І.І. прийнято справу №910/5095/13 до свого провадження.

У судовому засіданні 15.07.2013р, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 04.09.2013р.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 р. у зв'язку з тим, що суддя Борисенко І.І. знаходиться у відпустці з 12.08.2013 р.,доручено розгляд справи № 910/5095/13 колегіально у складі: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Ващенко Т.М., Домнічева І.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2013р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Ващенко Т.М., Домнічева І.О. справу № 910/5095/13 прийнято до свого провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2013р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено перерву на 11.09.2013р.

11.09.2013 р. суддя Ващенко Т.М. звернулась до Заступника голови господарського суду міста Києва із заявою щодо зміни складу колегії суддів для розгляду справи № 910/5095/13.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 р. доручено розгляд справи № 910/5095/13 колегіально у складі: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Літвінова М.Є., Домнічева І.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2013р., колегією суддів Трофименко Т.Ю. (головуюча), Літвінова М.Є., Домнічева І.О. справу № 910/5095/13 прийнято до свого провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2013р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, розгляд справи було відкладено на 16.10.2013р.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від

16.10.2013 р. у зв'язку з тим, що суддя Домнічева І.О. знаходиться на лікарняному, доручено розгляд справи № 910/5095/13 колегіально у складі: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Літвінова М.Є., Борисенко І.І.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.10.2013р. колегією суддів Трофименко Т.Ю. (головуюча), Літвінова М.Є.,Борисенко І.І. . справу № 910/5095/13 прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні 16.10.2013р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 18.11.2013р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Вимоги вмотивовані тим, що 01.03.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди майна (далі Договір) відповідно до умов якого (п.1 Договору) відповідач передав, а позивач прийняв в користування нежиле приміщення і майно для користування під аптечний пункт по вул. Курнатовського, 7 в м. Києві, загальною площею 27.20 кв. м.

Термін дії договору було встановлено сторонами до 28 лютого 2006 року.

Відповідно до ст. 17 Закону, в разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З урахуванням викладеного договір неодноразово продовжувався, остання пролонгація діє до 28.02.2013р.

22.09.2011р. Київська міська рада прийняла рішення №34/6250, яким затвердила Положення про оренду майна територіальної громади м. Києва.

На виконання п. 12 Положення про оренду майна територіальної громади м. Києва позивач направив на адресу відповідача заяву та три примірники змін до договору в частині строку дії договору, а саме терміном на2 роки та 364 дні, строком до 04.02.2016р.

У зв'язку з неотриманням від відповідача відповіді позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не наддав. Про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалми справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

У пункті 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник третьої особи проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що 25.12.2012 року рішенням Київської міської ради № 676/8960 реорганізовано дитячу поліклініку № 2 Дніпровського району м. Києва шляхом приєднання її до комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Дніпровського району м. Києва.

Згідно п. 3.1. вищевказаного рішення закріплено на праві оперативного управління за комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № І» Дніпровського району м. Києва майно реорганізованої дитячої поліклініки № 2 Дніпровського району м. Києва.

31 січня 2013 року Актом прийманні - передачі основних засобів та інших малоцінних необоротних матеріальних активів передано на баланс третьої особи приміщення реорганізованої дитячої поліклініки № 2 Дніпровського району м. Києва.

Згідно ч. З сг. 59 Господарського кодексу України у разі приєднання одного або кількох суб»єктів господарювання до іншого суб»єкта господарювання до цього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб»єктів господарювання.

01.03.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди майна (далі Договір) відповідно до умов якого (п.1 Договору) відповідач передав, а позивач прийняв в користування нежиле приміщення і майно для користування під аптечний пункт по вул. Курнатовського, 7 в м. Києві, загальною площею 27.20 кв. м.

Термін дії договору було встановлено сторонами до 28 лютого 2006 року.

Відповідач листом №526 від 11.11.2010 року звернувся до позивача з проханням звільнити приміщення площею 27.2 кв.м в будівлі дитячої поліклініки № 2 по пул. Курнатовського. 7.

Позивач приміщення не звільнив та на звернення відповідача не відреагував.

Третьою особою направлялись листи на адресу позивача з проханням звільнення приміщень.

Згідно ст.. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» у разі закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Станом на дату розгляду даного спору між позивачем та відповідачем жодного письмового діючого правочину щодо оренди приміщень площею 27.2 кв.м в будівлі дитячої поліклініки № 2 по вул. Курнатовського, 7 не існує.

В судовому засіданні 18.11.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва, суд-

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" (далі по тексту -позивач, орендар) та Дитячою поліклінікою № 2 Дніпровського району м. Києва (далі по тексту -орендодавець) 01.03.2005р. було укладено Договір орнеди майна, договір зареєстровано в книзі записів Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення від 01.03.2005 року № 1504/8.

Відповідно до п. 1 Договору орендодавець на підставі рішення Київради від 27.01.2005 року №26/2602 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (о'бєкт оренди), за адресою: м. Київ, вул. Курнатовськогог, 7, для розміщення аптечного пункту, загальною площею 27, 2 кв.м.

Частина 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Термін дії договору сторонами встановлено до 28 лютого 2006 року (п.10 договору).

Відповідно до приписів ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Положеннями статті 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Оскільки після закінчення строку дії договору 28.02.2006р. ні одна із сторін не заявила про припинення договору або його зміну відповідно до приписів ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди був неодноразово пролонгований, останній раз до 28.02.2013р.

Рішенням Київської міської ради від 19.02.2009 року № 67/1122 "Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва" було дозволено Товариству з обмеженою відповідальністю "Діамед" продовжити орендні відносини з Дитячою поліклінікою №2 Дніпровського району м. Києва строком на 2 роки та 364 дні, щодо приміщення площею 27, 2 кв.м., що знаходиться за адресою:м. київ, вул. Курнатовськогог, 7, Дніпровський район м. Києва.

Дане рішення Київської міської ради від 19.02.2009р. № 67/1122 являється чинним та момент вирішення спору не виконано.

Рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року № 34/6250 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" (далі по тексту - Положення) було визначено порядок внесення змін до договорів оренди.

Відповідно до п. 12.1. Положення внесення змін до договору оренди здійснюється за згодою орендодавця та орендаря.

Згідно з п. 12.2. Положення з метою розгляду питання про зміну умов договору оренди орендар подає заяву та три підписані ним примірники змін до договору до орендодавця. Орендодавець розглядає подані зміни до договору та в установлені законом строки приймає рішення про їх підписання. Один примірник змін до договору, підписаний орендодавцем, або обґрунтована відмова в підписанні змін направляється орендарю. Протягом п'яти робочих днів з дати підписання орендодавцем та орендарем змін до договору копія таких змін надається орендодавцем до Головного управління.

На виконання умов Положення, листом № 11 від 05.02.2013 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією продовжити Договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду №1508/8 від 01.0.2005 року терміном на 2 роки та 364 дні строком до 04.02.2016 року, а також надіслав три примірники додаткової угоди. Відповідачем було отримано дані документи 07.02.2013 року, на підтвердження факту вручення відповідачу вказаних документівв 07.02.2013р., позивач надав суду копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, та копію поштової квитанції. Однак позивач не отримав жодної відповіді від відповідача.

Спір виник у зв'язку з тим, що позивач вважає, що Договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду №1504/8 від 01.03.2005 року є продовженим до 04.02.2016 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З вищевикладеного вбачається, що позивач виконав всі дії для укладення додаткової угоди, проте відповідач так і не підписав додаткову угоду.

В свою чергу позивач по сьогоднішній день володіє та використовує об'єкт оренди, належним чином виконує всі обов'язки, а відповідач не заперечує володіння та користування спірного майна позивачем приймаючи від нього орендну плату.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" якщо орендодавець не одержав у встановлений термін висновків органу, уповноваженого управляти державним майном, дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, висновків органу Антимонопольного комітету України, укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач належним чином виконував умови Договору, а також керуючись Положенням відправив листом відповідачу три примірники Додаткової угоди щодо продовження дії Договору, одна відповідач ніякої відповіді не надав позивачу.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині укладання додаткової угоди нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 073,00 грн. покладаються на відповідача, відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

Заперечення третьої особи про те, що договір припинив свою дію 28.02.2013р. судом до уваги не приймаються з огляду на наступне:

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

З вказаних правових норм вбачається, що після закінчення строку дії договору, в разі заперечень орендодавця щодо подальшого користування орендарем орендованих приміщень протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий договір оренди припиняється, а орендар зобов'язаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендодавцю.

Третя особа в обґрунтування своїх заперечень надала суду лист за №21 Дитячої поліклініки №2 Дніпровського району м. Києва від 10.01.2013р. адресований позивачу з вимогою звільнити приміщення площею 27,2 кв.м. по вул.. Курнатовського, 7 в м. Києві.

Однак, в матеріалах справи відсутні належні докази в підтвердження надіслання або вручення цього листа позивачу.

Посилання третьої особи на лист за №169/01-19 від 01.03.2013р. від імені третьої ососби на адресу відповідача з вимогою звільнити приміщення судом до уваги не приймаєтьсяоскільки третьою особою не надано належних доказів в підтвердження надіслання або вручення цього листа позивачу.

Копія витягу з книги реєстру вихідної кореспонденції судом до уваги не приймається , оскільки не є доказом направлення вказаного листа, оскільки відсутній докумет, що підтверджує надання поштових посуг (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо).

Посилання третьої особи на те, що Дитяча поліклініка №2 є неналежним відповідачем по справі оскільки 25.12.2012 року рішенням Київської міської ради № 676/8960 реорганізовано дитячу поліклініку № 2 Дніпровського району м. Києва шляхом приєднання її до комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Дніпровського району м. Києваб ьсудом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 Господарського кодексу України у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті приєднання, та державної реєстрації відповідних змін до установчих документів (ч. 13 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Отже, обов'язковою умовою переходу усіх майнових прав та обов'язків від приєднаного підприємства до іншого суб'єкта господарювання має бути припинення такого приєднаного підприємства як юридичної особи та реєстрація відповідних змін в державному реєстрі. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд Украни у своїй постанові від 12.04.2012 р. у справі № 5023/7286/11.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Вважати Додаткову угоду від 05.02.2013 року до Договору оренди майна № 1504/8 від 01.03.2005 року між Дитячою поліклінікою №2 Дніпровського району міста Києва (02125, м. Київ, вул.. Курнатовського, 7, , код ЄДРПОУ 25390930) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" (03134, м. Київ, вул...Григоровича -Барського, будинок 5, код ЄДРПОУ 21526737) укладеною на умовах направленого 05.02.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" проекту додаткової угоди Дитячій поліклініці №2 Дніпровського району міста Києва, щодо терміну дії догвоору, який встановлюється сторонами до 04.02.2016 року (абзац 2 п. 10. Договору).

Стягнути з Дитячою поліклінікою №2 Дніпровського району міста Києва (02125, м. Київ, вул.. Курнатовського, 7, , код ЄДРПОУ 25390930) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" (03134, м. Київ, вул...Григоровича -Барського, будинок 5, код ЄДРПОУ 21526737) 1 147 грн. 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.11.2013р.

Колегія суддів Трофименко Т.Ю. (головуюча) Борисенко І.І. Літвінова М.Є.