Постанова

від 21.01.2014 по справі 910/5095/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р. Справа№ 910/5095/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

За участю представників

сторін:

від позивача: Надьожа В.В. -представник

від відповідача: не з»явився

від третьої особи: Кузора В.В. - представник

розглянувши апеляційну скаргу апеляційну скаргу Дитячої поліклініки №2 Дніпровського району м. Києва

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 18.11.2013р.

у справі № 910/5095/13 (Головуючий суддя: Трофименко Т.Ю., судді Борисенко І.І., Літвінова М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед»

до Дитячої поліклініки №2 Дніпровського району м. Києва

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги Дніпровського району міста Києва

про спонукання укласти додаткову угоду

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діамед» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Дитячої поліклініки №2 Дніпровського району м. Києва та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги Дніпровського району міста Києва про спонукання укласти додаткову угоду.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/5095/13 від 18.11.2013 позовні вимоги задоволено повністю, визнано додаткову угоду від 05.02.2013 року до договору оренди майна № 1504/8 від 01.03.2005 року між Дитячою поліклінікою №2 Дніпровського району міста Києва та ТОВ "Діамед" укладеною на умовах направленого 05.02.2013 року ТОВ "Діамед" проекту додаткової угоди Дитячій поліклініці №2 Дніпровського району міста Києва, щодо терміну дії договору, який встановлюється сторонами до 04.02.2016 року (абзац 2 п. 10. договору).

Стягнуто з Дитячої поліклініки №2 Дніпровського району міста Києва та ТОВ "Діамед" 1 147 грн. 00 коп. - судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду скасувати посилаючись на порушення судом норм процесуального права, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення, яке підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що місцевим судом зазначено, що Рішенням Київської міської ради від 19.02.2009 року №67/1122 «Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва» було дозволено ТОВ «Діамед» продовжити орендні правовідносини з Дитячою поліклінікою №2 Дніпровського району м. Києва строком на 2 роки та 364 дні, на приміщення площею 27,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 7, м. Києва.

Апелянт звертає увагу суду на те, що місцевим судом невірно зазначено зміст рішення, оскільки в Рішенні Київської міської ради йшлося про погодження дозволу ТОВ «Діамад» на переукладання договору оренди майна, а не на його продовження.

Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що позивачем не надано доказів того, що органом уповноваженим управляти майном комунальної власності територіальної громади м. Києва прийнято рішення про надання дозволу позивачу продовжити оренду приміщення за договором оренди 28.02.2005 року.

Апелянт зазначає, що згідно п. 12.3 Положення зміна істотних умов договору здійснюється за згодою орендодавця та орендаря з обов'язковим попереднім погодженням таких змін Головним управлінням. В супереч даним положенням погодження Головного управління відсутнє.

Особливу увагу суду апелянт звертає на те, що п. 12.9 Положення встановлено орендодавець, на підставі рішення Комісії, погоджує або відмовляє в погодженні зміни істотних умов договору оренди, про що видає відповідний розпорядчий документ.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду №910/5095/13 від 25.12.2013 року призначено колегію суддів у складі: Головуючого судді Тищенко А.І., суддів Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В.

26.12.2013 ухвалою Київського апеляційного господарського суду справу №910/5095/13 прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 21.01.14р.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, в матеріалах справи міститься зворотне повідомлення про вручення (№ 09391308 від 14.01.2014).

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати необхідних заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду даної справи учасники процесу були повідомлені своєчасно та належним чином.

20.01.2014 представник третьої особи подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу.

Представник позивача 20.01.2014 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи наступних документів, а саме: постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2013 та постанови Вищого господарського суду України по справі № 5011-7/12793-2012, які колегіє суддів в судовому засіданні 21.01.2014 були оглянуті та долучені до матеріалів справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Між ТОВ "Діамед" та Дитячою поліклінікою № 2 Дніпровського району м. Києва 01.03.2005р. було укладено договір оренди майна, договір зареєстровано в книзі записів Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення від 01.03.2005 року № 1504/8.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець на підставі рішення Київради від 27.01.2005 року №26/2602 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно, за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 7, для розміщення аптечного пункту, загальною площею 27, 2 кв.м.

Частина 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 763 ЦКУ договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 10 термін дії договору сторонами встановлено до 28 лютого 2006 року.

Згідно ч. 1 ст. 175 ГКУ майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦКУ зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦКУ договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 764 ЦКУ встановлено, що якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як свідчать матеріали справи, після закінчення строку дії договору 28.02.2006р. ні одна із сторін не заявила про припинення договору або його зміну відповідно до приписів ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди був неодноразово пролонгований, останній раз до 28.02.2013р.

Рішенням Київської міської ради від 19.02.2009 року № 67/1122 "Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва" було дозволено Товариству з обмеженою відповідальністю "Діамед" продовжити орендні відносини з Дитячою поліклінікою №2 Дніпровського району м. Києва строком на 2 роки та 364 дні, щодо приміщення площею 27, 2 кв.м., що знаходиться за адресою:м. Київ, вул. Курнатовськогог, 7, м. Києва.

Дане рішення Київської міської ради від 19.02.2009р. № 67/1122 являється чинним та момент вирішення спору не виконано.

Рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року № 34/6250 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" було визначено порядок внесення змін до договорів оренди.

Відповідно до п. 12.1. Положення внесення змін до договору оренди здійснюється за згодою орендодавця та орендаря.

Згідно з п. 12.2. Положення з метою розгляду питання про зміну умов договору оренди орендар подає заяву та три підписані ним примірники змін до договору до орендодавця. Орендодавець розглядає подані зміни до договору та в установлені законом строки приймає рішення про їх підписання. Один примірник змін до договору, підписаний орендодавцем, або обґрунтована відмова в підписанні змін направляється орендарю. Протягом п'яти робочих днів з дати підписання орендодавцем та орендарем змін до договору копія таких змін надається орендодавцем до Головного управління.

На виконання умов Положення, позивач листом № 11 від 05.02.2013 року звернувся до відповідача з пропозицією продовжити Договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду №1508/8 від 01.0.2005 року терміном на 2 роки та 364 дні строком до 04.02.2016 року, а також надіслав три примірники додаткової угоди. Відповідачем було отримано дані документи 07.02.2013 року, на підтвердження факту вручення відповідачу вказаних документів 07.02.2013р., позивач надав суду копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, та копію поштової квитанції.

Між тим, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» залишена без розгляду та відповіді, в зв'язку з чим і виник спір у даній справі.

Позивач вважає, що договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду №1504/8 від 01.03.2005 року є продовженим до 04.02.2016 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З вищевикладеного вбачається, що позивач виконав всі дії для укладення додаткової угоди, проте відповідач так і не підписав додаткову угоду.

Слід зазначити, що позивач по сьогоднішній день володіє та використовує об'єкт оренди, належним чином виконує всі обов'язки, а відповідач не заперечує володіння та користування спірного майна позивачем приймаючи від нього орендну плату.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" якщо орендодавець не одержав у встановлений термін висновків органу, уповноваженого управляти державним майном, дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, висновків органу Антимонопольного комітету України, укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач належним чином виконував умови договору, а також керуючись Положенням відправив листом відповідачу три примірники Додаткової угоди щодо продовження дії договору, одна відповідач ніякої відповіді не надав позивачу.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині укладання додаткової угоди нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Заперечення третьої особи про те, що договір припинив свою дію 28.02.2013р. судом до уваги не приймаються з огляду на наступне:

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

З вказаних правових норм вбачається, що після закінчення строку дії договору, в разі заперечень орендодавця щодо подальшого користування орендарем орендованих приміщень протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий договір оренди припиняється, а орендар зобов'язаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендодавцю.

Третя особа в обґрунтування своїх заперечень надала суду лист за №21 Дитячої поліклініки №2 Дніпровського району м. Києва від 10.01.2013р. адресований позивачу з вимогою звільнити приміщення площею 27,2 кв.м. по вул.. Курнатовського, 7 в м. Києві.

Однак, в матеріалах справи відсутні належні докази в підтвердження надіслання або вручення цього листа позивачу.

Посилання третьої особи на лист за №169/01-19 від 01.03.2013р. від імені третьої особи на адресу відповідача з вимогою звільнити приміщення судом до уваги не приймається оскільки третьою особою не надано належних доказів в підтвердження надіслання або вручення цього листа позивачу.

Копія витягу з книги реєстру вихідної кореспонденції судом до уваги не приймається, оскільки не є доказом направлення вказаного листа, оскільки відсутній докумет, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо).

Посилання третьої особи на те, що Дитяча поліклініка №2 є неналежним відповідачем по справі до уваги не приймається, оскільки 25.12.2012 року рішенням Київської міської ради № 676/8960 реорганізовано дитячу поліклініку № 2 Дніпровського району м. Києва шляхом приєднання її до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" Дніпровського району м. Києва.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 Господарського кодексу України у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті приєднання, та державної реєстрації відповідних змін до установчих документів (ч. 13 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Отже, обов'язковою умовою переходу усіх майнових прав та обов'язків від приєднаного підприємства до іншого суб'єкта господарювання має бути припинення такого приєднаного підприємства як юридичної особи та реєстрація відповідних змін в державному реєстрі. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 12.04.2012 р. у справі № 5023/7286/11.

Слід зауважити, що відповідно до рішення Київської міської ради від 14.07.2011 №402/5789 "Про деякі питання оренди майна територіальної громади міста Києва" договори оренди майна територіальної громади міста Києва, щодо яких відсутні заяви сторони щодо припинення дії договору, за умови фактичного користування майном і відсутності заборгованості по орендним платежам необхідно вважати продовженим.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дитячої поліклініки №2 Дніпровського району м. Києва на рішення Господарського суду м. Києва від 18.11.2013 у справі № 910/5095/13 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м.Києва від 18.11.2013р. у справі № 910/5095/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/5095/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

Б.В. Отрюх