Ухвала

від 20.11.2013 по справі 825/1987/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1987/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

20 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Старової Н.Е., Коротких А.Ю.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року у справі за позовом Козелецького районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення, -

В С Т А Н О В И В:

Козелецький районний центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 6220,92 грн.

Чернігівський окружний адміністративний суд своєю постановою від 21 червня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що на підставі поданої заяви від 20.10.2011 року відповідач була зареєстрована в Козелецькому районному центрі зайнятості як така, що шукає роботу. В своїй заяві зазначила, що трудовою діяльністю не займається та не є найманим працівником.

Козелецьким районним центром зайнятості 20.10.2011 року відповідачу було надано статус безробітного як такому, що шукає роботу, та призначено допомогу по безробіттю, що підтверджується витягом із наказів № НТ111020.

За період з 22.06.2012 року по 02.10.2012 року відповідачу надана допомога по безробіттю відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в розмірі - 5093,87 грн., допомога по безробіттю (одноразова) з 03.10.2012 року по 13.10.2012 року в розмірі - 491,31 грн., витрати вартості за навчання з 31.08.2012 року по 12.09.2012 року в розмірі - 184,23 грн., що підтверджується кошторисом витрат та довідками виплаченого матеріального забезпечення в сумі 6220,92 грн.

12.04.2013 року позивачем, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення за результатами якого складено акт № 19, в якому зазначено, що відповідач з 11.06.2012 року по 12.07.2012 року перебувала в трудових відносинах з ТОВ «ЛАНГРУП», що є порушенням частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Даний факт підтверджується наказом по особовому складу «Про прийом на роботу ОСОБА_2.» від 11.06.2012 року № 69/к та наказом по особовому складу «Про звільнення ОСОБА_2.» від 12.07.2012 року № 115/к.

Аналізуючи фактичні обставини справи, відповідач в розумінні статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» на момент надання йому статусу безробітного відносилася до категорії зайнятого населення.

Згідно із частинами другої та третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, відповідачем не виконано обов'язку, передбаченого статтею 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Посилання відповідача на те, що під час перебування у трудових відносинах з ТОВ «Лангруп» вона фактично не працювала та жодних коштів не отримувала, а тому не відноситься до категорії зайнятого населення, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги, оскільки вказані обставини не звільняють відповідача від обов'язку щодо своєчасного надання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю.

Пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 передбачено, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2013 року позивачем був виданий наказ «Про повернення коштів гр. ОСОБА_2.» № 35 і направлено лист від 16.04.2013 року № 04/299 з вимогою повернути кошти на протязі 15 календарних днів з дня отримання повідомлення.

Наказ від 15.04.2013 року № 35 відповідачем отримано та не оскаржено, кошти в розмірі 6220,92 грн. до Козелецького районного центру зайнятості добровільно не повернуто.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Козелецького районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 6220,92 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Коротких А. Ю.