Рішення

від 21.11.2013 по справі 914/3920/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2013 р. Справа № 914/3920/13

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Віптранс-3» (смт. Макарів, Київська обл.)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ ТРАНС» (с. Сокільники, Львівська обл.)

про: стягнення заборгованості в сумі 27654,38 грн.

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: В.С. Пшеничній

Представники:

від позивача: Тимочко О.Б. - довіреність б/н від 31.10.2013 року.

від відповідача: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віптранс-3» (смт. Макарів, Київська обл.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ ТРАНС» (с. Сокільники, Львівська обл.) про стягнення заборгованості в сумі 27654,38 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.10.2013 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 28.10.2013 року. Ухвалою суду від 28.10.2013 року розгляд справи відкладено до 04.11.2013 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 04.11.2013 року розгляд справи відкладено до 11.11.2013 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 11.11.2013 року розгляд справи відкладено до 21.11.2013 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 21.10.2013 року, про відкладення від 28.10.2013 року, від 04.11.2013 року, від 11.11.2013 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

28.10.2013 року за вх.№44786/13 позивач подав клопотання про долучення додаткових документів до позовної заяви.

28.10.2013 року за вх.№44788/13 позивач подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

28.10.2013 року за вх.№44823/13 позивач подав клопотання про видачу копії ухвали про порушення провадження у справі від 21.10.2013 року.

04.11.2013 року за вх.№46272/13 позивач подав клопотання про долучення додаткових документів до позовної заяви.

11.11.2013 року за вх.№47456/13 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

11.11.2013 року за вх.№47468/13 позивач подав клопотання про надання копії ухвали суду про відкладення від 04.11.2013 року.

20.11.2013 року за вх.№49123/13 позивач подав клопотання про долучення документів до судової справи.

20.11.2013 року за вх.№49123/13 позивач подав клопотання про надання копій ухвал від 28.10.2013 року та 11.11.2013 року по даній справі.

21.11.2013 року за вх.№49316/13 позивач подав уточнення (зменшення) штрафних санкцій, в яких просить стягнути з відповідача 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 341,96 грн.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 21.10.2013 року, про відкладення від 28.10.2013 року, від 04.11.2013 року, від 11.11.2013 року не виконав, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, а явка позивача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Відповідно до норм ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала суду у справі надсилається учасникам процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала суду у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала суду у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а, в разі ненадання суду відповідної інформації, - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Доказом надсилання відповідачу ухвали суду від 11.11.2013 р. про відкладення розгляду справи на 21.10.2013 р. є наявна в матеріалах справи копія реєстру №1519 на відправлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням за 12.11.2013 року.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 21.11.2013 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 16.01.2013 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір за № 16/2013 про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування (надалі - Договір), за яким, відповідно до п. 1.1. Договору, цей Договір регулює взаємини сторін при виконанні позивачем доручень відповідача по плануванню, організації перевезень і транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажів в міжнародному сполученні, а також при розрахунках за виконані послуги.

Позивач зазначає, що у межах укладеного Договору, позивач бере на себе зобов'язання про надання послуг відповідачу, а саме, після затвердженої сторонами заявки на перевезення позивач здійснює: 1) подачу під завантаження справний рухомий склад, придатний для перевезення вантажів, відповідно до заявки, забезпечений всіма необхідними для виконання перевезення документами (п. 3.1.2. Договору); 2) забезпечення водіїв бланками товарно-транспортних накладних (далі -СМR) і книжок МДП (п. 3.1.3. Договору); 3) забезпечення наявності всіх обов'язкових страховок в країнах завантаження, транзиту і розвантаження (п. 3.1.4. Договору); 4) доставку вантажу в пункт доставки в термін, вказаний в заявці, забезпечуючи його цілісність і збереження з моменту затвердження для перевезення, і до моменту видачі одержувачеві (п. 3.1.5. Договору): 5) контроль розміщення вантажу в транспортному засобі для дотримання допустимих навантажень на осі (п. 3.1.6. Договору); 6) контроль силами водія транспортного засобу процесу завантаження (розвантаження), включаючи перерахунок вантажних місць, якість упаковки, порядок завантаження (розвантаження) (п. 3.1.7. Договору); 7) повідомлення відповідача про вимушені затримки транспортних засобів на шляху слідування, аваріях і інших подіях, що перешкоджають своєчасній доставці вантажу або, що загрожують його цілісності (п. 3.1.8. Договору); 8) надання документів відповідачу, що підтверджують факти затримки транспортного засобу в дорозі, простоїв у відповідника (одержувача) вантажу, на митницях країн транзиту для успішного вирішення проблем, у разі їх виникнення із зазначенням причин (п. 3.1.9 Договору); 9) надання відповідачу дійсної страховки СМR на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів.

Окрім цього, позивач зазначає, що він має право, при необхідності, залучати транспортні засоби інших підприємств від свого імені (п. 3.1.1 1 Договору).

Позивач звертає увагу на те, що, відповідно до п. 2.2. Договору, після усної домовленості з позивачем, відповідач направляє письмову заявку не пізніше 2-ох (двох) днів до терміну надання автотранспортних засобів позивачем. У свою чергу, позивач письмово підтверджує виконання замовлення із зазначенням в заявці номера автотранспортного засобу. В заявці вказуються: адреси завантаження і розвантаження вантажу, дата і час початку завантаження, терміни доставки, прізвища і телефони відповідальних осіб, найменування і кількість вантажу, розмір і терміни оплати, інші умови. Окрім цього, п. 2.4. Договору передбачено, відповідач і позивач зобов'язані засвідчити підтвердження заявки підписом уповноважених осіб і печаткою підприємства перед виконанням. Конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються в заявці, яка є невід'ємною частиною Договору.

Позивач наголошує, що, зважаючи на вищевикладене, з метою виконання своїх зобов'язань за Договором, та з урахуванням п. 3.1.11 Договору, позивач залучив транспортні засоби ПАТ «АВТОМОБІЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРТРАНС» (код за ЄДРПОУ 22890514) на підставі укладеного договору про транспортно-експедиторські послуги № 15-Е/Д від 20.03.2012 р.

Позивач звертає увагу на те, що, відповідно до транспортного замовлення № 16/01/ЄН від 16.01.2013 р., яке затверджене відповідачем і позивачем (надалі - Заявка), передбачено час доставки вантажу, а саме 28.01.2013 р.

В свою чергу, за твердженням позивача, він належним чином і у відповідності до умов Договору та Заявки, надав відповідачу послуги, що передбачені Договором та Заявкою, про що свідчить Акт наданих послуг № 15 від 30.01.2013 р. (далі - Акт), який підписаний уповноваженими представниками як відповідача так і позивача, і скріплені їх печатками, що підтверджує належне надання послуг позивачем та прийняття їх відповідачем без жодних претензій щодо їх якості, кількості, строків та інших обставин необхідних для визначення належного виконання зобов'язань з боку позивача.

Позивач наголошує, що враховуючи те, що Договір є платним, у відповідності до п. 4.1. цього Договору та Заявки, сторони домовились, що відповідач оплачує рахунки відповідача шляхом безготівкового переказу протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дати отримання оригіналу рахунку, податкової накладної, Акту, СМR-накладної з відміткою про отримання вантажу, якщо інше не обумовлене в Заявці.

Позивач звертає увагу на те, що, з урахуванням вищевикладеного, а також рахунку на оплату № 17 від 30.01.2013 р. і Акту, встановлена ціна послуг позивача у розмірі 26842,48 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок дві) гривні 48 копійок без ПДВ, яка складається із суми вартості перевезення по території України (Ягодин - Синельниково) у розмірі - 10 657,17 (десять тисяч шістсот п'ятдесят сім) гривень 17 копійок без ПДВ, вартості перевезення вантажу за межами території України (Роттердам - Ягодин), що становить 15 111,62 (п'ятнадцять тисяч сто одинадцять) гривень 62 копійки без ПДВ та вартості винагороди позивача за надання транспортно-експедиційних послуг - 1073,69 (одна тисяча сімдесят три) гривні 69 копійок без ПДВ.

Позивач наголошує, що відповідач, не зважаючи на зобов'язання, що передбачене п. 3.2.6, п. 4.1. Договору та умовам Заявки, не виконав перед позивачем вказані умови Договору та Заявки.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 1. ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Також, як передбачено ч. 1. ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Окрім цього, враховуючи те, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг, у відповідності до ч. 1. ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, як передбачено ч. 1. ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Позивач звертає увагу на те, що згідно із Актом звіряння взаємних розрахунків станом на 09.04.2013 р., що підписаний відповідальними особами і скріплений печатками позивача і відповідача, заборгованість відповідача становить 26842,48 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок дві) гривні 48 копійок.

Позивач зазначає, що, з метою врегулювання спірних відносин, що склалися між позивачем та відповідачем щодо виконання умов Договору, сторони уклали додаткову угоду № 1 від 29.04.2013 р. до договору № 16/2013 про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування від 16.01.2013 р. (надалі - Угода до Договору), за якою відповідач зобов'язується погасити заборгованість перед позивачем до 20.06.2013 р. у сумі 26842,48 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок дві) гривні 48 копійок (п. 1. Угоди до Договору).

За твердженням позивача, при таких обставинах, внаслідок того, що відповідач не оплатив вартість наданих позивачем послуг в строк, в розмірі та в порядку, встановленому Договором та Заявкою, а також не було виконано умов Угоди до Договору, відповідач заборгував позивачу суму коштів у розмірі 26842,48 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок дві) гривні 48 копійок.

Таким чином, на думку позивача, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання сплатити вартість послуг позивача за Договором, що в свою чергу, дає право позивачу вимагали застосування до нього наступних штрафних санкцій:

Сплатити, відповідно до ст.ст. 536, 625 ЦК України 3 % (три відсотки) річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 405,95 грн. (чотириста п'ять гривень 95 копійок) за період з 30.01.2013 р. - 01.08.2013 р;

Сплатити, відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % (три відсотки) річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 405,95 грн. (чотириста п'ять гривень 95 копійок) за період з 30.01.2013 р. - 01.08.2013 р.

Розмір штрафних санкцій, згідно розрахунку позивача, становить 811,90 грн. (вісімсот одинадцять гривень 90 копійок).

Крім того, позивач звертає увагу на те, що при особистих зустрічах на численні усні вимоги позивача відповідач надає обіцянки сплатити заборгованість перед позивачем, але так і не виконує їх, чим вводить позивача в оману. Це, на думку позивача, дає підстави вважати, що відповідач може вжити заходів, зокрема відчужити належне йому майно, що в свою чергу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення Господарського суду.

21.11.2013 року за вх.№49316/13 позивач подав уточнення (зменшення) штрафних санкцій, в яких просить стягнути з відповідача 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 341,96 грн.

Відповідач, незважаючи на вимоги суду, доказів погашення заборгованості не представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч.1 статті 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Частиною 5 статті 222 ГК України передбачено, що претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ч. 1 ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 16.01.2013 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір за № 16/2013 про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування (надалі - Договір), за яким, відповідно до п. 1.1. Договору, цей Договір регулює взаємини сторін при виконанні позивачем доручень відповідача по плануванню, організації перевезень і транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажів в міжнародному сполученні, а також при розрахунках за виконані послуги.

З метою виконання своїх зобов'язань за Договором та з урахуванням п. 3.1.11 Договору, позивач залучив транспортні засоби ПАТ «АВТОМОБІЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРТРАНС» (код за ЄДРПОУ 22890514) на підставі укладеного договору про транспортно-експедиторські послуги № 15-Е/Д від 20.03.2012 р.

Отже, позивач належним чином і у відповідності до умов Договору та Заявки, надав відповідачу послуги, що передбачені Договором та Заявкою, про що свідчить Акт наданих послуг № 15 від 30.01.2013 р. (надалі - Акт), який підписаний уповноваженими представниками як відповідача, так і позивача, і скріплені їх печатками, що підтверджує належне надання послуг позивачем та прийняття їх відповідачем без претензій щодо їх якості, кількості, строків та інших обставин, необхідних для визначення належного виконання зобов'язань з боку позивача.

У відповідності до п. 4.1. цього Договору та Заявки, сторони домовились, що відповідач оплачує рахунки відповідача шляхом безготівкового переказу протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дати отримання оригіналу рахунку, податкової накладної, Акту, СМR-накладної з відміткою про отримання вантажу, якщо інше не обумовлене в Заявці.

Згідно рахунку на оплату № 17 від 30.01.2013 р. і Акту, вартість послуг позивача встановлена у розмірі 26842 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок дві) грн. 48 коп. без ПДВ, яка складається із суми вартості перевезення по території України (Ягодин - Синельниково) у розмірі - 10 657 (десять тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн. 17 коп. без ПДВ, вартості перевезення вантажу за межами території України (Роттердам - Ягодин), що становить 15 111 (п'ятнадцять тисяч сто одинадцять) грн. 62 коп. без ПДВ та вартості винагороди позивача за надання транспортно-експедиційних послуг - 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 69 коп. без ПДВ.

Відповідач, не зважаючи на зобов'язання, що передбачене п. 3.2.6, п. 4.1. Договору та умовами Заявки, не виконав перед позивачем вказані умови Договору та Заявки.

Отже, як вбачається із представлених суду матеріалів, відповідач не виконав свої договірні зобов'язання, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 26842,48 грн., що підтверджується підписаним повноважними представниками та завіреним печатками сторін Актом звіряння взаємних розрахунків станом на 09.04.2013 року.

Також, з метою врегулювання спірних відносин, що склалися між позивачем та відповідачем щодо виконання умов Договору, сторони уклали додаткову угоду № 1 від 29.04.2013 р. до договору № 16/2013 про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування від 16.01.2013 р. (надалі - Угода до Договору), за якою відповідач зобов'язується погасити заборгованість перед позивачем до 20.06.2013 р. у сумі 26842,48 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок дві) гривні 48 копійок (п. 1. Угоди до Договору).

За таких обставин, внаслідок того, що відповідач не оплатив вартість наданих позивачем послуг в строк, в розмірі та в порядку, встановленому Договором та Заявкою, а також не було виконано умов Угоди до Договору, відповідач заборгував позивачу суму коштів у розмірі 26842,48 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок дві) гривні 48 копійок.

Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання сплатити вартість послуг позивача за Договором, тому позивач, відповідно до ст. 625 ЦК України, вимагає стягнути 3 % (три відсотки) річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 405,95 грн. (чотириста п'ять) гривень 95 копійок за період з 30.01.2013 р. - 01.08.2013 р.

Однак, 21.11.2013 року за вх.№49316/13 позивач подав уточнення (зменшення) штрафних санкцій, в яких зазначає, що, у зв'язку з помилковим розрахунком нарахування 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, а саме: початку нарахування штрафних санкцій, що, відповідно до умов Договору, повинно бути з 28.10.2013 року, просить стягнути з відповідача 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 341,96 грн., що відповідає вимогам норм ст. 625 ЦК України, та підлягає до задоволення.

Також, позивач, відповідно до ст. 536 ЦК України, вимагає стягнути 3 % (три відсотки) річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 405,95 грн. (чотириста п'ять) гривень 95 копійок за період з 30.01.2013 р. - 01.08.2013 р.

У ст. 536 ЦК України закріплено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати відсотки, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами . Тобто, законодавець передбачає задоволення цієї норми у правочині, сторонами якого є фізичні особи.

Однак, судом встановлено, що у Договорі сторонами є не фізичні, а юридичні особи. Отже, для задоволення таких позовних вимог немає належних правових підстав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, проти позовних вимог не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віптранс-3» (смт. Макарів, Київська обл.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ ТРАНС» (с. Сокільники, Львівська обл.) в частині стягнення 26842 (двадцять шість вісімсот сорок дві) грн. 48 коп. основного боргу та 341 (триста сорок одну) грн. 97 коп. пені є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав квитанцію №14315810 від 01.08.2013 року на суму 1720,52 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони, пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Уточнені позовні вимоги - задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕВ ТРАНС» (81110, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сокільники, вул. Кривоноса, 3, код ЄДРПОУ 35472228, р/р 26005000008929 в ПАТ «Фольксбанк», МФО 325213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віптранс-3» (08000, вул. Котовського, 32/12, смт. Макарів, Київська обл., код ЄДРПОУ 38007238, р/р 26007114325001 в ПАТ «Банк «Київська Русь», МФО 319092) - 26842 (двадцять шість вісімсот сорок дві) грн. 48 коп. основного боргу, 341 (триста сорок одну) грн. 96 коп. пені та 1 695 (одну тисячу шістсот дев'яносто п'ять) грн. 21 коп. судового збору.

3. В решті частині позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати в порядку статті 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.11.2013 року