Рішення

від 26.11.2013 по справі 756/12175/13-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

26.11.2013 Справа № 756/12175/13-ц

Унікальний № 756/12175/13-ц

Справа № 2/756/4559/13

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

26 листопада 2013 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Васалатія К. А.

при секретарі Шевчик Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ТОВ „Порше Лізинг Україна" до ТОВ „Українська техноторгівельна група", ОСОБА_1 про стягнення збитків, штрафів та неустойки за договором про фінансовий лізинг № 00002624 від 08.02.2011 р. -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування позову зазначив, що 08.02.2011 р. позивач - ТОВ «Порше Лізинг Україна» уклав із відповідачем № 1 - ТОВ «Українська техноторгівельна компанія» та відповідачем № 2 - ОСОБА_1, в якості поручителя договір про фінансовий лізинг № 2624. У відповідності до якого позивач зобов'язався надати у розпорядження відповідача № 1 об'єкт лізингу - автомобіль «Фольксваген-амарок ТДІ 2.0» 2010 р.в. При цьому відповідач № 1 зобов'язався прийняти об'єкт лізингу і сплатити суму коштів до договору згідно із графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить еквівалент 5220 дол. США та щомісячних лізингових платежів еквівалент 827,02 дол. США., які підлягають сплаті протягом 60 міс.

Як вказує позивач, ним було передано автомобіль - об'єкт лізингу у користування відповідачу № 1 - ТОВ «Українська техноторгівельна компанія». У відповідності до п. 6.5. умов лізингу щомісячний платіж здійснюється на рахунок зазначений позивачем, не пізніше 10-го календарного дня з дати направлення відповідачу.

У відповідності до п. 12.9 умов лізингу, у разі дострокового припинення договору з боку позивача, відповідач зобов'язувався повернути об'єкт лізингу за власний рахунок у відмінному робочому і технічному стані до головного офісу Позивача впродовж 10 робочих днів з дати одержання вимоги позивача про таке повернення.

Згідно із умовами п. 13.1. умов лізингу у випадку відмови відповідача №1 - ТОВ «Українська техноторгівельна компанія» від повернення об'єкту лізингу або затримки у такому поверненні, позивач - ТОВ «Порше Лізинг Україна» мав право конфіскувати (вилучити) об'єкт лізингу. При цьому, на підставі п. 13.6 умов лізингу, відповідач № 1 був зобов'язаний відшкодувати позивачу будь-які витрати, пов'язані із конфіскацією Об'єкту лізингу.

Як вказує позивач, відповідач № 1 порушив вимоги чинного законодавства та умови договору і перестав виконувати свої зобов'язання за договором, не сплативши в повному обсязі лізинговий платіж за травень 2012 р.

У відповідності до п. 8.3.1. Умов договору, якщо відповідач № 1 прострочить виплату лізингового платежу протягом більш ніж 10 робочих днів, позивач має право надіслати відповідачу № 1 першу платіжну вимогу в письмовій формі, а якщо відповідач № 1 не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту першої вимоги, то позивач надсилає в такий же спосіб другу платіжну вимогу, яка продовжує строк здійснення оплати ще на 8 днів із зазначенням нагадування, що після завершення строку здійснення оплати, за умови не здійснення оплати, Договір підлягає розірванню за п. 12.6.1. Сторони погоджуються, що невиконання зобов'язань після надіслання другої платіжної вимоги означає, що Відповідач 1 не має наміру в подальшому виконувати свої зобов'язання за цим Договором.

У відповідності до п. 8.3.1. позивач надіслав відповідачу № 1 перше нагадування про несплату від 03.07.2012 р. та друге нагадування про несплату від 18.07.2012 р. Третє нагадування про несплату було направлено відповідачу № 1 02.08.2012 р.

Як вказує позивач, відповідач № 1 не виконав свої зобов'язання щодо сплати заборгованості ні після направлення йому 1-го нагадування, ні після надіслання 2-го нагадування, що відповідно до п. 12.6.1. означало, що відповідач № 1 не мав наміру в подальшому виконувати свої зобов'язання за цим договором.

При цьому, 04.12.2012 р. боржнику - відповідачу № 1 та поручителю - відповідачу № 2 ОСОБА_1 було надіслано повідомлення про розірвання договору та повернення об 'єкта лізингу - автомобіль «Фольксваген-амарок ТДІ 2.0» 2010 р.в. та сплату заборгованості за договором.

У подальшому відповідач № 1 повернув об'єкт лізингу - автомобіль «Фольксваген-амарок ТДІ 2.0» 2010 р.в. позивачу, що підтверджується актом приймання-передачі від 12.03.2013 р., але при цьому відповідач № 1 не сплатив щомісячні лізингові платежі за період із травня 2012 р. по грудень 2012 р. на загальну суму 49750 грн. 49 коп.

Також позивач вказує, що об'єкт лізингу було продано 24.05.2013 р., і у відповідності до п. 12.9 Умов лізингу, після вилучення Об'єкту лізингу відповідач № 1 був зобов'язаний компенсувати будь-яку різницю між ринковою вартістю автомобіля та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими відповідно до плану відшкодування.

Зі слів позивача, різниця між ринковою вартістю та сумою несплачених лізингових платежів на момент вилучення об'єкту лізингу складає 127174 грн. 36 коп. та підлягає сплаті відповідачем № 1 на підставі п. 12.9 Договору.

Таким чином, через порушення своїх зобов'язань за Договором, позивач вважає, що відповідач № 1 має відшкодувати позивачу збитки, що складаються із упущеної вигоди, що фактично є різниця між ринковою вартістю та сумою несплачених лізингових платежів.

Договором відповідно до п. 8.2.2. Умов лізингу передбачені штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 10% річних за кожен день прострочення виконання зобов'язання, як позивач вказує у сумі 1592 грн. 36 коп. Також позивач вважає, що відповідачами повинно бути сплачено на користь позивача розмір інфляційних витрат складає 77 грн. 36 коп., розмір 3% річних нарахованих на суму заборгованості у сумі 477 грн. 73 коп.

Також позивач просить суд у відповідності до ст. 785 ЦК України стягнути із відповідачів на свою користь неустойку у розмірі 40360 грн. 24 коп.

Тому представник позивача просить суд стягнути із відповідачів солідарно дану заборгованість та судовий збір.

У судовому засіданні представник позивача збільшив позовні вимоги, що стосуються витрат на правову допомогу у сумі 6000 грн., а в іншому залишив позов без змін.

Представник відповідача № 1 у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи.

Відповідач № 2 також у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи.

Оскільки представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, а відповідачі належним чином повідомлені про судовий розгляд, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Згідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.02.2011 р. позивач - ТОВ «Порше Лізинг Україна» уклав із відповідачем № 1 - ТОВ «Українська техноторгівельна компанія» та відповідачем № 2 - ОСОБА_1, в якості поручителя договір про фінансовий лізинг № 2624. У відповідності до нього, позивач зобов'язався надати у розпорядження відповідача № 1 об'єкт лізингу - автомобіль «Фольксваген-амарок ТДІ 2.0» 2010 р.в.

При цьому відповідач № 1 зобов'язався прийняти об'єкт лізингу і сплатити суму коштів до договору згідно із графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить еквівалент 5220 дол. США та щомісячних лізингових платежів еквівалент 827,02 дол. США., які підлягають сплаті протягом 60 міс. У відповідності до п. 6.5. умов лізингу щомісячний платіж здійснюється на рахунок зазначений позивачем, не пізніше 10-го календарного дня з дати направлення відповідачу.

Згідно із ч. 2. ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Як з'ясовано судом, у відповідності до п. 12.9 умов лізингу, у разі дострокового припинення договору з боку позивача, відповідач зобов'язувався повернути об'єкт лізингу за власний рахунок у відмінному робочому і технічному стані до головного офісу позивача впродовж 10 робочих днів з дати одержання вимоги позивача про таке повернення.

Згідно до ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингодавець має, зокрема, право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом та вимагати повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках. Відповідно до п. 2. ст. 7 зазначеного закону, лізингодавець - позивач має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача - відповідача № 1 у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

У відповідності до умов п. 13.1. умов лізингу, у випадку відмови відповідача №1 - ТОВ «Українська техноторгівельна компанія» від повернення об'єкту лізингу або затримки у такому поверненні, позивач - ТОВ «Порше Лізинг Україна» має право конфіскувати (вилучити) об'єкт лізингу. При цьому, на підставі п. 13.6 умов лізингу, відповідач № 1 зобов'язався відшкодувати позивачу будь-які витрати, пов'язані із конфіскацією об'єкту лізингу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач № 1 порушив вимоги чинного законодавства та умови даного договору та перестав виконувати свої зобов'язання за договором, не сплативши в повному обсязі лізинговий платіж за травень 2012 р.

При цьому, як з'ясував суд, 04.12.2012 р. боржнику - відповідачу № 1 та поручителю - відповідачу № 2 ОСОБА_1 було надіслано повідомлення про розірвання договору та повернення об'єкта лізингу - автомобіля «Фольксваген-амарок ТДІ 2.0» 2010 р.в. та сплатити заборгованість за договором. При цьому відповідач № 1 повернув об'єкт лізингу - автомобіль «Фольксваген-амарок ТДІ 2.0» 2010 р.в. позивачу, у відповідності актом приймання-передачі від 12.03.2013 р., але при цьому відповідач № 1 не сплатив щомісячні лізингові платежі за період із травня 2012 р. по грудень 2012 р. на загальну суму 49750 грн. 49 коп.

У відповідності до ст. 628, 629, 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Після його укладення він є обов'язковим до виконання.

24.05.2013 р. об'єкт лізингу було продано у відповідності до п. 12.9 Умов лізингу. При цьому після вилучення об'єкту лізингу, відповідач № 1 був зобов'язаний компенсувати будь-яку різницю між ринковою вартістю автомобіля та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими відповідно до плану відшкодування.

Зі слів позивача, різниця між ринковою вартістю та сумою несплачених лізингових платежів на момент вилучення об'єкту лізингу складає 127174 грн. 36 коп. та підлягає сплаті відповідачем № 1 на підставі п. 12.9 Договору.

Як вбачається із ст. 1214 ЦК України встановлює, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст. 536 ЦК України).

У свою чергу ст. 536 ЦК України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач № 1 має відшкодувати позивачу збитки, що складаються із упущеної вигоди, що фактично є різниця між ринковою вартістю та сумою несплачених лізингових платежів у сумі 127174 грн. 36 коп.

Як з'ясовано судом, у відповідності до п. 8.2.2. Умов лізингу передбачені штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 10% річних за кожен день прострочення виконання зобов'язання, як позивач вказує у сумі 1592 грн. 36 коп.

При цьому, не виконавши вчасно грошові зобов'язання у розмірі основної суми заборгованості відповідно до договору, відповідач № 1 фактично утримував грошові кошти, належні позивачу без достатньої правової підстави, отже користувався чужими грошовими коштами. Проте договором та законом розмір процентів за користування чужими коштами за період прострочення виконання грошового зобов'язання не встановлений.

Тому суд застосовує ст. 1048 ЦК України, згідно з якою, якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ, і сума процентів за користування чужими коштами складає 1194 грн. 29 коп.

Як з'ясував суд, позивач з метою зменшення своїх збитків та відновлення своїх порушених прав на повернення Об'єкту лізингу, змушений був звернутись до спеціалізованої організації ТОВ «Орум» та ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» для супроводу та забезпечення здійснення виконавчого напису на Договорі фінансового лізингу та повернення Об'єктів лізингу у примусовому порядку.

Згідно до п. 3 ч. 1. ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі положень ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином суд вважає, що відповідачами повинно бути сплачено на користь позивача розмір інфляційних витрат складає 77 грн. 36 коп., розмір 3% річних нарахованих на суму заборгованості у сумі 477 грн. 73 коп. та неустойку у розмірі 40360 грн. 24 коп.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позов підлягає задоволенню, так як було встановлено у судовому засіданні у встановлений договором строк відповідачі договірних зобов'язань не виконали.

Також суд вважає, що судовий збір необхідно стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, як такі, що підтверджені доказами.

На підставі викладеного та керуючись ст. 8, 16, 22, ст. 526, 536, 549, 553, 554, 611, 625, ст. 785, 806, 808, 1214 ЦК України України, ст. 7, 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст. 10, 60, ст. 84, 88, 213-215, ст. 224 - 233 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ „Порше Лізинг Україна" задовольнити.

Стягнути солідарно на користь ТОВ „Порше Лізинг Україна" (код ЄДРПОУ 35571472) із товариства з обмеженою відповідальністю „Українська техноторгівельна група" (код ЄДРПОУ 36697823) та ОСОБА_1 (і.к. НОМЕР_1) суму боргу за договором фінансового лізингу № 00002624 у розмірі 49750 грн. 49 коп., упущена вигода у розмірі 127174 грн. 36 коп., витрати понесені позивачем з метою відшкодування сум, не виплачених відповідачем у розмірі 37052,26 грн., неустойку за період неповернення об'єкту лізингу у розмірі 40360,24 грн., пеню у розмірі 1592,36 грн., компенсацію інфляційних витрат у розмірі 77,36 грн., 3% річних у сумі 477,73 грн., проценти за користування кредитними грошима у розмірі 1194,.73 грн.

Стягнути солідарно на користь ТОВ „Порше Лізинг Україна" (код ЄДРПОУ 35571472) із товариства з обмеженою відповідальністю „Українська техноторгівельна група" (код ЄДРПОУ 36697823) та ОСОБА_1 (і.к. НОМЕР_1) витрати на правову допомогу у сумі 6000 грн. та судовий збір у сумі 2575,91 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя К.А. Васалатій