Постанова

від 26.11.2013 по справі 905/3937/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.11.2013 р. справа №905/3937/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Гези Т.Д., Кододової О.В. від апелянтапрокурор Лисенко С.І. від позивачане з'явився від відповідача не з'явився розглянувши апеляційну скаргу Прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Новоукраїнської сільської ради та Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області на рішення господарського суду Донецької області від 23.07.2013 року у справі№ 905/3937/13 (суддя Сковородіна О.М.) за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Нива», с. Новоукраїнка, Донецька область до відповідача Новоукраїнської сільської ради, с. Новоукраїнка, Донецька область провизнання права власності ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.07.2013р. за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Нива», с. Новоукраїнка, Донецька область до відповідача Новоукраїнської сільської ради, с. Новоукраїнка, Донецька область було задоволено позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива" до Новоукраїнської сільської ради про визнання права власності, а саме визнано право власності за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива" (85640, Донецька область, Мар'їнський район, с. Новоукраїнка, вул. Октябрьська, 1г, код ЄДРПОУ 00695479) на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, с. Новоукраїнка, вул. Октябрьська, 1г та складається з будинку рибака літ. А1, загальною площею 26,3кв.м.; тераси літ. а1; навісу літ. В1; навісу літ. Б1; будівлі для охорони літ. Г1, загальною площею 7,0кв.м.; підвалу літ. гп, загальною площею 16,3кв.м.; пташнику літ. Д1, загальною площею 34,6кв.м.; пташнику літ. Е1, загальною площею 71,8кв.м.; ангару для техніки літ. Ж1, загальною площею 96,7кв.м; вбиральні літ.У1; огорожі №1-5.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Прокурор м. Донецька в інтересах держави в особі Новоукраїнської сільської ради та Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 23.07.2013 року по справі № 905/3937/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Нива" до Новоукраїнської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, с. Новоукраїнка, вул. Октябрьська, 1г та складається з будинку рибака літ. А1, загальною площею 26,3кв.м.; тераси літ. а1; навісу літ. В1; навісу літ. Б1; будівлі для охорони літ. Г1, загальною площею 7,0кв.м.; підвалу літ. гп, загальною площею 16,3кв.м.; пташнику літ. Д1, загальною площею 34,6кв.м.; пташнику літ. Е1, загальною площею 71,8кв.м.; ангару для техніки літ. Ж1, загальною площею 96,7кв.м; вбиральні літ.У1; огорожі №1-5.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що рішення господарського суду Донецької області винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор, посилається на ті обставини, що спірне нерухоме майно - це об'єкт самочинного будівництва. У позивача відсутні правоустанавлюючи документи на нежилі споруди рибогосподарського комплексу, на яке було визнано право власності судом першої інстанції, та на земельні ділянки на яких нерухоме майно розташоване. Також, відсутні документи, що підтверджують введення в експлуатацію нерухомого майна. Відсутні відомості, щодо обстеження та оцінки технічного стану будівельних конструкцій будівель на споруд.

Прокурор зазначає, що до розгляду справи не залучено інспекцію Державного архітектурного-будівельного контролю у Донецькій області, до компетенції якої входить контроль за здійсненням будівельних робіт, прийняття в експлуатацію об'єктів.

Таким чином, визнання судом першої інстанції права власності на збудований об'єкт підмінюється компетенція вищевказаного органу , якому законом було надано право вирішувати ці питання.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.10.2013р. вказана скарга була прийнята до провадження.

15.11.2013 року через канцелярію суду від відповідача Новоукраїнської сільської ради, с. Новоукраїнка, Донецька область надійшов лист про заперечення проти апеляційної скарги прокурора м. Донецька на рішення господарського суду Донецької області від 23.07.2013 року про визначення права власності на нерухоме майно - нежилі споруди рибогосподарського комплексу та про розгляд апеляційної скарги без участі представника відповідача.

18.11.2013 року через канцелярію суду від позивача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Нива», с. Новоукраїнка, Донецька область надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить відмовити Прокуратурі м. Донецька в задоволені апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 23.07.2013 року, рішення господарського суду Донецької області від 23.07.2013 року залишити без змін.

20.11.2013року в судовому засіданні прокурор підтримав доводи викладені в апеляційної скарзі, просив скасувати рішення першої інстанції та задовольнити апеляційну скаргу.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

15.02.2000р. відбулись збори уповноважених членів КСП Агрофірма "Нива", оформлених протоколом №3, на яких було прийнято рішення, зокрема, про створення правонаступника КСП Агрофірма "Нива" - СТОВ Агрофірма "Нива" та надання права розпорядження майном на період реорганізації.

Відповідно до положень статуту СТОВ Агрофірма "Нива", товариство є юридичною особою відповідно до чинного законодавства України, товариство створено в процесі реорганізації та є юридичним правонаступником КСП Агрофірма "Нива".

Статутний (складений) капітал товариства може утворюватися із грошових коштів, матеріальних цінностей (будинки, споруди, обладнання, тощо) прав користування землею та іншими природними ресурсами, а також, будь-якими майновими й немайновими правами. Статутний (складений) капітал товариства дорівнює 1511600,00грн. (п.5.1, 5.2 статуту).

В подальшому, у зв'язку з реорганізацією КСП Агрофірма "Нива", на підставі акту прийому - передачі КСП Агрофірма "Нива" передав, а СТОВ Агрофірма "Нива" прийняв (як підприємство правонаступник) майно, в тому числі нежилі споруди рибогосподарського комплексу.

Судом апеляційної інстанції, згідно з матеріалів справи встановлено, що рибогосподарський комплекс обліковується на балансі позивача, згідно інвентарної картки №103009.

Також, зазначене нерухоме майно було про інвентаризоване та за даними РКП "Мар'їнське бюро технічної інвентаризації" складається з: будинку рибака літ. А1, загальною площею 26,3кв.м.; тераси літ. а1; навісу літ. В1; навісу літ. Б1; будівлі для охорони літ. Г1, загальною площею 7,0кв.м.; підвалу літ. гп, загальною площею 16,3кв.м.; пташнику літ. Д1, загальною площею 34,6кв.м.; пташнику літ. Е1, загальною площею 71,8кв.м.; ангару для техніки літ. Ж1, загальною площею 96,7кв.м; вбиральні літ.У1; огорожі №1-5, яке розташоване за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, с. Новоукраїнка, вул. Октябрьська, 1г.

Рішенням виконавчого комітету Новоукраїнської сільської ради Мар'їнського району Донецької області №22 від 27.03.2013р., рибогосподарському комплексу, що знаходиться в межах Ново української сільської ради, було надано поштову адресу: Донецька область, Мар'їнський район, с. Новоукраїнка, вул. Октябрьська, 1г.

У квітні 2013р. позивач звернувся до державного реєстратора з заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежилі споруди рибогосподарського комплексу, розташованого за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, с. Новоукраїнка, вул. Октябрьська, 1г.

Однак, рішенням №1932864 від 24.04.2013р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Мар'їнського районного управління юстиції Донецької області, позивачу було відмовлено у державній реєстрації права власності на рибогосподарський комплекс, який розташований за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, с. Новоукраїнка, вул. Октябрьська, 1г.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України , підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечування.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Згідно ст.316 Цивільного кодексу України , правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до приписів ст.328 зазначеного Кодексу , право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності може виникати за наявності певних юридичних фактів, що поділяються на первісні та похідні. За первісних підстав право власності виникає на річ вперше або незалежно від волі попередніх власників. За похідними підставами право власності на річ виникає за волею попереднього власника.

Набуття права власності за давністю добросовісного володіння, що відноситься до первинного способу набуття права власності, унормоване приписами статті 344 Цивільного кодексу України . Так, відповідно до приписів частин 1, 4 вказаної статті, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном -протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Наведена норма визначає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю. Так, володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи, обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна. Встановлення характеру володіння (добросовісне і недобросовісне) при виникненні спору здійснюється судом з урахуванням обставин справи, з якої виникло володіння чужою річчю. Володіння має бути відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним. Володіння має бути безперервним упродовж визначеним законом строків (для нерухомого майна -упродовж 10 років, а для рухомого майно -5 років).

Фактичне володіння чужим майном, згідно ст.397 Цивільного кодексу України , вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду, а володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Таким чином, позивачем повинні бути доведені належними і допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а судом перевірені наведені обставини та надана їм належна правова оцінка.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України , доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу статті 43 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд першої інстанції при винесенні рішень виходив з того, що позивачем доведений факт володіння майном, а саме яке розташоване за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, с. Новоукраїнка, вул. Октябрьська, 1г та складається з будинку рибака літ. А1, загальною площею 26,3кв.м.; тераси літ. а1; навісу літ. В1; навісу літ. Б1; будівлі для охорони літ. Г1, загальною площею 7,0кв.м.; підвалу літ. гп, загальною площею 16,3кв.м.; пташнику літ. Д1, загальною площею 34,6кв.м.; пташнику літ. Е1, загальною площею 71,8кв.м.; ангару для техніки літ. Ж1, загальною площею 96,7кв.м; вбиральні літ.У1; огорожі №1-5

Дослідивши матеріали справи, із акту прийому-передачі колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що факт передання спірного майна позивачу у 2001 році, на виконання прийнятого рішення зборів уповноважених членів КСП Агрофірма "Нива" від 15.02.2000р. (яке оформлено протоколом №3), підтверджується актом прийому - передачі КСП Агрофірма "Нива", зі змісту якого вбачається, що останній передав, а СТОВ Агрофірма "Нива" прийняв (як підприємство правонаступник) майно, в тому числі нежилі споруди рибогосподарського комплексу.

Також, згідно матеріалів справи вбачається, що актом прийому-передачі, згідно якого Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Нива», с. Новоукраїнка, Донецька область приймає оспорюване майно, а саме: гребля насипна інв. номер 103042 - рік введення в експлуатацію 1987р. гребля насипна інв. номер 103027 - рік введення в експлуатацію 1987р., гребля насипна інв. номер 103028 - рік ведення в експлуатацію 1991р., гребля насипна інв. номер 103029 - рік ведення в експлуатацію 1991р.

Згідно, доданого до матеріалів справи технічного паспорту рибогосподарського комплексу характеристики будівель та споруд, оспорюваного майна, а саме, яке складається з будинку рибака літ. А1, загальною площею 26,3кв.м.; тераси літ. а1; навісу літ. В1; навісу літ. Б1; будівлі для охорони літ. Г1, загальною площею 7,0кв.м.; підвалу літ. гп, загальною площею 16,3кв.м.; пташнику літ. Д1, загальною площею 34,6кв.м.; пташнику літ. Е1, загальною площею 71,8кв.м.; ангару для техніки літ. Ж1, загальною площею 96,7кв.м; вбиральні літ.У1; огорожі №1-5 було проінвенторізоване та вказано рік побудови цих споруд 1998р.

Разом з цим, відсутність правовстановлюючих документів на спірне майно у попереднього власника цього майна - КСП Агрофірма "Нива", унеможливлює здійснення позивачем його державної реєстрації, у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Згідно з приписами ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апелянт помилково посилається на ст. 376 Цивільного кодексу України, згідно якої житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Прокурором не було підтверджено будь-якими доказами, що оспарюване майно є самочинним будівництвом. Навпаки, матеріали справи підтверджують, що апелянт неправомірно посилається на ст. 376 Цивільного кодексу України, у зв'язку з тим, що оспорюване майно було фактично побудовано ще в 1998 році та відповідно введено в експлуатацію.

У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, посилання прокурора про те, що визнання судом права власності на збудований об'єкт підмінюється компетенція інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області.

Так, згідно ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуту» Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захисту суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Однак, згідно вищенаведеної ст. 344 Цивільного кодексу України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Відповідач - Новоукраїнська сільська рада, с. Новоукраїнка, Донецька область не заперечує в апеляційній інстанції та не заперечувала в суді першої інстанції проти задоволення позовних вимог.

Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області надала до суду апеляційної інстанції письмові пояснення, з яких вбачається, що по суті позовних вимог - будь-яких конкретних заперечень щодо спірного майна інспекцією не надано. Зміст пояснень інспекції полягає в констатуванні своїх повноважень згідно чинного законодавства, але на порушення щодо нерухомого майна позивача інспекція взагалі не заявляла.

Таким чином, згідно вищенаведеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що, в даному випадку слід застосовувати саме приписи ст. 344 Цивільного кодексу України, оскільки, матеріалами справи доведений факт добросовісного заволодіння майном та утримання його за власний рахунок позивача (арк. справи 45-55).

В силу ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, з урахуванням норм діючого законодавства, обставин справи та наданих доказів, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правомірно вирішив, що вимога позивача щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, с. Новоукраїнка, вул. Октябрьська, 1г та складається з будинку рибака літ. А1, загальною площею 26,3кв.м.; тераси літ. а1; навісу літ. В1; навісу літ. Б1; будівлі для охорони літ. Г1, загальною площею 7,0кв.м.; підвалу літ. гп, загальною площею 16,3кв.м.; пташнику літ. Д1, загальною площею 34,6кв.м.; пташнику літ. Е1, загальною площею 71,8кв.м.; ангару для техніки літ. Ж1, загальною площею 96,7кв.м; вбиральні літ.У1; огорожі №1-5, в порядку набувальної давності - була обґрунтованою, а тому колегія суддів вважає, що вона була правомірно задоволена судом першої інстанції.

У зв'язку з вищенаведеним, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 23.07.2013р. по справі № 905/3937/13 винесена відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Новоукраїнської сільської ради та Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області на рішення господарського суду Донецької області від 23.07.2013р. по справі № 905/3937/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського Донецької області від 23.07.2013р. по справі № 905/3937/13 залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: Т.Д. Геза

О.В. Кододова