Ухвала

від 20.11.2013 по справі 2а-946/12/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 р. Справа № 126549/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання: Дембіцької Х.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року у справі за позовом Приватного підприємства «Рембудсервіс-Газ» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В:

02.04.2012 року представник Приватного підприємства «Рембудсервіс-Газ» звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001022302 та № 0001012302 від 22.03.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами проведеної ДПІ в м. Івано-Франківську перевірки встановлено заниження позивачем суми податку на прибуток та заниження сум податку на додану вартість. За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення та донараховано податку на додану вартість в сумі 10215грн. та податку на прибуток приватних підприємств в сумі 12769грн. Позивач не погоджується із вказаними повідомленнями-рішеннями щодо нарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині виявлених перевіркою порушень по взаєморозрахунках із ПП «Ніка-Ден», та зазначає, що виявлені при проведенні перевірки порушення ґрунтуються виключно на висновку перевірки щодо нікчемності правочинів укладених між ПП «Рембудсервіс-Газ» із ПП «Ніка-Ден», оскільки вказані договори є такими, що порушують публічний порядок, і направлені на незаконне заволодіння майном держави; договори не направлені на реальне настання правових наслідків обумовлених у них. Фактично вказаний висновок ґрунтується на даних отриманих ДПІ в м. Івано-Франківську від ДПІ у м. Рівне щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «Ніка-Ден». Позивач зазначає, що усі документи, які свідчать про реальність вчинення правочинів, неможливо було надати для перевірки, оскільки вони були вилучені слідчим СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області, про що 03.12.2012 року повідомлено ДПІ в м. Івано-Франківську. На думку позивача, прийняті рішення щодо нарахування податкового зобов'язання за платежами податок на прибуток та податок на додану вартість є протиправним та таким, що підлягають скасуванню .

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення № 0001022302 та № 0001012302 від 22.03.2012 року винесені Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську.

Представник Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що згідно отриманої відповіді від 15.11.2010 року № 49425/23-331 (вх. № 67456 від 16.11.2010р.) Державною податковою інспекцією у м. Рівне складено довідку від 15 листопада 2010 року №1838/23-300/36221851 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «Ніка-Ден». Відповідно до якої у періоді, що перевіряється, ПП «Ніка-Ден» офісні та складські приміщення, що використовувались суб'єктом господарювання для здійснення своєї фінансово - господарської діяльності відсутні. Дане підприємство зареєстроване за адресою м. Рівне, Гагаріна, 14/28. Виробничі потужності у підприємства відсутні. Статутом підприємства не передбачено здійснення господарської діяльності у сфері будівництва та надання послуг з капітального ремонту. Відповідно до листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської області від 31.01.2011 року №01-08/137 ліцензія на виконання будівельних робіт для ПП «Ніка-Ден», код ЄДПРОУ 36221851 не видавалась. Згідно листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Івано-Франківській області від 02.08.2011р. № 7/9/04-10/35, для будівництва багатоквартирного житлового будинку необхідно одержати ліцензію на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури. ПП "Ніка-Ден" для одержання ліцензії на провадження вищенаведених видів робіт в Інспекцію ДАБК в Івано-Франківській області не зверталось. Відповідно до акту перевірки контрагента ПП "Ніка-Ден" всі отримані на розрахункові рахунки грошові кошти конвертувались в готівку через каси банків директором підприємства Тимчаюк С.М. Таким чином, зазначені господарські операції ПП "Ніка-Ден" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів (відповідно до розрахунку суми комунального податку - (кількісний склад працівників за перевіряємий період склав 1 особа), відсутність виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для надання послуг, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. і Відповідно в ході перевірки встановлено відсутність надання послуг що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, правочини між ПП "Рембудсервіс-Газ" та ПП "Ніка-Ден" відповідно до п.п.1, 2 ст.215, пп. 1,5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що з 24.02.2012 року по 01.03.2012 року ДПІ у м. Івано-Франківську було проведено позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «Рембудсервіс-Газ» з питань правильності декларування податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.11.2008 року по 01.03.2009 року, результати якої оформлено актом перевірки за №28/22-6/34077652 від 07.03.2012 року.

Перевіркою встановлено, що позивач порушив вимоги п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.2.1, пп.7.2.4, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.2, 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В ході перевірки ПП «Рембудсервіс-Газ» проведено аналіз господарських операцій із ПП «Ніка-Ден» на підставі відповіді від 15.11.2010р. №49425/23-331 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Ніка-Ден», відповідно до якої у періоді, що перевіряється ПП "Ніка-Ден" офісні та складські приміщення, що використовувались для здійснення фінансово-господарської діяльності відсутні.

За даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по взаєморозрахунках ПП «Рембудсервіс-Газ» та ПП "Ніка-Ден" за лютий 2009 року встановлено,як зазначено перевіряючими в акті, податкову яму в сумі 8172грн.

Як наслідок податковим органом зроблено висновок про те, що господарські операції позивача із ПП «Ніка-Ден» не можуть відображатись у податковій звітності, так як реально не відбулись, а їх зміст відображено лише в первинних документах.

За наслідками перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що на підставі акту перевірки №28/22-6/34077652 від 07.03.2012 року ДПІ зробила висновок про порушення позивачем наведених у даному акті норм податкового законодавства, що ґрунтується на встановленні податковим органом факту нікчемності укладених позивачем правочинів і, як наслідок, порушення позивачем встановленого порядку нарахування та сплати податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість. Тобто, укладені між суб'єктами господарювання договори, на думку податкового органу, суперечать моральним засадам суспільства і відповідно до статті 228 ЦК України порушують публічний порядок.

Відповідно до частини 3 статті 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно частини 1 статті 203 ЦК, зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 215 ЦК, недійсним є лише правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Податковим органом не враховано припис акту цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 ЦК, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом - саме законом, а не актами податкової перевірки, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті перевірки порушення, допущені позивачем та його контрагентом при оформленні документів, що стосуються спірних договорів, укладених між сторонами, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, враховуючи частину 2 статті 215 ЦК України, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

Як зазначено вище, для визнання договору недійсним необхідною умовою є наявність умислу в обох сторін або однієї із них.

Заперечуючи проти позову відповідач стверджує, що договори, укладені між ПП «Рембудсервіс-Газ» із ПП «Ніка-Ден», укладені з метою, які завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, водночас є такими, що порушують публічний порядок, а тому згідно ч.1 ст. 203, ч.2 ст. 215 ЦК України їх слід вважати нікчемними. Визнання такої угоди недійсною не вимагається.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №9 визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, а саме: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані па використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває, під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В матеріалах справи відсутні обставини, встановлені податковим органом на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем -ПП «Рембудсервіс-Газ» із ПП «Ніка-Ден», що мали місце під час здійснення підприємницької діяльності позивачем, оскільки мета є суб'єктивною ознакою, притаманною фізичним особам.

Доказів на підтвердження факту порушення позивачем встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності, ухилення від сплати податків, наявності шкоди заподіяної державі, зокрема таких як, чинні податкові вимоги, надіслані позивачу в зв'язку з несплатою ним сум податкових зобов'язань, що виникли внаслідок укладання та виконання спірних зобов'язань за спірними договорами або відомості про наявність податкового боргу у позивача, представником ДПІ у м. Івано-Франківську, також суду не надано.

Відповідно до п. 1.3 оглядового листа Вищого арбітражного суду України № 01-8/481 від 20.04.2001 року зазначено, що порушення сторонами договору законодавства про податки не є підставою для визнання його недійсним. Якщо податковим органом не подано доказів спрямованості укладеної угоди на вчинення порушення податкового законодавства, несплата податків (обов'язкових платежів) не є підставою для визнання угоди недійсною.

Таким чином, відсутність наявності в діях хоча б однієї зі сторін угоди умислу на її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зумовлює відсутність підстав для висновку перевірки щодо нікчемності правочинів укладених між ПП «Рембудсервіс-Газ» та ПП «Ніка-Ден» та як наслідок відсутність встановлених перевіркою порушень податкового законодавства позивачем.

При цьому, судом першої інстанції вірно враховано правову позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в ухвалі від 25.01.2012 році у справі к/с №9991/81531/11, та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, викладену у листі від 16.09.2011 року за N7319. У даному листі, зокрема, зазначено, що згідно з абзацом 1 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України , недійсним є лише правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Особливу увагу слід звернути на припис акта цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності). Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

Крім того, суд зазначає, що на підставі Постанови про проведення виїмки від 02.03.2009 року слідчим СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області було проведено виїмку всіх бухгалтерських (первинних) документів по взаєморозрахунках між ПП «Рембудсервіс-Газ» та ПП "Ніка-Ден", про що листом від 03.03.2012 року за № 16/03 повідомлено ДПІ в м. Івано-Франківську.

Згідно наданих документів УПМ СВ ДПС у Рівненській області, судом встановлено фактичне виконання договору позивача з ПП «Ніка-Ден» та підтверджено податковими накладними, локальними кошторисами, довідками про вартість виконаних робіт, договорами за № 1-01/09 від 30.01.2009 року та № 2-02/09 від 05.02.2009 року, актами приймання виконаних підрядних робіт, копії яких наявні у матеріалах справи.

Слід також звернути увагу на те, що відповідно до п.1.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Відповідно до п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Судом встановлено, що і позивач, і його контрагент на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники ПДВ. Вказана обставина також не заперечується відповідачем у справі та відображена в Акті перевірки складеному ДПІ у м. Івано-Франківську. Як зазначалось вище, в матеріалах справи наявні копії відповідних документів (актів приймання виконаних робіт, податкових накладних, договорів та інших) документів, які підтверджують факт правомірності формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість та валових витрат.

Враховуючи наведене, податкові повідомлення-рішення за №0001022302 та №0001012302 від 22.03.2012 року щодо нарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій є протиправними та такими, що підлягають до скасування.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року у справі № 2a-946/12/0970 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді С.П. Нос

А.І. Рибачук