Ухвала

від 12.11.2013 по справі 801/8380/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/8380/13-а

12.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лунгомаре"- Барил Костянтин Вікторович, довіреність № 10 від 08.02.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим- Грязнова Галина Михайлівна, довіреність № б/н від 17.10.13

розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 30.09.13 по справі № 801/8380/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лунгомаре" (наб. ім. Ленина/вул. Морская, 21/1, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Васильєва, 16, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.09.2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лунгомаре" до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Ялта Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Автономній Республіці Крим № 0001562203 від 13.06.2013року, № 0001572203 від 13.06.2013 року.

Стягнуто з Державного бюджету України 890 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у місті Ялта Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Автономній Республіці Крим на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лунгомаре" ЄДРПОУ: 36020440.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.11.13р. підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні 12.11.2013 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити судове рішення першої інстанції без змін, надавши відповідні заперечення.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Ялта Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Автономній Республіці Крим була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Лунгомаре" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Віаджіо», код за ЄДРПОУ 37166556 за період листопад, грудень 2010р. та ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» код за ЄДРПОУ 34523145 за період березень -травень.

За результатами перевірки був складений Акт № 780/22.3/36020440/131 від 31.05.2013 року, відповідно якого перевіркою ТОВ "Лунгомаре" встановлено порушення п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97- ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями та п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.10 р. № 2756-VI, зі змінами та доповненнями в результаті чого, занижено податок на додану вартість на загальну суму 70000 грн., у тому числі: за листопад 2010 року -37000 грн., за грудень 2010 року -33000 грн. та завищення залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в сумі 1500 грн. в т.ч. за травень 2010 року -1500грн.

На підставі висновків акту від 31.05.13 № 780/22.3/36020440/131 ДПІ в м. Ялті прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001572203 від 13.06.2013 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1500 грн., податкове повідомлення-рішення № 0001562203 від 13.06.2013 року про донарахування ПДВ у сумі 87500 грн., з яких 70000 грн. за основним платежем та 17500 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.

Пунктом 187.1. ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2010 року ТОВ «Лунгомаре» мало господарські відносини з ТОВ «Капітал Сервіс Плюс», предметом яких було надання послуг з прибирання приміщення магазину ТОВ «Лунгомаре» за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, набережна ім. Леніна/вул. Морська, буд. 21/1).

Витрати ТОВ «Лунгомаре» за на надані послуги підтверджуються платіжним дорученням № 484 від 19.04.2010 року на суму 9000,00 грн., які в подальшому були сформовані та відображені у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року податковий кредит у розмірі 1500,00 грн. на підставі виданої виконавцем послуг ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» податкової накладної № 525 від 06.04.2010 року.

У травні 2010 року вказана сума була врахована у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні податкові періоди (від'ємне значення).

Крім того, в період з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року ТОВ «Лунгомаре» мало господарські відносини з ТОВ «Віаджіо» на підставі договору від 01.09.10 року №6 на поставку товарів народного вжитку (одяг, взуття, аксесуари).

Так, ТОВ «Лунгомаре» в період з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року придбало у ТОВ «Віаджіо» товари народного вжитку (одяг, взуття, аксесуари) на суму 420000,00 грн. з ПДВ, в тому числі по періодах: листопад 2010 року - 222000,00 грн. у тому числі ПДВ 37000,00 грн.; грудень 2010 року - 198000,00 грн. у тому числі ПДВ 33000,00 грн.

Товар, отриманий від ТОВ «Віаджіо» у листопаді-грудні 2010 року, був оприбуткований ТОВ «Лунгомаре» на підставі первинних документів, а саме: видатковими накладними у листопаді від 01.11.10 № б/н на суму 222000,00 грн., у т.ч. ПДВ 37000 грн., за грудень 2010р. № б/н від 01.12.10 на суму 198000,00 грн. у т.ч. ПДВ 33000 грн. , тобто у загальній сумі 420000 грн., у т.ч. ПДВ 70000 грн. та прибутковими накладними № ПН-0000068 від 01.11.10р. на суму 22000 грн., у т.ч. ПДВ 37000 грн., № ПН - 0000072 твід 01.12.10 на суму 198000 грн. у т.ч. ПДВ 33000 грн., загальна сума складає 420000 грн., у т.ч. ПДВ 70000 грн.

Товар отриманий від ТОВ «Віаджіо» було відображено в бухгалтерському обліку позивачем по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

З матеріалів справи вбачається, що розрахунки між ТОВ «Лунгомаре» та ТОВ «Віаджіо» здійснювалися в грошовій формі через розрахунковий рахунок, що підтверджується платіжними дорученнями: №762 від 04.11.10р. на суму 244000,00 (в т.ч. ПДВ 40666,67 грн.); №785 від 29.11.10р. на суму 102000,00 (в т.ч. ПДВ 17000,00 грн.);

Всього у листопаді 2010р. - 346000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 57666,67 грн.), а саме №789 від 02.12.10р. на суму 40000,00 (в т.ч. ПДВ 6666,67 грн.); №810 від 09.12.10р. на суму 20000,00 (в т.ч. ПДВ 3333,33 грн.); №818 від 15.12.10р. на суму 58000,00 (в т.ч. ПДВ 9666,67 грн.); №821 від 17.12.10р. на суму 2000,00 (в т.ч. ПДВ 333,33 грн.); №834 від 23.12.10р. на суму 20000,00 (в т.ч. ПДВ 3333,33 грн.);

Всього у грудні -140000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 23333,33 грн.). Всього - 486000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 81000,00 грн.).

Станом на 31.12.10р. в бухгалтерському обліку ТОВ «Лунгомаре» по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по розрахунках з ТОВ «Віаджіо» кредиторська заборгованість складає 178000,00 грн., яка погашена в січні 2011 року платіжним дорученням №849 від 03.01.11р. на суму 178000,00 (в т.ч. ПДВ 29666,67 грн.).

За даними податкового обліку ТОВ «Лунгомаре» витрати на придбання товарів у ТОВ "Віаджіо", на загальну суму 350000,00 грн. без врахування ПДВ, включено до складу валових витрат товариства (витрати, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) у періоді з 01.11.10р. по 31.12.10р., на підставі первинних документів.

Реалізація товару по кодах відображена ТОВ «Лунгомаре» в книгах обліку розрахункових операцій №0112009504р/2, №0112010242р з підклеєними г-звітами. Виручка за реалізовані товари вносилась в касу товариства і на розрахунковий рахунок за допомогою реєстратора розрахункових операцій (терміналу).

Судом встановлено, що діяльність з продажу товарів ТОВ «Лунгомаре» здійснювало у двох магазинах: «Хелен Марлен» і «Аутлет».

Реалізація, придбаного у ТОВ «Віаджіо», товару у листопаді-грудні 2010 року відображена в касовій книзі прибутковими ордерами і банківськими квитанціями, які підтверджують зарахування грошових коштів з використанням платіжних карток через термінал.

Згідно з обліковою політикою ТОВ «Лунгомаре» (п.6.1.3 наказу N21 від 01.01.10р. «Про організацію бухгалтерського і податкового обліку, складання фінансової і податкової звітності») - оприбуткування товару у магазини здійснюється з ПДВ і торгівельною націнкою, на підставі наказу директора товариства.

У листопаді-грудні 2010 року ТОВ «Лунгомаре» від ТОВ «Віаджіо» отримано товару на суму 420000,00 грн. з ПДВ + націнка 479741,84 грн., загальна сума оприбуткування товару с націнкою і ПДВ складає 899741,84 грн.

Товар отриманий в листопаді-грудні 2010 року реалізований на суму 877511,00 грн.

Залишок нереалізованого товару, який отриманий в листопаді-грудні 2010 року складає - 22230,84 грн. (899741,84-877511,00).

В чеках за листопад-грудень 2010 року вказані скидки на суму 10695,00 грн.

Також у цьому періоді в чеках відображене повернення товару на суму 14290,00 грн.

У вказаному періоді був реалізований товар із залишків на 01.11.10 р. в сумі 10616,00 грн.

Всього за період листопад-грудень 2010 року реалізовано товару з врахуванням скидок, повернення товару, реалізації раніше отриманого товару на загальну суму 863142,00 грн. (877511,00-10695,00- 14290,00+10616,00).

Отже, позивачем було сплачено наданий товар.

Таким чином, сума податку на додану вартість була сплачена позивачем, зазначена сума увійшла до складу ціни придбаних товарів та була перерахована на розрахунковий рахунок продавців ТОВ «Віаджіо» та ТОВ «Капітал Сервіс Плюс», а тому відповідачем не правомірно було занижено суму податку на додану вартість у розмірі 70000 грн., у т.ч. за листопад 2010 року у розмірі 37 000 грн. та за грудень 2010 року -33000 грн.

Крім того, під час взаємостосунків ТОВ «Лунгомаре» із ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» та ТОВ «Віаджіо», останні були зареєстровані в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, що не спростовується даними акта перевірки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

З вказаних норм вбачається, що зареєстровані у ЄДРПОУ контрагенти ТОВ «Капітел Сервіс Плюс» та ТОВ «Віаджіо», є юридичними особами, які наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю, мають, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з купівлі-продажу товарів.

Отже, наданими документами підтверджено, що спільні дії сторін при укладені та виконані договору були направлені на набуття прав та обов'язків, які випливають саме з договору купівлі-продажу та, що фактичне виконання робіт підтверджує, що господарські операції виконувалися, тому договір з купівлі-продажу не має дефектів ознак або елементів цього правочину, які дають підстави вважати цей правочин нікчемним у зв'язку з його удаваністю, а тому висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби викладені в акті перевірки № 780/22.3/36020440/131 від 31.05.2013 року не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи.

Отже, всі податкові накладні належним чином оформлені та отримані позивачем, що підтверджується сформованим реєстром отриманих податкових накладних від вказаного постачальника.

Таким чином, всі суми фактично сплачені і підтверджені податковими накладними, а тому, у позивача не було підстав не включати їх в податковий кредит.

З вищевикладеного вбачається, що позивачем дотримано вимоги Податкового Кодексу України щодо права включення суми сплаченого ПДВ, за даними фінансово-господарськими правовідносинами до податкового кредиту за період березень-травень 2010р., що вказує на безпідставність заперечень відповідача та неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог до Державної податкової інспекції у місті Ялта Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Автономній Республіці Крим про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001562203 від 13.06.2013 року, № 0001572203 від 13.06.2013 року та задоволення адміністративного позову.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 30.09.13 у справі № 801/8380/13-а- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 30.09.13 у справі № 801/8380/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 листопада 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян