Ухвала

від 12.11.2013 по справі 2а-12306/12/0170/17

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12306/12/0170/17

12.11.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача - Гафоров Айдер Фердаусович, довіреність № б/н від 11.11.13

представник позивача - Зейналієв Вільям Назімович, довіреність № б/н від 11.11.13

представник відповідача, Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В. ) від 20.11.12 по справі № 2а-12306/12/0170/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат РК" (вул. 9 км. Московського шосе, п. Молодіжне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97501)

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Бєлова 2, с. Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2012 року, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Фрегат" до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій - задоволено частково.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 15 жовтня 2012 року № 0002082301 та № 0002042301.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "ФРЕГАТ" судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 2146,00 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2012 року, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача у судовому засіданні 12.11.2013 року заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити судове рішення першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судове засідання 12.11.13р. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце слухання апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що Сімферопольською МДПІ АР Крим ДПС, відповідно до Наказу від 11.09.2012 № 634, повідомлення від 12.09.12 № 1999/10/22-0, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПрАТ "ФРЕГАТ", код за ЄДРПОУ 20706274, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ БВП "Строитель-Плюс" (ЄДРПОУ 31263808), ПП "Ротонда Торг" (ЄДРПОУ 36165656), ПП "Габарит-груп" (ЄДРПОУ 35941644), ПП "Гранд-М" (ЄДРПОУ 33581667), ПП "Райс-М" (ЄДРПОУ 33655597), ПП "Грандпродукт" (ЄДРПОУ 34946788), ТОВ "ВТК "Окнополь" (ЄДРПОУ 36070617), ТОВ "БрендСтрой" (ЄДРПОУ 36165567), ПП "Сіті Буд" (ЄДРПОУ 37081640), ПП "Скипер" (ЄДРПОУ 37081677), ПП "Добре Місто" (ЄДРПОУ 37081745), ПП "Комманд" (ЄДРПОУ 37081766), ПП "Мобкримторг" (ЄДРПОУ 37081792), ПП "Визит Торг" (ЄДРПОУ 37081939), ПП "Нантехімидж" (ЄДРПОУ 37081965), ПП "Кримторг" (ЄДРПОУ 32271261), ТОВ "Будівельна компанія "Акрополь" (ЄДРПОУ 32841299), ПП "Базис Торг" (ЄДРПОУ 36165986), ПП "Укрторгпартнер" (ЄДРПОУ 36693415), ПП "Кримспецтехнолоджи" (ЄДРПОУ 36693441), ТОВ "Тонар-Крим" (ЄДРПОУ 37860178), ТОВ "Кримстройіндустрія" (ЄДРПОУ 32100553), ТОВ "Аквамарин" (ЄДРПОУ 32836776), ПП "Евроградстрой" (ЄДРПОУ 34836406), ПП "Прима Торг" (ЄДРПОУ 37081588), ТОВ "ТМ-Компані" (ЄДРПОУ 37132621), Фірма "Капітель Плюс" (ЄДРПОУ 31095815), КП "Альянс" (ЄДРПОУ 32468182), ПП "Пан Буд" (ЄДРПОУ 37081614), ПП "Беллатрикс" (ЄДРПОУ 37081991), ПП "Севелітстрой" (ЄДРПОУ 55096833), ПП "Мастер Торг" (ЄДРПОУ 37196250) за період з 01.01.09 по 31.03.12р., за результатами якої складено акт від 26.09.12 № 1595/22-0/20706274 (т.3 а.с.104-105).

Відповідно до висновків названого акту, перевіркою ПрАТ "ФРЕГАТ" встановлено відсутність у ПрАТ "Фрегат", об'єктів, які підпадають під визначення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР та ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2 ст. 198, 200 Податкового кодексу України від 02.12.2012р. № 2755-VI в наслідок не підтвердження реальність здійснення фінансово-господарських операцій з суб'єктами господарювання, а саме: ТОВ БВП "Строитель Плюс", ПП "Родина Торг", ПП "Укрторгпартнер", ПП "Габарит-Групп", ПП "Кримспецтехнолоджи", ПП "Команд", ПП "Визит торг", ПП "Базис Торг", Фірма "Капітель Плюс", ПП "Пан-Буд", ПП "Ротонда Торг", ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП "Севелітстрой", що призвело до заниження податку на додану вартість за рахунок завищення податкового кредиту на загальну суму 209 763,00 грн. Також в порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, ст. 185 п. 188.1 ст. 188, ст. 200 Податкового кодексу України, занижено податок на прибуток за рахунок завищення валових витрат на загальну суму 276946,00 грн.

Висновки акту перевірки щодо виявлених порушень відносно позивача засновані на тому, що в ході перевірки контрагентів встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій. Окрім цього, в акті перевірки зазначено, що підрозділами ДПС в АР Крим складено акти про неможливість проведення зустрічних звірок з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року відносно вищевказаних контрагентів платника податків - ПрАТ "ФРЕГАТ".

Згідно вищезазначених актів встановлено порушення ч.1 ст. 203, ст.ст. 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання вищевказаних підприємств до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009 по 31.03.2012. Також, не підтверджено реальність проведених господарських операцій вказаних підприємств з контрагентами - покупцями та постачальниками за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

На підставі акта перевірки від 26.09.12 № 1595/22-0/20706274 першим заступником начальника Сімферопольської МДПІ АРК ДПС 15 жовтня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002042301, яким ПрАТ "ФРЕГАТ" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 281600,25 грн., з яких сума за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) складає 48254,25 грн. (т.3 а.с.106), податкове повідомлення-рішення № 0002082301, яким ПрАТ "ФРЕГАТ" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 339698,75 грн., з яких за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) складає 53279,75 грн. (т.3 а.с.107). Вказані податкові повідомлення-рішення направлено платнику податків поштовим відправленням 15.10.12 та отримано останнім 24.10.12 (т.3 а.с.111).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.

Згідно із пунктом 20.1.4 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Право проведення перевірок камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок надано органам державної податкової служби положеннями пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-VI, результати яких, крім камеральних, оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Документальною перевіркою, за приписами пункту 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України, вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений статтею 78 Податкового кодексу України, у відповідності до якої такі перевірки можуть проводитися лише за наявності визначених в цій статті обставин. Такі перевірки не передбачені у плані роботи органу державної податкової служби і проводяться за наявності хоча б однієї з обставин, виключно визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, - контролюючим органом здійснюється документальна позапланова перевірка. Проте, це не єдина умова, дотримання якої є підставою для проведення такого виду перевірок.

Відповідно до пункту 78.4. статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З урахуванням наведеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача відносно проведення документальної позапланової перевірки ПрАТ "ФРЕГАТ", проведеної на підставі наказу від 11 вересня 2012 року № 634, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Вирішуючи вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 жовтня 2012 року № 0002042301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість, то податковий кредит, відповідно до положень статей 198 та 201 ПК України, формується на підставі податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товар (послуги), та надається отримувачу, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З реєстрацією позивача платником податку на додану вартість в нього виникло право на формування податкового кредиту та обов'язок на подання податкової звітності з податку на додану вартість. Податковий кредит, зі значення терміну, розкритого п.п. 14.1.181 ПКУ - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 187.1. ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договорів купівлі-продажу товарів, укладених ПрАТ "ФРЕГАТ" (ВАТ "ФРЕГАТ"): з ПП "Пан-Буд" від 01.11.10 № 77, від 24.12.10 № 91; з ПП "Кримспецтехолоджи" від 01.06.10 № 81, від 01.12.10 № 252, від 01.07.10 № 113; з ПП "Базис-Торг" від 05.10.10 № 47 та Додаткової угоди від 30.06.10, від 01.12.10 № 229, від 01.03.11 № 91, від 01.04.11 № 111; з "Визит Торг" від 01.11.10 № 25; з БВП "Строитель- Плюс" від 01.04.10 № 321 та додаткової угоди від 29.07.11, від 01.07.10 № 116 та Додаткової угоди від 08.10.10, від 01.08.10 № 946, від 25.10.10 № 1420; з ПП "Ротонда Торг"від 01.06.10 № 87, від 01.08.10 № 134, 04.10.10 № 179, від 04.01.11 № 42; з Фірмою "Капітель Плюс" від 29.09.09 № 609; з ПП "Габарит-Групп" від 12.05.10 № 36; з ПП "Укрторгпартнер" від 05.05.10 № 43; договорів підряду, укладених ПрАТ "ФРЕГАТ" (ВАТ "ФРЕГАТ"): з ВПБ "Строитель Плюс" від 08.06.09 № 719, від 11.05.09 № 577 та додаткової угоди від 29.07.09, з Фірмою "Капітель Плюс" від 02.03.09 № 175; договорів поставки, укладених ПрАТ "ФРЕГАТ" (ВАТ "ФРЕГАТ"): з ПП "Ротонда Торг" від 01.09.11 № 196 та додаткової угоди від 28.09.11; з ПП "Пан Буд" від 06.07.11 № 166; з ТОВ "ВТК "Окнополь" від 04.05.11 № 69 та додаткової угоди від 30.09.11, від 30.06.11 № 99 та додаткової угоди від 30.09.11; з ВПП "Строитель Плюс" від 01.07.11 № 881 та Додаткової угоди від 27.07.11; з ПП "Укрторгпартнер" від 04.01.11 № 117, від 10.05.11 № 125 (т.1 а.с.169-209) - позивачу його контрагентами видано податкові накладні (т.1 а.с.120-168, т.2 а.с.5).

Податкові накладні (т.1 а.с.120-168, т.2 а.с.5), які досліджувались відповідачем під час проведення перевірки (надані позивачем на виконання запиту від 11.05.12 № 752/10/22-0), що підтверджують право позивача на формування податкового кредиту за господарськими операціями з його контрагентами, суми в яких віднесені платником податків до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах, відповідають встановленим законодавцем до них вимогам, містять в окремих рядках обов'язкові реквізити, передбачені приписами статті 210 ПК України.

Щодо нікчемності укладених правочинів позивача з його контрагентами - ТОВ БВП "Строитель Плюс", ПП "Родина Торг", ПП "Укрторгпартнер", ПП "Габарит-Групп", ПП "Кримспецтехнолоджи", ПП "Команд", ПП "Визит торг", ПП "Базис Торг", Фірма "Капітель Плюс", ПП "Пан-Буд", ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП "Севелітстрой" судова колегія зазначає наступне.

Висновки податкового органу про нікчемність (фіктивність) правочину (відсутності господарських операцій, економічною необґрунтованістю) обґрунтовані тим, що старшим слідчим з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевичем В.А. від 12.04.12, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146 відносно директора ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_5 за фактом умисного ухилення від сплати податків за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками складу злочину, передбаченого за частиною третьою статті 212 КК України та відносно директора ТОВ БВП"Строитель Плюс" ОСОБА_6, фізичних осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП "Ротонда Торг", ПП "Габарит-Груп", з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору ТОВ "СОЮЗ КДС" ОСОБА_5, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки не містіть таких посилань, не доводить умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містіть посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентами до суду не подано.

Крім того, судова колегія зазначає, що згідно з п.п.36.1, п.п.36.5 ст.36, п.38.1 ст.38, п.44.1 ст.44, п.47.1 ст.47, п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Отже, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку права на валові витрати та податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (робіт, послуг). Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Така позиція обґрунтована захистом прав добросовісних платників податків та принципом особистої відповідальності правопорушника за скоєне порушення вимог податкового законодавства.

Як вбачається з документів первинного обліку, які фіксують факти здійснення господарських операцій, наявні в матеріалах справи, а саме: рахунки-фактури, видаткові та витратні накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортні накладні, звіти про рух паливно-мастильних матеріалів, матеріальні звіти, оборотні відомості по товарно-матеріальним рахункам, амортизаційні відрахування, журнали по рахунку 631, акти здачі-прийомки робіт (наданих послуг) за укладеними договорами (т. 1 а.с.110-119, 210-250, т. 2 а.с.6-63, т. 2 а.с.214-250, т. 3 а.с.1-98), за своїм змістом вказують на відповідність господарських дій, направлених на виконання укладених ПрАТ "ФРЕГАТ" з його контрагентами договорів купівлі-продажу, підряду, поставки, а також виписки по банківському рахунку (т.2 а.с.64-77) свідчать про оплату придбаних товарів, отриманих послуг. Наданими суду документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних підтверджено відображення у податковій звітності (податкові декларації, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (т.2 а.с.114-207) відомостей про обсяги податкових зобов'язань та податкового кредиту за перевіряємий період, по правочинах укладених платником податків з його контрагентами.

Зареєстровані та обліковані події та факти, аналіз яких розкриває об'єктивну картину господарської діяльності суб'єкта господарювання, відображає необхідність їх фіксації в податковій звітності.

Згідно пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

За приписами пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності та інших витрат.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.6 ст. 138 цього Кодексу витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати; собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Як вбачається із змісту пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Зважаючи на підтвердження ПрАТ "ФРЕГАТ" відповідними первинними бухгалтерськими документами реальність господарських операцій за договорами, укладеними з ТОВ БВП "Строитель Плюс", ПП "Родина Торг", ПП "Укрторгпартнер", ПП "Габарит-Групп", ПП "Кримспецтехнолоджи", ПП "Команд", ПП "Визит торг", ПП "Базис Торг", Фірма "Капітель Плюс", ПП "Пан-Буд", ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП "Севелітстрой", висновок податкового органу про порушення вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Податкового кодексу України щодо заниження платником податків зобов'язань по податку на прибуток приватних підприємств, суд приходить до висновку про безпідставність нарахування грошових зобов'язань спірним податковим повідомленням-рішенням, з огляду на що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, висновком судово-економічної експертизи №111/445-2013 від 17.10.13р. встановлено наступне:

- викладений Сімферопольською МДГІІ в акті перевірки від 26.09.2012 №1595/22- 0/20706274 висновок про заниження ПрАТ «ФРЕГАТ» податку на прибуток на загальну суму 286 419 грн., документально не підтверджується;

- викладений Сімферопольською МДПІ в акті перевірки від 26.09.2012 № 1595/22- 0/20706274 висновок щодо заниження ПрАТ «ФРЕГАТ» податку на додану вартість за рахунок завишення податкового кредиту на загальну суму 236 402,30 грн. документально не підтверджується;

- первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ПрАТ «ФРЕГАТ», а саме: видатковими накладними, актами руху матеріалів, матеріальними звітами, звітами про рух ПММ, звітами по готової продукції підтверджена подальша реалізація та використання у господарської діяльності товарів отриманих від БВП «Строитель-Плюс», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Габарит-Груп», ПП «Базис Торг», ПП «Пан Буд», ПП «Севелітстрой», ПП «Визит Торг», ПІІ «Ротонда Торг», ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП «Укрторгпартнер».

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.11.12р. підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.11.12р. по справі №2а12306/12/0170/17 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.11.12р. по справі №2а12306/12/0170/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 листопада 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян