Постанова

від 28.10.2013 по справі 810/4858/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2013 року № 810/4858/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лапія С.М.,

при секретарі - Пилипчук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом проектного кооперативу «Екос» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання протиправними дій та скасування постанови, -

в с т а н о в и в:

Проектний кооператив «ЕКОС» звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними та скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 29.04.2013 № 3-2904/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова, на думку позивача, винесена з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки відповідача щодо вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності є помилковими, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Позивач стверджує, що декларація, дані якої перевірялись відповідачем у ході перевірки, була зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області лише 01.08.2013 за №КС 083132130271, а відтак, не могла бути перевірена у квітні 2013 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовних вимог не визнав, стверджував, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням вимог закону, тому просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи слідує, що посадовими особами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, за наслідками якої складено Акт від 13.04.2013, згідно висновків якого встановлено, що ФОП ОСОБА_1 подано до Інспекції декларацію про початок виконання будівельних робіт, у якій наведено недостовірні відомості щодо зазначення назви об'єкту «Пункт технічного обслуговування», у той час, коли за проектною документацією, розробленою ПП «Екос», назва проекту «Пункт технічного обслуговування з офісними приміщеннями».

На підставі викладеного відповідачем зроблено висновок про те, що ПП «Екос» передало замовнику проектну документацію для виконання будівельних робіт, розроблену з порушенням вимог законодавства, а саме ДБН А.2.2-3-2012.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем винесено постанову від 29.04.2013 № 3-2904/3, якою ПП «Екос» визнано винним у вчиненні правопорушення, що полягало у наведенні недостовірних даних у поданій декларації про початок виконання будівельних робіт на об`єкті III категорії складності, та на підставі вимог статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР накладено на ПК «ЕКОС» штраф у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат, що становить 103230 грн. 00 коп.

Вважаючи висновки відповідача необґрунтованими, а прийняту на їх підставі постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначено Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Відповідно до ч. 1 ст. 26 зазначеного Закону забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI).

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

- 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

- 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

- 3) затвердження проектної документації;

- 4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

- 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

- 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 зазначеного Закону право на виконання будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до I-III категорій складності, виникає у замовника після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт.

Частиною 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI визначено, що реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Відповідно до ч. 3 вказаної статті форма декларації про початок виконання будівельних робіт, порядок її подання та реєстрації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Так, згідно п. 8 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466) на виконання вимог ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI, реєстрацію декларації щодо об'єкта, проект якого затверджено Кабінетом Міністрів України, який розміщено на території кількох регіонів або вплив (відповідно до проектної документації) від діяльності якого після прийняття в експлуатацію буде поширюватися на два і більше регіони (Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севастополь), здійснює Держархбудінспекція, а декларації щодо іншого об'єкта - її територіальний орган за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі.

Відповідно до п. 9 Порядку № 466 замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 2.

Один примірник після проведення реєстрації повертається замовнику, другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала.

Замовник згідно закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Згідно п. 10 Порядку №466 інспекція протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та вносить їх до єдиного реєстру.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

У разі, якщо орган державного архітектурно-будівельного контролю не зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт або не повернув її в установлений цією статтею строк, право на виконання будівельних робіт виникає на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна бути зареєстрована або повернена. У такому разі декларація вважається зареєстрованою (частина п`ята статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI).

Аналогічні правові положення також передбачені пунктами 11 та 13 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466.

Крім того, п. 12 цього Порядку № 466 замовнику надано право повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

Пунктом 5 Порядку №466 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок №553).

Відповідно до п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Однією з підстав для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до п. 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно п.п. 17 та 20 зазначеного Порядку у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (частина друга статті 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР).

Абзацом 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат на об'єктах III категорії складності.

Оскільки спірні правовідносини, що є предметом розгляду, стосуються питання правомірності накладення Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області штрафу на позивача за передачу замовнику проектної документації з недостовірними відомостями у декларації про початок виконання будівельних робіт, вирішення даного публічно-правового спору пов`язується з оцінкою цієї декларації в частині її приналежності до документів, дані яких підлягають перевірці у ході позапланового контролюючого заходу.

Як зазначалось вище, дані, що відображені у декларації про початок виконання будівельних робіт, підлягають позаплановій перевірці на предмет їх достовірності.

При цьому відомості, що наведені у вказаній декларації, вважаються такими, що задекларовані суб`єктом містобудування (повідомлені ним офіційно), виключно після реєстрації цієї декларації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.

У свою чергу, повернення декларації на стадії її реєстрації органом архітектурно - будівельного контролю не позбавляє суб`єкта містобудування права повторного звернення до такого органу з метою реєстрації декларації.

Таким чином, санкція за правопорушення у формі наведення суб`єктом містобудування недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт може бути застосована контролюючим органом лише у разі, якщо за результатами перевірки спростовуються дані зареєстрованої декларації.

Пунктом 12 Порядку № 553 визначено, що посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані:

- у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

- дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами;

- ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;

- за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно п. 13 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог чинного законодавства;

- перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень;

- бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією;

- подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

Відповідно до п. 21 Порядку №553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Як встановлено судом, згідно укладеного між ПК «ЕКОС» та замовником - ФОП ОСОБА_1 договору на виконання проектних робіт, ПК «ЕКОС» за завданням замовника та на підставі наданих ним вихідних даних виконало комплекс проектних робіт по об'єкту «Будівництво пункту технічного обслуговування автомобілів з офісним приміщенням по вул. Леваневського, 130-а в м. Біла Церква Київської області».

Згідно акту виконаних робіт по накладній від 30.05.2013 проектна документація передана ФОП ОСОБА_1 для розгляду.

Наказом 19.07.2013 № 25 ФОП ОСОБА_1 затверджено розроблену ПК «ЕКОС» проектну документацію, а 01.08.2013 її зареєстровано у складі Декларації про початок виконання будівельних робіт в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області за №КС083132130271 без будь-яких зауважень.

З наявних у матеріалах справи доказів та пояснень представників сторін у ході розгляду справи судом встановлено, що висновки про порушення позивачем вимог законодавства, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови, зроблені відповідачем під час проведення позапланової перевірки будівництва ФОП ОСОБА_1 пункту технічного обслуговування, у той же час будь-яких доказів проведення перевірки саме позивача відповідачем суду не надано.

Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що підставою для накладення на ПК «ЕКОС» штрафу є те, що позивачем передано замовнику (ФОП ОСОБА_1.) проектну документацію для виконання будівельних робіт розроблену з порушенням вимог законодавства.

Також в оскаржуваній постанові вказано, що вона складена на підставі Протоколу від 15.04.2013 №1-Л-3-1504/433 та акту перевірки від 13.04.2013.

Проте, будь-яких доказів ознайомлення позивача з протоколом та актом або їх надіслання підприємству листом з повідомленням відповідачем суду не надано.

Як зазначено вище, згідно п. 6 ст. 35, п. 4 ст. 36 «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 11 Порядку № 466 у разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.

Однак, не отримавши станом на час проведення перевірки від ФОП ОСОБА_1 декларації, Інспекцією проведено перевірку документу, якого фактично не існувало на той час.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, доводи позивача щодо неправомірності притягнення підприємства оскаржуваною постановою до відповідальності за відображення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт відповідачем не спростовані, будь-яких належних та допустимих доказів, які надають підстави вважати проведену позапланову перевірку правомірною, суду не наведено, тому позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 35,00 грн. (квитанція від 06.09.2013 № 10603039), які підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.

Керуючись ст.ст. 69-72, 86, 94, 98, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області щодо проведення 13.04.2013 позапланової перевірки проектного кооперативу «Екос».

Скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.04.2013 №3-2904/3.

Стягнути з Державного бюджету України на користь проектного кооперативу «Екос» (ідентифікаційний код 20575493) судові витрати у сумі 1 032 (одна тисяча тридцять дві) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 01 листопада 2013 р.