Ухвала

від 18.03.2014 по справі 810/4858/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4858/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

18 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом проектного кооперативу «Екос» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року проектний кооператив «Екос» (далі - Позивач, ПК «Екос») звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі - Відповідач, ІДАБК) про: визнання протиправними дій Відповідача щодо проведення позапланової перевірки ПК «Екос»; зобов'язання скасувати постанову ІДАБК від 29.04.2013 року № 3-2904/3 про накладення на Позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2013 року адміністративний позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв з порушенням порядку, визначеного законодавством України.

Не погоджуючись із викладеним у постанові рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального права. Наголошує на тому, що судом першої інстанції не було взято до уваги доводи, викладені у запереченні на адміністративний позов, а також інші докази, надані Відповідачем.

Апелянт в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, а постанову суду скасувати, прийнявши нове рішення яким у задоволення позовних вимог відмовити повністю.

Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників стороін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції встановив, що у квітні 2013 року Головним державним інспектором ІДАБК на підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 11.04.2013 року № 1013.13/08/01 було проведено позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) стосовно дотримання нею вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил у процесі будівництва пункту технічного обслуговування автомобілів за адресою: АДРЕСА_1 (далі - ПТОА).

У ході перевірки було встановлено, що ФОП «ОСОБА_2» подано до ІДАБК декларацію про початок виконання будівельних робіт, у якій наведено недостовірні дані шляхом зазначення у поданій декларації назви об'єкту: Пункт технічного обслуговування в той час, коли за проектною документацією (ПК «Екос» шифр: 14-12Р Том 1) назва проекту: Пункт технічного обслуговування з офісними приміщенням, що крім цього не відповідає містобудівним умовам та обмеженням щодо даного об'єкту. Крім того, зазначено, що проектну документацію ПК «Екос» розроблено з порушенням вимог ДБН А.2.2.-3-2012, шляхом невиконання вимог Додатку «Д» щодо складу проектної стадії, а саме, у проекті відсутні дані інженерних вишукувань відсутні розділи «Енергоефективність», доступність для мало мобільних груп населення, інженерно-технічних заходів цивільного захисту, забезпечення надійності та безпеки, неповні дані щодо конструктивної схеми об'єкту та інше. Також зауважено, що Позивачем визначено щодо даного об'єкту категорію складності - ІІ, що не підтверджується висновком № 94 від 12.04.2013 року, який видано філією ДП «Укрдержбудекспертиза» та вказує на наявність факту заниження категорії складності об'єкту і подання декларації про початок виконання будівельних робіт з недостовірними даними щодо категорії складності об'єкту. Код об'єкту у поданій декларації 1230.3 не відповідає вимогам державного класифікатора ДК 018-2000, за вимогою якого код визначається за найбільшою питомою вагою площі та найбільшою часткою всієї загальної площі за напрямком (призначення) приміщень, де в даному випадку площа офісних приміщень у ТЕП проекту являється більшою, що також є наведенням недостовірних даних у поданій декларації.

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено припис від 13.04.2013 року № С-1304/3 про усунення до 30.09.2013 року допущених порушень згідно законодавства.

Крім того, Відповідачем складено протокол від 15.04.2013 року № 1-Л-З-1504/433 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким визначено, що відповідальність за встановлені правопорушення передбачена абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Відповідачем 29.04.2013 року винесено постанову № 3-2904/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 103230,00 грн.

На підставі встановлених вище обставин, а також за наслідками системного аналізу приписів ст. ст. 26, 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», п. п. 7, 12, 16, 17, 20, 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій Відповідача щодо проведення перевірки та неправомірність постанови про накладення штрафу, оскільки ІДАБК було проведено перевірку документа, якого фактично не існувало на час її проведення.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може не погодитися з огляду на наступне.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні спрямовані на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини, визначено Законом України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 року №2780-ХІІ.

Згідно ст. 7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Таким органом є Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи.

Положеннями ч. 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Положеннями ч. 5 ст. 26 Закону визначено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Приписами п. 4 ч. 4 ст. 41 Закону закріплено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Відповідно до п. 10 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 року №45 (далі - Порядок розроблення проектної документації), склад та зміст проектної документації об'єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Згідно п. 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Отже, законодавством передбачено вичерпний перелік підстав для проведення позапланової перевірки ІДАБК.

Як вбачається зі змісту копії направлення на перевірку від 11.04.2013 року № 1013.13/08/01, позапланову перевірку будівництва ПТОА проведено Відповідачем на підставі службової записки від 27.03.2013 року № 136, яка не є підставою для проведення позапланової перевірки.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій ІДАБК щодо проведення 13.04.2013 року позапланової перевірки ПК «Екос».

Поряд з цим, колегія суддів критично оцінює посилання Апелянта на те, що підставою для здійснення позапланової перевірки була необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в акті про проведення перевірки вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, зокрема, зазначено, що у поданій декларації про початок виконання будівельних робіт вказано недостовірні дані шляхом зазначення у ній назви об'єкту: Пункт технічного обслуговування, коли за проектною документацією назва об'єкту: Пункт технічного обслуговування з офісними приміщеннями.

Проте, як вірно зауважено судом першої інстанції, декларація про початок виконання будівельних робіт була затверджена замовником 19.07.2013 року, а ІДАБК лише 01.08.2013 року, тоді як позапланова перевірка, за результатами якої було встановлено недостовірність даних декларації була проведена у квітні 2013 року.

Згідно п. п. 10-12 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок виконання будівельних робіт) Інспекція протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та вносить їх до єдиного реєстру. У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.

Відповідно до п. 13 Порядку виконання будівельних робіт у разі коли Інспекція не зареєструвала декларацію або не повернула її в установлений строк, заявник набуває право на виконання будівельних робіт на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна бути зареєстрована, чи повернута. У такому разі декларація вважається зареєстрованою.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 2. Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Аналізуючи вищевикладені положення, судова колегія дійшла висновку про те, що санкція за правопорушення у зв'язку з наведенням суб'єктом містобудування недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт може бути застосована контролюючим органом лише у тому разі, якщо за результатами перевірки спростовуються дані зареєстрованої декларації.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок Київського окружного адміністративного суду про те, що Відповідачем проведено перевірку документу, якого фактично не існувало на час її проведення.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 3 ст. 32 Закону віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Приписами ч. 3 ст. 31 Закону закріплено, що не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва об'єктів I-III категорій складності.

Положеннями п. 11.1 Порядку розроблення проектної документації визначено, що клас наслідків (відповідальності) та категорія складності об'єкта будівництва визначаються відповідно до законодавства, ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва».

Зі змісту декларації про початок виконання будівельних робіт вбачається, що експертиза проекту будівництва не проводилася на підставі п. 3 ст. 31 Закону, проте у протоколі від 15.04.2013 року та постанові про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначено, що визначена правопорушником II категорія складності об'єкта, не підтверджується висновком ДП «Укрдержбудекспертиза» від 12.04.2013 року № 94 та вказує на наявність факту заниження категорії складності об'єкта.

Однак, у матеріалах справи відсутня копія висновку проведеної експертизи, а декларація про початок виконання будівельних робіт зареєстрована ІДАБК із зазначенням того, що дана експертиза не проводилася.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність проведення Відповідачем позапланової перевірки об'єкту ПТОА та прийняття за її результатами постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом проектного кооперативу «Екос» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст. ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.