Постанова

від 21.11.2013 по справі 805/15287/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 р. Справа №805/15287/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-10

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крилової М.М.

при секретарі Фоміній О.Д.

розглянувши позовну заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Мар'їнському районі Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Красногорівське будівельно-монтажне управління» про стягнення капіталізованих платежів, -

за участю:

представника позивача Степанюка Р.В.;

представника відповідача Ярошевич І.С., -

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Мар'їнському районі Донецької області звернулось до суду із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Красногорівське будівельно-монтажне управління» про стягнення капіталізованих платежів.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765. Відповідач перебуває на обліку у Відділенні Фонду як страхувальник та зобов'язаний сплачувати страхові внески, тому у зв'язку з припиненням відповідача як юридичної особи у нього виник обов'язок здійснити капіталізацію майбутніх платежів у зв'язку із заподіянням каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я або із смертю громадянина.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача капіталізовані платежі в розмірі 102588,86 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи позовної заяви, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позовну заяву задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволені у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши пояснення учасників процесу, суд встановив.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 №1105-ХІV (далі - Закон №1105-ХІV) страхування від нещасного випадку та професійного захворювання здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до ст. 15, 46 Закону України № 1105-ХІV Фонд є некомерційною, самоврядною організацією, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків і фінансується за рахунок страхових внесків страхувальників - роботодавців (юридичних та фізичних осіб). Фонд має автономну, незалежну від будь - якої іншої, систему фінансування. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України і використовуються виключно за їх призначенням, тобто, на страхові виплати потерпілим від нещасного випадку, професійного захворювання на виробництві, а у разі їх смерті - членам сімей загиблих на виробництві. Фінансування Фонду здійснюється, зокрема, за рахунок внесків роботодавців, капіталізованих платежів, що перераховуються роботодавцем у випадках ліквідації страхувальника, та інших джерел.

Позивач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Мар'їнському районі Донецької області є робочим органом виконавчої дирекції Фонду, однією з основних задач якого є реалізація державної політики в сфері соціального захисту від нещасного випадку. На підставі Положення, позивач здійснює соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на території Мар'їнського району Донецької області.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство «Красногорівське будівельно-монтажне управління» перебуває на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Мар'їнському районі Донецької області з 17 квітня 2001 року як страхувальник.

18 квітня 2013 року загальними зборами Публічного акціонерного товариства «Красногорівське будівельно-монтажне управління» прийнято рішення про ліквідацію підприємства, оголошення про що опубліковане 22 травня 2013 року в газеті «Голос України» №93.

20 вересня 2013 року Відділення Фонду звернулось до ПАТ «Красногорівське будівельно-монтажне управління» з вимогою про визнання кредиторських вимог на суму капіталізованих платежів в розмірі 102588,86 грн., однак листом від 17 жовтня 2013 року відповідачем надана відповідь на звернення, в якій вимогу про сплату капіталізованих платежів не визнано.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, 24 липня 2004 року з працівником ПАТ «Красногорівське будівельно-монтажне управління» ОСОБА_3 стався нещасний випадок на виробництві, що підтверджено актом про нещасний випадок за формою Н-1. Постановою від 29 березня 2013 року Відділення Фонду призначило ОСОБА_3 перераховану щомісячну грошову суму в розмірі 275,89 грн.

Крім того, 9 лютого 1981 року з працівником ПАТ «Красногорівське будівельно-монтажне управління» ОСОБА_4 стався нещасний випадок на виробництві, що підтверджено актом про нещасний випадок за формою Н-1. Постановою від 29 березня 2013 року Відділення Фонду призначило ОСОБА_4 перераховану щомісячну грошову суму в розмірі 322,22 грн.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить стягнути суму капіталізованих платежів в розмірі 102588,86 грн.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державний нагляд у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно ст. 17 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне

соціальне страхування, здійснює спеціально уповноважений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку) визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», статтею 15 якого визначено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків, згідно статті 18 зазначеного Закону та ст. 18 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, підзвітна правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує, забезпечує виконання рішень правління Фонду та здійснює контроль за дотриманням страхувальниками та страховиками законів України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них.

Тобто, позивач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством відносно платників страхових внесків у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Страхувальник відповідно до ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - це роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує працю найманих працівників.

Тобто, відповідач в розумінні зазначеної норми Закону є страхувальником на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» фінансування Фонду здійснюється, зокрема за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначеною нормою законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року «Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю».

Статтею 1205 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншими нормативно-правовими актами.

На сьогоднішній день відсутній механізм капіталізації платежів для задоволення вимог, виниклих із зобов'язань підприємства, яке ліквідується на підставі рішення засновників та дані відносини подібні між собою у своїх рисах та ознаках, тобто вирішуються однаково і необхідно застосовувати закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Положеннями п.5-1 Порядку затвердженого Кабінетом Міністрів України від 06.05.2000 року №765 передбачено, що у вимогах відповідного Фонду до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутства, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. При цьому, суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.

Відповідно до ч. 5 ст. 112 Цивільного кодексу України вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася в рішеннях Вищого адміністративного суду України, зокрема, в ухвалах від 04 листопада 2010 року в справі № К-6533/08, від 20 квітня 2011 року в справі № К/9991/1045/11, від 09 червня 2011 року в справі №К-25422/10.

Крім того, частиною 1 статті 244-2 КАС України встановлено, що Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду України від 26 червня 2012 року у справі № 21-156а12 (доповідач Кривенко В.В.).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку що, позовні підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктами 2-1, 6 розділу 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Мар'їнському районі Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Красногорівське будівельно-монтажне управління» про стягнення капіталізованих платежів - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Красногорівське будівельно-монтажне управління» суму капіталізованих платежів у розмірі 102588 (сто дві тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 86 (вісімдесят шість) копійок.

У судовому засіданні 21 листопада 2013 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови. Постанова виготовлена в повному обсязі 26 листопада 2013 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крилова М.М.