Ухвала

від 15.01.2014 по справі 805/15287/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Крилова М.М.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року справа №805/15287/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенка М.М.

при секретарі судового

засідання:

ОСОБА_3

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_4 - за дов. від 14 січня 2014 року

від відповідача: Ярошевич І.С. - за дов. від 31 грудня 2013 року

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства «Красногорівське будівельно-монтажне управління»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 21 листопада 2013 року

по адміністративній справі № 805/15287/13-а (суддя Крилова М.М.)

за позовом

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Маріїнському районі Донецької області

до

Публічного акціонерного товариства «Красногорівське будівельно-монтажне управління»

про стягнення капіталізованих платежів, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року повністю задоволений позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Маріїнському районі Донецької області (далі Відділення, позивач у справі) до Публічного акціонерного товариства «Красногорівське будівельно-монтажне управління» (далі товариство, відповідач у справі) про стягнення капіталізованих платежів, внаслідок чого стягнуто з товариства суму капіталізованих платежів у розмірі 102588 грн.86 коп.

Ухвалюючи постанову суд першої інстанції виходив з обов'язку ліквідатора в процесі ліквідації підприємства - банкрута перерахувати заявлену суму робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку та позиції Верховного Суду України викладеної в постанові від 26 червня 2012 року у справі № 21-156а12, яка є обов'язковою відповідно до частини першої статті 244-2 КАС України (арк. справи 43-46, 59-61).

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог (арк. справи 65-66).

Апелянт доводить те, що відповідно до абзацу третього частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, Визначеному Кабінетом Міністрів України. Існуюча постанова Уряду від 6 травня 2000 року № 765 прийнята на реалізацію положень статей 45 і 92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», передбачає здійснення капіталізації лише щодо суб'єктів господарювання, які ліквідуються у порядку передбаченому вимогами цього Закону. Нормативно - правовий акт з 1 січня 2011 року, який би передбачав застосування Порядку № 756 до процедури ліквідації юридичної особи за рішенням його учасників (власників) відсутній. Апелянт доводить хибне використання судом позицій Верховного Суду України викладених в постанові від 26 червня 2012 року по справі № 21-156а12, оскільки по цій справі здійснювався розгляд спірних правовідносин, що виникли станом на жовтень 2009 року, коли положення Інструкції Фонду № 36, зокрема пункт 5.9 були чинними.

Крім того, апелянт зазначає, що розрахунок капіталізації платежів зроблено на 31 травня 2013 року, а не станом на 22 жовтня 2013 року, до розрахунку потреби в капіталізації платежів взята середня очікувана тривалість життя за 2011 рік, а не за 2013 рік.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «Красногорівське будівельно-монтажне управління» (далі управління, страхувальник) перебуває на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Мар'їнському районі Донецької області з 17 квітня 2001 року як страхувальник.

Загальними зборами управління 18 квітня 2013 року прийнято рішення про ліквідацію підприємства, оголошення про що опубліковане 22 травня 2013 року в газеті «Голос України».

Відділення Фонду 20 вересня 2013 року звернулось до управління з вимогою про визнання кредиторських вимог на суму капіталізованих платежів в розмірі 102588,86 грн., однак листом від 17 жовтня 2013 року відповідачем надана відповідь на звернення, в якій вимогу про сплату капіталізованих платежів не визнано.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, 24 липня 2004 року з працівником управління стався нещасний випадок на виробництві, що підтверджено актом про нещасний випадок за формою Н-1. Постановою від 29 березня 2013 року Відділення Фонду призначило потерпілому перераховану щомісячну грошову суму в розмірі 275,89 грн.

З іншим працівником управління 9 лютого 1981 року стався нещасний випадок на виробництві, що підтверджено належним актом за формою Н-1. Постановою від 29 березня 2013 року Відділенням призначено особі щомісячну грошову суму в розмірі 322,22 грн.

Звертаючись до суду позивач просить стягнути суму капіталізованих платежів в розмірі 102588,86 грн. як орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством відносно платників страхових внесків у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Управління, є страхувальником на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві відповідно до статті 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105 (далі Закон України 1105).

Відповідно до статті 46 Закону України 1105 фінансування Фонду здійснюється, зокрема за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначеною нормою законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року «Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю».

Статтею 1205 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншими нормативно-правовими актами.

З огляду на те, що на сьогоднішній день відсутній механізм капіталізації платежів для задоволення вимог, виниклих із зобов'язань підприємства, яке ліквідується на підставі рішення засновників та дані відносини подібні між собою у своїх рисах та ознаках, тобто вирішуються однаково і необхідно застосовувати закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), правомірним є застосування згідно частини сьомої статті 9 КАС України, положень пункту 5-1 Порядку затвердженого Кабінетом Міністрів України від 06.05.2000 року № 765 передбачено, що у вимогах відповідного Фонду до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутства, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. При цьому, суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.

Відповідно частини п'ятої статтею 112 Цивільного кодексу України вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених вимог, включаючи їх розмір визначений у сумі на момент звернення із кредиторськими вимогами.

Колегія суддів, приймає правову позицію апелянта стосовно безпідставності застосування у межах спірних відносин постанови Верховного Суду України, разом з тим зазначає на те, що зазначене не впливає на правильність вирішення спору.

Керуючись статтями 24, 89, 99, 100, 102, 184, 195, 196, 199, 200, 204, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Красногорівське будівельно-монтажне управління» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року по справі № 805/15287/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року по справі № 805/15287/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 січня 2014 року. Ухвала у повному обсязі складена та підписна у нарадчій кімнаті 15 січня 2014 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко