Постанова

від 19.11.2013 по справі 805/13901/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 р. Справа №805/13901/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосуд І.М.,

при секретарі Рижук В.І.

за участю сторін:

представників позивача Бугай В.М., Сипливої Н.Д.,

представника відповідача Єрмакової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вулиця 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Феона» до управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 08.04.2013 № 372 про донарахування сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 29 788,01 гривень та застосування фінансових санкцій у розмірі 14 894,00 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

19.09.2013 товариство з обмеженою відповідальністю «Феона» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення від 08.04.2013 № 372 про донарахування сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 29 788,01 гривень та застосування фінансових санкцій у розмірі 14 894,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що управлінням Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області було проведено планову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Феона» з питань нарахування, розрахунку та сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та складено акт від 22.02.2013 № 7. За наслідками перевірки, відповідачем було прийнято рішення № 372 від 08.04.2013 про донарахування сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 29 788,01 гривень та застосування фінансових санкцій у розмірі 14 894,00 гривень. Позивач оскаржував вказане рішення в адміністративному порядку, але воно було залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Феона» не погоджується з вказаним рішенням, вважає його незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасування з огляду на наступне.

Позивач вважає, що у Пенсійного органу були відсутні законні підстави для прийняття рішення, оскільки донарахована сума обраховується як переплата по особовому рахунку позивача у розмірі 41 893,39 гривень, з яких 30 390,22 гривень - переплата за квітень 2011 року по класу ризику 52, яка утворилась внаслідок некоректного прийняття звіту товариства з обмеженою відповідальністю «Феона» відділом персоніфікованого обліку управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області за квітень 2011 року, який був надісланий за допомогою електронної пошти. Товариство з обмеженою відповідальністю «Феона» наполягає на тому, що з боку позивача вказаний звіт був завантажений у повному обсязі.

Крім того, згідно акту звірки за 2011 рік, який позивачу було вручено лише 08.02.2013, на особовому рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Феона» обраховується переплата у розмірі 41 893,39 гривень, факт та строки виникнення якої не були вчасно доведені управлінням Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області до відома позивача.

Таким чином, позивач наполягає на тому, що з вини працівників відділу персоніфікованого обліку управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області, не було своєчасно здійснено аналіз звіту позивача за квітень 2011 рік та сум сплачених внесків, внаслідок чого за товариством з обмеженою відповідальністю «Феона» станом на 08.02.2013 обраховувалась переплата у розмірі 30 390,22 гривень та невірно нарахована сума внесків за квітень 2011 року. З вказаних підстав просив позов задовольнити та визнати недійсним та скасувати рішення від 08.04.2013 № 372 про донарахування сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 29 788,01 гривень та застосування фінансових санкцій у розмірі 14 894,00 гривень.

19.11.2013 у судовому засіданні, представником позивача у порядку статті 137 Кодексу адміністративного судочинства було надано заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої, товариство з обмеженою відповідальністю «Феона» просить визнати протиправним та скасувати рішення від 08.04.2013 № 372 про донарахування сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 29 788,01 гривень та застосування фінансових санкцій у розмірі 14 894,00 гривень.

У судовому засіданні представники позивача підтримали уточнені позовні вимоги, надали пояснення аналогічні викладеним у позовні заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позову, надавши 15.10.2013 через відділ діловодства та документообігу суду письмові заперечення проти позовних вимог, в яких зазначено, що після надходження звіту від товариства з обмеженою відповідальністю «Феона» підприємство було повідомлено про допущення помилки у звіті за квітень 2011 року за допомогою квитанції від 20.05.2011 № 2 з попередженням про невідповідність сум. Позивач на вказане попередження не відреагував та не надав звіту з виправленнями помилок.

Після цього, у лютому 2013 року, управлінням Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області було проведено планову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Феона» за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатами якої було складено акт від 22.02.2013 № 7. У ході перевірки було встановлено заниження сум єдиного внеску, нарахованого на витрати по оплаті праці, на які нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у відповідності до класу професійного ризику підприємства, а саме: у звіті за формою «Додаток 4» за квітень 2011 року в Таблиці 1 рядку 3.1.1. (відповідно у рядку 8.1.1.) не зазначено суму єдиного внеску в розмірі 30 390,22 гривень у відповідності до рядка 2.1.1. суми витрат на оплату праці, але перевіркою встановлено завишення суми єдиного внеску в квітні 2011 року по класу ризику на 770,40 гривень та заниження суми єдиного внеску по працівникам інвалідам (8,41%) на 168,20 гривень. Таким чином. загальна сума донарахованого єдиного внеску за квітень 2011 року склала 29 788,01 гривень, на яку було нараховано штрафні санкції у розмірі 14 894,00 гривень. З вказаних підстав просили відмовити у задоволенні позову (арк. справи 43 - 46).

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Феона» (надалі ТОВ «Феона») зареєстроване у встановленому законом порядку в якості юридичної особи 28.12.2001, включене до ЄДРПОУ за кодом 20391340, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ № 111656 (арк. справи 30) та довідкою управління статистики у місті Маріуполі Донецької області Серії АБ № 459485 (арк. справи 31). ТОВ «Феона» здійснює свою діяльність на підставі статуту, затвердженого у новій редакції протоколом загальних зборів учасників від 16.02.2012 (арк. справи 32 - 35).

Відповідач - управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області (надалі УПФУ в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області) є юридичної особою публічного права, суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в даних правовідносинах виконує повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011 (далі за текстом - Положення).

Згідно платіжних доручень № 402 від 22.04.2011 року та № 510 від 13.05.2011 року позивач перерахував до Пенсійного фонду України єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2011 року відповідно в сумі 11 836,31 гривень та в сумі 18 553,91 гривень, а всього на загальну суму 30 390, 22 гривень (арк. справи 54, 55).

20.05.2011 позивач подав до УПФУ в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за квітень 2011 року разом з відповідними додатками (арк. справи 56 - 69). Вказаний звіт був відправлений на адресу відповідача за допомогою електронної пошти та згідно з квитанцією № 2 його завантаження було виконано вдало (арк. справи 70).

Після опрацювання вказаного звіту УПФУ в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області на адресу позивача було надіслано повідомлення, в якому було вказано, що у таблиці 1 рядок 3.1.1 у рядку «р.2.1.1 х (36,76 - 49,7)» зазначено суму відмінну від множення рядка 2.11 на відсоток в межах від 36,76 до 49,7. Повідомлення було надіслано за допомогою електронної пошти та згідно з квитанцією № 2 було успішно завантажено (арк. справи 91).

З 11.02.2013 по 22.02.2013 УПФУ в Іллічівському районі міста Маріуполя проводилась планова документальна перевірка ТОВ «Феона» щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду України за період з 01.06.2008 по 31.12.2010; правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування з 01.01.2011 по 31.12.2012.

За наслідками проведення планової документальної перевірки було складено акт від 22.02.2013 № 7 (арк. справи 7 - 19).

Згідно з вказаним актом, встановлено порушення позивачем:

- частини 1 статті 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо правильності визначення сум витрат на оплату праці відповідно до класу професійного ризику та сум витрат на оплату праці застрахованих осіб інвалідів, а саме протягом січня - травня 2011 року помилково збільшено витрати на оплату праці для нарахування єдиного внеску, відповідно до класу професійного ризику та зменшено витрати на оплату праці працівників-інвалідів за січень-травень 2011 року.

Перевіркою зменшено витрати на оплату праці за період січень - травень 2011 року для нарахування єдиного внеску відповідно до класу професійного ризику на 18 839,48 гривень та збільшено витрати на оплату праці інвалідів на 18 839,48 гривень;

- частини 2 статті 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у вигляді заниження сум єдиного внеску за ставкою 38,52% на суму 30 390,22 гривень у квітні 2011 року; заниження сум єдиного внеску, нарахованого на заробітну плату працівників інвалідів (за ставкою 8,41%) протягом січня - травня 2011 року у розмірі 1 584,40 гривень; завищення сум єдиного внеску, нарахованого відповідно до класу професійного ризику (за ставкою 38,52%) протягом січня-травня 2011 року на суму 7 256,97 гривень.

Перевіркою збільшено суми єдиного внеску відповідно до класу професійного ризику (за ставкою 38,52%) та нараховано на витрати на оплату праці інвалідів (за ставкою 8,41%) на загальну суму 31 974,62 гривень; зменшено суму єдиного внеску відповідно до класу професійного ризику за січень - травень 2011 року на суму 7 256,97 гривень.

Загальна суму донарахованого перевіркою єдиного внеску складає 24 717,62 гривень.

Встановлено порушення позивачем пункту 1 статті 19 Закону України від 09.07.2003 № 1058 щодо правильності визначення сум витрат на оплату праці, на які нараховуються страхові внески за ставками 33,2% та 4%, пункту 2 статті 20 Закону України № 1058 щодо правильності нарахування страхових внесків за ставками 33,2 та 4%, а саме збільшено суму страхових внесків на 7 109,62 гривень. Зазначене порушення було відкориговане Страхувальником самостійно по рядках 3.3.1 та 3.3 додатку до таблиці 1 звіту за формою Додаток 4 за січень 2013 року, наданого 20.01.2013 розрахунку № 3671.

08.04.2013 УПФУ в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області було прийнято рішення № 372 про застосування до ТОВ «Феона» фінансових санкцій у розмірі 14 894,00 гривень за донарахування органом Пенсійного фонду України своєчасно не обчислених та несплачених сум єдиного внеску у розмірі 29 788,01 грн. (арк. справи 20). До рішення було складено розрахунок фінансових санкцій (арк. справи 21).

Позивач не погодившись з вказаним рішення скористався своїм правом на адміністративне оскарження, за насідками якого рішення було залишено без змін (арк. справи 22 -29).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі за текстом - Закон № 2464-VI), яким визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Дія Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

У розумінні Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 14 Закону № 2464-VI Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані, зокрема, здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Відповідно до статті 9 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пункту 3 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI, за донарахування органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Спірним рішенням № 372 від 08.04.2013 відповідач застосував до позивача фінансові санкції за донарахування органом Пенсійного фонду своєчасно не обчислених та несплачених сум єдиного внеску у розмірі 29 788,01 гривень.

Таким чином, підставою для застосування фінансових санкцій стало донарахування органом Пенсійного фонду позивачу своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Однак, як зазначалось раніше, позивач платіжними дорученнями № 402 від 22.04.2011 року та № 510 від 13.05.2011 року своєчасно, тобто у строк до 20.05.2011 перерахував до Пенсійного фонду України єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2011 року відповідно в сумі 11 836,31 гривень та в сумі 18 553,91 гривень, а всього на загальну суму 30 390,22 гривень.

20.05.2011 позивач за допомогою електронної пошти подав до УПФУ в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який був прийнятий відповідачем з зауваженнями, що у таблиці 1 рядок 3.1.1 у рядку «р.2.1.1 х (36,76 - 49,7)» зазначено суму відмінну від множення рядка 2.11 на відсоток в межах від 36,76 до 49,7.

З цього приводу суд зазначає, що згідно частини 13 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (чинний на час прийняття спірного рішення), суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Отже, якщо відповідач прийшов до висновку, що позивачем помилково сплачений внесок в розмірі 30 390,22 гривень за квітень 2011 року та невірно нарахована сума внесків за цей період, то відповідно до частини 13 статті 9 Закону № 2464-VI, він повинен був зарахувати суми помилково сплаченого єдиного внеску в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернути позивачу зазначену суму внеску.

Але, як вбачається з матеріалів справи, зазначена сума єдиного внеску за квітень 2011 року не була зарахована в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску та не була повернута позивачу.

З огляду на викладене, суд зазначає, що позивачем повністю та своєчасно сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2011 рік, а зарахування такої суми на рахунок відповідача, є обставиною, що свідчить про наявність факту своєчасної сплати позивачем суми єдиного внеску.

З поданого позивачем до УПФУ в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2011 року вбачається, що позивачем вірно заповнені рядки у таблиці щодо нарахованих виплат застрахованим працівникам та вірно зазначені суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (арк. справи 57 - 70).

Але, з наданої відповідачем копії вказаного звіту, яка за формою та іншими ознаками відрізняється від звіту позивача (арк. справи 86 - 92) слідує, що позивачем допущені помилки в цьому звіті та, як вважає відповідач, відповідальність за достовірність та своєчасність надання звіту несе страхувальник (арк. справи 44).

Суд зазначає, що згідно частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

А пунктом 4 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (чинний на час прийняття спірного рішення) передбачено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, в даному випадку, якщо позивач порушив порядок подання звітності, він може нести відповідальність лише за подання не за встановленою формою звітності, оскільки він повністю та своєчасно сплатив єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2011 рік.

У відповідності до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів перед судом правомірність свого рішення, тобто не виконав обов'язок, покладений на нього частиною 2 статті 71 КАС України.

За таких обставин, управлінням Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області було протиправно прийняте рішення від 08.04.2013 № 372 про донарахування сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 29 788,01 гривень та застосування фінансових санкцій у розмірі 14 894,00 гривень.

Враховуючи те, що судом за наслідками розгляду справи встановлено протиправність рішення від 08.04.2013 № 372, суд приходить до висновку про необхідність його скасування.

Отже, позовні вимоги судом задовольняються у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, у розмірі 446, 85 гривень (арк. справи 2).

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 17 - 20, 51, 69 - 72, 86, 94, 112, 121, 136, 158 - 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Феона» до управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 08.04.2013 № 372 про донарахування сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 29 788,01 гривень та застосування фінансових санкцій у розмірі 14 894,00 гривень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області від 08 квітня 2013 року № 372 про донарахування сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 29 788,01 гривень та застосування фінансових санкцій у розмірі 14 894,00 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Феона» (код ЄДРПОУ 20391340, адреса: 87504, Донецька область, місто Маріуполь, Іллічівський район, вулиця Мартенівська, будинок № 8) витрати зі сплати судового збору у розмірі 446 (чотириста сорок шість) гривень 85 копійок.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 19 листопада 2013 року.

Повний текст постанови виготовлено 22 листопада 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Старосуд І.М.