Ухвала

від 13.01.2014 по справі 805/13901/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Старосуд І.М.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року справа №805/13901/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Гайдар А.В., Ханова Р.Ф.

при секретарі судового засідання Крамська С.О.

за участю представників:

позивача Бугай В.М., Сиплива Н.Д.

відповідача Єрмакова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у справі № 805/13901/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Феона» до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 08.04.2013 № 372 про донарахування сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 29 788,01 гривень та застосування фінансових санкцій у розмірі 14 894,00 гривень, -

ВСТАНОВИВ :

Звертаючись з позовом до суду (з урахуванням уточнених вимог) позивач зазначив, що УПФ України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області проведено планову документальну перевірку ТОВ «Феона» з питань нарахування, розрахунку та сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та складено акт від 22.02.2013 № 7. За наслідками перевірки, відповідачем прийнято рішення № 372 від 08.04.2013 про застосування фінансових санкцій у розмірі 14 894,00 гривень за донарахування сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 29 788,01 гривень. Позивач оскаржував вказане рішення в адміністративному порядку, але воно було залишено без змін. ТОВ «Феона» не погоджується з вказаним рішенням, вважає його незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у справі № 805/13901/13-а задоволений (а.с.110, 111-114).

Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області від 08 квітня 2013 року № 372 про донарахування сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 29 788,01 гривень та застосування фінансових санкцій у розмірі 14 894,00 гривень. Вирішене питання щодо судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.116-117). В обґрунтування доводів апеляційної скарги, з огляду на положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-УІ (надалі Закон №2464), Постанови правління ПФУУ від 27.09.2010 року №21-5 «Про порядок нарахування і сплати ЄВ на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі - Порядок №21-5) вказує, що оскаржуване рішення пенсійного органу прийняте з урахуванням усіх обставин справи, на підставі діючого законодавства, яке регулює відносини між сторонами у сфері нарахування та сплати єдиного внеску, без порушень.

Зазначає, що після надходження звіту від позивача, підприємство було повідомлено про допущення помилки у звіті за квітень 2011 року за допомогою квитанції від 20.05.2011 № 2 з попередженням про невідповідність сум. Позивач на вказане попередження не відреагував та не надав звіту з виправленнями помилок.

Після цього, у лютому 2013 року, УПФ України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області проведено планову документальну перевірку ТОВ «Феона» за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатами якої було складено акт від 22.02.2013 № 7. У ході перевірки було встановлено заниження сум єдиного внеску, нарахованого на витрати по оплаті праці, на які нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у відповідності до класу професійного ризику підприємства, а саме: у звіті за формою «Додаток 4» за квітень 2011 року в Таблиці 1 рядку 3.1.1. (відповідно у рядку 8.1.1.) не зазначено суму єдиного внеску в розмірі 30 390,22 гривень у відповідності до рядка 2.1.1. суми витрат на оплату праці, але перевіркою встановлено завишення суми єдиного внеску в квітні 2011 року по класу ризику на 770,40 гривень та заниження суми єдиного внеску по працівникам інвалідам (8,41%) на 168,20 гривень. Таким чином, загальна сума донарахованого єдиного внеску за квітень 2011 року склала 29 788,01 гривень, на яку було нараховано штрафні санкції у розмірі 14 894,00 гривень. З вказаних підстав просили відмовити у задоволенні позову

Представник позивача підтримав апеляційну скаргу.

Представники позивача заперечували проти апеляційної скарги у повному обсязі.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Феона» зареєстроване у встановленому законом порядку в якості юридичної особи 28.12.2001, включене до ЄДРПОУ за кодом 20391340, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ № 111656 (арк. справи 30) та довідкою управління статистики у місті Маріуполі Донецької області Серії АБ № 459485 (арк. справи 31). ТОВ «Феона» здійснює свою діяльність на підставі статуту, затвердженого у новій редакції протоколом загальних зборів учасників від 16.02.2012 (арк. справи 32 - 35).

З 11.02.2013 по 22.02.2013 УПФУ в Іллічівському районі міста Маріуполя проводилась планова документальна перевірка ТОВ «Феона» щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду України за період з 01.06.2008 по 31.12.2010; правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування з 01.01.2011 по 31.12.2012.

За наслідками проведення планової документальної перевірки складено акт від 22.02.2013 № 7 (арк. справи 7 - 19).

Згідно з вказаним актом, встановлено порушення позивачем:

- частини 1 статті 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо правильності визначення сум витрат на оплату праці відповідно до класу професійного ризику та сум витрат на оплату праці застрахованих осіб інвалідів, а саме протягом січня - травня 2011 року помилково збільшено витрати на оплату праці для нарахування єдиного внеску, відповідно до класу професійного ризику та зменшено витрати на оплату праці працівників-інвалідів за січень-травень 2011 року.

Перевіркою зменшено витрати на оплату праці за період січень - травень 2011 року для нарахування єдиного внеску відповідно до класу професійного ризику на 18 839,48 гривень та збільшено витрати на оплату праці інвалідів на 18 839,48 гривень;

- частини 2 статті 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у вигляді заниження сум єдиного внеску за ставкою 38,52% на суму 30 390,22 гривень у квітні 2011 року;

заниження сум єдиного внеску, нарахованого на заробітну плату працівників інвалідів (за ставкою 8,41%) протягом січня - травня 2011 року у розмірі 1 584,40 гривень; завищення сум єдиного внеску, нарахованого відповідно до класу професійного ризику (за ставкою 38,52%) протягом січня-травня 2011 року на суму 7 256,97 гривень.

Перевіркою збільшено суми єдиного внеску відповідно до класу професійного ризику (за ставкою 38,52%) та нараховано на витрати на оплату праці інвалідів (за ставкою 8,41%) на загальну суму 31 974,62 гривень; зменшено суму єдиного внеску відповідно до класу професійного ризику за січень - травень 2011 року на суму 7 256,97 гривень.

Загальна суму донарахованого перевіркою єдиного внеску складає 24 717,62 гривень.

Встановлено порушення позивачем пункту 1 статті 19 Закону України від 09.07.2003 № 1058 щодо правильності визначення сум витрат на оплату праці, на які нараховуються страхові внески за ставками 33,2% та 4%, пункту 2 статті 20 Закону України № 1058 щодо правильності нарахування страхових внесків за ставками 33,2 та 4%, а саме збільшено суму страхових внесків на 7 109,62 гривень. Зазначене порушення було відкориговане Страхувальником самостійно по рядках 3.3.1 та 3.3 додатку до таблиці 1 звіту за формою Додаток 4 за січень 2013 року, наданого 20.01.2013 розрахунку № 3671.

08.04.2013 УПФУ в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області прийнято рішення № 372 про застосування до ТОВ «Феона» фінансових санкцій у розмірі 14 894,00 гривень за донарахування органом Пенсійного фонду України своєчасно не обчислених та несплачених сум єдиного внеску у розмірі 29 788,01 грн. (арк. справи 20). До рішення складено розрахунок фінансових санкцій (арк. справи 21).

Позивач не погодившись з вказаним рішення скористався своїм правом на адміністративне оскарження, за насідками якого рішення було залишено без змін (арк. справи 22 -29).

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі за текстом - Закон № 2464-VI), яким визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

У розумінні Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Відповідно до статті 9 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пункту 3 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI, за донарахування органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Спірним рішенням № 372 від 08.04.2013 відповідач застосував до позивача фінансові санкції за донарахування органом Пенсійного фонду своєчасно не обчислених та несплачених сум єдиного внеску у розмірі 29 788,01 гривень

Однак, як встановлено судом першої інстанції, згідно платіжних доручень № 402 від 22.04.2011 року та № 510 від 13.05.2011 року позивач перерахував до Пенсійного фонду України єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2011 року відповідно в сумі 11 836,31 гривень та в сумі 18 553,91 гривень, а всього на загальну суму 30 390, 22 гривень (арк. справи 54, 55).

20.05.2011 позивач подав до УПФУ в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за квітень 2011 року разом з відповідними додатками (арк. справи 56 - 69). Вказаний звіт відправлений на адресу відповідача за допомогою електронної пошти та згідно з квитанцією № 2 його завантаження було виконано вдало (арк. справи 70).

Після опрацювання вказаного звіту УПФУ в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області на адресу позивача було надіслано повідомлення, в якому було вказано, що у таблиці 1 рядок 3.1.1 у рядку «р.2.1.1 х (36,76 - 49,7)» зазначено суму відмінну від множення рядка 2.11 на відсоток в межах від 36,76 до 49,7. Повідомлення надіслано за допомогою електронної пошти та згідно з квитанцією № 2 було успішно завантажено (арк. справи 91).

Згідно частини 13 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (чинний на час прийняття спірного рішення), суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, якщо відповідач прийшов до висновку, що позивачем помилково сплачений внесок в розмірі 30 390,22 гривень за квітень 2011 року та невірно нарахована сума внесків за цей період, то відповідно до частини 13 статті 9 Закону № 2464-VI, він повинен був зарахувати суми помилково сплаченого єдиного внеску в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернути позивачу зазначену суму внеску.

Але, як вбачається з матеріалів справи, зазначена сума єдиного внеску за квітень 2011 року не була зарахована в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску та не була повернута позивачу.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції, що позивачем повністю та своєчасно сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2011 рік, а зарахування такої суми на рахунок відповідача, є обставиною, що свідчить про наявність факту своєчасної сплати позивачем суми єдиного внеску.

З поданого позивачем до УПФУ в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2011 року вбачається, що позивачем вірно заповнені рядки у таблиці щодо нарахованих виплат застрахованим працівникам та вірно зазначені суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (арк. справи 57 - 70).

З наданої відповідачем копії вказаного звіту, яка за формою та іншими ознаками відрізняється від звіту позивача (арк. справи 86 - 92) слідує, що позивачем допущені помилки в цьому звіті та, як вважає відповідач, відповідальність за достовірність та своєчасність надання звіту несе страхувальник (арк. справи 44).

В той же час спірне рішення прийняте не внаслідок порушення частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI, та з урахуванням пунктом 4 частини 11 статті 25 цього Закону за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності або з недостовірними даними, а прийняте за не обчислення та несплату сум єдиного внеску, хоча позивачем у повному обсязі відбулася сплата внеску.

В даному випадку, якщо позивач порушив порядок подання звітності, він може нести відповідальність лише за подання не за встановленою формою звітності. Помилкове не зазначення в звіті за формою «Додаток4» за квітень 2011 року в Таблиці 1 рядку 3.1.1 (відповідно у рядку 8.1.1) суми єдиного внеску в розмірі 30390, 22 грн., яка була фактично відкорегована відповідачем, за умови того, що позивач повністю та своєчасно сплатив єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2011 рік, унеможливлює застосування штрафних санкцій відповідно до пункту 3 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI.

За таких обставин, УПФ України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області протиправно прийняте рішення від 08.04.2013 № 372 про донарахування сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 29 788,01 гривень та застосування фінансових санкцій у розмірі 14 894,00 гривень.

З огляду, на вищезазначене, колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі. Прийняте відповідачем спірне рішення про застосування штрафної санкції, є протиправним.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судова колегія вважає, що постанова ухвалена судом першої інстанції є обґрунтованою, прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у справі № 805/13901/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 13 січня 2014 року. Ухвала у повному обсязі складена 14 січня 2014 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В. Гайдар