cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
УХВАЛА
25.11.2013Справа №5002-15/ 4161-2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська телефонна компанія»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайфер»
про спонукання до виконання певних дій
Суддя Медведчук О.Л.
Представники:
від заявника - Каладжіанць Ю.О., представник за довіреністю від 10.11.2013.
від позивача - Шифрін С.М., директор, паспорт ЕС 230922, довідка з ЄДРПО України серії АА №854321 від 05.06.2013, Колосова О.К., представник за довіреністю від 01.07.2013.
СУТЬ СПОРУ:
У листопаді 2012 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська телефонна компанія», звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайфер», в якій просить суд зобов'язати відповідача передати за актом у власність позивача на підставі Угоди, укладеної між сторонами 03.10.2011 року наступне майно, а саме: три оптичні волокна в дванадцяти волоконній реконструйованій лінії магістрального оптичного кабелю на ділянці : с. Укромне - с. Шкільне Сімферопольського району; три оптичні волокна в дванадцяти волоконній магістральній лінії оптичного кабелю Товариства з обмеженою відповідальністю "Сайфер"на ділянці: с. Укромне - м. Сімферополь, вул. Гагаріна - 14 "А".
Рішенням від 09.01.2013 позов задоволено, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Сайфер" передати за актом у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" три оптичні волокна в дванадцяти волоконній реконструйованій лінії магістрального оптичного кабелю на ділянці : с. Укромне - с. Шкільне Сімферопольського району, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Сайфер" передати за актом у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" три оптичні волокна в дванадцяти волоконній магістральній лінії оптичного кабелю Товариства з обмеженою відповідальністю "Сайфер"на ділянці: с. Укромне - м. Сімферополь, вул. Гагаріна - 14 "А", стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сайфер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" 1073,00 грн. судового збору.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.02.2013 Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2013 у справі №5002-15/4161-2012 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" відмовлено, стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сайфер" 573,50 грн. судового збору.
15.03.2013 на примусове виконання зазначеної постанови Господарським судом Автономної Республіки Крим видано наказ.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.08.2013 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.02.2013 у справі № 5002-15/4161-2012 скасовано, а рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2013 у названій справі залишено в силі, стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сайфер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська телефонна компанія" 802, 90 грн судового збору за перегляд справи у касаційному порядку.
На примусове виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2013 та постанови Вищого господарського суду України від 21.08.2013 у справі №5002-15/4161-2012, які набрали законної сили 21.08.2013, Господарським судом Автономної Республіки Крим видані накази 03.09.2013.
15.11.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сайфер» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із заявою, в якій заявник просить суд встановити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2013 по справі №5002-15/4161-2012 та зупинити виконавчі провадження №3995046 від 23.09.2013 та №39950449 ВІД 23.09.2013.
Зазначена заява мотивована тим, що виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим унеможливлюється знаходженням майна, яке стягується за відповідним рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим на балансі позивача, а також тим, що у рішенні не наведено технічних характеристик вказаного вище майна. Крім того, заявник зазначив, що волокна, про які йдеться у рішенні, є невід'ємною частиною цілого кабелю та не можуть бути відділені від нього.
Ухвалою від 18.11.2013 заява прийнята до розгляду та призначена слуханням.
Представник позивача у судовому засіданні надав суду письмові пояснення, в яких заперечував проти доводів заявника з приводу того, що виділення волокон у кабелі не є можливим, вказуючи на те що даний кабель знаходиться у приміщенні, що займається позивачем, а також зазначає про необхідність повернення волокон №№ 10,11, 12 з поновленням їх цілісності та виключивши можливість їх комутації.
Розглянувши зазначену заяву, суд вважає необхідним відмовити у її задоволенні з огляду на таке.
Згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Заявник посилається на те, що майно, зазначене у резолютивній частині рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2013 знаходиться на балансі позивача, у підтвердження чого заявник надав суду довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська телефонна компанія» №18 від 09.10.2012 (т. 2, а.с. 214).
Суд не приймає дані обставини до уваги, оскільки змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Крім того, заявник зазначає про те, що у резолютивній частині рішення суду не наведено технічних характеристик майна, а також волокна, про які йдеться у рішенні, є невід'ємною частиною цілого кабелю та можуть бути відділені від нього фізично, тільки апаратним шляхом, у зв'язку з чим заявник звернувся із заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення суду.
Проте, представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайфер» не зазначено, яким саме чином необхідно змінити спосіб або порядок виконання рішення суду, а зазначено - «встановити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2013 по справі №5002-15/4161-2012».
Оскільки такі спосіб та порядок визначаються державним виконавцем на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви.
Також, заявник просить суд зупинити виконавче провадження №39950462 від 23.09.2013 та №39950449 від 23.09.2013.
Обставини, що зумовлюють зупинення виконавчого провадження передбачені статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження. Отже, право зупинення виконавчого провадження надано державному виконавцю.
У відповідності зі статтею 121-1 Господарського суду Автономної Республіки Крим суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупиняти виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.
Тобто, згідно з вимогами статті 121-1 Господарського процесуального кодексу України зупиняти виконання судового рішення має право виключно суд касаційної інстанції, у зв'язку з чим, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні і цієї частини заяви.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайфер» про встановлення способу та порядку виконання рішення суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2012 по справі №5002-15/4161-2012 .
Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайфер» про встановлення способу та порядку виконання рішення суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2012 по справі №5002-15/4161-2012 відмовити.
Суддя О.Л. Медведчук
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2013 |
Оприлюднено | 27.11.2013 |
Номер документу | 35505027 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
О.Л. Медведчук
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні