Рішення

від 18.11.2013 по справі 914/3039/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2013 р. Справа № 914/3039/13

Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів: Петрашко М.М. (головуючий), Сухович Ю.О., Матвіїв Р.І. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи за позовом

позивача-1 ОСОБА_1, м.Львів

позивача-2 ОСОБА_2, м.Львів

позивача-3 ОСОБА_3, м.Львів

позивача-4 ОСОБА_4, м.Львів

позивача-5 ОСОБА_5, м.Львів

позивача-6 ОСОБА_6, м.Львів

позивача-7 ОСОБА_7, м.Львів

позивача-8 ОСОБА_8, м.Львів

позивача-9 ОСОБА_9, м.Львів

позивача-10 ОСОБА_10, м.Львів

позивача-11 ОСОБА_11, м.Львів

позивача-12 ОСОБА_12, м.Львів

позивача-13 ОСОБА_13, м.Львів

позивача-14 ОСОБА_14, м.Львів

позивача-15 ОСОБА_15, м.Львів

позивача-16 ОСОБА_16, м.Львів

до відповідача-1 ОСОБА_17, м.Львів

до відповідача-2 ОСОБА_18, м.Львів

за участю у справі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Ринок", м.Львів

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виробничого кооперативу "Наш Ринок-Плюс", м.Львів

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_19, м.Львів

за участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_20, м.Жовква Львівської області

за участю третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції

про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав від 11.08.2010р.

За участю представників сторін:

від позивачів ОСОБА_21 - представник (договори про надання правової допомоги від 10.04.2013р.);

від відповідача-1 не з'явився;

від відповідача-2 не з'явився;

від третьої особи-1 Ковч П.С. - представник (довіреність від 02.09.2013р.)

від третьої особи-2 не з'явився;

від третьої особи-3 не з'явився;

від третьої особи-4 не з'явився;

від третьої особи-5 Судук Н.В. - державний реєстратор.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: До господарського суду Львівської області подано спільний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 до відповідача-1 ОСОБА_17 та до відповідача-2 ОСОБА_18 за участю у справі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Ринок", за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виробничого кооперативу "Наш Ринок-Плюс", за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_19, за участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_20 та за участю третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав від 11.08.2010р.

Ухвалою суду від 08.08.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 22.08.2013р. Ухвалою суду від 22.08.2013р. розгляд справи відкладено на 03.09.2013р. Ухвалами суду від 03.09.2013р. призначено колегіальний розгляд справи та відкладено розгляд справи на 10.10.2013р. і тією ж ухвалою залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Реєстраційну службу Львівського міського управління юстиції. Ухвалою суду від 10.10.2013р. розгляд справи відкладено на 01.11.2013р. Ухвалою суду від 01.11.2013р. продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 18.11.2013р.

Представник позивачів позов підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві. Представник позивача-10 подав клопотання (від 14.11.2013р. вх..№48395/13) про долучення до матеріалів справи документів перелічених у вказаному клопотанні. У вказаному клопотанні представник позивача-10 також надав письмові пояснення з приводу предмету спору. Крім того представник позивача-10 у вказаному клопотанні просить розглядати справу без його участі.

Відповідач-1 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Станом на 18.11.2013р. від відповідача-1 не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 01.11.2013р. або поштовий конверт без вручення його адресату. Дана ухвала надсилалась відповідачу-1 на адресу вказану позивачами у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1. Однак, слід зазначити, що на адресу суду повернулися поштові конверти з рекомендованим відправленням відповідачу-1 за адресою: АДРЕСА_1 ухвали про порушення провадження у справі від 08.08.2013р. та ухвал про відкладення розгляду справи від 22.08.2013р., 03.09.2013р. та 10.10.2013р. з відмітками поштового відділення про те, що - причиною повернення є закінчення терміну зберігання. Поштові конверти надсилалися відповідачу-1 на адресу вказану позивачем в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1.

Відповідач-2 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №79070 0378554 9 від 05.11.2013р. - вручено 12.11.2013р. Станом на 18.11.2013р. від відповідача-2 відзив, клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.

Представник третьої особи-1 підтримав в судовому засіданні подане ним заперечення на позовну заяву (вх.№35792/13 від 03.09.2013р.), в якому просив суд в задоволенні позову відмовити повністю з підстав викладених у поданому запереченні, також у судовому засіданні подав суду копію постанови Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2013р. у справі № 914/1049/13-г.

Третя особа-2 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, представником третьої особи-2 через канцелярію суду подано клопотання (від 14.11.2013р. вх..№48395/13) про долучення до матеріалів справи документів перелічених у вказаному клопотанні. У вказаному клопотанні представник третьої особи-2 також надав письмові пояснення з приводу предмету спору. Крім того представник третьої особи-2 у вказаному клопотанні просить розглядати справу без його участі.

Третя особа-3 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, вимог ухвали суду від 01.11.2013р. не виконала, причин неявки та невиконання вимог ухвали суду не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час, та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про ознайомлення з відкладенням розгляду справи на 18.11.2013р.

Третя особа-4 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, вимог ухвал суду не виконала, причин неявки представника та невиконання вимог ухвали суду не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №80300 0345049 5 від 05.11.2013р. - вручено 07.11.2013р. Станом на 18.11.2013р. від третьої особи-4 пояснення, клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.

Представник третьої особи-5 на виконання вимог ухвал суду надав для огляду в судовому засіданні оригінал реєстраційної справи ТзОВ «Наш Ринок» та надав усні пояснення щодо предмету спору. До матеріалів справи долучено копію протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Наш Ринок» № 7 від 01.04.2009р., протоколу № 9 від 03.05.2010р., протоколу № 11 від 11.08.2010р. та копії статутів затверджених загальними зборами учасників на підставі вищезазначених протоколів.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 із внесеними змінами та доповненнями «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідачів про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідачів, крім вказаних у позовній заяві станом на 18.11.2013р. суду невідомо.

Станом на 18.11.2013р. від відповідачів відзиви, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності відповідачів за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши представників сторін, суд,-

встановив:

Рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Ринок», оформленим протоколом №6 від 27.11.2008р. було виключено з числа учасників товариства ОСОБА_1, яка володіла часткою в статутному капіталі товариства в розмірі 19,75%, ОСОБА_2 - 0,168%, ОСОБА_3 - 0,168%, ОСОБА_4 - 0,168%, ОСОБА_5 - 0,168%, ОСОБА_6 - 0,168%, ОСОБА_5 - 0,168%, ОСОБА_8 - 0,168%, ОСОБА_9 - 0,168%, ОСОБА_10 - 0,168%, ОСОБА_11 - 0,168%, ОСОБА_12 - 0,168%, ОСОБА_13 - 0,168%, ОСОБА_14 - 0,168%, ОСОБА_15 - 0,168%, ОСОБА_16 - 0,168%.

Крім того цим ж рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Наш Ринок», оформленим протоколом № 6 від 27.11.2008р. було прийнято рішення про прийняття в учасники товариства Виробничий кооператив «Наш ринок-плюс» з розподілом часток 50% - Виробничий кооператив «Наш ринок-плюс» та 50% - п. ОСОБА_17

Не погоджуючись із рішенням загальних зборів учасників, оформленим протоколом №6 від 27.11.2008р., вказані особи звернулися до господарського суду Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Ринок" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Ринок", оформленого протоколом загальних зборів учасників №6 від 27 листопада 2008р., якими позивачів було виключено з учасників товариства та визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Ринок" від 27 листопада 2008 року, оформлені протоколом №6, яким затверджено нову редакцію статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Ринок".

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.04.2009р. у справі №4/201 визнано недійсними рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Ринок" від 27 листопада 2008 року, оформлені протоколом №6, якими виключено з числа учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Ринок" позивачів у даній справі та затверджено статут у новій редакції.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2009р. у справі №4/201 рішення господарського суду Львівської області від 08.04.2009р. залишено без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «Наш Ринок» - без задоволення.

Крім того судом встановлено, що протоколом зборів засновників ТОВ «Наш Ринок» №7 від 01.04.2009р. вирішено затвердити нову редакцію статуту ТОВ «Наш Ринок», збільшено статутний фонд товариства до 308 000,00 грн. та розподілено частки між учасниками ТзОВ «Наш Ринок» наступним чином: ОСОБА_17 належить 75% статутного фонду, що становить 231 000,00 грн.; Виробничому кооперативу «Наш Ринок - Плюс» належить 25% статутного фонду, що становить 77 000,00 грн.

Протоколом зборів засновників ТОВ «Наш Ринок» №9 від 03.05.2010р. вирішено виключити Виробничий кооператив «Наш Ринок - Плюс» із учасників ТОВ «Наш Ринок», зменшено розмір статутного фонду до 231 000,00 грн., перерозподілено статутний фонд ТзОВ «Наш Ринок» наступним чином: ОСОБА_17 належить 100% статутного фонду, що становить 231 000,00 грн., та затверджено нову редакцію статуту ТОВ «Наш Ринок».

Протоколом зборів учасників ТОВ «Наш Ринок» №11 від 11.08.2010р. вирішено прийняти до складу учасників ТОВ «Наш Ринок» ОСОБА_18 із часткою у статутному фонді ТОВ «Наш Ринок» розміром 100%, що становить 231 000,00 грн. та вивести із складу учасників ТОВ «Наш Ринок» ОСОБА_17 шляхом продажу своєї частки.

11.08.2010р. гр.ОСОБА_17 (продавець) уклала з гр.ОСОБА_18 (покупець) договір купівлі-продажу корпоративних прав (статутного капіталу) відповідно до п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується передати покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити корпоративні права Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Ринок» та статутний складений капітал у розмірі 231 000,00 грн., що становить 100% статутного фонду. Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу - ОСОБА_19 та зареєстровано в реєстрі за № 1258.

Крім того, пізніше ОСОБА_18 20.10.2012р. відчужив 50% частки статутного капіталу ОСОБА_20

В позовній заяві зазначено, що відповідно до п.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Позивачі стверджують, що п.ОСОБА_17 не мала права укладати договір купівлі-продажу корпоративних прав з ОСОБА_18, оскільки на думку позивачів на час вчинення правочину п.ОСОБА_17 не володіла 100% частки статутного капіталу ТзОВ «Наш Ринок», так як станом на дату укладення такого договору існувало рішення господарського суду Львівської області від 08.04.2009р. у справі №4/201, яке набрало законної сили, яким визнано недійсними рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Ринок" від 27 листопада 2008 року, оформлені протоколом №6, якими позивачів виключено з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Ринок".

Крім того, позивачі посилаються на те, що вони мали переважне право на купівлю частки учасника у випадку відчуження такої третім особам, однак незважаючи на це, п.ОСОБА_17 не запропонувала іншим учасникам придбати частку на умовах здійсненого продажу.

Відтак, позивачі звернулися до господарського суду Львівської області та просять визнати недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав (статутного капіталу) від 11.08.2010р. укладеного між ОСОБА_17 та ОСОБА_18, посвідченого Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_19, зареєстрованого в реєстрі за №1258 з моменту його вчинення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивачів та третіх осіб, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

В пункті 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» зазначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Так, відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Як зазначалось вище, рішеннями загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Ринок», оформлених протоколом № 6 від 27.11.2008р. позивачів було незаконно виключено з числа учасників товариства, що підтверджується рішенням господарського суду Львівської області від 08.04.2009р. у справі №4/201.

11.08.2010р. гр.ОСОБА_17 (продавець) уклала з гр.ОСОБА_18 (покупець) договір купівлі-продажу корпоративних прав (статутного капіталу) відповідно до п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується передати покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити корпоративні права Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Ринок» та статутний складений капітал у розмірі 231 000,00 грн., що становить 100% статутного фонду. Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу - ОСОБА_19 та зареєстровано в реєстрі за № 1258.

Беручи до уваги вищенаведене, позивачі у позовній заяві стверджують, що п.ОСОБА_17 не мала права укладати договір купівлі-продажу корпоративних прав з ОСОБА_18, оскільки на думку позивачів на час вчинення правочину п.ОСОБА_17 не володіла 100% частки статутного капіталу ТОВ «Наш Ринок», так як станом на дату укладення такого договору існувало рішення господарського суду Львівської області від 08.04.2009р. у справі №4/201, яке набрало законної сили, яким визнано недійсними рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Ринок" від 27 листопада 2008 року, оформлені протоколом №6, якими позивачів виключено з числа учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Ринок". Як зазначено в позовній заяві, загальна кількість часток, яка належить позивачам у статутному капіталі Товариства, становить 22,606 %.

Крім того, враховуючи вищенаведене, позивачі стверджують, що вони мали переважне право на купівлю частки учасника у випадку відчуження такої третім особам, однак незважаючи на це, п.ОСОБА_17 не запропонувала іншим учасникам придбати частку на умовах здійсненого продажу.

Статтею 10 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 58 Закону України «Про господарські товариства», вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Згідно статті 61 Закону України «Про господарські товариства», загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Згідно ст.147 ЦК України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

В матеріалах справи містяться протоколи загальних зборів учасників ТОВ «Наш Ринок» якими були оформлені наступні рішення Товариства.

Рішеннями оформленими протоколом зборів учасників ТОВ «Наш Ринок» №7 від 01.04.2009р. вирішено затвердити нову редакцію статуту ТОВ «Наш Ринок», збільшено статутний фонд товариства до 308 000,00 грн. та розподілено частки між учасниками ТзОВ «Наш Ринок» наступним чином: ОСОБА_17 належить 75% статутного фонду, що становить 231 000,00 грн.; Виробничому кооперативу «Наш Ринок - Плюс» належить 25% статутного фонду, що становить 77 000,00 грн.

Рішеннями оформленими протоколом зборів учасників ТОВ «Наш Ринок» №9 від 03.05.2010р. вирішено виключити Виробничий кооператив «Наш Ринок - Плюс» із учасників ТОВ «Наш Ринок», зменшено розмір статутного фонду до 231 000,00 грн., перерозподілено статутний фонд ТзОВ «Наш Ринок» наступним чином: ОСОБА_17 належить 100% статутного фонду, що становить 231 000,00 грн., та затверджено нову редакцію статуту ТОВ «Наш Ринок».

Рішеннями оформленими протоколом зборів учасників ТОВ «Наш Ринок» №11 від 11.08.2010р. вирішено прийняти до складу учасників ТОВ «Наш Ринок» ОСОБА_18 із часткою у статутному фонді ТОВ «Наш Ринок» розміром 100%, що становить 231 000,00 грн. та вивести із складу учасників ТОВ «Наш Ринок» ОСОБА_17 шляхом продажу своєї частки.

Суд звертає увагу позивачів, що в матеріалах справи відсутні докази визнання рішень оформлених протоколами від 01.04.09р., 03.05.10р., 11.08.10р. недійсними та скасування державної реєстрації змін до Статуту ТОВ «Наш Ринок» внесених згідно цих протоколів. Проте відповідно до протоколів п. ОСОБА_17 набула частку у статутному фонді ТОВ «Наш Ринок» у розмірі 100% та відчужила її на користь ОСОБА_18

Крім того слід зазначити, що рішенням Господарського суду Львівської області від 08.04.09 у справі № 4/201, яке в силу частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.09 у справі № 4/201, позивачі автоматично не поновлені у складі учасників Товариства з моменту їх виключення, а отже у позивачів відсутні підстави стверджувати про порушення їх прав як учасників ТОВ "Наш ринок" на момент вчинення оспорюваного правочину, оскільки на час проведення загальних зборів учасників цього Товариства від 01.04.09р., 03.05.10р., 11.08.10р. на яких вирішувалося питання, зокрема, щодо набуття п.ОСОБА_17 100% частки у статутному капіталі товариства та відчуження її на користь ОСОБА_18, позивачі не були учасниками товариства і у товариства не було обов'язку повідомляти позивачів про проведення загальних зборів учасників, як цього вимагає стаття 61 Закону України "Про господарські товариства", з метою вирішення цих питань.

Така правова позиція також висвітлена у постанові Вищого господарського суду України від 15.06.2011р. у справі № 5/95 в якій зазначено, що ТОВ "Наш Ринок" не порушило свій обов'язок повідомити позивача про скликання загальних зборів товариства, оскільки це було неможливим об'єктивно, тому що позивач на час їх скликання не був учасником товариства, а отже, суд апеляційної інстанції дійшов юридично обгрунтованого висновку про відсутність підстав скасування оспорюваних рішень загальних зборів від 01.04.09р., 03.05.10р., 11.08.10р.

Крім того суд звертає увагу на те, що як зазначив Вищий господарський суд України, у своїй постанові від 23.11.10р. у справі за № 12/107пн, якщо суд дійде висновку, що виключення відбулося незаконно, скасує рішення зборів і поновить учасника в товаристві, незаконність подальших рішень зборів учасників має оцінюватися з урахуванням того чи порушують ці рішення права та інтереси Позивача, і чи могла їх участь у зборах (з урахуванням частки, яку вони мають) вплинути на прийняття рішення.

Однак в позовній заяві відсутні будь-які посилання на незаконність рішень загальних зборів учасників товариства від 01.04.09р., 03.05.10р., 11.08.10р. відповідно до яких п. ОСОБА_17 набула частку у статутному фонді ТОВ «Наш Ринок» у розмірі 100% та відчужила її на користь ОСОБА_18, хоча, як вбачається з матеріалів справи, позивачам відомо про такі рішення. Водночас, чи могла участь позивачів у зборах (з урахуванням частки 22,606%, яку вони мають) вплинути на прийняття рішень загальних зборів від 01.04.09р., 03.05.10р., 11.08.10р.

Отже з огляду на викладене, суд дійшов висновку безпідставності тверджень позивачів про те, що п.ОСОБА_17 не володіючи 100% голосів 11.08.2010р. уклала договір купівлі-продажу корпоративних прав (статутного капіталу) з ОСОБА_18, оскільки рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Наш ринок», оформленого протоколом № 9 від 03.05.2010р., п.ОСОБА_17 набула 100% частку у статутному капіталі товариства, а відповідно до рішення загальних зборів ТОВ «Наш Ринок», оформленого протоколом № 11 від 11.08.2010р. відчужила її на користь п.ОСОБА_18

В пункті 2.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» зазначено, що у силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов є необгрунтований та безпідставний, позивачами не доведено наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання оспорюваного правочину недійсними на момент його вчинення та в чому конкретно полягає неправомірність дій сторін правочину та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивачів.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

складено 25.11.2013р.

Суддя Петрашко М.М.

Суддя Сухович Ю.О.

Суддя Матвіїв Р.І.