ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" жовтня 2013 р. м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого: Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Судак
на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2009 року
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2010 року
у справі № 2а-143/09/2/0170
за позовом Державного підприємства «Завод шампанських вин «Новий Світ»
до Державної податкової інспекції у місті Судак
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
Державне підприємство «Завод шампанських вин «Новий Світ» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Судак (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 грудня 2008 року № 0000812301.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2009 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Судак № 0000812301 від 10 грудня 2008 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «ЗШВ «Новий світ» 3,40 грн. судового збору.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2010 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2009 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ДПІ у м. Судак, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2010 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
У запереченні на касаційну скаргу ДП «ЗШВ «Новий світ», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2010 року.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПІ у м. Судак провела невиїзну документальну перевірку ДП «ЗШВ «Новий світ» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Корк-Сервіс» за період з 01 вересня 2008 року по 30 вересня 2008 року, за результатами якої був складений акт від 02 грудня 2008 року № 547/23-0/00412665.
За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги абзацу «в» підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165, які полягали у тому, що податкова накладна від 26 вересня 2008 року № 000100, видана ПП «Корк-Сервіс», була видана покупцю - «Новий світ» ДП ЗШВ, тоді як згідно реєстраційних даних такий платник податку на обліку у ДПІ у м. Судак не перебуває, з огляду на що позивач не має права на включення до складу податкового кредиту за вересень 2008 року податку на додану вартість у сумі 378333,33 грн. за такою податковою накладною.
10 грудня 2008 року ДПІ у м. Судак на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000812301, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктами 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ДП «ЗШВ «Новий світ» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість в розмірі 491833,33 грн., у тому числі: за основним платежем - 378333,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 113500,00 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зазначення в податковій накладній скорочених назв покупця та продавця товарів не роблять таку податкову накладну недійсною, з урахуванням того, що вона містить й інші необхідні реквізити та відомості про продавця та покупця товару, за якими можливо їх ідентифікувати, а також зважаючи на те, що в розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ПП «Корк-Сервіс» за вересень 2008 року (додаток № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року) ПП «Корк-Сервіс» вказало індивідуальний податковий номер позивача, а також суму податкових зобов'язань 378333,33 грн. за цією операцією.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.
Згідно положень підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, визначені цим підпунктом, зокрема, повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість (підпункт «в»).
Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
При цьому, абзацом 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно з абзацом 2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у азі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Отже, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку на додану вартість, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним у податкових накладних, податковий кредиту покупця вважається підтвердженим податковими накладними, незважаючи на те, що такі накладі мали незначні недоліки в заповненні, за умови, що вони не перешкоджають ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять, зокрема, відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, податкова накладна від 26 вересня 2008 року № 000100 на суму податку на додану вартість 378333,33 грн., видана позивачу ПП «Корк-Сервіс», (арк. справи 22), містить усі необхідні реквізити, визначені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , у графі «особа (платник податку) - покупець» якої вказано: ДП «ЗШВ «Новий світ».
Матеріали справи містять також розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ПП «Корк-Сервіс» за вересень 2008 року (додаток № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року), у якій ПП «Корк-Сервіс» вказало індивідуальний податковий номер позивача, а також суму податкових зобов'язань 378333,33 грн. за цією операцією.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що прийняте податковим органом оспорюване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Судак підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2009 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2010 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Судак залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2013 |
Оприлюднено | 27.11.2013 |
Номер документу | 35506506 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Бившева Л.І.
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дадінська Тамара Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні