Постанова

від 19.11.2013 по справі 826/14371/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 Вн. № 1/255

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 листопада 2013 року 15:10 № 826/14371/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МФ СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.06.2013 № 0004032220 та № 0004042220, за участі представників сторін:

представник позивача Шекера С.В.;

представник відповідача Денисенко О.Е.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МФ СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" (далі - позивач, ТОВ "МФ СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Подільському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.06.2013 № 0004032220 та № 0004042220 (далі - ППР № 0004032220, ППР № 0004042220).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/14371/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2013 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 826/14371/13-а і призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2013 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення доказів у справі № 826/14371/13-а.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ТОВ "МФ СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" (ідентифікаційний код 34482476) зареєстровано 06.03.2007 Подільською районною в м. Києві державною адміністрацією за № 1071102000002266.

ТОВ "МФ СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" взято на податковий облік в ДПІ у Подільському р-ні м. Києва ДПС за № 18155 від 12.03.2007 та перебуває на обліку у ДПІ у Подільському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100037580 (форма № 2-ПДВ) від 25.04.2007 ТОВ "МФ СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 344824726565).

Основним видом діяльності позивача відповідно до КВЕД є: 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.21 Будівництво трубопроводів; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Подільському р-ні м. Києва ДПС на підставі наказу № 762 від 24.04.2013, згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "МФ СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" (код за ЄДРПОУ 37889288) та ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" (код за ЄДРПОУ 37817020) за період з 01.01.2012 по 30.09.2012, за результатами якої складено Акт від 15.05.2013 № 1733/22-2-05/34482476 (далі - Акт перевірки від 15.05.2013 № 1733/22-2-05/34482476).

За результатами перевірки, на думку податкового органу, встановлено, що операції між позивачем та ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" і ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" фактично не відбувались, а тому позивач не мав відображати у складі податкового кредиту податкові накладні з реквізитами вказаних контрагентів-постачальників. У зв'язку з чим відповідачем прийнято ППР № 0004042220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 370 256,20 грн. (за основним платежем - 296 205,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 74 051,20 грн.), та прийнято ППР № 0004032220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 352 624,30 грн. (за основним платежем - 282 099,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 70 524,80 грн.).

Позивач, не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся за їх скасуванням до суду.

Податковим органом, без наявних на те повноважень, зроблено припущення про встановлення відсутності надання робіт з монтажу технологічних трубопроводів повітря на відповідному об'єкті та укладення угод без мети настання реальних наслідків. Без аналізу первинних документів та фактичних обставин зроблено висновок про те, що відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

На підставі низки припущень податковий орган дійшов висновку, що задекларований ТОВ "МФ СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" податковий кредит сформований за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" і ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" в розмірі 282 099,50 грн., повинен бути зменшений до 0 грн., в тому числі по періодах:

- за січень 2012 року в розмірі - 23 068,30 грн.

- за лютий 2012 року в розмірі - 27 833,40 грн.

- за березень 2012 року в розмірі - 21 664,00 грн.

- за квітень 2012 року в розмірі - 79 870,10 грн.

- за травень 2012 року в розмірі - 40 070,00 грн.

- за червень 2012 року в розмірі - 40 451,70 грн.

- за липень 2012 року в розмірі - 49 141,70 грн.

Таких висновків податковий орган дійшов, використавши інформацію ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва ДПС, яку отримав в порядку, не передбаченому ПК України.

У якості доказу було використано висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва ДПС від 01.03.2013 № 429/22.3-17/37889288, згідно якого ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" має ознаки фіктивності, а саме: відсутність підприємства за місцезнаходженням, на підприємстві відсутні наймані працівники та виробничі потужності.

У той же час під час розгляду справи судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Т. 1, арк. 146 - 148) ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" знаходиться за своїм місцезнаходженням. Відтак, сумнівною є неможливість провести зустрічну перевірку. Інших доводів і доказів нереальності господарських операцій позивача у відповідача немає.

Крім цього, в якості доказу відповідачем було використано висновки акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва ДПС від 13.11.2012 № 7594/22-7/37817020, згідно якого ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Так, відповідач дійшов до помилкового висновку, що не підтверджено отримання ТОВ "МФ СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" робіт з монтажу технологічних трубопроводів повітря на відповідному об'єкті від ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" в перевіряємому періоді, а правочини, укладені ТОВ "МФ СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" з вказаним контрагентом, не спричинили реального настання правових наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Разом з тим, суд критично ставиться до посилання відповідача на акт перевірки ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" від 13.11.2012 № 7594/22-7/37817020, оскільки судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2013 у справі № 826/3030/13-а визнано протиправними дії ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2011 по 30.06.2012, за результатами якої ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва ДПС було складено акт перевірки від 13.11.2012 № 7594/22-7/37817020.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 у справі № 826/3030/13-а (колегія суддів у складі головуючого Земляної Г.В., суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.) вищевказану постанову стосовно визнання протиправними дій ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва ДПС щодо проведення перевірки ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" залишено без змін. Відтак, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2013 у справі № 826/3030/13-а набрала законної сили 04.07.2013.

Відтак, основний аргумент відповідача щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" визнано протиправним в судовому порядку.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, наданий суду доказ - Акт перевірки позивача, сформовано бездоказово. Висновок про невідповідність первинних документів про надання робіт з монтажу технологічних трубопроводів повітря на відповідному об'єкті ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" і ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" зроблено безпідставно.

Суд вважає дані висновки відповідача такими, що суперечать вимогам закону. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), зокрема у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5-6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В свою чергу, державним податковим інспекціям надано право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами (ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"№509-XII від 04.12.1990 року).

З наведеного чітко вбачається, що відповідач, у разі необхідності, має право звернутися до суду з метою визнання нікчемним правочину, а не самостійно вирішувати дане питання.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України № К-1470/09 від 15.04.2009 року.

Також судом взято до уваги лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 7319 від 16.09.2011 року, де зазначено, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач, визнавши договори, укладені між позивачем і його контрагентами, нереальними господарськими операціями, зазначив інформацію, яка не відповідає дійсності та не підтверджена належними доказами.

Разом з тим, суд зауважує, що також перевіряючі вдалися до невластивих податковому органу функцій оцінки господарської діяльності підприємства, що призвело до порушення прав позивача. Акт перевірки не містить логічно ув'язаного зв'язку між отриманою інформацією про відсутність будь-яких засобів та кінцевою метою, спрямуванням дій на правомірну або протиправну мету.

Доводи відповідача щодо неможливості здійснення позивачем господарської діяльності у зв'язку з відсутністю у підприємства основних засобів та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності є необґрунтованими тому, що чинним цивільним та господарським кодексами дійсність і реальність договорів та правомірність виписаних за ними, зокрема, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкових накладних не обумовлені наявністю матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Суд, керуючись ч.1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з п.1.1 ст. 1 ПК України, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно п.75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Проаналізувавши зміст Акту перевірки, суд встановив, що висновки про відсутність господарських операцій відповідача є необґрунтованими, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - є нереальними господарськими операціями.

Як вбачається з Акту перевірки від 15.05.2013 № 1733/22-2-05/34482476, у період січень - липень 2012 року ТОВ "МФ СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" сформовано податковий кредит за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" і ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" в розмірі 282 099,50 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ "МС БУД" (Генеральний підрядник) та ТОВ "МФ СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" (Субпідрядник) було укладено договір на виконання будівельних робіт № 043/П-043-11 від 25.08.2011 з додатками до нього (Т. 2, арк. 27 - 50), згідно умов якого Субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати з матеріалів Генерального підрядника власними засобами та здати Генеральному підряднику в установлені даним Договором строки роботи з холодопостачання (магістральні трубопроводи аміаку за виключення розподільчих станцій та трубопроводів до споживачів) згідно креслень 497.3.1-1.1.1-ХС від 2.06.2011 на об'єкті: Комплекс по забою курчат бройлерів на території Ладижинської міської ради Вінницької області за адресою: м. Ладижин, Вінницька область, а Генеральний підрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконані Субпідрядником роботи на умовах, передбачених даним Договором (п. 1.1 Договору).

Субпідрядник зобов'язується виконати роботи, визначені даним Договором, з матеріалів, що поставляються Генеральним підрядником (п. 1.3 Договору).

Субпідрядник має право залучати до виконання робіт, передбачених даним договором третіх осіб (субпідрядників) тільки з попереднього письмового дозволу Генерального підрядника (п. 8.1 Договору).

Крім цього, між ТОВ "МС БУД" (Генеральний підрядник) та ТОВ "МФ СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" (Субпідрядник) було укладено договір на виконання будівельних робіт № 1.12/2011 від 01.12.2011 з додатками до нього (Т. 2, арк. 51 - 87), згідно умов якого Субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати з власних матеріалів власними засобами та здати Генеральному підряднику в установлені даним Договором строки роботи з монтажу вентильних станцій, металоконструкцій під них і обв'язці холодильного обладнання трубопроводами від вентильних станцій ЦПК на території комплексу пo забою і переробці курчат-бройлерів ВП "Птахофабрика «Вінницький бройлер»» м. Ладижин, Вінницька область (надалі - Роботи) на об'єкті будівництва - Комплексу по забою курчат бройлерів, що розташований на землях Ладижинської міської ради за межами м. Ладижин, а Генеральний підрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконані Субпідрядником роботи на умовах, передбачених даним Договором (п. 1.1 Договору).

Субпідрядник має право залучати до виконання робіт, передбачених даним договором третіх осіб (субпідрядників) тільки з попереднього письмового дозволу Генерального підрядника (п. 8.1 Договору).

Також між ТОВ "МС БУД" (Генеральний підрядник) та ТОВ "МФ СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" (Субпідрядник) було укладено договір на виконання будівельних робіт № 1 від 31.01.2012 з додатками до нього (Т. 2, арк. 88 - 114), згідно умов якого Субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати з власних матеріалів власними засобами та здати Генеральному підряднику в установлені даним Договором строки роботи з монтажу компресорного та допоміжного обладнання для повітряних компресорних ЦПК з обв'язкою трубопроводами стисненого повітря технологічного обладнання об'єкта «Птахофабрика «Вінницький бройлер» м. Ладижин, Вінницької бласті (надалі - Роботи) на об'єкті будівництва - Комплексу по забою курчат бройлерів, що розташований на землях Ладижинської міської ради за межами м. Ладижин, а Генеральний підрядник зобов'язується прийняти виконані Субпідрядником роботи на умовах, передбачених даним Договором (п. 1.1 Договору).

Субпідрядник має право залучати до виконання робіт, передбачених даним договором третіх осіб (субпідрядників) тільки з попереднього письмового дозволу Генерального підрядника (п. 8.1 Договору).

На виконання вищевказаних договорів позивачем було залучено до виконання робіт ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" та ТОВ "Константа-Інкорпорейтед". Усі письмові згоди в порядку пункту 8.1 договорів на виконання будівельних робіт № 043/П-043-11 від 25.08.2011, № 1.12/2011 від 01.12.2011, № 1 від 31.01.2012 позивачем отримано та підтверджено листами № 104 від 26.12.2011, № 58 від 26.12.2011 (Т. 2, арк. 134, 135).

Як вбачається з матеріалів справи, за вищевказаний період ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" (Підрядник) та ТОВ "МФ СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" (Замовник) було укладено договір підряду № 1 від 30.03.2012 (Т. 1, арк. 51 - 57) та договір підряду № 2 від 01.06.2012 (Т. 1, арк. 71 - 77), згідно умов яких Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами виконувати роботи з монтажу трубопроводів повітря та технологічних трубопроводів на ВП "Птахофабрика Вінницький бройлер" в місті Ладижин Вінницької області на об'єкті, наданому Замовником, а Замовник зобов'язується надати Підряднику площу для проведення робіт, забезпечити своєчасне фінансування робіт, приймати виконані роботи і сплатити вартість виконаних робіт.

Крім цього, за вищевказаний період ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" (Підрядник) та ТОВ "МФ СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" (Замовник) було укладено договір підряду № 1 від 10.01.2012 (Т. 1, арк. 94 - 97) та договір підряду № 2 від 03.02.2012 (Т. 1, арк. 112 - 115), згідно умов яких Підрядник зобов'язується на свій ризик та на виконання завдання Замовника виконати монтаж трубопроводів аміаку та трубопроводів повітря на забійному комплексі в м. Ладижин на птахофабриці "Вінницький бройлер" у строк до 90 календарних днів з моменту підписання договору та у строк до 15.05.2012, та зобов'язання Замовника прийняти й оплатити виконані роботи.

Суд зауважує, що серед умов договорів відсутні положення, які суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, або спрямовані на заволодіння майном держави у дохідній частині бюджету.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

На виконання умов вищевказаних договорів, факт надання робіт з монтажу трубопроводів повітря, технологічних трубопроводів та трубопроводів аміаку на ВП "Птахофабрика Вінницький бройлер" в місті Ладижин Вінницької області на відповідному об'єкті було оформлено та підтверджено актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), банківськими виписками по особовому рахунку, ліцензіями, матеріалами фотофіксації (Т. 1, арк. 58 - 61, 66 - 70, 78 - 80, 84 - 93, 98 - 102, 108 - 111, 116 - 119, 124 - 127; Т. 2, арк. 2 - 3, 8 - 9, 20 - 26), ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" і ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" було виписано податкові накладні на загальну суму ПДВ 282 099,50 грн. (Т. 1, арк. 62 - 65, 81 - 83, 103 - 107, 120 - 123), копії яких наявні в матеріалах справи, що також не заперечувалось податковим органом при проведенні перевірки.

Слід зазначити, що в акті перевірки не вказано на наявність недоліків в оформленні податкових накладних від імені контрагентів позивача, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Судом не встановлено та відповідач не надав доказів на підтвердження факту анулювання свідоцтв платника податку на додану вартість контрагентів позивача на момент укладення договорів та видачі податкових накладних.

Отримані позивачем роботи з монтажу трубопроводів повітря, технологічних трубопроводів та трубопроводів аміаку на ВП "Птахофабрика Вінницький бройлер" в місті Ладижин Вінницької області на відповідному об'єкті та на забійному комплексі в м. Ладижин на птахофабриці "Вінницький бройлер" призначені були не для власних потреб позивача, а на виконання будівельних робіт за договорами № 043/П-043-11 від 25.08.2011, № 1.12/2011 від 01.12.2011 та № 1 від 31.01.2012, укладених з ТОВ "МС БУД", що і являється основним видом господарської діяльності ТОВ "МФ СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ". Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснювалась господарська діяльність з надання робіт з холодопостачання (магістральні трубопроводи аміаку за виключення розподільчих станцій та трубопроводів до споживачів), та на підставі виписаних накладних своєму контрагенту позивачем було сформовано та відображено податкові зобов'язання з ПДВ. При цьому, подальша реалізація отриманих позивачем від ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" і ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" робіт з монтажу трубопроводів повітря, технологічних трубопроводів та трубопроводів аміаку на ВП "Птахофабрика Вінницький бройлер" в місті Ладижин Вінницької області на відповідному об'єкті іншим контрагентам підтверджується належними доказами, наявними у справі листом № 104 від 26.12.2011 про залучення субпідрядної організації ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", листом № 58 від 26.12.2011 про залучення субпідрядної організації ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", центрально-кільцевою довіреністю від 03.01.2012, формою 1 ДФ за I квартал 2012 року, формою 1 ДФ за II квартал 2012 року, формою 1 ДФ за III квартал 2012 року, формою 1 ДФ за IV квартал 2012 року, актом прийому передачі матеріалів від 03.01.2012, балансом станом на 01.01.2013, ліцензією № 035146 від 25.04.2012, інформацією про рух коштів, виписками з рахунків у банках, довідками про вартість виконаних робіт (Т. 2, арк. 134 - 265; Т. 3, арк. 1 - 178).

Отже, податкові зобов'язання підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що підтверджують факт здійснення відповідних господарських операцій.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на оплату поставки товару та надання робіт до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за поставлений товар та отримані послуги до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог статті 1 та статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Господарська діяльність ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" і ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" на момент здійснення правочинів не була припинена, що не заперечувалось податковим органом, вони були платниками податку, а тому податкові накладні складені належними особами та не суперечать приписам норм чинного законодавства.

Крім того, суд звертає увагу на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що позивачем, контрагенти якого на момент здійснення господарських операцій були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість, мали оформлені договори, які не були визнані в судовому порядку недійсними, а також підтверджені виданими ними податковими накладними, правомірно сформовано та задекларовано податковий кредит.

При цьому, хоча сам факт оплати вже є достатньою та правомірною підставою для формування на підставі податкових накладних податкового кредиту, суд вважає за необхідне зазначити, що сукупність досліджених під час розгляду справи вищенаведених документів за відносинами позивача з його безпосередніми контрагентами, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, у взаємозв'язку з наведеним - договори і первинні документи щодо подальшої реалізації наданих позивачу послуг, не дають підстав для висновку про нездійснення операцій надання послуг позивачу, щодо яких була здійснена оплата у січні - липні 2012 року, або здійснення операцій без мети використання їх результатів у власній господарській діяльності позивача, та відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували виконання спірних операцій. Підтвердження фактичного руху послуг по ланцюгу зазначених ДПІ осіб вказує, крім іншого, на спрямованість угоди на реальне настання наслідків, передбачених зазначеними вище угодами, та зв'язок здійсненої оплати з господарською діяльністю позивача.

Вищезгадані податкові накладні видані контрагентами позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20%, що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них дані відповідають та кореспондуються з відомостями первинних/платіжних документів.

Суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не надано жодних доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про не пов'язаність операцій (здійсненої передоплати) з господарською діяльністю позивача, про невчинення операцій, про відсутність факту надання послуг, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

При цьому, суд враховує, що можливі порушення податкового законодавства з боку ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" і ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" не є підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства та про відсутність у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ за фактом оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд враховує той факт, що відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, його посадових осіб, а також контрагентів позивача (його посадових осіб), з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності певного підприємства та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків, яка б набрала законної сили.

Також, на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директора ТОВ "МФ СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" на укладення угоди, спрямованої на ухилення від сплати податків або з іншою протиправною метою.

В контексті викладених в Акті перевірки доводів ДПІ щодо фіктивності ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" і ТОВ "Константа-Інкорпорейтед", фіктивності правочинів, укладених між цими юридичними особами та позивачем, суд також зазначає, що під час розгляду справи з боку ДПІ не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 551 ГК України ("Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання"), яким би встановлювалась реєстрація учасників спірних операцій, на підроблені, втрачені документи або реєстрація на підставних осіб, на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Також, слід додати, що під час розгляду справи не надано доказів проведення в рамках кримінальної справи або ініційованої ДПІ в порядку ст. 84 ПК України експертизи щодо можливої підробки підписів на первинних документах по операціях з оплати робіт з монтажу трубопроводів повітря, технологічних трубопроводів та трубопроводів аміаку на ВП "Птахофабрика Вінницький бройлер" в місті Ладижин Вінницької області на відповідному об'єкті та на забійному комплексі в м. Ладижин на птахофабриці "Вінницький бройлер", що свідчить про відсутність підстав для висновку про юридичну дефектність угод, первинних документів, податкових накладних по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" і ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" та підставою для висновку про вчинення позивачем та його контрагентами порушень податкового законодавства.

Складений відповідачем акт перевірки не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Окрім того, під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо визнання судом фіктивними правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, тобто їх вчинення без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами .

Посилання представника відповідача на ту обставину, що посадові особи контрагентів позивача виступали від імені підприємства, не усвідомлюючи юридичних наслідків своїх дій, не свідчить про нікчемність чи то безтоварність правочинів.

Отже, при розгляді справи, судом встановлено, що ППР № 0004032220 та ППР № 0004042220, прийняті за результатами даних перевірок, не відповідають вимогам чинного законодавства, ґрунтуються на припущеннях та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування ППР № 0004032220 та ППР № 0004042220 обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню. Відтак, позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "МФ СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03.06.2013 № 0004032220.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03.06.2013 № 0004042220.

4. Присудити з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МФ СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст рішення складено та підписано 22.11.2013.