Постанова

від 25.11.2013 по справі 812/9246/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2013 року Справа № 812/9246/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Дибової О.А

при секретарі судового засідання Вороніній Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпара» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську головного Управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними щодо неприйняття податкової декларації, зобов'язання прийняти податкову декларацію, -

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпара» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську головного Управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними щодо неприйняття податкової декларації, зобов'язання прийняти податкову декларацію.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

10 жовтня 2013 року позивачем до Відповідача було направлено декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року з додатками. Декларація отримана Відповідачем 19 жовтня 2013 року.

31 жовтня позивач отримав від відповідача повідомлення від 21.10.2013 № 8722/12-36-18-02 року, згідно якого позивача повідомлено що декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року не визнано податковою звітністю як таку, що заповнена з порушенням встановлених правил, а саме декларація подана особою, реєстрацію якої в якості платника ПДВ анульовано 22.06.2012. (п. 183.1, п. 183.9, п. 183.12 ст. 183 ПК України).

22.06.2010 свідоцтво № 100162159 про реєстрацію платника податку на додану вартість було анульовано (акт Ленінської МДПІ у м. Луганську від 22.06.2010)

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2010 по справі № 2а-7134/10/2012 адміністративний позов ТОВ «Імпара» задоволено, в тому числі скасовано рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську у вигляді акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Імпара» від 22.06.2010 та зобов'язано поновити реєстрацію підприємства в якості платника ПДВ з 22.06.2010. Рішення набрало законної сили.

Враховуючи вищенаведене, ТОВ «Імпара» фактично з 22.06.2010 і на момент подання декларації з ПДВ за вересень 2013 року з дож даками та винесення повідомлення від 21.10.2013 № 8722/12-36-18-02 про невизнання як податкової звітності декларації з ПДВ.

Таким чином, невизнання поданої декларації є неправомірним, тому позивач просив суд визнати дій протиправними щодо неприйняття податкової декларації, зобов'язати відповідача прийняти податкову декларацію з ПДВ за вересень 2013 року з додатками.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення у яких вказав наступне:

Стаття 48 п. 48.1 Податкового кодексу зазначає, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 ст. 46 Податкового кодексу України та чинному на час її подання. Згідно ст. 48 п. 48.3 Податкового кодексу: "Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити, в частості, як підписи платника податку - фізичної- особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно Ст. 48 п.48.3., ст. 48.4 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010р. №2755-УІ зі змінами та доповненнями: «Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку), і повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника "податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання /віту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Декларації за вересень 2013 року не були прийняті Ленінською МДПІ у м. Луганську у зв'язку з порушенням пунктів 183.1, 183.9, 183.12 ст. 183 Податкового Кодексу України., у зв'язку з тим, що декларація подана особою, реєстрація якої в якості платника ПДВ анульована 22.06.2010.

Подання податкової декларації 21.10.2013 є вже строком після анулювання свідоцтва платника ПДВ, у зв'язку з чим підстав для прийняття податкової декларації з ПДВ за вересень 2013 року не вбачалось.

Ленінська МДПІ у м. Луганську запропонувала ПАТ «Інвестхолдінг» виправити вказані недоліки, направивши лист № 60526/28-517 від 18.11.2011р. надати знову декларації, заповнені згідно затвердженого порядку.

Враховуючи вищенаведені обставини податковий орган діяв сумлінно та на підставі норм діючого законодавства, не порушуючи жодної з них.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень слід перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Щодо не визнання податковою звітністю декларацій з ПДВ за вересень 2013 року, суд керується Законом, який діяв під час складання декларації, не визнанної, як податкова звітність, а саме: Податковим кодексом України.

Порядок складення та подання податкової звітності врегульовано главою 2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі - ПК України).

Згідно п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року «У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може бути містити такі обов'язкові реквізити... код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ» .

Згідно з п. 48.7 ст. 48 цього Кодексу «Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією»

Відповідно до п.п. 48.1 - 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з п. 48.5.1. п. 48.5. ст. 48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

- введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

- користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

- ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

- самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

В силу п.49.8, п. 49.9 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою;

- у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відповідно до п. 49.1. ст. 49 Податкового Кодексу України податкова декларація подається за звітний період до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податку.

Відповідно до пп. 4.4. п. 4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 № 827 працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб, печатки платника податків, обов'язкових реквізитів, обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності, які є невід'ємною частиною податкової декларації або уточнюючої звітності та не можуть бути самостійним документом, прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації.

У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий), звітний (податковий) період, назва платника податків, код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України2 або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ, ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податкова, назва ОДПС, до якого подається звітність, дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми), підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.

П. 4.3 Методичних рекомендацій встановлено, що податкова звітність має бути: надана адресату звітності за формами встановленого зразка, що діють на момент подання документа, з обов'язковими додатками; повністю заповненою, а саме: наявні обов'язкові реквізити та відмітка про подані додатки, значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені; документи податкової звітності, що подаються на паперових носіях, мають бути заповнені чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації або інших засобів, які забезпечують збереження записів протягом установленого терміну зберігання звітності; без підчисток, помарок, малопомітних виправлень; підписана відповідними посадовими особами, скріплена печаткою платника податків.

Відповідно до п. 4.3. розділу 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 № 827, податкова звітність має бути надана адресату звітності за формами встановленого зразка, що діють на момент подання документа, з обов'язковими додатками та повністю заповненою.

Згідно п.п. 4.5. розділу 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України передбачено, що у випадку, коли надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відповідно до ст.105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПАРА» зареєстровано в ЄДРЮФОП 12.09.2009 № 1354102000001207, що підтверджується випискою з ЄДРЮОФОП (а.с. 26)

Підприємство з 20.09.2006 є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100162159 про реєстрацію платника ПДВ серії НБ № 246079 (а.с. 27)

10 жовтня 2013 року позивачем до Відповідача було направлено декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року з додатками рекомендованим листом з поштовим повідомлення про вручення. (а.с. 29 - 34)

Декларація отримана Відповідачем 19 жовтня 2013 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на поштовому відправлені (а.с. 35)

31 жовтня позивач отримав від відповідача повідомлення від 21.10.2013 № 8722/12-36-18-02 року, згідно якого позивача повідомлено, що декларація з податку на додану вартість за вересень 2013 року не визнано податковою звітністю як таку, що заповнена з порушенням встановлених правил, а саме декларація подана особою, реєстрацію якої в якості платника ПДВ анульовано 22.06.2012. (п. 183.1, п. 183.9, п. 183.12 ст. 183 ПК України). (а.с. 28)

22.06.2010 свідоцтво № 100162159 про реєстрацію платника податку на додану вартість було анульовано (акт Ленінської МДПІ у м. Луганську від 22.06.2010).

Відповідно до п. 183.1 ст. 183 ПК України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Відповідно до п. 183.9 ст. 183 ПК України у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві, або протягом 10 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника податку органом державної податкової служби. Якщо бажаний (запланований) день реєстрації, зазначений у заяві особи, настає після завершення 10 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві.

Відповідно до п. 183.12 ст. 183 ПК України Центральний орган державної податкової служби веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.

В судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось сторонами в судовому засіванні, що Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2010 по справі № 2а-7134/10/2012 адміністративний позов ТОВ «Імпара» задоволено, в тому числі скасовано рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську у вигляді акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Імпара» від 22.06.2010 та зобов'язано поновити реєстрацію підприємства в якості платника ПДВ з 22.06.2010. Рішення набрало законної сили. (а.с. 36 - 45)

Враховуючи вищенаведене, ТОВ «Імпара» фактично з 22.06.2010 і на момент подання декларації з ПДВ за вересень 2013 року з додатками та винесення повідомлення від 21.10.2013 № 8722/12-36-18-02 про невизнання як податкової звітності декларації з ПДВ є платником податку на додану вартість, тому відповідач безпідставно не визнав яка податкову звітність декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до статті 14 КАС України Ухвали суду є обов'язковими до виконання. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи той факт, що Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2010 по справі № 2а-7134/10/2012 адміністративний позов ТОВ «Імпара» до Ленінської МДПІ у м. Луганську задоволено і податковий орган зобов'язано поновити реєстрацію підприємства в якості платника ПДВ з 22.06.2010, суд зазначає, що обов'язок поновлення реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПАРА» покладено саме на Ленінську МДПІ, як на суб'єкта владних повноважень і невиконання рішень суду, які набрала законної сили, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується.

В судовому засіданні відповідач зазначив, що рішення суду, яке набрало законної сили, податковим органом виконано та поновлено реєстрацію підприємства в якості платника ПДВ з 22.06.2010.

Позивач на підтвердження поновлення реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПАРА» надав свідоцтво № 200146893 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ № 341248, в якому зазначена дата реєстрації платника ПДВ 20.06.2006 (а.с. 52)

На підставі викладено, та враховуючи той факт, що Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2010 по справі № 2а-7134/10/2012, якою податковий орган зобов'язано поновити реєстрацію ТОВ «ІМПАРА» в якості платника ПДВ з 22.06.2010, набрала законної сили, а у відповідача відсутні будь - які законні підстави не поновити підприємство в якості платника податку, судом встановлено, що відповідач безпідставно не визнав як податкову звітність декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року, так як відповідно до свідоцтва № 200146893 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ № 341248, дата реєстрації платника ПДВ 20.06.2006.

З огляду на викладене, суд зазначає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови складено та підписано протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи, про що повідомлено сторін в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 3, 17, 18, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпара» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську головного Управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними щодо неприйняття податкової декларації, зобов'язання прийняти податкову декларацію задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську головного Управління Міндоходів у Луганській області щодо неприйняття поданої декларацій з ПДВ за вересень 2013 року з додатками Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпара» (код ЄДРПОУ 34596192).

Зобов'язати Ленінську об'єднану державну податкову інспекцію у м. Луганську головного Управління Міндоходів у Луганській області прийняти декларацію з ПДВ за вересень 2013 року з додатками Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпара» (код ЄДРПОУ 34596192).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпара» (код ЄДРПОУ 34596192) судовий збір у сумі 34,41 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 25 листопада 2013 року.

Суддя О.А. Дибова