Рішення

від 26.11.2013 по справі 910/17860/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ  01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16                                                                                                  тел. 235-23-25 Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "26" листопада 2013 р.                                                                             справа № 910/17860/13 Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи за позовом Кримської республіканської установи «Наркологічний диспансер», Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь до  Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСК Геос», Київська обл., смт. Рокитне   про стягнення 46  578,18 гривень за участю представників: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 12.09.2013р. Кримська республіканська установа «Наркологічний диспансер» (далі-КРУ «Наркологічний диспансер»/позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСК Геос» (далі-ТОВ «ВСК Геос»/відповідач) про стягнення 46  578,18 грн. шкоди, завданої внаслідок завищення відповідачем вартості виконаних підрядних робіт за договором №1 від 16.12.2010р. Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав. Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2013р. порушено провадження у справі №910/17860/13 та призначено справу до розгляду. Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2013р. дану справу передано за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області з підстав ст. 15 ГПК України. Ухвалою господарського суду Київської області від 30.10.2013р. дану справу прийнято до свого провадження суддею Яремою В.А. та призначено справу до розгляду на 12.11.2013р. Ухвалою господарського суду Київської області від 12.11.2013р. розгляд даної справи було відкладено на 26.11.2013р. 22.11.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду даної справи без участі представника останнього. Зазначене клопотання судом задоволено. В судові засідання 12.11.2013р. та 26.11.2013р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час тп місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином. Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ: 16.12.2010р. між ТОВ «ВСК Геос» (підрядник) та Кримською республіканською установою «Медичний центр медико-соціальної реабілітації неповнолітніх», правонаступником якого є КРУ «Наркологічний диспансер» (замовник) було укладено договір підряду №1 (далі-договір), предметом якого є виконання робіт за об'єктом: «Капітальний ремонт приміщень харчоблока КРУ «Медичний центр медико-соціальної реабілітації неповнолітніх» у відповідності до ДБН Д.1.1-1-200, згідно договірної ціни, погодженої сторонами. Сума договору становить 299  995,20 грн. (п. 3.1 договору). У відповідності до умов договору, підрядник виконав, а замовник прийняв підрядні роботи загальною вартістю 299  995,20 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на акті приймання виконаних робіт за грудень 2010р. та довідці про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010р. Виконані відповідачем роботи були оплачені замовником у повному обсязі. Протягом 11.06.2012р.-16.07.2012р. Джанкойською об'єднаною державною фінансовою інспекцією було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Кримської республіканської установи «Медичний центр медико-соціальної реабілітації неповнолітніх» за період з 01.01.2010р. по 31.05.2012р., в результаті якої було встановлено завищення вартості матеріалів та вартості робіт за договором №1 від 16.12.2010р. які не передбачені у договірній ціні на загальну суму 14  793,19 грн. Крім того, порушення підрядником п. 3.3.9.1 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-2000), призвело до необґрунтованого завищення вартості виконаних робіт з урахуванням податку на додану вартість за вказаним договором на суму 27  862,83 грн. До того ж, перерахунком загальновиробничих витрат, інших супутніх витрат, прибутку, адміністративних витрат, податків, зборів, обов'язкових платежів встановлено завищення підрядником вартості будівельних робіт на суму 3  922,16 грн. Вищезазначені обставини викладені у акті №25-21/107 від 23.07.2012р., копія якого міститься в матеріалах справи.   06.08.2012р. Джанкойською об'єднаною державною фінансовою інспекцією було надіслано позивачу лист №25-14/2016 про усунення порушень, встановлених ревізією фінансово-господарської діяльності Кримської республіканської установи «Медичний центр медико-соціальної реабілітації неповнолітніх» за період з 01.01.2010р. по 31.05.2012р. 20.02.2013р. та 03.04.2013р. позивачем направлялись відповідачу претензії №01-15/131, №01-10/261, відповідно до яких у зв'язку з завданням позивачу збитків у сумі 46  578,18 грн. внаслідок завищення відповідачем вартості робіт, виконаних за договором підряду №1 від 16.12.2010р., останньому слід розглянути вказані вимоги та з'явитись до адміністрації установи для досудового врегулювання даного спору. Посилаючись на те, що відповідач на зазначені претензії не відповів, завдані збитки не відшкодував, позивач просить суд стягнути з відповідача 46  578,18 грн. шкоди, завданої внаслідок завищення вартості виконаних робіт за договором підряду №1 від 16.12.2010р. з підстав ст. 224 Господарського кодексу України. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України,  здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами. Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд встановив, що заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Приписами статей ст. 175, 173, 224, 225, 218 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст. 224 ГК України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом,   виключає   настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи. При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03.12.2012р. у справі справа № 19/5005/4244/2012    Так, в обґрунтування заявленої позовної вимоги позивач посилається на те, що у зв'язку з необґрунтованим завищенням відповідачем, як підрядником, вартості виконаних робіт позивачу, як замовнику, було завдано збитків у сумі 46  578,18 грн. Відповідно до статей 837, 843, 857 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Натомість, приписами ст. 853 ЦК України унормовано, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Пунктами 2.1.1-2.1.3, 3.1 договору передбачено, що замовник зобов'язується: - оплатити, виконані підрядником роботи, згідно договірної ціни та акта виконаних робіт по формі КБ2в; - прийняти виконані роботи та підписати пред'явлені акти або письмового обґрунтувати причини, за яким виконані роботи не можуть бути прийняті; - підписати акт виконаних робіт після пред'явлення його підрядником, за фактично виконані роботи. Сума договору становить 299  995,20 грн. З огляду наведеного, підписання позивачем акта приймання виконаних робіт за грудень 2010р. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010р. на суму 299  995,20 грн. без будь-яких зауважень чи заперечень, а також здійснення в подальшому їх повної оплати свідчить про прийняття та погодження останнім як обсягів, так і вартості виконаних відповідачем робіт за договором. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.08.2012р. у справі №5023/6545/11 (5023/177/11).  Посилання ж позивача на завищення відповідачем вартості виконаних ним робіт за договором на суму 46  578,18 грн., що, на його думку, підтверджується актом ревізії №25-21/107 від 23.07.2012р., оцінюються судом критично з огляду на наступне.   Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування. Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. Згідно п. 3 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006р. №550 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), акт ревізії - документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта. Приписами ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Таким чином, акт ревізії №25-21/107 від 23.07.2012р., який покладений в основу обґрунтування позовних вимог, не є підставою для визначення фактичної вартості виконаних відповідачем робіт за договором, оскільки відносини між сторонами щодо розрахунків регулюються лише умовами спірного договору та законодавством України, яке регулює дані господарські правовідносини. До того ж, обставини, встановлені КРУ за результатами проведених перевірок та відображені у відповідних актах, не є преюдиційними фактами у розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, та потребують доказуванню в загальному порядку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 09.07.2013р. у справі №35/17-4109-2011.  Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами як протиправності дій відповідача, що, на думку позивача, полягають у завищенні вартості виконаних підрядних робіт, так і наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та збитками позивача у розумінні ст. 224 ГК України. Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи недоведеність позивачем наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків в порядку ст. 224 ГК України, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача шкоди, завданої внаслідок завищення відповідачем вартості виконаних підрядних робіт за договором №1 від 16.12.2010р. є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 12.03.2013р. у справі №5027/549/2012.  Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмові у позові покладаються судом на позивача. Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 22, 837, 843, 853, 857 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку. Повне рішення складено 25.11.2013р. Суддя                                                                                                                                         В.А. Ярема