Ухвала

від 08.08.2013 по справі 818/3823/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 р.Справа № 818/3823/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.06.2013р. по справі № 818/3823/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський торгово-промисловий Альянс"

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумський торгово-промисловий Альянс", звернувся до суду з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просив визнати протиправними та скасувати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції від 17.04.2013 № 0000561500 та № 0000551500.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.06.2013р. по справі № 818/3823/13-а позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи "Сумський торгово-промисловий Альянс" зареєстрований, як юридична особа.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

28.03.2013 відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський торгово-промисловий Альянс" з питань достовірності та повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період жовтень 2011 року, листопад 2011 року, січень 2012 року та податку на прибуток за період 2-4 квартали 2011 року та І квартал 2012 року по взаємовідносинам з підприємством ТОВ "Вуд Індастрі".

Результати перевірки оформлені актом від 28.03.2013 № 62/15-042/34362730 (а.с. 56-74, т. 1).

Позивач 10.04.2013 подав до Сумської МДПІ заперечення до акту перевірки від 28.03.2013 № 62/15-042/34362730 (а.с. 75-77).

12.04.2013 відповідачем надано відповідь № 3030/10/15-042, якою заперечення від 10.04.2013 залишено без задоволення (а.с. 79-83).

Сумською МДПІ 17.04.2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000561500, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 14 241 грн., у тому числі за основним платежем - 11 393 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 848 грн. (а.с. 12) та № 0000551500, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 13 741 грн., у тому числі за основним платежем - 12 709 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 032 грн. (а.с. 13).

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішень, слугував висновок про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Вуд Індастрі" безтоварними, оскільки в акті позапланової перевірки Охтирської ОДПІ від 27.02.2012 № 31/2332/36635814 ТОВ "Вуд Індастрі" під час перевірки матеріалів податкової звітності та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень транспортних засобів. ТОВ "Вуд Індастрі" за період листопад 2011 року та січень 2012 року до Охтирської ОДПІ не подано податкові декларації з податку на додану вартість, відповідно не задекларовано податкові зобов'язання та не сплачено належні суми податку до Державного бюджету. Під час проведення перевірки встановлено формування податкових зобов'язань, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям підприємства з метою штучного формування податкового кредиту.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що 03.10.2011 між ТОВ "Вуд Індастрі" ("Постачальник") та ТОВ "Сумський торгово-промисловий Альянс" ("Покупець") укладено договір купівлі-продажу № 0310, відповідно до якого постачальник зобов'язується відпустити електротовари, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті та кількості відповідно до видаткових накладних та специфікації до договору. (а.с. 14, т. 1).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно до ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ "Вуд Індастрі" поставило ТОВ "Сумський торгово-промисловий Альянс" електротовари.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано специфікації (а.с. 17, 22, 27, 32, т.1), видаткові накладні (а.с. 15, 20, 25, 30, т. 1), рахунки (а.с. 19, 24, 29, 34, т. 1), податкові накладні (а.с. 16, 21, 26, т. 1, а.с. 65, т. 2).

Банківськими виписка по рахунку позивача засвідчує факт виконання ТОВ "Сумський торгово-промисловий Альянс" зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника (а.с. 45-55, т. 1).

Частиною 2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом -Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Згідно з п.п. 11.5, 11.7 п.11 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Таким чином, у позивача, як отримувача товарів, обов'язково має залишатись один примірник товарно-транспортної накладної.

Оприбуткування товарів без наявності товарно-транспортної накладної, в разі фізичного переміщення товарів в просторі за допомогою автомобільного траспорта, нормами чинного законодавства не передбачено.

Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується товарно- транспортними накладними (а.с. 18, 23, 28, 31, 33, т. 1), договором про використання власного автомобіля в службових цілях від 01.01.2011 № 0101-11 (а.с. 243, т. 1).

Оприбуткування товару, придбаного у ТОВ "Вуд Індастрі", на складі позивача підтверджується накладними на внутрішнє переміщення (а.с. 245, 250, т.1, а.с. 3, 8, 15, 23, 25, т. 2) оборотно-сальдовими відомостями (а.с. 244, 246, 246а, 247-249, т.1, а.с. 1, 2,4,5,6,7,9,10-14, 16, 17, 18-21, 22, 24, 26, 27-30, 31-35, 36-40, 41-45, 46-51, 52-56, т. 2).

Також з матеріалів справи слідує, що придбаний товар надано в розпорядження позивача і в подальшому здійснено реалізацію товару, придбаного у ТОВ "Вуд Індастрі" наступним cуб'єктам господарювання:

- ПАТ "Команія Райз", що підтверджується видатковими накладними (а.с. 114, 124, 151, т. 1), податковими накладними (а.с. 115, 125-126, 152-153, т. 1), довіреностями на отримання товару (а.с. 116, 127, 155, т. 1), специфікацією (а.с. 154, т.1);

- ПФ "Суми-Зевс" що підтверджується видатковими накладними (а.с. 117, 144, т. 1), податковими накладними (а.с. 118, 145, т. 1), довіреностями на отримання товару (а.с. 119, 146, т. 1);

- ТОВ "Сумитеплоенерго", що підтверджується видатковими накладними (а.с. 120, 128, 167, 170, т. 1), податковими накладними (а.с. 121, 129, 168, 171, т. 1), довіреностями на отримання товару (а.с. 122-123, 130, 169, 172, т. 1);

- Управління державної служби охорони при УМВС України в Сумській області, що підтверджується видатковою накладною (а.с. 131, т. 1), податковою накладною (а.с. 132, т. 1), довіреністю на отримання товару (а.с. 133, т. 1);

- АТ "Сумський завод "Насосенергомаш", що підтверджується видатковими накладними (а.с. 134, 137, 139, 142, 173, т. 1), податковими накладними (а.с. 135, 138, 140, 143, 174, т. 1), довіреностями на отримання товару (а.с. 136, 141, 176, т. 1), товарно-транспортною накладною (а.с.175, т.1);

- ДП "Завод обважених бурильних та ведучих труб", що підтверджується видатковими накладними (а.с. 147, 161, 177, т.1), податковими накладними (а.с. 148, 162, 178, т. 1), довіреностями на отримання товару (а.с. 149-150, 163-164, 179, т. 1);

- ТОВ "Дім, сад та город", що підтверджується видатковою накладною (а.с. 156, т. 1), податковою накладною (а.с. 157, т. 1), довіреністю на отримання товару (а.с. 158, т. 1);

- ТДВ "Маяк", що підтверджується видатковою накладною (а.с. 159, т. 1), податковою накладною (а.с. 16, т. 1);

- Боромлянська сільська рада, що підтверджується видатковою накладною (а.с.165, т.1), податковою накладною (а.с. 166, т.1);

- Управління житлово-комунального господарства Охтирської міської ради, що підтверджується видатковою накладною (а.с. 180, т. 1), податковою накладною (а.с. 181, т.1).

Оплата, отримана за товар, реалізований позивачем вищезазначеним контрагентам, підтверджується банківськими виписками по рахунку (а.с. 182-211, т. 1).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем і контрагентом підтверджується також фактом подальшого використання придбаного позивачем товару у власній господарській діяльності.

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, накладним, платіжним дорученням, товарно-транспортним накладним та іншим первинним документам, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного позивачем товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на мотивах складеного ДПІ за наслідками перевірки діяльності контрагента позивача акту про неможливість проведення зустрічної звірки.

Втім, з цьому приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. З ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.06.2013р. по справі № 818/3823/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Тацій Л.В. Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.