Ухвала

від 08.08.2013 по справі 816/2620/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 р.Справа № 816/2620/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Шабанової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби та Приватного підприємства "Фінтехснаб" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2013р. по справі № 816/2620/13-а

за позовом Приватного підприємства "Фінтехснаб"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Фінтехснаб", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 квітня 2013 року №0002641502/676.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2013р. по справі № 816/2620/13-а позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення повідомлення-рішення від 01 квітня 2013 року №0002641502/676 в частині визначення грошового зобов'язання на загальну суму 20510,73 грн., у тому числі 13673,82 грн. - за основним платежем, 6836,91 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з даним судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представника відповідача не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Приватного підприємства "Фінтехснаб" зареєстровано, як юридичну особу.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

В період з 27 лютого 2013 року по 05 березня 2013 року працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Приватного підприємства "Фінтехснаб" (код ЄДРПОУ 31998539) по питанню взаємовідносин з ТОВ "Кремавтобуд" за грудень 2011 року, з ПП "Лон і Компані" за липень 2012 року, з ПП "Асторг-М" за серпень-жовтень 2012 року, з ТОВ "Владол" за листопад-грудень 2012 року.

Результати перевірки оформлені актом від 13 березня 2013 року №2080/152-05/31998539.

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем приписів: частин першої, другої статті 215, частин першої, п'ятої статті 203, статті 228 Цивільного кодексу України,в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Фінтехснаб"; пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого зменшено податковий кредит на суму ПДВ 50839,04 грн. та збільшено суму, яка підлягає сплаті до бюджету на 50839,04 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 13 березня 2013 року №2080/152-05/31998539 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 квітня 2013 року №0002641502/676, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 76258,56 грн., у тому числі 50839,04 грн. за основним платежем, 25419,52 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 36, т.1).

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення, слугував висновок про неправомірність формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість показників господарських операцій з ТОВ "Кремавтобуд", ПП "Лон і Компані", ТОВ "Владол".

Також відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що зустрічну звірку контрагента позивача ТОВ "Кремавтобуд" з питань правомірності проведення господарських відносин з контрагентами-покупцями за період серпень-жовтень 2011 року не можливо провести у зв'язку з тим, що місцезнаходження підприємства за податковою адресою (м. Кременчук, вул. Ціолковського, буд. 60) не встановлено, також підприємством не надано копії первинних документів для проведення зустрічної звірки, про що складено акт№2560/15-322/30132398 від 23 грудня 2011 року (а.с. 24, т.1). 27 грудня 2012 року контрагенту позивача ТОВ "Кремавтобуд" анульовано свідоцтво платника ПДВ. Контрагент позивача ПП "Лон і Компані" відсутнє за місцезнаходженням, про що внесено запис в ЄДР. У ході проведення звірки ТОВ "Кремавтобуд" та ПП "Лон і Компані", з урахуванням висновку спеціаліста МНДЕКЦ "Експол" та наданих копій документів підприємствами-покупцями, встановлено, що первинні документи ТОВ "Кремавтобуд" та ПП "Лон і Компані" підписані невідомими особами, зразки підпису яких значно відрізняються від підписів керівників /том І, а.с. 24, 25/.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що ПП "Фінтехснаб" укладено договори поставок:

- від 09 вересня 2011 року б/н, предметом якого є продаж та постачання ТОВ "Кремавтобуд" (Постачальник) товару ПП "Фінтехснаб" (Покупець), а також виконання підрядних робіт по виготовленню, монтажу та демонтажу склопакетів алюмінієвих конструкцій, алюмінієвих перил (а.с. 103-105, т.1);

- від 30 вересня 2011 року б/н, предметом якого є продаж та постачання ТОВ "Кремавтобуд" (Постачальник) товару ПП "Фінтехснаб" (Покупець), а також виконання підрядних робіт по виготовленню, монтажу та демонтажу склопакетів алюмінієвих конструкцій, алюмінієвих перил (а.с. 106-108, т.1);

- від 23 січня 2012 року №1/12-5, предметом якого є продаж та постачання ПП "Лон і Компані" (Постачальник) товару ПП "Фінтехснаб" (Покупець), а також виконання підрядних робіт по монтажу та демонтажу склопакетів та послуги по перевезенню вантажів Покупця (а.с. 122-124, т.1).

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи із змісту цієї норми, наслідками за договором постачання товару є перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця за певну грошову суму.

На виконання пунктів 1.3, 2.1, 3.1. умов вищезазначених договорів, а також на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, транспортування, оплати та подальшого використання придбаних у ТОВ "Кремавтобуд", ПП "Лон і Компані" товарів/послуг позивачем надано наступні документи: за грудень 2011 року: податкові накладні (а.с. 112-113, т.1), рахунок-фактуру (а.с. 109, т.1), видаткову накладну (а.с. 110, т.1), акт прийому-здачі наданих послуг (а.с. 111, т.1), товарно-транспортну накладну (а.с. 114); за липень 2012 року: податкові накладні (а.с. 132-135, т.1), рахунки-фактури (а.с. 125-127), видаткові накладні (а.с. 128-130, т.1), акт виконаних робіт за липень 2012 року (а.с. 131, т.1), товарно-транспортні накладні (а.с. 136-138, т.1).

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

На підставі наданої позивачем копії витягу з журналу доіреностей встановлено, що придбаний позивачем товар отримувався уповноваженим представником (а.с. 121, 144, т.1).

Надана позивачем виписка по банківському рахунку (а.с. 135-178, т.2) засвідчує факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника.

Частиною 2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом -Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Згідно з п.п. 11.5, 11.7 п.11 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Таким чином, у позивача, як отримувача товарів, обов'язково має залишатись один примірник товарно-транспортної накладної.

Оприбуткування товарів без наявності товарно-транспортної накладної, в разі фізичного переміщення товарів в просторі за допомогою автомобільного траспорта, нормами чинного законодавства не передбачено.

У спірних правовідносинах транспортування придбаного товару здійснював постачальник автомобілем ГАЗ, ФОП ОСОБА_2 за договором перевезення.

Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується товарно- транспортними накладними.

З приводу доводів відповідача щодо відсутності ТОВ "Кремавтобуд", ПП "Лон і Компані" за місцезнаходженням, оскільки, згідно наявних у матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що на момент укладання договорів та вчинення господарських операцій ТОВ "Кремавтобуд" (грудень 2011 року), ПП "Лон і Компані" (липень 2012 року) перебували за місцезнаходженням ( а.с. 76-78, 82-85, т.2).

Згідно частини першої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року, №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача як на одну з підстав для визначення позивачу податкового зобов'язання, анулювання ТОВ "Кремавтобуд" свідоцтва платника ПДВ, з огляду на те, що господарські відносини між ПП "Фінтехснаб" та ТОВ "Кремавтобуд" відбувалися у грудні 2011 року, а свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Кремавтобуд" анульовано у грудні 2012 року, тобто через рік.

Крім того, колегією суддів не можуть бути взяті до уваги висновки Міжрегіонального науково-дослідного експертно-консультаційного центру "Ексопол" (а.с. 92-95, т.2), оскільки спеціалістам на дослідження було надано первині документи, які не стосуються господарських відносин з ПП "Фінтехснаб".

Правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діючим законодавством передбачена лише одна умова: вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг. Факт отримання товарів підтверджено податковими накладними, накладними, товарними звітами, витягом з журналу реєстрації доручень, копії яких наявні у матеріалах справи.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту здійснювати контроль та перевірку за дотриманням усіма постачальниками вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника або через відсутність документального підтвердження сплати податку зазнавати певних негативних матеріальних наслідків у вигляді зменшення донарахування податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за відповідний період.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що порушення податкового законодавства, у разі їх документального доведення, вчинені контрагентами не є свідченням протиправності дій та порушення податкового законодавства позивачем, оскільки за статтею 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Невиконання контрагентами по ланцюгу постачання своїх зобов'язань має наслідком притягнення до відповідальності саме цих суб'єктів господарювання.

Виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов, сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, один до одного претензій не мають, а отже договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.

Слід зазначити, що Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів.

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Кремавтобуд", ПП "Лон і Компані" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

З огляду на викладене, податковий орган безпідставно та протиправно поставив під сумнів розмір податкового кредиту з ПДВ, задекларований позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Кремавтобуд", ПП "Лон і Компані"".

З урахуванням документів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, правові наслідки за вищенаведеним договором настали, позивачем та його контрагентом виконані договірні обов'язки, первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Кремавтобуд", ПП "Лон і Компані".

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "ВладОл" та ПП "Асторг" колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що 28 грудня 2012 року між ПП "Асторг" (Первісний боржник), ТОВ "ВладОл" (Новий боржник) та ПП "Фінтехснаб" (Кредитор) укладено тристоронній договір про переведення боргу (а.с. 166-167, т.1).

Згідно пункту 1.1. Договору Первісний боржник переводить на Нового боржника своє зобов'язання по поставці продукції за Договором поставки продукції №45 від 01 серпня 2012 року (далі-Основний договір), укладеним між Первісним боржником та Кредитором, а Новий боржник приймає на себе зобов'язання Первісного боржника за Основним договором, оскільки має грошові зобов'язання перед Первісним боржником в розмірі 223000,00 грн.

Відповідно до пункту 1.2. Договору сторони домовились, що до 31 грудня 2012 року Новий боржник зобов'язаний здійснити поставку продукції Кредитору на загальну суму 222991,33грн., оплата за яку Кредитором здійснена Первісному боржнику за Основним договором в розмірі 222991,33грн.

З аналізу зазначених пунктів договору слідує, що договір укладено 28 грудня 2012 року, а поставку товару ТОВ "ВладОл" необхідно здійснити до 31 грудня 2012 року, тобто, господарські операції між ПП "Фінтехснаб" та ТОВ "ВладОл" мають відбуватися у період з 28 грудня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

Натомість, на підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надані первинні документи, датовані листопадом-груднем 2012 року, тобто до укладення договору про переведення боргу.

Так, позивачем залучено до матеріалів справи договір поставки від 01 серпня 2012 року №45 між ТОВ "ВладОл" та ПП "Фінтехснаб" (а.с. 145-147, т.1), податкові накладні від 08 листопада 2012 року, від 27-30 листопада 2012 року, від 06-07 грудня 2012 року.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена у податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції, зокрема, часу її вчинення.

У сукупності наведені факти свідчать, що укладання Договору з ТОВ "ВладОл" та перерахування за ними коштів при одночасній недоведеності фактичного виконання послуг фактично було спрямовано на отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди за даним договором, а понесені за цим договором витрати не можуть бути визнані такими, що пов'язані з господарською діяльністю позивача (правомірними).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, висновок відповідача про завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджено лише в частині господарських операцій з ТОВ "Владол" за листопад 2012 року у сумі 34952,12 грн. (23301,41 грн. - основний платіж, 11650,71 грн. - штрафні (фінансові) санкції), за грудень 2012 року у сумі 20795,72 грн. (13863,81 грн. - основний платіж, 6931,91 - штрафні (фінансові) санкції) (а.с. 202, т.2).

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби та Приватного підприємства "Фінтехснаб" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2013р. по справі № 816/2620/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В. Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.

Повний текст ухвали виготовлений 13.08.2013 р.