Постанова

від 27.11.2013 по справі 908/2851/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.11.2013 р. справа №908/2851/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Суддів:Малашкевича С. А. Попкова Д. О., Сгари Е. В. при секретарі судового засідання Максименко Г. П. за участю прокурора: представників сторін: Лисенко С. В. від позивача:не з`явились від відповідача1: від відповідача-2: від третьої особи:не з`явились Ростовська Н. В. - за довір. не з`явились розглянувши апеляційну скаргу Заступника Дніпровського екологічного прокурора в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації, м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 24.09.2013р. у справі№ 908/2851/13 (суддя: Гончаренко С.А.) за позовомЗапорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації, м. Запоріжжя до відповідачів: за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: про 1. Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, м. Запоріжжя; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова поляна», м. Запоріжжя Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, м. Запоріжжя визнання незаконним та скасування акту, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним акту про на право власності на земельну ділянку та зобов'язання повернути земельну ділянку В С Т А Н О В И В: Запорізький міжрайонний екологічний прокурор звернувся з позовом до господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області та товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова поляна» про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації № 1375 від 05.08.2010р. «Про продаж земельної ділянки ТОВ «Лісова поляна», визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення № 5546 від 03.09.2010р. визнання недійсним акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №144169, зареєстрованого Державним земельним кадастром 03.12.2010р., скасування в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі запису № 011026000002 та зобов'язання ТОВ «Лісова поляна» повернути земельну ділянку площею 2,9356 га, ринковою вартістю 1002797,38 грн., що розташована на території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населених пунктів з кадастровим номером 2322188400:04:003:1122 до власності держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.08.2013р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Державну інспекцію сільського господарства в Запорізькій області.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.09.2013 р. у справі № 908/2851/13 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням, заступник Дніпропетровського екологічного прокурора звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Прокурор вважає, що база відпочинку в розумінні ст. 122 Земельного кодексу України не є об`єктом соціально побутового призначення з обслуговування саме цієї територіальної громади, оскільки такі дії не є метою її діяльності, а тому спірне розпорядження, прийняте головою Запорізької районної державної адміністрації № 1375 від 05.08.2010 р. для обслуговування та експлуатації існуючої бази відпочинку, на думку прокурора, виходить за межі повноважень районної державної адміністрації.

Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області у відзиві від 05.11.13 р. пояснило, що інспекцією було проведено перевірку розпоряджень винесених головою Запорізької РДА, за результатами якої встановлено, що розпорядження Запорізької районної державної адміністрації № 1375 від 05.08.2010 р. прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки повноваження щодо передачі у власність земель рекреаційного значення належать Запорізькій обласній державній адміністрації. З огляду на наведене, Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі. Просила розглянути справу без участі його представника.

19.11.2013 р. від Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області надійшло клопотання розглядати справу без участі їх представника та відзив на апеляційну скаргу від 18.11.13 р. № 3067/05-07, згідно якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, доводи апелянта про перевищення райдержадміністрацією власних повноважень при прийнятті спірного розпорядження вважає необґрунтованими, незаконними та такими, що суперечать вимогам Земельного законодавства, посилаючись на те, що оскільки на спірній земельній ділянці розташована база відпочинку, яка є закладом соціального призначення, то вона є об`єктом пов`язаним з обслуговування жителів територіальної громади району, а отже прийняття розпорядження про передачу її у власність відноситься до компетенції саме Запорізької РДА.

Запорізька обласна державна адміністрація у відзиві від 12.11.13 р. апеляційну скаргу прокурора не підтримала, вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, об`єктивним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. Позивач зазначив, що неможливо однозначно стверджувати, що спірний об`єкт не пов`язаний з обслуговуванням громади району, оскільки ч. 3 ст. 122 ЗК України не містить вичерпного переліку об`єктів, які можуть бути пов`язані з обслуговуванням територіальної громади жителів району, на законодавчому рівні відсутні чіткі роз`яснення щодо того, чи пов`язані об`єкти оздоровчого призначення (в тому числі і бази відпочинку) з обслуговуванням територіальної громади жителів відповідної території, чи вони є об`єктами, які з цим не пов`язані, і отже, ділянки під їх розташування мають надаватися обласними державними адміністраціями та/або Кабінетом Міністрів України. У зв`язку з цим, Запорізька обласна державна адміністрація вважає, що неможливо однозначно стверджувати, що спірне розпорядження прийняте Запорізькою РДА з перевищенням повноважень та про порушення вимог земельного законодавства. З огляду на обмеження фінансування просить розглянути справу за їх відсутністю.

ТОВ «Лісова поляна» у відзиві на апеляційну скаргу від 19.11.13 р. № 19-11 також вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, обґрунтував це тим, що зазначений у ч. 3 ст. 122 ЗК України перелік об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади, не є вичерпним та прокурором не доведено, що база відпочинку не відноситься до таких об`єктів. Крім того, вважає, що суд першої інстанції правильно та обґрунтовано застосував строк позовної давності.

В судове засідання апеляційного господарського суду прибули прокурор та представник відповідача-2. Представники інших сторін в судове засідання не прибули, про день, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Враховуючи, що явка представників сторін не визнавалася обов`язковою, а також надходження від відсутніх сторін клопотань про розгляд справи без їх участі, колегія суддів, з урахуванням думки прокурора та представника відповідача-2, вважає за можливе розглядати справу без участі вказаних сторін.

Прокурор в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив скаргу задовольнити, щодо спливу строку позовної давності пояснив, що такий строк не вважає пропущеним, оскільки прокуратурою зазначене порушення державних інтересів встановлено лише під час здійснення Запорізькою міжрайонною екологічною прокуратурою перевірки, поте коли саме така перевірка була проведена суду прокурор не зміг пояснити. Представник відповідача-2 доводи апеляційної скарги заперечував, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Розпорядженням Запорізької районної державної адміністрації від 05.08.2010р. №1375 вирішено продати ТОВ «Лісова поляна» земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 2,9356 га, розташовану на території Розумівської сільської ради, за межами населеного пункту, для функціонування бази відпочинку «Лісова поляна» (земельна ділянка перебувала в оренді ТОВ «Лісова поляна» на підставі договору оренди, зареєстрованого в Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах» 21.04.2009р. за №040926000005).

Згідно цього розпорядженням вирішено укласти з ТОВ «Лісова поляна» договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки та встановлено її ціну - 1 002 797,38 грн.

02.09.2010 р. на підставі вказаного розпорядження між Запорізькою РДА та ТОВ «Лісова поляна» був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,9356га з кадастровим номером 2322188400:04:003:1122 (землі оздоровчого призначення), зареєстрований за № 5546.

В подальшому на підставі цього договору ТОВ «Лісова поляна» був виданий державний акт серії ЯЛ № 144169 на право власності на земельну ділянку площею 2, 9356 га з кадастровим номером 2322188400:04:003:1122, розташовану на території Розумівської сільради Запорізького району Запорізької областиі, за межами населеного пункту.

Прокурор вважає, що Запорізька РДА Запорізької області перевищила власні повноваження, щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Як вказувалось вище, суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних мотивів.

Як встановлено вище, в розпорядженні голови Запорізької районної державної адміністрації від 05.08.2010р. № 1375 «Про продаж земельної ділянки ТОВ «Лісова поляна» йшлося про продаж ТОВ «Лісова поляна» земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 2,9356 га, розташованої на території Розумівської сільської ради, за межами населеного пункту, для функціонування бази відпочинку «Лісова поляна».

Підставами для визнання недійсним спірного розпорядження, прокурор вказує порушення Запорізькою РДА Запорізької області при прийнятті оскаржуваного розпорядження власних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 122 ЗК України.

Так, згідно ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного розпорядження) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання; ведення водного господарства, та будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, коли таке надання має здійснюватися Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час видання оскаржуваного розпорядження) встановлено, що обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, коли розпорядження цими ділянками здійснює Кабінет Міністрів України або районні державні адміністрації.

Відповідно до ст. ст. 149, 150 Земельного кодексу України, Кабінет Міністрів України здійснював вилучення та розпорядження земельними ділянками державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллею, багаторічними насадженнями для несільськогосподарських потреб, лісами площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельними ділянками природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, коли розпорядження такими ділянками здійснюють районні та обласні державні адміністрації, та у випадках, коли йдеться про вилучення та передачу особливо цінних земель (ст. 150 Земельного кодексу).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України не містить вичерпного переліку об'єктів, які можуть бути пов'язані з обслуговуванням територіальної громади жителів району та з тим, що до цього часу на законодавчому рівні відсутні чіткі роз'яснення щодо того, чи пов'язані об'єкти оздоровчого призначення (в тому числі і бази відпочинку) з обслуговуванням територіальної громади жителів відповідної території, чи вони є об'єктами, які з обслуговуванням територіальних громад не пов'язані, і отже, ділянки під їх розташування мають надаватися обласними державними адміністраціями та/або Кабінетом Міністрів України.

За таких умов, відсутні підстави стверджувати що об'єкт на спірній земельній ділянці не має соціально-культурного або соціально-побутового призначення та не може бути пов'язаний з обслуговуванням громади району.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку слід враховувати те, що на спірній земельній ділянці розташована база відпочинку, яка є закладом соціального призначення, тобто є об'єктом, пов'язаним з обслуговуванням жителів територіальної громади району, а отже прийняття розпорядження про передачу у власність зазначеної земельної ділянки відповідно до ч. 3 ст. 122 ЗК України відноситься до компетенції саме Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області., а тому розпорядження голови районної державної адміністрації від 05.08.2010р. № 1375 «Про продаж земельної ділянки ТОВ «Лісова поляна» є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, права та законні інтереси позивача в даному випадку не є порушеними, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволені позову за необгрунтованістю.

При цьому, ще однією підставою відмови у позові в цій частині позовних вимог суд вказав закінчення строку позовної давності.

Відповідно до п. 2.2. Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Вирішуючи справу, господарський суд Запорізької області зазначеного не врахував. Однак, таке не призвело до прийняття неправильного рішення у справі, тому колегія суддів не вбачає підстав для його скасування або зміни.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсним, укладеного на підставі вказаного розпорядження, договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення № 5546 від 03.09.2010 р., то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення № 5546 від 03.09.2010р. недійсним з підстав заявлених прокурором, оскільки як зазначалось вище розпорядження голови районної державної адміністрації від 05.08.2010р. № 1375 «Про продаж земельної ділянки ТОВ «Лісова поляна» є таким, що прийнято з дотриманням вимог ч. 3 ст. 122 ЗК України, а отже було чинним на час прийняття спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Враховуючи, що і розпорядження голови районної державної адміністрації від 05.08.2010р. № 1375 «Про продаж земельної ділянки ТОВ «Лісова поляна» і договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення № 5546 від 03.09.2010р. є чинними, колегія суддів погоджується також з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог прокурора про визнання недійсним акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №144169, зареєстрованого Державним земельним кадастром 03.12.2010р., скасування в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі запису № 011026000002, та вимоги про зобов'язання ТОВ «Лісова поляна» повернути земельну ділянку площею 2,9356 га, ринковою вартістю 1002797,38 грн., що розташована на території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населених пунктів з кадастровим номером 2322188400:04:003:1122 до власності держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України на заявника скарги.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 91, 99, 101, 103, 105, 107, 110 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заступника Дніпровського екологічного прокурора в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 24.09.2013 у справі № 908/2851/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 24.09.2013 у справі № 908/2851/13 - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 25.11.2013 р.

Головуючий С. А. Малашкевич

Судді Д. О. Попков

Е. В. Сгара