Ухвала

від 20.08.2013 по справі 820/4797/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 р.Справа № 820/4797/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2013р. по справі № 820/4797/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Квадрат"

до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Квадрат", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби , в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 29.05.2013 року: №0000852206 та №0000872206.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2013р. по справі № 820/4797/13-а позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ "Науково-виробнича компанія "Квадрат" зареєстровано, як юридичну особу, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) позивач знаходиться на обліку в Харківській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області та є платником податку на додану вартість.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Харківською об'єднаною Державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Квадрат" з питання правомірності декларування у податковому обліку з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств операцій із ПП "ЖЕНЕВЬЄВА" (код 37093017), ТОВ "ДАНИС ТРЕЙД" (код 34861191), ПП "КРУЗО" (код 31846034) за період з 01.06.11 р. по 30.06.12 р.

Результати перевірки оформлені актом № 800/220/37023353 від 16.04.2013 року.

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем приписів: пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суми податку на прибуток до сплати у загальній сумі 463593,00 грн., у тому числі: за II квартал 2011р. - суму 38 813,0 грн. за II квартал 2012 р. - суму 424780,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 800/220/37023353 від 16.04.2013 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000852206 від 29.05.2013 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 640579,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 438302,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 202277,00 грн.; №0000872206 від 29.05.2013 року про визначення податкового зобов'язання з податку прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 675983,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 463593,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 212390, 00 грн.

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішень, слугував висновок про те, що документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ "Данис Трейд", ПП "Женевьєва" та ПП "Крузо" за червень 2011 - червень 2012 р.; порушення п. 198.1, 198.3, п.198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України ТОВ "НВК "КВАДРАТ" у періоді з червня 2011 по червень 2012 року встановлено заниження суми ПДВ до сплати на загальну суму 438302,0 грн., в тому числі: за червень 2011 на суму 33750,0 грн., за квітень 2012 на суму 193159,0 грн., за травень 2012 на суму 143258,0 грн. ,за червень 2012 на суму 68135,0 грн.; порушення пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суми податку на прибуток до сплати у загальній сумі 463593,00 грн., у тому числі: за II квартал 2011р. - суму 38 813,0 грн. за II квартал 2012 р. - суму 424780,0 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Квадрат" (як покупцем) та ПП "Женевьєва" (як продавцем) було укладено договір поставки товару №120228 від 28.02.2012 року.

За умовами п. 1.1. договору його предметом є товар, що належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому. Продавець зобов'язується поставити, а замовник прийняти і оплатити товар по номенклатурі (асортименту), в кількості та за ціною вказаною в додатках (специфікаціях або накладних), які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2. договору). Ціна товару є договірною та вказується у відповідних специфікаціях або накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1. договору). Загальна сума цього Договору динамічна і визначається сумами фактично виконаних поставок згідно специфікацій або накладних до цього Договору (п. 2.2. договору). Сторони домовились, що ціна на товар є звичайна (п. 2.3. договору). Замовник здійснює оплату партії товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті, за ціною, вказаною в додатках (специфікаціях або накладних) (п. 3.1. договору). Оплата за Товар 100 % після отримання, якщо інше не узгоджено сторонами додатково (п. 3.2. договору). Поставка товару замовнику виконується партіями згідно накладних документів про відпуск товару, якщо інше не узгоджено сторонами додатково (п. 4.1. договору). Базис поставки: за домовленістю сторін (п. 4.3. договору). Відповідно до укладених специфікацій до цього договору доставка здійснюється за рахунок замовника.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи із змісту цієї норми, наслідками за договором постачання товару є перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця за певну грошову суму.

На виконання умов зазначеного договору ПП "Женевьєва" поставило позивачу вищезазначений товар, що підтверджується видатковими накладними № 185 від 03.04.12р., № 192 від 06.04.12р., № 199 від 11.04.12р., № 204 від 16.04.12р., № 207 від 18.04.12р., № 215 від 20.04.12р., № 222 від 23.04.12р., № 228 від 27.04.12р. на загальну суму 783 000,00 грн., що були віднесені позивачем до складу валових витрат.

Перелік найменування, кількість та вартість товару за вказаними накладними відповідає відповідним показникам, визначеним сторонами у специфікаціях №1 від 01.03.2012 року, №2 від 01.04.2012 року, №3 від 01.05.2012 року; рахунком - фактурою № 030412 від 03.04.12р. на суму 783 000,00грн.

Також у ході виконання договору позивач отримав від ПП "Женевьєва" податкові накладні про постачання хімічної сировини № 95 від 03.04.12р., № 158 від 06.04.12р., № 204 від 11.04.12р., № 312 від 16.04.12р., № 324 від 18.04.12р., № 344 від 20.04.12р., № 357 від 23.04.12р., № 189 від 27.04.12р.,, виписані контрагентом на суму вартості товарно-матеріальних цінностей, придбаних позивачем за договором.

Також, між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Квадрат" (як покупцем) та ТОВ "Данис Трейд" (як продавцем) було укладено договір поставки товару №120301 від 01.03.2012 року.

Згідно п 1.1. договору предметом договору є товар, що належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому. Продавець зобов'язується поставити, а замовник прийняти і оплатити товар по номенклатурі (асортименту), в кількості та за ціною вказаною в додатках (специфікаціях або накладних), які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2. договору). Ціна товару є договірною та вказується у відповідних специфікаціях або накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1. договору). Загальна сума цього Договору динамічна і визначається сумами фактично виконаних поставок згідно специфікацій або накладних до цього Договору (п. 2.2. договору). Сторони домовились, що ціна на товар є звичайна (п. 2.3. договору). Замовник здійснює оплату партії товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті, за ціною, вказаною в додатках (специфікаціях або накладних) (п. 3.1. договору). Оплата за Товар 100 % після отримання, якщо інше не узгоджено СТОРОНАМИ додатково (п. 3.2. договору). Поставка товару замовнику виконується партіями згідно накладних документів про відпуск товару, якщо інше не узгоджено сторонами додатково (п. 4.1. договору). Базис поставки: за домовленістю сторін (п. 4.3. договору). Відповідно до укладених специфікацій до цього договору доставка здійснюється за рахунок замовника.

Зазначена господарська операція Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Квадрат" з придбання товарів підтверджується первинними документами, а саме: договором №120301 від 01.03.2012 року; специфікаціями №1 від 01.03.2012 року, №2 від 01.04.2012 року, №3 від 01.05.2012 року, №4 від 01.06.2012 року; рахунками - фактурами № 501 від 03.04.12р. на суму 743152,80 грн., № 788 від 03.05.2012р., на суму 492345,60грн., № 999 від 04.06.2012р., на суму 408 811,20 грн.; видатковими накладними за квітень 2012 року - № 235 від 35.04.12р., № 234 від 10.04.12р., № 233 від 12.04.12 р., № 232 від 16.04.12 р., № 231 від 19.04.12р., № 230 від 23.04.12 р., № 229 від 27.04.12 р. на загальну суму 743152,80 грн.; видатковими накладними за травень 2012 року - № 303 від 03.05.12р., № 321 від 08.05.12р., № 343 від 11.05.12р., № 356 від 14.05.12 р., № 371 від 18.05.12р., №386 від 29.05.12р., на загальну суму 492 345,60 грн.; видатковими накладними за червень 2012 року - № 411 від 05.06.12р., № 423 від 13.06.12р., № 466 від 15.06.12р., № 481 від 20.06.12р., № 511 від 22.06.12р., № 518 від 26.06.12р., № 525 від 28.06.12р. на загальну суму 408811,20 грн.; податковими накладними про постачання хімічної сировини за квітень 2012 року - № 117 від 05.04.12р., № 177 від 10.04.12р., № 311 від 12.04.12р., № 345 від 16.04.12р., № 397 від 19.04.12р., № 434 від 23.04.12р., № 71 від 27.04.12р. на загальну суму 743 152,80 грн.; податковими накладними за травень2012 року - №28 від 03.05.12р., №59 від 08.05.12р., № 84 від 11.05.12р., № 135 від 14.05.12р., № 452 від 18.05.12р., № 113 від 29.05.12р., на загальну суму - 492345,60 грн., податковими накладними за червень 2012 року - № 264 від 05.06.12р., № 395 від 13.06.12р., № 442 від 15.06.12р., № 518 від 20.06.12р., № 565 від 22.06.12р., № 642 від 26.06.12р., № 712 від 28.06.12р. на загальну суму -408811,20 грн.; товарно-транспортними накладними.

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Квадрат" (як покупцем) та ПП" Крузо" (як продавцем) було укладено договір поставки товару (хімічної сировини) на підставі частини 1 статті 181 Господарського кодексу України у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень щодо отримання товарів (продукції), оплатою їх вартості.

Зазначена господарська операція ТОВ "Науково-виробнича компанія "Квадрат" з придбання товару підтверджується первинними документами, а саме: рахунком - фактурою №8 від 02.06.2011 року; видатковою накладною № 8 від 02.06.11р. на загальну суму 202500,00 грн.; податковою накладною № 8 від 02.06.11р.; товарно-транспортною накладною № 3271826 від 02.06.11р.

Факт придбання товару підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду а саме: договорами поставки; специфікаціями; видатковими накладними; податковими накладними; платіжними дорученнями, сертифікатами якості. (а.с. 37-43, 114-152 т. 1, 14-18 т.2). Розрахунки за отриманий товар позивачем проведені в повному обсязі, що підтверджується актами звірки. (а.с.44-46 т.1)

Надані позивачем платіжні доручення засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

На підставі наданого позивачем реєстру довіреностей, отримання товару здійснювала уповноважена на те особа - Шевченко С.В. за довіреностями (а.с. 79-80 т.1).

Частиною 2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом -Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Згідно з п.п. 11.5, 11.7 п.11 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Таким чином, у позивача, як отримувача товарів, обов'язково має залишатись один примірник товарно-транспортної накладної.

Оприбуткування товарів без наявності товарно-транспортної накладної, в разі фізичного переміщення товарів в просторі за допомогою автомобільного транспорту, нормами чинного законодавства не передбачено.

У спірних правовідносинах транспортування придбаного товару здійснював ФОП ОСОБА_3 на підставі договору № 303 від 30.03.2012 року на транспортно-експедиційне обслуговування та ФОП ОСОБА_4 відповідно до рахунку фактури № 327 від 01.06.2012р. (а.с.58-59 т. 1, а.с. 27-28 т.2). Транспортування товару від продавця до покупця підтверджується товарно-транспортними накладними, за якими здійснювалося отримання та оприбуткування товару на склад. Факт надання послуг з транспортування товару підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями. (а.с. 19-33 т.2)

При цьому, з матеріалів справи слідує, що при здійсненні поставки за договорами товар поставлявся до виробничо-складських приміщень позивача, розташованих за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Занки, вул. Станційна, буд. 15-в, які належать підприємству згідно договорів купівлі - продажу нежитлового приміщення та витягів про державну реєстрацію прав (а.с.60-69 т. 1).

Використання зазначених приміщень для виробничо-складської діяльності проводиться відповідно до наказу позивача № 2506-001 від 25.06.2011 року.

Виробниче обладнання використовується в межах господарської діяльності позивача, що підтверджується актом приймання передачі внутрішнього переміщення основних засобів № 3006-01 від 30.06.2011р., інвентарною карткою обліку основних засобів № 008 від 30.06.2011р.

На час видачі податкових накладних постачальники товарів Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Квадрат" були зареєстровані в установленому законом порядку, знаходилися на обліку в податковому органі, мали статус платників ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угоди, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечує проти правильності оформлення всіх податкових накладних, які виписувалися контрагентами позивача, та по яких позивач скористався правом на формування податкового кредиту.

В ході перевірки відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, не встановлено у позивача, наміру отримати за вищевказаними договорами поставки іншого результату, ніж придбання товару. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цими договорами поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач до суду не подав.

Як вбачається з акту № 800/220/37023353 від 16.04.2013 року, в ході перевірки для доведення недотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог Податкового кодексу України відповідач посилається на акти перевірок відносно ТОВ "Данис Трейд" №420/22-417/34861191 від 26.09.2012 року, ПП "ЖЕНЕВЬЄВА" №421/22-417/37093017 від 26.09.2012 року, ПП "Крузо" №421/22-417/37093017 від 26.09.2012 року.

Ст. 16 Податкового кодексу України передбачає, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того, неправомірність дій податкового органу, щодо проведення перевірок за результатами яких було складено акти перевірок відносно ТОВ "Данис Трейд" №420/22-417/34861191 від 26.09.2012 року та ПП "ЖЕНЕВЬЄВА" №421/22-417/37093017 від 26.09.2012 року, було встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили, наявними в матеріалах справи. (а.с. 93-108 т.1)

Посилання відповідача на відсутність податкових накладних, які відповідають видатковим накладним № 481 від 20.06.2012р., № 511 від 22.06.2012р., не можуть бути прийняті до уваги оскільки, як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні № 518 від 20.06.2012р., № 565 від 22.06.2012р., які відповідають вказаним видатковим накладним були надані позивачем листом № 1803-01 від 18.03.2013р. на обов'язковий письмовий запит податкового органу (а.с. 151-153 т.2) та повторно додані до заперечень до акту перевірки № 1705-01 від 17.05.2013р. (а.с. 81-83 т.1).

Ані суду першої, ані апеляційної інстанції відповідачем не подано доказів виявлення податковим органом нестачі документів під час отримання від позивача листів № 1803-01 від 18.03.2013р., № 1705-01 від 17.05.2013р.

Наведене вище свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентами позивача, у зв'язку з придбанням позивачем товарів, які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях. За таких обставин твердження відповідача про заниження податкового кредиту, з викладених в акті перевірки підстав не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність висновку податкового органу стосовно порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Квадрат" вимог п. 198.1, 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

З приводу встановленого відповідачем порушення пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів п. 14.1.27 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Визначення господарської діяльності відображене в п 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (138.1.1 ст. 138 Податкового кодексу України).

Згідно з абз. 1 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. (138.8.1 ст. 138 Податкового кодексу України).

Факти придбання продукції, проведення розрахунків, підтверджується договорами, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями.

Придбані у ТОВ "Данис Трейд", ПП "ЖЕНЕВЬЄВА", ПП "Крузо" товари пов'язані зі здійсненням господарської діяльності позивача, а саме виробництвом добрив і азотних сполук.

Відповідно до показників норм витрат сировини та основних витрат на продукцію отримана хімічна сировина була перероблена в готову продукцію - добрива.

Рух товару у виробництво підтверджується накладними-вимогами на внутрішнє переміщення товару. (а.с. 34-63 т.2).

Отриманий в результаті переробки сировини товар був використаний в межах господарської діяльності позивача шляхом продажу покупцям та замовникам позивача на підставі належним чином оформлених договорів, згідно поданого до суду реєстру договорів та видаткових накладних, що підтверджується також наданими до суду обліково - сальдовими відомостями по рахункам 201, 361, 631. (а.с. 126-133, 138-147 т.2)

З урахуванням вищевикладеного, що позивач мав право на формування витрат по операціях з ТОВ "Данис Трейд", ПП "ЖЕНЕВЬЄВА", ПП "Крузо", за перевіряємий період, оскільки дані витрати підтверджені первинними бухгалтерськими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, мають всі обов'язкові реквізити, які визначені діючим законодавством, є в наявності у позивача та свідчать про те, що отримані позивачем товари були використані в господарській діяльності.

Податковим органом до суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ "Данис Трейд", ПП "ЖЕНЕВЬЄВА", ПП "Крузо" та позивачем і які б підтверджували висновки акту перевірки 800/220/37023353 від 16.04.2013 року про вчинення позивачем дій, які руйнують систему оподаткування в України та об'єктивно приводять до порушення інтересів держави та суспільства в цілому.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2013р. по справі № 820/4797/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Тацій Л.В. Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.