Ухвала

від 22.08.2013 по справі 820/4902/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 р.Справа № 820/4902/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального закладу охорони здоров`я "Міська студентська лікарня" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2013р. по справі № 820/4902/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Комунального закладу охорони здоров`я "Міська студентська лікарня"

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального закладу охорони здоров'я "Міська студентська лікарня", в якому просив суд визнати протиправними дії відповідача, які виразились у незаконній відмові в наданні інформації на запит ОСОБА_1 про надання публічної інформації №013/ із від 01.06.2013 р.; зобов'язати відповідача надати ОСОБА_1 інформацію про те, в якому обсязі та за якою ціною за одиницю товару закуповував Комунальний заклад охорони здоров'я "Міська студентська лікарня" протягом січня, лютого, березня, квітня та травня 2013 року 9 за кожний місяць окремо) продукти харчування за бюджетні кошти; постановити окрему ухвалу, якою повідомити органи прокуратури про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб Комунальний заклад охорони здоров'я "Міська студентська лікарня, дії яких визнані протиправними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2013р. по справі № 820/4902/13-а позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Комунального закладу охорони здоров'я "Міська студентська лікарня", що виразились у незаконній відмові у наданні інформації на запит ОСОБА_1 про надання публічної інформації №013/ із від 01.06.2013 р. Зобов'язано Комунальний заклад охорони здоров'я "Міська студентська лікарня" здійснити дії щодо розгляду інформаційного запиту про надання публічної інформації №013/ із від 01.06.2013 р. та надати ОСОБА_1 відповідь у відповідності до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації". В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2013р. по справі № 820/4902/13-а та прийняти нову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відмовляючи у наданні запитуваної інформації ОСОБА_1, відповідач посилався на те, що в КЗОЗ "Харківська міська студентська лікарня" не передбачено бюджетне фінансування на створення такого суб'єкта відносин в сфері доступу до публічної інформації, у зв'язку з чим заклад не має можливості провести роботу з підготовки відповіді до запитуваної ОСОБА_1 публічної інформації, що згідно вимог ч. 1, 2 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" не є виключним випадком відмови в задоволенні запиту розпорядниками інформації, а отже відмова відповідача у наданні витребуваної інформації є неправомірною.

При цьому, суд першої інстанції вказав, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав, а саме заявлені позовні вимоги з приводу зобов'язання відповідача задовольнити запит ОСОБА_1 про надання публічної інформації № 013/із від 01.06.2013 року, а саме надати ОСОБА_1 інформацію про те, за якою ціною за одиницю товару закуповував КЗОЗ " Міська студентська лікарня" протягом січня, лютого, березня, квітня та травня 2013 року (за кожний місяць окремо) продукти харчування за бюджетні кошти, не відповідає вимогам діючого законодавства, виходячи з наступного.

Згідно положень ч.1 ст.2 та ч.3 ст.2 КАС України в кореспонденції з приписами ст.6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, слідує, що суд не може перебирати на себе функцій органу, дії або бездіяльність якого оскаржуються.

Зазначені у частині 2 статті 162 КАС способи захисту порушеного права не містять виняткового переліку. У абзаці другому зазначеної статті законодавець вказав, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, а суд не може підміняти орган, дії або бездіяльність якого оскаржуються, то суд першої інстанції прийшов до висновку, що на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України, належним захистом порушених прав позивача у сфері публічно-правових відносин, буде зобов'язання надати обґрунтовану відповідь на інформаційний запит ОСОБА_1 №013/ із від 01.06.2013р. відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 01.06.2013 року ОСОБА_1 звернулась із інформаційним запитом №013/із до КЗОЗ " Міська студентська лікарня", в якому просила надати інформацію, а саме: в якому обсязі та за якою ціною за одиницю товару закуповувала КЗОЗ " Міська студентська лікарня" протягом січня, лютого, березня, квітня та травня 2013 року ( за кожний місяць окремо) продукти харчування за бюджетні кошти (а.с. 6).

За підписом головного лікаря Бакуменко М.Г. КЗОЗ " Міська студентська лікарня" на інформаційний запит №13/із від 01.06.2013 року, 07.06.2013 року надано відповідь, в якій відповідач зазначив, що в КЗОЗ "Харківська міська студентська лікарня" не передбачено бюджетне фінансування на створення такого суб'єкта відносин в сфері доступу до публічної інформації (тобто такого суб'єкта, якому законодавець відвів роль надавати відповіді на інформаційні запити), у зв'язку з чим заклад не має можливості провести роботу з підготовки відповіді до запитуваної ОСОБА_1 публічної інформації, тому що таки витрати людських ресурсів не передбачені фінансуванням (а.с. 7).

Перевіряючи дії відповідача щодо надання відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

право на доступ до інформації є конституційним правом людини, яке передбачене і гарантоване статтею 34 Конституції України, а саме, право кожного на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Закріплене Конституцією України право на інформацію передбачено, зокрема, Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Закон України "Про інформацію" (далі - Закон) встановлює, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Під інформацією Закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Під публічною інформацією мається на увазі відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Під запитом на інформацію розуміється прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Статтею 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Згідно ст.13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Отже, Закон України "Про доступ до публічної інформації" покликаний гарантувати кожній особі її право у відкритості, доступності інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, шляхом вільного її отримання (зокрема, через запит на інформацію) для забезпечення своїх потреб і законних інтересів.

При цьому, як слідує з матеріалів справи, згідно статуту КЗОЗ "Харківська міська студентська лікарня" підпорядкований та підзвітний Департаменту охорони здоров'я Харківської міської ради, має самостійний баланс, поточні рахунки, діє на підставах бюджетного та інших джерел фінансування, в межах своїх повноважень укладає від свого імені угоди з юридичними та фізичними особами , тобто на підставі п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" є розпорядником публічної інформації.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи слідує, що КЗОЗ "Харківська міська студентська лікарня" надана відповідь на інформаційний запит ОСОБА_1 07.06.2013 року, тобто у строк, передбачений ч.1 ст.20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" .

Відповідно до ст.2 Бюджетного кодексу України бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Згідно п.47 ст.2 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету.

З огляду на положення викладених норм чинного законодавства, КЗОЗ "Харківська міська студентська лікарня" уповноважена на взяття бюджетних зобов'язань, в тому числі, у вигляді укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачені виключні випадки відмови в задоволенні запиту розпорядниками інформації: коли він не володіє інформацією і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит, або коли інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом, або особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком, а також у разі недотримання вимог до запиту на інформацію. У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд інформаційного запиту, дату відмови, мотивовану підставу відмови, порядок оскарження відмови та підпис. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі.

В доводах, викладених в апеляційній скарзі КЗОЗ "Харківська міська студентська лікарня" не заперечує факт укладання з іншими суб'єктами господарювання договорів поставки продуктів харчування. Крім того, відповідачем не заперечувався факт закупівлі продуктів харчування за бюджетні кошти.

Таким чином, укладання КЗОЗ "Харківська міська студентська лікарня" договорів про закупівлю продуктів харчування є фактом взяття бюджетних зобов'язань у вигляді укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Ці дії відповідач реалізує саме як розпорядник бюджетних коштів за наявності відповідних владних повноважень для цього.

Так, листом №730 від 07.06.2013 року ОСОБА_1 було фактично відмовлено у наданні запитуваної у інформаційному листі інформації , щодо обсягів та цін за одиницю товару які закуповувала КЗОЗ " Міська студентська лікарня" протягом січня, лютого, березня, квітня та травня 2013 року ( за кожний місяць окремо) продукти харчування за бюджетні кошти.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у наданні витребуваної інформації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2013р. по справі № 820/4902/13-а прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального закладу охорони здоров`я "Міська студентська лікарня" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2013р. по справі № 820/4902/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Тацій Л.В. Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.