Ухвала

від 27.11.2013 по справі 427/5297/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суду 1 інстанції - Маркова Т.Г.

Доповідач - Фарятьєв С.О.

Справа № 427/5297/13-ц

Провадження № 22ц/782/4960/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Фарятьєва С.О.

суддів - Іванової І.П., Галан Н.М.

при секретарі - Вербицькому І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу по апеляційній скарзі Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку №8, №12, №16 АДРЕСА_1 на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 16 жовтня 2013 року за позовом Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку №8, №12, №16 АДРЕСА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року позивач Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) №8, №12, №16 АДРЕСА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3, обґрунтовуючи тим, що 10.02.2011 року в будинках №8, №12, №16 по АДРЕСА_1 було створено ОСББ №№8,12,16 АДРЕСА_1. Одразу після створення ОСББ, за кошти мешканців, почали проводити ремонт будинків. 29.08.2011 року відповідач підписав заяву про вступ до ОСББ, але з 10.02.2011 року відмовляється укласти договір та не сплачує обов'язкові платежі на утримання будинку та прибудинкової території, у зв'язку з чим йому була направлена претензія №35 про погашення заборгованості, яка до теперішнього часу не погашена. 01.06.2012 року правління ОСББ зверталось з заявою до Свердловського міського суду про видачу судового наказу про стягнення заборгованості на оплату послуг по утриманню будинку та прибудинкової території на суму 466 грн., відповідно до виписки по рахунку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ по особистому рахунку № НОМЕР_1, після чого він 08.08.2012 року оплатив судовий збір у розмірі 107,30 грн. та за комунальні послуги у липні 2012 року 520,00 грн., а потім подав до Свердловського міського суду заяву про скасування судового наказу, який було скасовано рішенням суду. Однак відповідач знову має заборгованість по платежам за ЖКП у розмірі 572,00 грн.

Посилаючись на зазначені обставини позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь вказану суму, а також 900 грн., сплачених ним за юридичну допомогу та судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 16 жовтня 2013 року позовні вимоги позивача було задоволено частково.

Суд стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 572,00 грн. та судовий збір в сумі 229,40 грн.

В іншій частині позовних вимог позивачу відмовив за необґрунтованістю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині щодо відмови стягнення оплати за надання юридичних послуг в сумі 900 грн. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, в зв'язку з порущенням судом норм матеріального та процесуального права.

Заперечень на апеляційну скаргу до матеріалів справи не надійшло.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для її задоволення.

В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з вимогами ст.2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.

Положеннями ст.4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

У відповідності із ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Крім того, вимогами ст.ст.213,214 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

Чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин та інше.

З матеріалів справи вбачається, що вказані вимоги закону судом першої інстанції виконано було і всі докази надані сторонами були досліджені і оцінені в їх сукупності відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.

У відповідності із ч.ч.2,3 ст.162 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_3 проживає у квартирі, розташованій АДРЕСА_1.

10 лютого 2011 року, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, було створено ОСББ №8, №12, №16 АДРЕСА_1.

29 серпня 2011 року відповідачем власноручно було написано заяву про вступ до вищезазначеного ОСББ.

Станом на 1 липня 2013 року за відповідачем мається заборгованість перед позивачем по сплаті за житлово-комунальні послуги в сумі 572 грн.

Статтею 179 ЖК України передбачено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» власник - член об'єднання, зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі.

За таких обставин суд першої інстанції правильно дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за житлово-комунальні послуги в сумі 572 грн., а також витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп.

Рішення суду першої інстанції в цих частинах ніким не оскаржується.

Посилання позивача про необхідність стягнення з відповідача на його користь оплати за надання юридичних послуг ФОП ОСОБА_5 в сумі 900,00 грн. підтвердження не знайшли, а тому обґрунтовано не були прийняті судом до уваги.

З договору доручення №1/07 від 29.07.2012 року вбачається, що укладено його було між позивачем та ФОП ОСОБА_5, щодо надання останнім оплатної юридичної допомоги позивачу на договірній основі взагалі, а не по даній справі. Тому твердження апелянта з цього приводу на увагу не заслуговують.

Крім того, відповідно до вимог ст. 84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» розмір витрат на правову допомогу у цивільних справах стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, не може перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Надане апелянтом платіжне доручення, як підтвердження надання йому ФОП ОСОБА_5 юридичних послуг, не може свідчити, що така допомога йому дійсно давалась, оскільки не підтверджене належними доказами у вигляді, скільки часу було ним затрачено на вивчення документів, для складання позовної заяви, вивчення судової практики, прийняття участі у судових засіданнях та іншого.

Тому суд правильно дійшов висновку, що вимоги щодо стягнення оплати за надання юридичних послуг ФОП ОСОБА_5 в сумі 900,00 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та вимогам ст.ст.213, 214, 215 ЦПК України.

З огляду на наведене доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не дають суду апеляційної інстанції підстав для висновку про порушення судом першої інстанції вимог процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи в оскаржуваній частині рішення.

Підстав для скасування або рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку №8, №12, №16 АДРЕСА_1 відхилити, а рішення Свердловського міського суду Луганської області від 16 жовтня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів після її проголошення.

Головуючий:

Судді: