Постанова від 18.11.2013 по справі 816/6209/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/6209/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Іванюк Є.В.,

представника позивача - Шевчука П.В.,

представника відповідача Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області - Сухомлин Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтазар» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, управління Державної казначейської служби у м. Полтаві Полтавської області про стягнення бюджетної заборгованості, пені та визнання бездіяльності протиправною, -

В С Т А Н О В И В:

29 жовтня 2013 року Українсько-німецьке Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтазар» (далі - позивач, Українсько-німецьке ТОВ «Алтазар») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ у м. Полтаві), управління Державної казначейської служби у м. Полтаві Полтавської області (далі - УДКС у м. Полтаві) про стягнення з Державного бюджету України на користь Українсько-німецького ТОВ «Алтазар» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 28375,00 грн та пені в розмірі 975,79 грн.

У ході судового розгляду справи позивач у порядку статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України зменшив позовні вимоги, просив суд стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-німецького ТОВ «Алтазар» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 25927,00 грн та пеню у розмірі 891,00 грн, а також визнати протиправною бездіяльність ДПІ у м. Полтаві, що виразилась у нескладенні та неподанні висновку про суми відшкодування ПДВ по декларації за червень 2012 року із розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 25 927,00 грн /арк. с. 74/.

В обґрунтування змінених позовних вимог позивач зазначив, що підприємством у податковій декларації за червень 2012 року подано заяву на отримання бюджетного відшкодування у розмірі 25 927,00 грн. Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві 16.10.2012 року №0002861501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2012 року в сумі 25 927,00 грн скасовано в судовому порядку. Також, позивач просив стягнути пеню за бюджетною заборгованістю на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ у розмірі 891,00 грн, посилаючись на положення пункту 200.23. статті 200 Податкового кодексу України, яким визначено, що на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

У судовому засіданні представник позивача змінені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ДПІ у м. Полтаві вимоги позовної заяви не визнав, просив суд у їх задоволенні відмовити посилаючись на те, що дії вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідач УДКС у м. Полтаві явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надавши клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника /арк. с. 70/.

Заслухавши пояснення представників позивача та ДПІ у м. Полтаві, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Українсько-німецьке ТОВ «Алтазар» є суб'єктом господарської діяльності, зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради 17.02.1994 за №15881070010001696 (ідентифікаційний код 20029514) /арк. с. 77, 78/.

Позивач взятий на податковий облік як платник податків ДПІ у м. Полтаві з 21.02.1994, зареєстрований платником податку на додану вартість 06.11.2001, про що видане свідоцтво №23498801.

Позивачем до ДПІ у м. Полтаві подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2012 року за вх. №9041546579 від 19.07.2012 року із заявленою сумою бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 28 375,00 грн.

17.08.2012 року податковим органом за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за червень 2012 року складено висновок №185/15-3/20029514, у якому зазначено про наявність достатніх підстав, що свідчать про необхідність проведення документальної позапланової перевірки Українсько-німецького ТОВ «Алтазар» з питань правомірності нарахування такого відшкодування у відповідному звітному періоді.

ДПІ у м. Полтаві в період з 13.09.2012 по 03.10.2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Українсько-німецького ТОВ «Алтазар» з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2012 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт №3021/15-3/200295514 від 03.09.2012, у висновках якого встановлено порушення Українсько-німецьким ТОВ «Алтазар» пункту 200.1, підпункту «а» пункту 200.4 статті 200, пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2012 року на суму 25 927 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 16.10.2012 №0002861501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2012 року в сумі 25 927,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені Українсько-німецьким ТОВ «Алтазар» у порядку адміністративного оскарження.

За результатами розгляду скарги податкові повідомлення-рішення залишено без змін та зобов'язано ДПІ у м. Полтаві прийняти податкове повідомлення - рішення на суму заниження бюджетного відшкодування в розмірі 70,00 грн. та зменшити штрафні (фінансові) санкції на суму 27,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0002861501 від 16.10.2012, позивач оскаржив його до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 у справі №816/498/13-а визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення 0002861501 від 16.10.2012, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 25 927,00 грн /арк. с. 11-14/.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002861501 від 16.10.2012 залишено без змін /арк. с. 15-17/.

Після скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення бюджетного відшкодування заявленої суми ПДВ у розмірі 25 927,00 грн не відбулось, кошти на рахунок позивача не були перераховані, тому останній звернувся до суду про стягнення з Державного бюджету України належної йому до бюджетного відшкодування суми ПДВ.

Перевіряючи правомірність позовних вимог суд виходить із вимог законодавства, що регулювало відносини бюджетного відшкодування на момент виникнення правовідносин.

Відповідно до положень підпункту 14.1.18. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу;

Порядок визначення сум податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 200.7. статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.8. статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

За приписами пункту 200.17 статті 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість /пункту 200.23. статті 200 Податкового кодексу України/.

Судом встановлено, що позивачем у відповідності до вищезазначених норм подано декларацію з ПДВ за червень 2012 року та розрахунок бюджетного відшкодування, де позивачем відображено рішення про бюджетне відшкодування шляхом зарахування заявленої суми на розрахунковий рахунок у банку.

Висновки акту від 03.09.2012 №3021/15-3/200295514 планової перевірки позивача щодо завищення позивачем суми від'ємного значення ПДВ у розмірі 25 927,00 грн спростовані постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 у справі №816/498/13-а, залишеною в цій частині без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом вищевказаного судового рішення судом підтверджено правильність формування позивачем суми від'ємного значення з ПДВ за червень 2012 року у розмірі 25 927,00 грн, тому позивач має право на її відшкодування.

Враховуючи те, що ДПІ у м. Полтаві з моменту набрання законної сили рішенням суду у справі 816/498/13-а у зв'язку із ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 не забезпечено належним чином виконання своїх повноважень щодо відшкодування відповідно до вимог Податкового кодексу України заявленої позивачем до відшкодування суми ПДВ у податкових деклараціях за червень 2012 року, то суд погоджується із доводами позивача, що такою бездіяльністю ДПІ у м. Полтаві порушено його право на бюджетне відшкодування вищевказаної суми ПДВ та призвело до утворення бюджетної заборгованості.

Разом з тим суд вважає, що визнання протиправною бездіяльності є неналежним способом захисту порушеного права, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України вказаної суми бюджетного відшкодування у розмірі 25927,00 грн є обґрунтованим і підлягають задоволенню.

Перевіривши правомірність позовних вимог про стягнення пені за бюджетною заборгованістю на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ у розмірі 891,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно із пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважається заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважається заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

З аналізу даного положення вбачається, що пеня розраховується за весь час прострочення сплати бюджетної заборгованості з моменту виникнення по день погашення такої заборгованості.

Оскільки погашення бюджетної заборгованості не відбулось та остаточного періоду для розрахунку строку заборгованості зазначити на даний час неможливо, суд вважає передчасною вимогу про стягнення пені за прострочення сплати бюджетного відшкодування, а тому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За викладених обставин, позовні вимоги є частково обгрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). При цьому, суд зазначає, що стягнення повинно проводитися виключно за рахунок бюджетних асигнувань розпорядника бюджетних коштів - суб'єкта владних повноважень, винного у виникненні спору, що був стороною у справі та не на користь якого винесено рішення суду, тобто Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, що є правонаступником ДПІ у м. Полтаві.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Згідно частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру дорівнює 1720,50 грн.

Відповідно до положень пункту 21 частини першої статті 5 Закон України «Про судовий збір» органи доходів і зборів та його органи, Державна казначейська служба України звільняються від сплати судового збору.

Беручи до уваги те, що позовні вимоги задоволено в частині стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 25927,00 грн, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь позивача судовий збір сплачений позивачем у розмірі 114,85 грн.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтазар» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, управління Державної казначейської служби у м. Полтаві Полтавської області про стягнення бюджетної заборгованості, пені та визнання бездіяльності протиправною задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України в м. Полтаві Полтавської області, код ЄДРПОУ 38019510, з розрахункового рахунку №31117030700002 "Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами" на користь Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтазар» (код 20029514, вул. Грушевського, 1, м. Полтава, 36021) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 25927,00 грн (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот двадцять сім гривень).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю «Алтазар» (код 20029514, вул. Грушевського, 1, м. Полтава, 36021) витрати зі сплати судового збору в розмірі 114,85 грн (сто чотирнадцять гривень вісімдесят п'ять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 22 листопада 2013 року.

Суддя К.І. Клочко