Ухвала

від 16.01.2014 по справі 816/6209/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 р.Справа № 816/6209/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2013р. по справі № 816/6209/13-а

за позовом Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області , Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області

про стягнення бюджетної заборгованості, пені,

ВСТАНОВИЛА:

29 жовтня 2013 року позивач, Українсько-німецьке Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтазар" (далі - позивач, Українсько-німецьке ТОВ "Алтазар"), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ у м. Полтаві), управління Державної казначейської служби у м. Полтаві Полтавської області (далі - УДКС у м. Полтаві), в якому, з урахуванням уточнень (а.с.62), просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, що полягає у не складенні та не поданні висновку про суми відшкодування податку на додану вартість по декларації, поданій Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю «Алтазар» за червень 2012 року із розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 28 375 (двадцять вісім тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 00 коп. до уповноваженого органу Державної казначейської служби України.

- стягнути з Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у м. Полтава Полтавської області суму бюджетного відшкодування у розмірі 28 375 (двадцять вісім тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 00 коп. на користь Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтазар» по декларації, поданій Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю «Алтазар» за червень 2012 року.

- стягнути з Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області 975 (дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 79 коп. пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ України на користь Українсько - німецького Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтазар» по декларації, поданій Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю «Алтазар» за червень 2012 року із розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 28 375 (двадцять вісім тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 00 коп.

У ході судового розгляду справи у суді першої інстанції позивач, у порядку статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України, зменшив позовні вимоги, просив суд стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-німецького ТОВ "Алтазар" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 25927,00 грн та пеню у розмірі 891,00 грн, а також визнати протиправною бездіяльність ДПІ у м. Полтаві, що виразилась у нескладенні та неподанні висновку про суми відшкодування ПДВ по декларації за червень 2012 року із розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 25 927,00 грн (а. с. 74-75).

В обґрунтування змінених позовних вимог позивач зазначив, що підприємством у податковій декларації за червень 2012 року подано заяву на отримання бюджетного відшкодування у розмірі 25 927,00 грн. Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві 16.10.2012 року №0002861501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2012 року в сумі 25 927,00 грн скасовано в судовому порядку. Також, позивач просив стягнути пеню за бюджетною заборгованістю у розмірі 891,00 грн. в розмірі 120 відсотків облікової ставки НБУ, посилаючись на положення пункту 200.23. статті 200 Податкового кодексу України, яким визначено, що на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.13 року позов Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, управління Державної казначейської служби у м. Полтаві Полтавської області про стягнення бюджетної заборгованості, пені та визнання бездіяльності протиправною задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України в м. Полтаві Полтавської області, код ЄДРПОУ 38019510, з розрахункового рахунку №31117030700002 "Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами" на користь Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" (код 20029514, вул. Грушевського, 1, м. Полтава, 36021) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 25927,00 грн. (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот двадцять сім гривень).

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає за можливе, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Українсько-німецьке ТОВ "Алтазар" є суб'єктом господарської діяльності, зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради 17.02.1994 за №15881070010001696 (ідентифікаційний код 20029514) /арк. с. 77, 78/.

Позивач взятий на податковий облік як платник податків ДПІ у м. Полтаві з 21.02.1994, зареєстрований платником податку на додану вартість 06.11.2001, про що видане свідоцтво №23498801.

Позивачем до ДПІ у м. Полтаві подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2012 року за вх. №9041546579 від 19.07.2012 року із заявленою сумою бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 28 375,00 грн.

17.08.2012 року податковим органом за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за червень 2012 року складено висновок №185/15-3/20029514, у якому зазначено про наявність достатніх підстав, що свідчать про необхідність проведення документальної позапланової перевірки Українсько-німецького ТОВ "Алтазар" з питань правомірності нарахування такого відшкодування у відповідному звітному періоді.

ДПІ у м. Полтаві в період з 13.09.2012 по 03.10.2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Українсько-німецького ТОВ "Алтазар" з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2012 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт №3021/15-3/200295514 від 03.09.2012, у висновках якого встановлено порушення Українсько-німецьким ТОВ "Алтазар" пункту 200.1, підпункту "а" пункту 200.4 статті 200, пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2012 року на суму 25 927 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 16.10.2012 №0002861501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2012 року в сумі 25 927,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені Українсько-німецьким ТОВ "Алтазар" у порядку адміністративного оскарження.

За результатами розгляду скарги податкові повідомлення-рішення залишено без змін та зобов'язано ДПІ у м. Полтаві прийняти податкове повідомлення - рішення на суму заниження бюджетного відшкодування в розмірі 70,00 грн. та зменшити штрафні (фінансові) санкції на суму 27,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0002861501 від 16.10.2012, позивач оскаржив його до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 у справі №816/498/13-а визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення 0002861501 від 16.10.2012, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 25 927,00 грн (а. с. 11-14).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002861501 від 16.10.2012 залишено без змін (а. с. 15-17).

Після скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення бюджетного відшкодування заявленої суми ПДВ у розмірі 25 927,00 грн. не відбулось, кошти на рахунок позивача не були перераховані, тому останній звернувся до суду про стягнення з Державного бюджету України належної йому до бюджетного відшкодування суми ПДВ.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві 16.10.2012 року №0002861501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2012 року в сумі 25 927,00 грн., скасовано в судовому порядку і після його скасування бюджетного відшкодування заявленої суми ПДВ у розмірі 25 927,00 грн. не відбулось, позивач моє право на вказане бюджетне відшкодування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до положень підпункту 14.1.18. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу;

Порядок визначення сум податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 200.7. статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.8. статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

За приписами пункту 200.17 статті 200 Податкового кодексу України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 200.23. статті 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем, у відповідності до вищезазначених норм, подано декларацію з ПДВ за червень 2012 року та розрахунок бюджетного відшкодування, де позивачем відображено рішення про бюджетне відшкодування шляхом зарахування заявленої суми на розрахунковий рахунок у банку.

Висновки акту від 03.09.2012 №3021/15-3/200295514 планової перевірки позивача щодо завищення позивачем суми від'ємного значення ПДВ у розмірі 25 927,00 грн спростовані постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 у справі №816/498/13-а, залишеною в цій частині без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом вищевказаного судового рішення судом підтверджено правильність формування позивачем суми від'ємного значення з ПДВ за червень 2012 року у розмірі 25 927,00 грн, тому позивач має право на її відшкодування.

Враховуючи те, що ДПІ у м. Полтаві з моменту набрання законної сили рішенням суду у справі 816/498/13-а у зв'язку із ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 не забезпечено належним чином виконання своїх повноважень щодо відшкодування відповідно до вимог Податкового кодексу України заявленої позивачем до відшкодування суми ПДВ у податкових деклараціях за червень 2012 року, то колегія суддів погоджується із доводами суду першої інстанції, що такою бездіяльністю ДПІ у м. Полтаві порушено право позивача на бюджетне відшкодування вищевказаної суми ПДВ та призвело до утворення бюджетної заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Таким чином позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області та стягнути з Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області 975 (дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 79 коп. пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ України не є предметом апеляційного перегляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві 16.10.2012 року №0002861501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2012 року в сумі 25 927,00 грн., скасовано в судовому порядку і після його скасування бюджетного відшкодування заявленої суми ПДВ у розмірі 25 927,00 грн. не відбулось, позивач моє право на вказане бюджетне відшкодування.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 18.11.13 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2013р. по справі № 816/6209/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С. Судді (підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М.