Рішення

від 13.11.2013 по справі 121/2774/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 121/2774/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Кайро І.А. Головуючий суду апеляційної інстанції:Бондарев Р. В.

РІШЕННЯ

"13" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБондарева Р.В СуддівМ’ясоєдової Т.М. Курської А.Г. При секретаріГаліч Ю.Є розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Ялтинської міської ради, Управління Державного земельного агентства у м. Ялта АР Крим, треті особи - ОСОБА_7, ОСОБА_8 про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації державного акту, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що йому на праві власності належить 1/3 частка житлового будинку АДРЕСА_1, а 2/3 частки вказаного будинку належить ОСОБА_8 Рішенням Ялтинської міської ради їм надано дозвіл на розробку технічної документації з землеустрою для оформлення права власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування зазначеного житлового будинку з подальшою передачею у власність. Під час кадастрової зйомки було виявлено накладення їх земельної ділянки з сусідньою ділянкою, яка була передана у власність ОСОБА_7 на підставі рішення Ялтинської міської ради № 62 від 25.07.2007 року. На підставі зазначеного рішення ОСОБА_7 отримала державний акт про право власності на земельну ділянку АДРЕСА_2. Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2011 року визнані протиправними та скасовані пункти 1, 2, 3 рішення Ялтинської міської ради № 62 від 25.07.2007 року в частині передачі у власність ОСОБА_7 земельної ділянки АДРЕСА_2 площею 0,0333 га із земель Ялтинської міської ради для будування та обслуговування житлового будинку, господарських будівель. Зазначає, що вказана постанова є підставою для скасування державного акту виданого на ім'я ОСОБА_7 та скасування його реєстрації в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯД № 620672 від 16.10.2009 року, виданий на ім'я ОСОБА_7 на право власності на земельну ділянку площею 0,0333 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруджень (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2. У задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку відмовлено.

На зазначене рішення ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції у своєму рішенні посилається на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2011 року, яку вона оскаржує у касаційному порядку. У зв'язку з чим вона заявляла клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду касаційної скарги на цю постанову Вищим адміністративним судом України, однак суд першої інстанції в порушення вимог п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України відмовив їй у задоволенні клопотання про зупинення провадження.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_7, представника ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2011 року, якою визнаний протиправним та скасований правовий акт, на підставі якого ОСОБА_7 набула право власності на земельну ділянку, та містить посилання на те, що вказана постанова є підставою для визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку.

Проте з такими висновками погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.07.2007 року рішенням Ялтинської міської ради № 62 «Про передачу у власність ОСОБА_7 земельної ділянки загальною площею 0,0463 га, в тому числі ділянки АДРЕСА_2 площею 0,0333 га, ділянки № 2 площею 0,0130 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2, на землях Ялтинської міської ради (існуючий житловий будинок)» пунктом 1 - внесено зміни до рішення Ялтинської міської ради № 62 від 28.07.2004 року, пункт 1 якого викладено в іншій редакції: «Надати згоду на розробку технічної документації з землеустрою для оформлення права власності на земельну ділянку; пунктом 2 - затверджено технічну документацію з землеустрою для оформлення права власності на земельну ділянку площею 0,0463 га ОСОБА_7 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель за адресою: АДРЕСА_2; пунктом 3 - передано ОСОБА_7 у власність земельну ділянку (кадастровий № 0111900000:01:024:0129) площею 0,0463 га, в тому числі ділянку АДРЕСА_2 площею 0,0333 га та ділянку № 2 площею 0,0130 га з земель Ялтинської міської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель; підпунктом 4.1 пункту 4 - зобов'язано ОСОБА_7 в місячний строк встановити межі земельної ділянки в натурі, після чого замовити в Ялтинському управлінні земельних ресурсів державний акт на право власності на землю.

16.10.2009 року ОСОБА_7 отримала державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯД № 620672 на підставі рішення Ялтинської міської ради № 62 від 25.07.2007 року та № 387 від 11.06.2008 року площею 0,0333 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Державний Акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010900700442.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2011 року скасовано постанову Ялтинського міського суду від 27.04.2011 р., якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6, прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовані пункти 1, 2, 3 рішення Ялтинської міської ради № 62 від 25.07.2007 року ««Про передачу у власність ОСОБА_7 земельної ділянки загальною площею 0,0463 га, в тому числі ділянки № 1 площею 0,0333 га, ділянки № 2 площею 0,0130 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2, на землях Ялтинської міської ради (існуючий житловий будинок)» - в частині передачі у власність земельної ділянки АДРЕСА_2 площею 0,0333 га із земель Ялтинської міської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель. У задоволенні вимог про скасування державного акту та його державної реєстрації відмовлено, оскільки такі вимоги заявлені передчасно, однак в постанові вказано про те, що скасування рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність є підставою для скасування державного акту та його реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на те, що право ОСОБА_6 на землю порушено, оскільки правовий акт, на підставі якого спірну ділянку передано у власність ОСОБА_7, визнано недійсним.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що ОСОБА_6 заявив позов про визнання недійсним державного акта про право власності на землю та скасування його реєстрації до Ялтинської міської ради і Ялтинського міського управління земельних ресурсів. До ОСОБА_7 будь-яких позовних вимог не заявлено, відповідно до положень ст. 33 ЦПК України вона не була залучена до участі у справі як співвідповідач.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, і позивач не погоджується на її заміну, суд залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача з власної ініціативи. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо неналежного відповідача.

Визнавши недійсним та скасувавши державний акт про право власності на земельну ділянку ОСОБА_7, суд першої інстанції фактично примусово припинив її право на землю, а відтак вирішив питання про її права, не залучивши власника спірної ділянки до участі у справі як співвідповідача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що зазначений спір вирішено судом без залучення до участі у справі належного співвідповідача ОСОБА_7, про права та інтереси якої вирішив спір по суті, а тому оскаржуване рішення не можна визнати законним та обґрунтованим. На стадії апеляційного розгляду усунення вказаного порушення цивільно-процесуального закону неможливо.

Крім того, відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.10.2013 р. убачається, що постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2011 р., на яку суд першої інстанції посилався як на підставу для скасування державного акту про право власності на землю ОСОБА_7, скасовано, а постанову Ялтинського міського суду від 27.04.2011 р., якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6, залишено без змін.

Таким чином, на час розгляду справи апеляційним судом АР Крим, правові акти, на підставі яких спірну ділянку передано у власність ОСОБА_7, є чинними і ніким не скасовані.

За наявності зазначених обставин у сукупності, оскаржуване рішення суду першої інстанції не можна визнати законним, а тому відповідно до ст. 309 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2013 року скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: