Ухвала
від 11.07.2013 по справі 820/1886/13-а
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 р.Справа № 820/1886/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Коломєйцевої О.П.

представника відповідача Онищенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2013р. по справі № 820/1886/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариство "Завод Південкабель"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товарство "Завод Південкабель" (далі по тексту - позивач, ПАТ „Завод Південкабель") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Харкові Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, СДПІ ВПП), в якому просив суд:

- визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 05.03.2013 року № 0000074000 та №0000084000 .

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства " Завод Південкабель " до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові Державної податкової служби України про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 05.03.2013 року № 0000074000 про зменшення ПАТ „Завод Південкабель" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень-липень 2012 року в розмірі 9276,00 грн. (дев'ять тисяч двісті сімдесят шість гривень) та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 4639,00 грн. (чотири тисячі шістсот тридцять дев'ять гривень).

Скасовано податкове повідомлення - рішення №0000084000 про збільшення ПАТ „Завод Південкабель" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 14610,00(чотирнадцять тисяч шістсот десять гривень), в тому числі 9740,00 грн. (дев'ять тисяч сімсот сорок гривень) за основним платежем та 4870,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) .

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство " Завод Південкабель " діє на підставі Статуту, зареєстрованого в новій редакції виконкомом Харківської міської ради 28.03.2011 року (а.с.126-128),є юридичною особою, про що свідчить також копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №428624 від 28.03.2011 року(а.с. 129) , включено до ЄДРПОУ згідно копії довідки АА № 518945 з ЄДРПОУ від 07.02.2012 р., виданої Головним управлінням статистики у Харківській області (а.с. 130) є платником податків і зборів встановлених Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-IV із змінами і доповненнями.

Згідно довідки АА № 518945 з ЄДРПОУ від 07.02.2012 року, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області ПАТ „Завод Південкабель" здійснює такі основні види господарської діяльності за КВЕД-2010: 27.32 виробництво інших видів електронних і електричних проводів та кабелів; 38.32 відновлення відсортованих відходів; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 55.90 діяльність інших засобів тимчасового розміщування; 56.29 постачання інших готових справ; 85.10 дошкільна освіта.

СДПІ ВПП було здійснено перевірку позивача, за результатами якої було складено акт від 28.02.2013 року №118/40.0-14/00214534 „Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства „Завод Південкабель" (код ЄДРПОУ 00214534) з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період травень-червень 2012 року та податку на прибуток за період 1 півріччя 2012 року по відносинах з ТОВ „АРП" (код за ЄДРПОУ 30654978)" (а.с. 7-18).

Відповідно до висновку акту перевірки ,перевіркою встановлено порушення з боку позивача вимог:

- п. 198.6 ст.198, п.200.3, 200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року, №2755-IV, що призвело до:

- завищення суми податкового кредиту за травень, червень 2012 року на загальну суму 9276,00 грн. та завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за травень, червень 2012 року на загальну суму 9276,00 грн.

- завищення задекларованих до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість на суму 9276,00 грн. (в т.ч. за червень 2012 року на 571 грн., за липень 2012-8705 грн.

- п.138.1, п. 138.4, 138.6-138.9 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV із змінами та доповненнями, завищено валові витрати за 1 півріччя 2012 року на суму 46380 грн., що призвело до зниження податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року на суму 9740,0 грн.

На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення - рішення від 05.03.2013 року № 0000074000 про зменшення ПАТ „Завод Південкабель" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень-липень 2012 року в розмірі 9276,00 грн. та №0000084000 про збільшення ПАТ „завод Південкабель" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 4870,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 5,6).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим повідомленням-рішенням №0000074000 від 05.03.2013 року позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень-липень 2012 р. у розмірі 9276 грн. та податковим повідомленням-рішенням №0000084000 збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 9730,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на висновках податкового органу, що позивачем завищено бюджетне відшкодування у розмірі 9276,00 грн. та витрати за 1 півріччя 2012 року на суму 46380,00 грн. через включення до податкового кредиту за травень-червень 2012 року податкових накладних з ПДВ, виданих на підставі нікчемного правочину, укладеного між ПАТ „Завод Південкабель" та ТОВ „АРП".

Висновок про неправомірність включення податкових накладних, виданих ТОВ «АРП» до податкового кредиту ПАТ „Завод Південкабель" та формування витрат базується на тому, що за результатами перевірки ТОВ « АРП » податковим органом було складено акт від 09.01.2013року № 40/22-207/30654978, згідно з яким встановлено відсутність у ТОВ « АРП » можливості на здійснення відповідної господарської діяльності.

Тобто, податковий орган дійшов висновку, про надання податкової вигоди покупцям підприємства по ланцюгу постачання через ТОВ „АРП" до ПАТ „Завод Південкабель", з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Також положеннями п.200.3 та п.200.4 ст.200 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ"АРП" (постачальник) щодо поставки товарно-матеріальних цінностей.

Реальність вчинення господарських операцій у травні та червні 2012 року підтверджується копіями рахунків (а.с. 100-102),видаткових накладних та прибуткових ордерів ( а.с. 26, 29.30, 35, 36), податкових накладних (а.с. 48-5-), копіями платіжних доручень (а.с. 122-125),журналу реєстрації довіреностей (а.с. 115-116).

Транспортування товарно-матеріальних цінностей підтверджується копіями наказів на прийняття на роботу водіїв (а.с. 118,119),свідоцтв про державну реєстрацію транспортних засобів (а.с. 120,121), подорожніх листів вантажного автомобіля (а.с. 27,31).

Отримані товарно-матеріальні цінності були оприходовані позивачем, що підтверджується оборотними відомостями (а.с. 110-114), картками кількості, сортового обліку матеріалів по складу (а.с. 105-107).

Податкові накладні, що виписані позивачу ТОВ „АРП", включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних (а.с. 95-97),а суми ПДВ включені до податкового кредиту травня та червня місяців 2012 року, що підтверджується копіями додатків №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за травень, червень 2012 року (а.с. 59,74).

Подальше використання позивачем придбаних ТОВ „АРП" товарно-матеріальних цінностей (підшипники, редуктор) підтверджується службовими записками, актом виконання робіт по ремонту обладнання, актом списання, заказом-нарядом.

Надані позивачем первинні документи не містять дефектів форми та змісту, які могли б спричинити втрату ними юридичної сили та доказовості, вчинені позивачем господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Отже, позивачем підтверджено факт реального здійснення господарських операцій з вищевказаним контрагентом.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит та бюджетне відшкодування позивача.

Крім цього, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Спірний договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірним договором, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірного договору та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірного договору, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірного правочину.

Отже, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом, а тому суми ПДВ правомірно віднесені останнім до податкового кредиту.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПКУ, визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.2. ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з приписами п.п.139.1.9. п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не відносяться до витрат витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджено документально, а тому витрати понесені на їх підставі правомірно віднесені останнім до витрат спірного періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2013р. по справі № 820/1886/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді (підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 16.07.2013 р.

СудХарківський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення11.07.2013
Оприлюднено28.11.2013
Номер документу35544371
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —820/1886/13-а

Ухвала від 11.07.2013

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Ухвала від 20.05.2013

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Постанова від 09.04.2013

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Бадюков Ю.В.

Ухвала від 12.03.2013

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Бадюков Ю.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні