Постанова

від 22.11.2013 по справі 815/6104/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6104/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Токмілової Л.М.

при секретарі - Музика А.О.

за участю: представника позивача - Косик А.А., Повалко В.В.,

представника відповідача - Лупуленко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно - комерційна фірма "Базальт" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно - комерційна фірма "Базальт" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 15 серпня 2013 року № 0003782201 та № 0003792201.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки акту Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Представник позивача зазначив, що наявність у платника податку податкових накладних виданих йому постачальником товару, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, є достатньою підставою для визначення податкового кредиту. Зазначене стало підставою для звернення до суду з позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві (а.с.4-11).

Представник відповідача - Державної податкової інспекції Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області позов не визнав та зокрема зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0003782201 та № 0003792201 від 15.08.2013 року винесені на підставі акту позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ БКФ «Базальт» (акт від 24.07.2013 року № 73/22-1/36503288) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках та правових відносинах з ТОВ «Білдальянс», код ЄДРПОУ 36857716 за період січень 2012 року, ТОВ «Будівельна Компанія «Б.М.П. - 2000», код ЄДРПОУ 37739654 за період лютий 2012 року, ТОВ «Максметінвест», код ЄДРПОУ 37577447 за весь період квітень 2012 року. Проведеною перевіркою ТОВ БКФ «Базальт» встановлено порушення п.п. 138.1.1, п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого допущено заниження суми податку на прибуток у сумі 498 766 грн. В порушення п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість у сумі 475 105 грн.

Суд, заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Базальт» (ЄДРПОУ 36503288) зареєстровано 22 травня 2009 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради за номером 1 556 102 0000 035560, за юридичною адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, 35, офіс 103.

22 травня 2009 року за № 14715 ТОВ «БКФ «Базальт» взято на податковий облік до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, 23 червня 2009 року видано свідоцтво № 100232376 про реєстрацію платника податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 365032815520.

Судом встановлено, що в період з 11.07.2013 року по 17.07.2013 року старшим державним ревізор - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області Тиховським А.В. на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ БКФ «Базальт» (акт від 24.07.2013 року № 73/22-1/36503288) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках та правових відносинах з ТОВ «Білдальянс», код ЄДРПОУ 36857716 за період січень 2012 року, ТОВ «Будівельна Компанія «Б.М.П. - 2000», код ЄДРПОУ 37739654 за період лютий 2012 року, ТОВ «Максметінвест», код ЄДРПОУ 37577447 за весь період квітень 2012 року.

За наслідками вказаної перевірки відповідачем складено акт № 73/22-1/36503288 від 24.07.2013 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ БКФ «Базальт» (акт від 24.07.2013 року № 73/22-1/36503288) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках та правових відносинах з ТОВ «Білдальянс», код ЄДРПОУ 36857716 за період січень 2012 року, ТОВ «Будівельна Компанія «Б.М.П. - 2000», код ЄДРПОУ 37739654 за період лютий 2012 року, ТОВ «Максметінвест», код ЄДРПОУ 37577447 за весь період квітень 2012 року (а.с.15-36).

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 15 серпня 2013 року № 0003782201 та № 0003792201, за порушення вимог п.п. 138.1.1, п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого допущено заниження суми податку на прибуток у сумі 498 766 грн. та в порушення п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість у сумі 475 105 грн. (а.с.12-13).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Податковим кодексом України, ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами і доповненнями) (далі - Закон «Про бухгалтерський облік»).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», визначено загальне поняття та характеристика документу, на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формуються показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону, первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 3 тієї ж статті, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону «Про бухгалтерський облік», на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Відповідно до п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88. первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації суб'єкта господарювання на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4. того ж Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на даних бухгалтерської звітності базуються зокрема фінансова, податкова та інші звітності.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону «Про бухгалтерський облік», на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також, досліджуючи питання щодо недійсності угод, встановлено наступні обставини.

До матеріалів справи на підтвердження взаємовідносин ТОВ «БКФ «Базальт» з ТОВ «Білдальянс» у період за січень 2012 року надані наступні первинні документи у завірених копіях:

- Договір на виконання підрядних робіт № 1-01/ББ-12 від 04.01.2012 року (т.1, а.с. 117-122) згідно якого ТОВ «БКФ «Базальт», іменоване надалі «Генеральний підрядник», в особі директора Риженко С.В., що діє на підставі Статуту та ТОВ «Білдальянс», іменоване надалі «Субпідрядник», в особі директора Кононенко А.Д., що діє на підставі статуту, відповідно до п.1.1 договору «Субпідрядник» зобов'язується, по завданню «Генерального підрядника» виконати будівельні роботи на об'єкті, який знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, а «Генеральний підрядник» зобов'язується прийняти та оплатити результат виконаних робіт; - Договір на виконання підрядних робіт № 2-01/ББ-12 від 05.01.2012 року (т.1, а.с. 125-130) згідно якого ТОВ «БКФ «Базальт», іменоване надалі «Генеральний підрядник», в особі директора Риженко С.В., що діє на підставі Статуту та ТОВ «Білдальянс», іменоване надалі «Субпідрядник», в особі директора Кононенко А.Д., що діє на підставі статуту, відповідно до п.1.1 договору «Субпідрядник» зобов'язується, по завданню «Генерального підрядника» виконати будівельні роботи на об'єкті, який знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, а «Генеральний підрядник» зобов'язується прийняти та оплатити результат виконаних робіт; - Договір на виконання підрядних робіт № 3-01/ББ-12 від 06.01.2012 року (т.1, а.с. 133-138) згідно якого ТОВ «БКФ «Базальт», іменоване надалі «Генеральний підрядник», в особі директора Риженко С.В., що діє на підставі Статуту та ТОВ «Білдальянс», іменоване надалі «Субпідрядник», в особі директора Кононенко А.Д., що діє на підставі статуту, відповідно до п.1.1 договору «Субпідрядник» зобов'язується, по завданню «Генерального підрядника» виконати будівельні роботи на об'єкті, який знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, а «Генеральний підрядник» зобов'язується прийняти та оплатити результат виконаних робіт; - Договір на виконання підрядних робіт № 7-01/ББ-12 від 10.01.2012 року (т.1, а.с. 141-146) згідно якого ТОВ «БКФ «Базальт», іменоване надалі «Генеральний підрядник», в особі директора Риженко С.В., що діє на підставі Статуту та ТОВ «Білдальянс», іменоване надалі «Субпідрядник», в особі директора Кононенко А.Д., що діє на підставі статуту, відповідно до п.1.1 договору «Субпідрядник» зобов'язується, по завданню «Генерального підрядника» виконати будівельні роботи на об'єкті, який знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, а «Генеральний підрядник» зобов'язується прийняти та оплатити результат виконаних робіт; - Акти виконаних робіт (т.1, а.с. 149-253); - Податкові накладні (т.2, а.с. 1-25);

Але відповідачем під час перевірки взято до уваги:

- акт Броварської Об'єднаної ДПІ м. Києва ДПС від 27.04.2012 року № 228/22-3/36857716 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Білдальянс» (ЄДРПОУ 36857716) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у період березень 2010 року - лютий 2012 року».

Згідно даного акту встановлено наступне:

Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «Білдальянс» станом на 26 квітня має стан « 8» (до ЄДР внесено запис про відсутність за місце знаходженням).

Також, аналізом матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та наявних документів, встановлено, що в перевіреному періоді підприємство декларувало отримані від надання інших комерційних послуг.

В той же час, за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, податкової звітності встановлено відсутність виробничого обладнання, транспортних та торгівельного обладнання, (декларація на прибуток), що дає змогу ставити під сумнів здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

При проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації та згідно висновку щодо наявності «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Білдальянс», переданого службовою запискою від ВПМ Броварської ОДПІ від 09.04.2012 року № 197/26-34 встановлено, що TOB «БІЛДАЛЬЯНС» код за ЄДРПОУ 36857716 проводило фінансово - господарські взаємовідносини з TOB «Ідеал Проф» (код за ЄДРПОУ 35633046), в результаті відпрацювання якого відібрано пояснення у директора та засновника підприємства.

Директором та головним бухгалтером TOB «Ідеал Проф» являється ОСОБА_3, під час проведення допиту якого встановлено: «в кінці 2011 року мій знайомий на ОСОБА_4 запропонував мені оформити на себе TOB «Ідеал Проф». Він пояснив, що підприємство буде зареєстроване в м. Києві і мені необхідно лише інколи їздити в м. Києва для того, щоб підписувати деякі документи. За реєстрацію мені запропонували 2000 гри., та по 1000 щомісяця. Мені не пояснили чим буде займатись дане підприємство. Через декілька днів мені зателефонували і запропонували приїхати до м. Києва для підписання документів. Ми зайшли до нотаріуса де я підписав документи TOB «Ідеал Проф». Після цього я декілька разів приїздив до Києва та підписував документи про здійснення фінансово-господарської TOB «Ідеал Проф». Печатку підприємства мені ніколи не давали і ніяких реєстраційних та первинних документів я не маю.

Вищевказане підприємство відносяться до однієї з груп (розрахункові рахунки відкриті в ТКБ «Інтербанк»), що були задіяні у 2011 році в схемах роботи «конвертаційного» центру, того працівниками УПМДПА в м. Києві.

Співробітниками ВПМ встановлено, що TOB «Білдальянс» не має матеріально-технічної за допомогою якої підприємство мало змогу здійснювати господарську діяльність: адреси знаходження складських приміщень та транспортні засоби. Згідно баз даних ДПС України на підприємстві значиться 1 працівник.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «БІЛДАЛЬЯНС» та контрагентом TOB «Ідеал Проф» є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Вищевикладене свідчить про відсутність у TOB «БІЛДАЛЬЯНС» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

Враховуючи вищезазначене, податковий орган зазначає, що TOB «Білдальянс» сформовано податкове зобов'язання з ПДВ шляхом включення контрагентів в розрахунок коригування сум ПДВ з метою створення ланцюгів ухилення та мінімізації сум ПДВ, які підлягають сплаті в бюджет.

На підтвердження взаємовідносин ТОВ «БКФ «Базальт» з ТОВ «Будівельна компанія «Б.М.П.-2000» у період за лютий 2012 року надані наступні первинні документи у завірених копіях:

- Договір на виконання підрядних робіт № 02/12-БМП від 01.02.2012 року (т.1, а.с. 50-55) згідно якого ТОВ «БКФ «Базальт», іменоване надалі «Генеральний підрядник», в особі директора Риженко С.В., що діє на підставі Статуту та ТОВ «Будівельна компанія «Б.М.П.-2000», іменоване надалі «Субпідрядник», в особі директора Римизова А.Г., що діє на підставі статуту, відповідно до п.1.1 договору «Субпідрядник» зобов'язується, по завданню «Генерального підрядника» виконати будівельні роботи на об'єкті, який знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, а «Генеральний підрядник» зобов'язується прийняти та оплатити результат виконаних робіт; - Акти виконаних робіт (т.1, а.с. 67-116); - Податкова накладна (т.1, а.с.57-59); - Платіжні доручення (т.1, а.с.60-66);

Але ДПІ у Оболонському районі м. Києва відправлено лист «Про скасування акту перевірки ТОВ «Будівельна компанія «Б.М.П.-2000» (код ЄДРПОУ 37739654)». Таким чином акт невиїзної документальної перевірки ТОВ «Будівельна компанія «Б.М.П.-2000» (код ЄДРПОУ 37739654) від 30.01.2013 року № 79/22-6/37739654 вважається недійсним.

На підтвердження взаємовідносин ТОВ «БКФ «Базальт» з ТОВ «Максметінвест» у період за квітень 2012 року надані наступні первинні документи у завірених копіях:

- Договір на виконання підрядних робіт № 1П/04-12 від 02.04.2012 року (т.2, а.с. 26-31) згідно якого ТОВ «БКФ «Базальт», іменоване надалі «Генеральний підрядник», в особі директора Риженко С.В., що діє на підставі Статуту та ТОВ «Будівельна компанія «Б.М.П.-2000», іменоване надалі «Субпідрядник», в особі директора Римизова А.Г., що діє на підставі статуту, відповідно до п.1.1 договору «Субпідрядник» зобов'язується, по завданню «Генерального підрядника» виконати будівельні роботи на об'єкті, який знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, а «Генеральний підрядник» зобов'язується прийняти та оплатити результат виконаних робіт; - Акти виконаних робіт (т.2, а.с. 32-58); - Податкова накладна (т.2, а.с.76); - Платіжні доручення (т.2, а.с.77-78);

Згідно податковій інформації, отриманій від ДПІ у Київському районі м. Харкова акт від 19.09.2012 № 1006/22-106/37577447 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Максметінвест», код за ЄДРПОУ 37577447, з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10 2011 по 31.05.2012р.» встановлено наступне:

- Юридична та фактична адреса: м. Харків, майдан Конституції, буд. 14;

- При виході на перевірку встановлено, що підприємство за місцем реєстрації не знаходиться. Складено акт від 17.09.2012 р. 984/22-106/37577447 "Про відсутність підприємств за місцезнаходженням;

- Свідоцтво платника ПДВ анульоване 24.05.2012р.;

Також, співробітниками ВПМ ДПІ у Київському районі м. Харкова проведені оперативні заходи:

- ТОВ "МАКСМЕТІНВЕСТ" зареєстроване як платник податків в ДПІ у Київському районі м. Харкова. Юридична адреса: м. Харків, майдан Конституції д. 14, 3 поверх.

- Під час виїзду за місцем реєстрації встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться. ТОВ "МАКСМЕТІНВЕСТ" укладало договір оренди приміщення № 01/1 від 01.10.2011р. з ФО-П "ОСОБА_5" ІПН НОМЕР_3. Строк дії договору з 01.10.2011р. по 01.10.2012 p., але фактично підприємство за місцем оренди ніколи не знаходилось.

- Основні фонди, транспортні засоби (власні та орендовані), складські приміщення (власні та орендовані) у ТОВ "МАКСМЕТІНВЕСТ" відсутні. Найманих працівників не має. Наведені обставини свідчать, що господарська діяльність ТОВ "МАКСМЕТІНВЕСТ" має наступні ознаки нереальності здійснення: - відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій; - відсутність за юридичною адресою; - відсутні основні фонди, у тому числі транспортні засоби та складські приміщення.

Враховуючи вищевикладене, у ТОВ «Максметінвест», код ЄДРПОУ 37577447 за період з 01.10.2011 року по 31.05.2012 року відсутній факт реального вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у вищевказаних постачальників, а отже й відсутній факт реального вчинення господарських операцій з продажу товарів (робіт, послуг) вищевказаним покупцям за період з 01.10.2011 року по 31.05.2012 року, об'єкту оподаткування на додану вартість та об'єкту оподаткування податку на прибуток.

Отже, враховуючи вищевказані результати перевірок, судом встановлено факт відсутності виконання підрядних робіт підприємству ТОВ «БКФ «Базальт» (код 36503288) підприємствами ТОВ «Білдальянс» та ТОВ «Максметінвест» та документи, які надані позивачем до суду не є вичерпним переліком підтвердження господарських операцій, а саме будівництва.

Також слід зазначити що, на вимогу суду, позивачем не надано документи, які б свідчили, що саме цими контрагентами ТОВ «Білдальянс» та ТОВ «Максметінвест» здійснювались будівельні роботи за вказаною адресою.

Необхідною умовою для відображення операцій у складі валового доходу, валових витрат, податкових зобов'язань та податкового кредиту є факт реалізації/придбання товарів та послуг .

Таким чином, поставка товарів для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток податком на додану вартість має бути фактично здійснена і підтверджена належним чином складеними первинними документами, що відображати реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання/реалізації товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу доходів для цілей оподаткування податком на прибуток або податкових зобов'язань для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально «ведених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В п.2 ст.215 Цивільного кодексу України зазначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

п.1 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Також в п.1 ст.203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом,правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної яво юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Пунктами 1, 2, 4, 5, 6, 7 статті 3 Господарського кодексу України визначено зміст господарської діяльності та господарських відносин:

« 1. Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

2. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів ш з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

4. Сферу господарських відносин становлять господарсько - виробничі, організаційно - господарські і внутрішньогосподарські відносини.

5. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами

господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

6. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у і управління господарською діяльністю.

Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами

«баста господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.»

Нормами Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ, зі змінами та доповненнями визначено:

- п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.10.2010 № 2755-УІ від 02.12.10 зі змінами та доповненнями визначено, „ витрати операційної діяльності з податку на прибуток включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2,138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку"

- п.п. 138.2 ст.138 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від зі змінами та доповненнями зазначено: „ витрати, які враховуються для визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів встановлених розділом І цього Кодексу.

- п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.10 зі змінами та доповненнями витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Порядок формування податкового кредиту визначений ст.198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Отже, наявність податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, не є єдиною умовою формування податкового кредиту. При цьому будь-які документи, складені на підтвердження факту здійснення окремої господарської операції, набувають статусу документа за своїм суттєвим навантаженням лише у разі фактичності здійснення господарської операції, з приводу якої складається відповідний документ, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 2.4 п. 2 Положення «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Згідно з пп. 2.15 -2.16 п. 2 вказаного Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна зв'язку показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним або фізичним особам.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з положеннями цієї статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, згідно з ч. 2 цієї статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV.

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та контрагентами.

Отже, судом встановлено, що позивачем наданими документами не доведено факту дійсності та легальності оподатковуваних господарських операцій. Зокрема, подані позивачем як докази своїх позовних вимог первинні фінансові та бухгалтерські документи не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій з контрагентами, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту.

З урахуванням сукупності наведених обставин, суд не може вважати доведеним факт реального виконання господарських операцій, за рахунок яких сформовано податковий кредит.

Суд погоджується з висновком податкового органу про непідтвердженість податкового кредиту належними первинними документами.

Згідно Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що господарські операції позивача з контрагентами суперечать актам цивільного законодавства, встановлено факти, які свідчать про те, що проведення таких операцій не відповідає дійсним намірам сторін і, що вони спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що відповідачем доведено факт правомірності прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 15.08.2013 року № 0003782201 та № 0003792201 прийняті без порушенням вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим не підлягають скасуванню.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 18 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно - комерційна фірма "Базальт" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 22 листопада 2013 року.

Суддя Л.М.Токмілова

22 листопада 2013 року.