Постанова від 18.03.2014 по справі 815/6104/13-а

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/6104/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

при секретарі - Журкіній І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Базальт» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Базальт» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Базальт» (далі - позивач, або ТОВ «БКФ «Базальт») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, або ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 15 серпня 2013 року № 0003782201 та № 0003792201.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року вказані вимоги залишенні без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його вимог в повному обсязі, наголошуючи, зокрема, на неправомірності прийняття оскаржуваних податковий повідомлень-рішень.

В судове засідання представник позивача не прибув, попередньо звернувшись з заявою про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання, також, не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду, причини неприбуття не відомі.

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила слухати справу за відсутністю представників сторін, сповіщених належним чином про час і місце апеляційного розгляду.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, в період з 11.07.2013 року по 17.07.2013 року старшим державним ревізор - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області Тиховським А.В., на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БКФ «Базальт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках та правових відносинах з ТОВ «Білдальянс» за період січень 2012 року, ТОВ «Будівельна Компанія «Б.М.П. - 2000» за період лютий 2012 року, ТОВ «Максметінвест» за весь період квітень 2012 року, за результатами якої складено акт № 73/22-1/36503288 від 24.07.2013 року (а.с.15-36 т.1).

Згідно висновків зазначеного акту № 73/22-1/36503288 від 24.07.2013 року спірною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 138.1.1, п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого допущено заниження суми податку на прибуток у сумі 498766 грн. та порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено заниження податку на додану вартість у сумі 475105 грн.

При цьому, зі змісту акту спірної перевірки вбачається, що перевіряючими здійснювалась перевірка позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Білдальянс», ТОВ «Будівельна Компанія «Б.М.П. - 2000», ТОВ «Максметінвест», проте, з огляду на скасування акту невиїзної документальної перевірки ТОВ «Будівельна компанія «Б.М.П.-2000» від 30.01.2013 року № 79/22-6/37739654, останніми не визначалось грошових зобов'язань позивачу на підставі господарський операцій з ТОВ «Будівельна компанія «Б.М.П.-2000».

Роблячи ж висновок про порушення позивачем податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Білдальянс» та ТОВ «Максметінвест» перевіряючи виходили зі змісту акту Броварської ОДПІ Київської області ДПС від 27.04.2012 року № 228/22-3/36857716 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Білдальянс» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у період березень 2010 року - лютий 2012 року» та акту ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 19.09.2012 року № 1006/22-106/37577447 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Максметінвест» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2011 року по 31.05.2012 року» (а.с.194-215 т.2), якими встановлено відсутність у ТОВ «Білдальянс» та ТОВ «Максметінвест» основних фондів, складських приміщень, трудових резервів, а також наявність у ланцюгах постачання ТОВ «Білдальянс» підприємств з ознаками фіктивності.

На підставі вказаних висновків ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 15 серпня 2013 року: № 0003782201, яким ТОВ «БКФ «Базальт» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 593769 грн., в тому числі: за основним платежем - 475015 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 118754 грн.; № 0003792201, яким ТОВ «БКФ «Базальт» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 623458 грн., в тому числі: за основним платежем - 498766 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 124692 грн. (а.с.12-13 т.1).

Не погоджуючись з вказаними висновками податкового органу та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи в задоволенні вказаних позовних вимог, суд першої інстанції повністю погодився із висновками податкового органу, зазначивши, що позивачем наданими документами не доведено факту дійсності та легальності оподатковуваних господарських операцій. Зокрема, на думку суду першої інстанції, подані позивачем, як докази своїх позовних вимог, первинні фінансові та бухгалтерські документи не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій з контрагентами, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій між ТОВ «БКФ «Базальт» та ТОВ «Білдальянс», ТОВ «Максметінвест», їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат, зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що для здійснення своєї господарської діяльності, 04.01.2012 року, 05.01.2012 року та 06.01.2012 року між ТОВ «БКФ «Базальт», іменоване надалі «Генеральний підрядник», в особі директора Риженко С.В., що діє на підставі Статуту та ТОВ «Білдальянс», іменоване надалі «Субпідрядник», в особі директора Кононенко А.Д., були укладені Договори на виконання підрядних робіт № 1-01/ББ-12, № 2-01/ББ-12 та № 3-01/ББ-12, згідно яких «Субпідрядник» зобов'язується, по завданню «Генерального підрядника», виконати будівельні роботи на об'єкті, який знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, а «Генеральний підрядник» зобов'язується прийняти та оплатити результат виконаних робіт (а.с.117-122, 125-130, 133-138, 141-146 т.1).

На підтвердження виконання умов вказаних Договорів у перевіряємий період, позивачем до суду надані акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, підписані представниками ТОВ «БКФ «Базальт» та ТОВ «Білдальянс» (а.с.149-253 т.1, 136-160 т.2).

Також, матеріали справи містять копії належним чином завірених податкових накладних виписаних на виконання вказаних Договорів від 04.01.2012 року, від 05.01.2012 року та від 06.01.2012 року № 1-01/ББ-12, № 2-01/ББ-12 та № 3-01/ББ-12, отриманих від постачальника робіт - ТОВ «Білдальянс», які, в тому числі, підтверджують факт здійснення вищевказаних господарських операцій та дають право на включення податку на додану вартість до складу ціни послуг (робіт) та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат (а.с.1-25 т.2).

Вказані первинні документи, в тому числі, податкові накладні, належним чином оформлені, були отримані позивачем від його контрагента на кількість робіт, виконаних відповідно до укладених угод, що, також підтверджується викладеними в акті спірної перевірки висновками, а також не заперечувалось представником відповідача.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 02.04.2012 року між ТОВ «БКФ «Базальт», іменоване надалі «Генеральний підрядник», в особі директора Риженко С.В., що діє на підставі Статуту та ТОВ «Максметінвест», іменоване надалі «Субпідрядник», в особі директора Федоренко І.І., було укладено Договір на виконання підрядних робіт № 1П/04, відповідно до умов якого «Субпідрядник» зобов'язується, по завданню «Генерального підрядника», виконати будівельні роботи на об'єкті, який знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, а «Генеральний підрядник» зобов'язується прийняти та оплатити результат виконаних робіт (а.с.26-31 т.2).

В обґрунтування фактичності здійснення господарських операцій по виконанню зазначених підрядних робіт за вказаним вище Договором, позивачем надано до суду акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, підписані представниками ТОВ «БКФ «Базальт» та ТОВ «Максметінвест» (а.с.32-58, 164-165 т.2).

Також, матеріали справи містять копії належним чином завірених податкових накладних виписаних на виконання вказаного Договору, отриманих від постачальника робіт - ТОВ «Максметінвест», які, в тому числі, підтверджують факт здійснення вищевказаних господарських операцій та дають право на включення податку на додану вартість до складу ціни послуг (робіт) та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат (а.с.76 т.2).

Вказані первинні документи, в тому числі податкові накладні, належним чином оформлені, були отримані позивачем від його контрагента на кількість робіт, виконаних відповідно до укладеної угоди, що, також підтверджується викладеними в акті спірної перевірки висновками, а також не заперечувалось представником відповідача.

На підтвердження здійснення оплати за виконані роботи за вказаними Договорами будівельного підряду від 04.01.2012 року, від 05.01.2012 року, від 06.01.2012 року та від 02.04.2012 року № 1-01/ББ-12, № 2-01/ББ-12, № 3-01/ББ-12 та № 1П/04, укладеними позивачем з ТОВ «Білдальянс» та ТОВ «Максметінвест» в матеріалах справи наявні відповідні платіжні доручення (а.с.97-98 т.2)

Також, колегія суддів зазначає, що на підтвердження подальшого використання отриманих робіт від контрагентів-постачальників - ТОВ «Білдальянс» та ТОВ «Максметінвест» у власній господарській діяльності позивачем до суду надано копії контракту, актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, які в свою чергу, свідчать про те, що ТОВ «БКФ «Базальт» здав своєму контрагенту - ТОВ «Глорі Плюс» виконані будівельні роботи на об'єкті, який знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, виконані саме ТОВ «Білдальянс» та ТОВ «Максметінвест» (а.с.25-30, 87-178 т.3).

Як вбачається зі змісту акту спірної перевірки, відповідач не заперечує, що первинні документи, в тому числі податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит та валові витрати за перевіряємий період, належним чином оформлені, суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, а також відповідають даним податкових декларацій. Зазначені обставини не були спростовані судом першої інстанції в ході розгляду справи. Тобто, як під час проведення спірної перевірки, так і під час розгляду справи в суді першої інстанції, до наявної у позивача первинної документації по операціям з ТОВ «Білдальянс» та ТОВ «Максметінвест» у податкового органу та суду першої інстанції не виникло жодних претензій, як і до правильності її оформлення, так і до відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Поряд з цим, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, що, також, відображено в акті спірної перевірки, висновки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, з якими погодився суд першої інстанції, були здійснені податковим органом лише виходячи зі змісту акту Броварської ОДПІ Київської області ДПС від 27.04.2012 року № 228/22-3/36857716 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Білдальянс» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у період березень 2010 року - лютий 2012 року» та акту ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 19.09.2012 року № 1006/22-106/37577447 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Максметінвест» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2011 року по 31.05.2012 року» (а.с.194-215 т.2), не беручи до уваги первинну документацію позивача.

Однак, колегія суддів вважає недостатніми для висновків акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, посилання в ньому лише на акти про неможливість проведення зустрічних звірок, складених органами державної податкової служби відносно контрагентів позивача, оскільки без визначення в акті перевірки і дослідження договорів позивача з його контрагентами, які на думку перевіряючих не відповідають закону, поставок та інших господарських операцій, умов цих договорів, їх виконання з посиланням на первинні документи, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві і не можуть бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій відносно позивача.

На думку колегії суддів, такого роду обґрунтування, взагалі не припустимі в офіційних документах суб'єктів владних повноважень, на підставі яких приймаються акти індивідуальної дії, на зразок оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки, по-перше, приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України чітко визначено, що органи державної влади та їх посадові особи можуть діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто, роблячи висновок про допущення будь-яким суб'єктом правовідносин порушення діючого законодавства, орган державної влади зобов'язаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши, в якій саме події воно полягає та якими саме фактичними даними (доказами) це підтверджується, та жодним чином не викладати припущення щодо порушення законодавства за відсутності належних доказів на підтвердження їх вчинення. По-друге, суб'єкт владних повноважень повинен бути здатним підтвердити правомірність зроблених ним висновків у законодавчо визначеному порядку.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що як вбачається зі змісту вказаних актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, на які податковий орган послався в обґрунтування підстав для визначення позивачу грошових зобов'язань спірними податковими повідомленнями-рішеннями, правовідносини, що виникли між позивачем та ТОВ «Білдальянс», ТОВ «Максметінвест» не досліджувались перевіряючими. Доходячи висновку про неправомірність задекларованого податкового кредиту контрагентів-покупців за період березень 2010 року - лютий 2012 року за рахунок ТОВ «Білдальянс» податковий орган виходив з наявності у останнього в ланцюзі постачання контрагента з ознаками фіктивності - ТОВ «Ідеал Проф» (акт Броварської ОДПІ Київської області ДПС від 27.04.2012 року № 228/22-3/36857716 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Білдальянс» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у період березень 2010 року - лютий 2012 року»). Щодо контрагента позивача ТОВ «Максметінвест», в акті ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 19.09.2012 року № 1006/22-106/37577447 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Максметінвест» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2011 року по 31.05.2012 року», податковий орган у зв'язку з неможливістю здійснення зустрічної звірки останнього (відсутність посадової особи за податковою адресою) зазначив про відсутність факту реального вчинення господарських операцій з вказаним постачальником. Тобто, висновок податкового органу, з яким погодився суд першої інстанції, щодо порушення позивачем вимог п.п. 138.1.1, п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ґрунтується виключно на наявній податковій інформації по підприємству - ТОВ «Ідеал Проф», який, в свою чергу, мав господарські відносини з контрагентом позивача - ТОВ «Білдальянс», а також висновків податкового органу щодо відсутності посадових осіб ТОВ «Білдальянс» та ТОВ «Максметінвест» за податковою адресою та відсутності у вказаних підприємств виробничих можливостей на здійснення господарської діяльності.

Однак, колегія суддів не погоджується з вказаним висновками податкового органу та вважає їх безпідставними, оскільки Податковий кодекс України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товарів (послуг), який у складі вартості проданого товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов'язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника. Відповідно, несплата податку на додану вартість постачальником сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту зазначеного податку товариству, яке віднесло до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену в ціні товару.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Можливі ж порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача - ТОВ «Білдальянс» та ТОВ «Максметінвест» при здійсненні господарських операцій в ланцюзі постачання з третіми особами для зниження об'єкту оподаткування, доказів чого податковим органом до суду надано не було, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного здійснення ТОВ «Білдальянс» та ТОВ «Максметінвест» господарських операцій для ТОВ «БКФ «Базальт» та відсутність у позивача, як покупця товару, права на валові витрати та податковий кредит з ПДВ, а тому не можуть бути підставою для позбавлення позивача права формувати валові витрати та податковий кредит по господарських операціях з цими контрагентами.

Крім того, колегія суддів вважає, також, за необхідне зазначити, що діючим законодавством, не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Це відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах. Так, у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція, також, узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того, для того, щоб стверджувати про відсутність поставок в ланцюгу, податкова інспекція, в першу чергу, повинна була встановити тотожність товару, який переміщувався за цим ланцюгом, але акт перевірки таких даних не містять. Більш того, податковий орган взагалі не звернув увагу на ту обставину, що ТОВ «Білдальянс» та ТОВ «Максметінвест» надавала ТОВ «БКФ «Базальт» послуги з виконання будівельних робіт, а не поставляла товар.

Також, колегія суддів зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Як встановлено судом, позивач та його контрагенти на момент укладання та виконання спірних Договорів будівельного підряду були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податкову обліку в ДПІ, мали свідоцтво платника податку на додану вартість, що не заперечується Відповідачем, а також відображено в акті спірної перевірки.

Щодо посилань відповідача та суду першої інстанції стосовно відсутності у контрагентів позивача основних фондів, складських приміщень, трудових резервів, що, на думку податкового органу та суду першої інстанції, унеможливлює здійснення ними будь-якої господарської діяльності, колегія суддів зазначає, що позивач за законом не зобов'язаний був отримувати у контрагентів документи з метою доведення ким саме безпосередньо виконувались роботи за укладеними договорами або перевіряти кількість працюючих осіб контрагентів. Чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. Представник відповідача, також, не зміг надати пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між позивачем та його контрагентами. Не містить зазначених доводів і оскаржуване судове рішення.

Крім того, зазначені доводи спростовуються і змістом актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, на які посилається відповідач, зокрема, актом Броварської ОДПІ Київської області ДПС від 27.04.2012 року № 228/22-3/36857716 зафіксовано подання ТОВ «Білдальянс» податкової звітності, в акті ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 19.09.2012 року № 1006/22-106/37577447 податковий орган зазначає про наявність у ТОВ «Максметінвест» персоналу, також, даним актом зафіксовано декларування ТОВ «Максметінвест» податкових зобов'язань, а також наявність у останнього договору оренди приміщень.

Також, колегія суддів наголошує, що на підтвердження належності здійснення контрагентами позивача - ТОВ «Білдальянс» та ТОВ «Максметінвест» будівельних робіт за спірними Договорами підряду, за якими позивач відніс спірні суми до складу податкового кредиту та валових витрат, було надано до суду: свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Білдальянс» та ТОВ «Максметінвест» як юридичних осіб; довідки про взяття на облік ТОВ «Білдальянс» та ТОВ «Максметінвест» як платників податку; свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Білдальянс» та ТОВ «Максметінвест» платниками податку на додану вартість; ліцензію на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком згідно з додатком), виданої ТОВ «Білдальянс» 25.05.2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві строком дії з 25.05.2010 року по 25.05.2013 року із додатком; ліцензію на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком згідно з додатком), виданої ТОВ «Максметінвест» 19.04.2011 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією строком дії з 19.04.2011 року по 19.04.2014 року із додатком; довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до яких видами діяльності ТОВ «Білдальянс» та ТОВ «Максметінвест» за КВЕД є: 45.21.1 - будівництво будівель, 45.21.6 - будівництво інших споруд, 45.21.7 - монтаж та встановлення збірних конструкцій (ТОВ «Білдальянс»); 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель, 43.12 підготовчі роботи на будівельному майданчику, 42.99 - будівництво інших споруд, 42.21 - будівництво трубопроводів (ТОВ «Максметінвест») (а.с.166-182 т.2).

Окрім зазначеного, на підтвердження того, що будівельні роботи на об'єкті, який знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60, виконувались саме ТОВ «Білдальянс» та ТОВ «Максметінвест» позивачем до суду надано: наказ № 12 від 03.04.2012 року про призначення відповідальної особи за виконання будівельних робіт на будівництві ТОВ «Максметінвест», акт передачі проектної документації ТОВ «Максметінвест» від 03.04.2012 року, акт здачі - приймання будівельного майданчику ТОВ «Максметінвест» від 03.04.2012 року, наказ № 3 від 10.01.2012 року про призначення відповідальної особи за виконання будівельних робіт на будівництві ТОВ «Білдальянс», акт передачі проектної документації ТОВ «Білдальянс» від 10.01.2012 року, акт здачі - приймання будівельного майданчику ТОВ «Білдальянс» від 10.01.2012 року (а.с.191-195 т.3).

Враховуючи викладене, посилання відповідача в акті спірної перевірки, з якими погодився суд першої інстанції, на той факт, що у ТОВ «Білдальянс» та ТОВ «Максметінвест» для здійснення відповідних господарських операцій із позивачем були відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а також те, що це підприємство не знаходиться за юридичною адресою, колегією суддів не приймаються до уваги з мотивів безпідставності та недоведеності.

Таким чином, оскільки висновок податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства ґрунтується лише на висновках актів про неможливість проведення зустрічних звірок, складених органами державної податкової служби відносно контрагентів позивача, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, а так само під час апеляційного розгляду справи, відповідачем не надано доказів, які б спростовували або ставили під сумнів надані представником позивача первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, а також докази здійснення господарський операцій саме ТОВ «Білдальянс» та ТОВ «Максметінвест», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про правомірність визначення позивачу грошових зобов'язань з податку на подану вартість та податку на прибуток на підставі господарських операцій з ТОВ «Білдальянс» та ТОВ «Максметінвест» спірними податковими повідомленнями - рішеннями.

Також, колегія суддів зазначає, що зі змісту акту спірної перевірки вбачається, що перевіряючими здійснювалась перевірка позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Білдальянс», ТОВ «Будівельна Компанія «Б.М.П. - 2000», ТОВ «Максметінвест», проте, з огляду на скасування акту невиїзної документальної перевірки ТОВ «Будівельна компанія «Б.М.П.-2000» від 30.01.2013 року № 79/22-6/37739654, останніми не визначалось грошових зобов'язань позивачу на підставі господарський операцій з ТОВ «Будівельна компанія «Б.М.П.-2000», а тому судом першої інстанції безпідставно досліджувались зазначені операції, оскільки вони не відносяться до предмету розгляду даної справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права, не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Базальт» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Базальт» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Базальт» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 15 серпня 2013 року № 0003782201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Базальт» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 593769 грн., в тому числі: за основним платежем - 475015 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 118754 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 15 серпня 2013 року № 0003792201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Базальт» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 623458 грн., в тому числі: за основним платежем - 498766 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 124692 грн.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний колегією суддів 21 березня 2014 року.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/