Рішення

від 25.11.2013 по справі 336/175/13- ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

25.11.2013

Справа № 336/175/13-ц

Пр. № 2/336/752/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Щасливої О.В.,

при секретарі Морозової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом житлово-будівельного кооперативу № 11 «Машинобудівник» до ОСОБА_1 про стягнення вартості комунальних послуг та утримання будинку,

ВСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний кооператив № 11 "Машинобудівник" звернувся з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості по оплаті утримання будинку й комунальних послуг у сумі 14106 грн. 28 коп.

В позові зазначив, що є власником та балансоутримувачем АДРЕСА_1 в якому належить відповідачці, що є членом даного кооперативу і співвласником будинку і повинна виконувати обов'язок щодо оплати комунальних послуг та утримання будинку. Згідно статуту житлово-будівельного кооперативу споживачі комунальних послуг повинні вчасно (щомісяця) робити оплату за надані послуги. Однак відповідачка ухиляється від своїх зобов'язань, у результаті чого у неї утворилася заборгованість зі сплати зазначених видатків за період з січня 2007 року по лютий 2012 року в сумі 14106 грн. 28 коп. Крім зазначеної суми, позивач просить стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 244,60 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову. Просить про його задоволення.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що з 2005 року вона здійснює платежі безпосередньо комунальному підприємству «Водоканал» та концерну «Теплові мережі», які не враховані бухгалтерією кооперативу при обчисленні суми заборгованості. Крім того, кооператив, як вважає позивач, необґрунтовано нараховує вартість послуг КП «Водоканал» на підставі встановлених тарифів, тоді як будинок облаштований приладами обліку води, тарифи з вартості утримання будинку та прибудинкової території не затверджені міськвиконкомом.

Крім зазначених доводів, просить врахувати, що вимоги кооперативу простираються на період з січня 2007 року до часу звернення до суду, тобто порушують давність звернення до суду, у зв’язку з чим просить про застосування позовної давності.

Відповідач також зауважує, що зазначену справу неможливо вирішувати до апеляційного розгляду справи за позовом до неї концерну «Міські теплові мережі» про спонукання до укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води, яка вирішена судом першої інстанції на користь позивача, оскільки ці два спори взаємопов’язані, а також до вирішення кримінального провадження щодо зловживань посадових осіб комунального підприємства «Водоканал», відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

ОСОБА_1, крім того, зазначає, що позивачем наданий недійсний правовстановлюючий документ, так як відповідно до відомостей, які містяться у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців випливає, що свідоцтво про державну реєстрацію житлово-будівельним кооперативом № 11 «Машинобудівник» отримано 14 вересня 2005 року, тоді як в статут позивача зміни не вносилися з жовтня 1995 року.

На підставі викладеного просить про залишення позову без задоволення.

У випадку задоволення позову просить при ухваленні рішення розстрочити його виконання, так як її майновий стан перешкоджає виконанню рішення одноразово.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Судом встановлено, що позивач є членом житлово-будівельного кооперативу «Машинобудівник-11», мешкає в будинку № 5 по вул. Полякова в м. Запоріжжі. Між комунальним підприємством «Водоканал» та житлово-будівельним кооперативом «Машинобудівник-11» укладений договір № 2918-Ш від 10.01.2002 року про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації та додаткові угоди до нього, який діяв до 1 червня 2012 року. Відповідно до договору № 3018 від 01.08.2002 року концерн «Міські теплові мережі» бере на себе зобов’язання постачати житлово-будівельному кооперативу «Машинобудівник-11» теплову енергію в гарячій воді в необхідних обсягах, а споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію. Відповідно до заяви, що надійшла до концерну «МТМ» 10 травня 2012 року, кооператив «Машинобудівник-11» просить дозволу на укладення прямих договорів із укладенням їх з кожним власником житла. Як встановлено судом, загальними зборами членів кооперативу 16 лютого 2011 року житлово-будівельний кооператив визначив концерн «Міські теплові мережі» виконавцем послуг з централізованого опалення, підігріву питної води відповідно до положень рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 200 від 28.04.2011 року. З 1 червня 2012 року на підставі рішень загальних зборів членів кооперативу концерн «Міські теплові мережі», а з 1 червня 2013 року - комунальне підприємство «Водоканал» є виконавцями послуг, що надаються безпосередньо членам кооперативу, на підставі прямих договорів з ними.

В силу ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

У відповідності до ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний вчасно вносити плату за надані послуги.

На підставі п. 2 розділу 5 статуту житлово-будівельного кооперативу № 11 «Машинобудівник» і «Положення про діяльність житлово-будівельних кооперативів» член житлово-будівельного кооперативу зобов’язаний вчасно вносити платежі на покриття витрат кооперативу на експлуатацію, поточний та капітальний ремонти будинку і утримання прибудинкової території, внески в спеціальні фонди і плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 19 Закону «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

В силу зазначеного Закону балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання майна, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді» № 60 від 25.04.2005 року органами місцевого самоврядування, власниками житлових будинків визначаються виконавці житлово-комунальних послуг, якими можуть бути суб’єкти господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг, та який може забезпечити виконання обов’язків, визначених у частині другій статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Вирішуючи позов на користь позивача, суд виходить з того, що відповідно до Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг, що затверджений Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, житлово-будівельний кооператив був визначений його членами як виконавець послуг з централізованого постачання води та централізованого водовідведення, а також постачання теплової енергії і виконував ці функції до 1 червня 2012 року, коли рішенням загальних зборів був визначений виконавцем концерн «Міські теплові мережі», і до 1 червня 2013 року, коли визначений як виконавець послуг КП «Водоканал», тому обов’язок зі сплати наданих комунальних послуг на користь кооперативу є таким, що ґрунтується на законі і договорі.

На зазначений умовивід суду не впливають твердження відповідачки про її перерахування певних сум в якості сплати за спожиті послуги безпосередньо концерну «МТМ» та КП «Водоканал», оскільки, за поясненнями представника позивача, зазначені суми не охоплюються розрахунком заборгованості, більш того, суми, що сплачені ОСОБА_1 безпосередньо концерну «МТМ» у розмірі 941 грн. 08 коп. у 2006 році та у розмірі 669 грн. 28 коп. в 2007 році стали підставою для проведення взаємозаліку для врахування їх при обчисленні заборгованості ОСОБА_1 перед концерном при здійсненні безпосередніх договірних відносин.

Твердження відповідачки про оснащення будинку приладами обліку холодної води спростовуються заявою представника позивача про відмову кооперативу від цих лічильників впродовж якнайменш чотирьох років, що передували зверненню до суду.

Згідно із ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, а розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими у встановленому порядку.

Відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій тарифи (нормативні витрати, пов’язані з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) розраховуються окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням типового переліку послуг з їх утримання.

Виконавчим комітетом Запорізької міської ради було прийнято рішення № 375 від 28.08.2008 року «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», яке містить перелік послуг з утримання будинків, у зв’язку з чим суд не може погодитися з ґрунтовністю тверджень відповідачки про незатвердження тарифів з утримання будинку та прибудинкової території.

Інші доводи відповідачки в обґрунтування заперечень проти позову також не спростовують висновок суду про необхідність покладення на неї обов’язку виконання зобов’язань зі сплати отриманих комунальних послуг.

Дійшовши висновку про необхідність часткового задоволення позову, суд враховує заяву відповідачки про застосування позовної давності, виходячи з такого.

За змістом ст. ст. 256, 257, 261 ЦК України позовна давність, тобто строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, встановлюється тривалістю в три роки, перебіг якого починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В силу ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, якщо суд не знайде підстав для визнання поважними причини пропущення позовної давності.

Вирішуючи клопотання відповідачки про застосування позовної давності, суд доходить висновку, що встановлена законом давність звернення за судовим захистом пропущена, представник позивача не надає жодних доказів в обґрунтування поважності причин її пропуску, хоча суд пропонував надати свої пояснення з цього приводу, тому суд вважає за можливе покласти на відповідачку обов’язок зі сплати спожитих послуг за три роки, що передували зверненню позивача до суду, відповідно до розрахунку на аркушах справи 174-175.

При цьому суд знаходить ґрунтовним зауваження відповідачки, з яким погоджується і представник позивача, про допущені в цьому розрахунку помилки при вчиненні арифметичних операцій, які призвели до обчислення загальної суми в більшому розмірі, ніж сума, обчислена при правильному складанні складових заборгованості, яка становить 7404 грн. 18 коп. (порівняно з 7444 грн. 18 коп., що зазначені в розрахунку).

Відповідно до ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Оскільки за змістом положень цивільного процесуального законодавства, що регулює процесуальні питання, пов’язані із виконанням рішень, суд може розстрочити виконання рішення лише за наявності обставин, що утруднюють його виконання, суд не вбачаючи таких обставин, не знаходить підстав для задоволення заяви відповідачки про розстрочку виконання рішення, що не позбавляє її права звернутися до суду з відповідною заявою під час виконання судового рішення.

Згідно із правилами про розподіл судових витрат суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача попередньо оплачений ним судовий збір у розмірі, пропорційному розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. ЦК 509, 526, 633, 634 України, ст. 67, 68 ЖК України, ст.ст. 10, 59, 88, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов житлово-будівельного кооперативу № 11 «Машинобудівник» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь житлово-будівельного кооперативу № 11 «Машинобудівник», розрахунковий рахунок № 26008301102097 у філії ЗОУ ПАТ «Ощадбанк», МФО 313957, ЄДРПОУ 20522108, заборгованість зі сплати комунальних послуг та утримання будинку у сумі 7404 грн. 18 коп., судовий збір у сумі 74 грн.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання в суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в залі судового засідання під час проголошення рішення, - в той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя О.В. Щаслива