Постанова

від 26.11.2013 по справі 906/228/13-г

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р. Справа № 906/228/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Тимошенко О.М. ,

суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Ващук К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Експо", Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" на рішення господарського суду Житомирської області від 26.09.2013 року у справі № 906/228/13-г (суддя Шніт А.В.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирські ласощі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Експо"

про захист порушених прав та відшкодування шкоди

за участю представників сторін:

позивача - Соломонюк С.А., за довіреністю

відповідача - Чечет М.П., за довіреністю; Стукало О.П., за довіреністю

Розпорядженням Голови Рівненського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 року змінено склад колегії суддів у справі № 906/228/13-г. Утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Огороднік К.М., суддя Тимошенко О.М., суддя Коломис В.В.

Постанова приймається 26.11.2013 року, оскільки в судовому засіданні від 12.11.2013 року оголошувалась перерва

В судовому засіданні 26.11.2013 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 26.09.2013 року у справі № 906/228/13-г позов задоволено частково. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Нива Експо" (далі - ТзОВ "Нива Експо") припинити виготовлення, зберігання та реалізацію продукції, а саме цукерки "Бабусин гостинець" ТМ "Руден" в етикеті, схожому до ступеня змішування з етикетом цукерки "Бабусині казки" ТМ "ЖЛ". Зобов'язано ТзОВ "Нива Експо" вилучити з точок продажу та знищити продукцію - цукерки "Бабусин гостинець" ТМ "Руден" в етикеті, схожому до ступеня змішування з етикетом цукерки "Бабусині казки" ТМ "ЖЛ". Стягнуто з ТзОВ "Нива Експо" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" (далі - ТзДВ "ЖЛ") 320500,00 грн. збитків, 5000,00 грн. моральної шкоди, 8804,00 грн. витрат по сплаті судового збору, 15014,40 грн. витрат по сплаті за проведення судової експертизи. В решті позову відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою господарського суду Житомирської області від 04.04.2013 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТзОВ "Нива Експо" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення у справі в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові. Як на підставу для скасування судового рішення у справі відповідач посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач у справі надав суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права в частині стягнення розміру збитків та усунення порушення прав інтелектуальної власності позивача, відтак просив в задоволенні апеляційної скарги ТзОВ "Нива Експо" відмовити.

Крім того, до Рівненського апеляційного господарського суду звернулось ТзДВ "ЖЛ" із апеляційною скаргою на судове рішення у справі, в якій апелянт просить скасувати вказане рішення в частині стягнення 5000,00 грн. моральної шкоди та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути на користь позивача 300000,00 грн. моральної шкоди. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на порушення норм матеріального права.

Відповідач у справі надав суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає, що у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки місцевим господарським судом правомірно відмовлено в стягненні моральної шкоди в розмірі 295000,00 грн.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та заперечення викладені в апеляційних скаргах та відзивах на них.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг) є фізичні і юридичні особи. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів і послуг) засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлені законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносної частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору. Інформування невизначеного кола осіб про передачу права власності на знак здійснюється шляхом публікації в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановлених Установою - центральним органом виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності.

Такі положення закріплені у ст. 492, ч. 1 ст. 493, ч. ч. 1, 2 ст. 494 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 157 Господарського кодексу України, ч. ч. 3, 4 ст. 15, ч. 7, ч. 9 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".

Власником свідоцтва на знак для товарів і послуг № 21662 від 15.11.2001 року для товарів класу 30 "Цукерки "Бабусині казки" є Закрите акціонерне товариство "Житомирські ласощі".

Згідно рішення Державного департаменту інтелектуальної власності № 10498 від 25.01.2011 року право власності на знак товарів класу 30 свідоцтво України № 21662 передається власником свідоцтва Закритим акціонерним товариством "Житомирські ласощі" Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Груп".

На підставі ліцензійного договору № 69 від 01.10.2011 року право використання свідоцтва на знак для товарів і послуг № 21662 від 15.11.2001 року для товарів класу 30 "Цукерки "Бабусині казки", Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Груп" (ліцензіар) передано ТзОВ "Ренесанс Кепітал Інвест" (ліцензіат).

Відповідно до укладеного між ТзОВ "Ренесанс Кепітал Інвест" (ліцензіат) та ТзДВ "ЖЛ" (субліцензіат, позивач у справі) субліцензійного договору № 1980 від 01.10.2011 року, позивачу зокрема надано дозвіл на використання свідоцтва на знак для товарів і послуг № 21662 від 15.11.2001 року для товарів класу 30 "Цукерки "Бабусині казки".

Згідно п. 1.7 субліцензійного договору № 1980 від 01.10.2011 року, під використанням позивачем знака у цьому договорі розуміється нанесення його на будь - який товар, для якого зареєстровано знак, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із нанесеним зазначеним знаком з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.

Позивач зазначив, що 24.01.2013 року на інтернет-сайті "Житомирінфо" (http://zhitomir.info/news_118350.html) було розміщено статтю "В Житомирской области кондитерская фабрика "Руден" запустила линию по производству конфет". Дана стаття супроводжується фото процесу виробництва та самої кондитерської продукції, що виготовляється фабрикою. На одній із фото зображено продукцію - цукерки "Бабусин гостинець". Представником позивача було здійснено контрольну закупівлю цукерок "Бабусин гостинець" в фірмовому кіоску ТМ "Руден". З інформації, розміщеної на етикеті вбачається, що виробником вказаної продукції є ТзОВ "Нива Експо", 12301, Житомирська область, смт. Черняхів, вул. Коростенська, 101.

Відповідач ані в суді першої інстанції, ані в апеляційному господарському суді не заперечував факту виготовлення та продажу цукерок "Бабусин гостинець" ТМ "Руден".

Відповідно до п. 65 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" від 17.10.2012 року № 12, у вирішенні спорів, пов'язаних із визнанням недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг з підстав невідповідності зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань (зокрема, про те, чи займає певний елемент домінуюче положення у зображенні знака; чи є підстави вважати, що знак може вводити споживача в оману щодо місця походження та якості товарів, позначених цим знаком; які частини зображення є тотожними з іншим зображенням; чи є схожими знаки настільки, що їх можна сплутати тощо ), господарському суду необхідно, якщо схожість не має очевидного характеру, призначати судову експертизу, не перебираючи на себе не притаманні суду функції експерта. Господарські суди не повинні встановлювати схожість знаків для товарів і послуг на власний розсуд . Відповідно до ч. 6 ст. 42 ГПК України у разі відхилення господарським судом висновку судового експерта це повинно бути вмотивовано у рішенні.

Місцевим господарським судом, відповідно до ст. 41 ГПК України, призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.

Згідно з висновком № 3347/3348/13-53 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 21.08.2013 року:

1 (6). Етикетки цукерок, що досліджуються, схожі візуально за зовнішньою формою, структурою, розташуванням та взаємозв'язком складових частин, характером зображень, за кольорами та тонами.

2 (5). Етикетки цукерок, які досліджуються, не містять позначення, які мають чітку візуальну відрізняльну ознаку.

3 (4). В цілому назви цукерок "Бабусин гостинчик" та "Бабусині казки цукерки" не схожі за фонетичною ознакою, проте у обох порівнюваних позначеннях використано один і той же присвійний прикметник "Бабусин" ("Бабусині") у різних формах - однини та множини, який є основним, сильним елементом, на який падає логічний наголос. У обох порівнюваних позначеннях має місце семантична (смислова) схожість закладених в них ідей.

4 (2). Зображення етикетки цукерок "Бабусин гостинчик", виробництва ТзОВ "Руден" асоціюється в цілому із зображенням етикетки цукерок "Бабусині казки цукерки", виробництва ТзДВ "ЖЛ".

5 (1, 3). Зображення етикетки цукерок "Бабусин гостинчик", виробництва ТОВ "Руден" схожі настільки, що їх можна сплутати із зображенням етикетки цукерок "Бабусині казки цукерки", виробництва ТзДВ "ЖЛ".

6 (1). Зображення етикетки цукерок "Бабусин гостинчик", в зв'язку з використанням позначення "Бабусині казки цукерки", зареєстрованого як знак для товарів і послуг, може ввести в оману щодо особи, яка виробляє ці товари.

Згідно ст. 495 Цивільного кодексу України, володільцю відповідного свідоцтва належать майнові права інтелектуальної власності: право на використання торговельної марки, виключно право дозволяти використання торговельної марки, виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання, інші майнові права, встановлені законом.

Використанням торговельної марки у сфері господарювання, як встановлено ч. 2 ст. 157 Господарського кодексу України, визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках. на бланках та в іншій документації, пов'язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг.

Частина 3 ст. 157 Господарського кодексу України, ч. 5 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" надає право власнику свідоцтва забороняти іншим особам використовувати торговельну марку (знак для товарів і послуг) без його дозволу, за винятком правомірного використання торговельної марки без його дозволу.

Відповідно до ст. ст. 20, 21 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власності власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено. Захист прав на знак здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням названого Закону.

Відповідачем не надано доказів правомірності нанесення зображення на етикетки цукерок "Бабусин гостинець" ТМ "Руден", схожому до ступеня змішування з етикетом цукерки "Бабусині казки" ТМ "ЖЛ".

Таким чином, порушене право підлягає захисту господарським судом шляхом задоволення позову, що виражається в перешкоджанні неправомірному використанню торговельної марки.

З огляду на наведене законним та обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог в частині припинення виготовлення, зберігання та реалізації продукції, а саме цукерок "Бабусин гостинець" ТМ "Руден" в етикеті, схожому до ступеня змішування з етикетом цукерок "Бабусині казки" ТМ "ЖЛ".

Вищенаведеним спростовуються також доводи відповідача щодо невірної оцінки місцевим господарським судом доказів у справі - висновку судової експертизи, який є підставою для встановлення порушення виключних прав власника свідоцтва та задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 22 ЦК України, встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Приписами ч. 7 ст. 225 ГК України встановлено, що склад збитків, що підлягають відшкодуванню у внутрішньогосподарських відносинах, визначається відповідними суб'єктами господарювання - господарськими організаціями з урахуванням специфіки їх діяльності.

В обґрунтування розміру завданих позивачу збитків, господарський суд Житомирської області зазначив, що позивачем, при підрахунку виробничої собівартості реалізованої продукції, використані дані нормативних калькуляцій за відповідні періоди (грудень 2012 року, січень 2013 року), які встановлюють норми витрат основної сировий, допоміжних матеріалів, тари, а також нематеріальних витрат, необхідних для виготовлення одиниці продукції та відповідні обсяги реалізованої продукції у зазначених періодах. Таким чином, при множенні обсягу реалізації продукції відповідного періоду на собівартість одиниці цієї продукції (змінні виробничі витрати) та вирахуванні цього результату від обсягу реалізації у грошовому еквіваленті, отримуємо маржинальний прибуток (маржу). Негативна різниця між показниками маржинального прибутку грудня 2012 року та січня 2013 року складає 320,51 тис. грн., що становить недоотриманий прибуток внаслідок зменшення обсягів реалізації.

Колегія суддів погоджується з правомірністю та обґрунтованістю вищенаведених доводів позивача, які узгоджуються з приписами законодавства, щодо нарахування розміру збитків завданих порушенням прав власника об'єкта інтелектуальної власності. Отже, висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача 320500,00 грн. збитків є законним та обґрунтованим.

Судова колегія вважає, що посилання відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, відповідач, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Разом з тим, відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, господарський суд першої інстанції встановив, що з урахуванням приписів ч. 1 ст. 1167, ч. 4 ст. 23 ЦК України, відповідач завдав моральної шкоди позивачу своїми неправомірними діями. Однак, місцевий господарський суд вважав за необхідне зменшити розмір моральної шкоди до 5000,00 грн., оскільки заявлена сума моральної шкоди завищена. При цьому, суд не обґрунтував причин такого завищення позивачем розміру відшкодування моральної шкоди та відповідного зменшення цієї суми до 5000,00 грн.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги щодо належного рівня відшкодування моральної шкоди, позивач зазначив, що Житомирська кондитерська фабрика "ЖЛ" входить в п'ятірку лідерів кондитерського ринку в України та займає п'яте місце за обсягами виробництва кондитерської продукції в Україні. Фабрика була заснована в 1944 році, на кондитерському ринку України знаходиться уже 69 років, тобто є однією з перших кондитерських фабрик в Україні. Досягнення таких показників спричинено незмінною, високою якістю виробів, які виготовляє кондитерська фабрика "ЖЛ". "Ділова репутація" підприємств, на переконання позивача, поряд з іншим, оцінюється в залежності від рівня продажу виробів підприємства. Таким чином, "ділова репутація" підприємства в січні 2013 року (рівень продажу 7096,33 тис. грн.) порівняно з груднем 2012 року (8362,24) зменшилась на 15%. Тобто, своїми випуском цукерок ТзОВ "Нива Експо" зменшило ділову репутацію Товариства на 15%, що оцінюється ТзДВ "ЖЛ" в розмірі 300000 грн.

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (ч. 3 ст. 386 ЦК України). Одним із способів захисту цивільних прав та обов'язків є відшкодування моральної (немайнової) шкоди (ч. 2 ст. 16 ЦК України). Моральна шкода складається з приниження честі, гідності, а також ділової репутації юридичної особи (ч. 2 ст. 23 ЦК України).

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації , моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість посилань позивача, як на підставу для скасування судового рішення в частині задоволення позовних вимог, які стосуються відшкодування моральної шкоди з посиланням на падіння попиту виробництва у січні 2013 року порівняно з груднем 2012 року на 15 %, що оцінюється в майновому (грошовому) еквіваленті, оскільки, як зазначив Верховний Суд України у вищезазначеній Постанові Пленуму, під такою моральною (немайновою) шкодою слід розуміти саме втрати немайнового характеру.

Водночас, цілком слушними та закономірними є доводи ТзДВ "ЖЛ" щодо зниження рівня ділової репутації, як складової успіху товариства та розрахунку у зв'язку із цим такого розміру моральної (немайнової) шкоди, яка давала б право на справедливу сатисфакцію. Таким чином, падіння попиту є одним із наслідків падіння рівня ділової репутації позивача.

Колегією суддів береться до уваги Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Совтрансавто-Холдинг проти України", де сформульовано рішення по суті щодо справедливої сатисфакції, в т.ч. на відшкодування моральної (немайнової) шкоди юридичній особі. Так, Європейський Суд з прав людини (п. 79) надав свою оцінку щодо відшкодування такої шкоди та зазначив, що у справі Комінгерсол С. А. суд вирішив, що не слід відкидати в цілому можливість призначення відшкодування за моральну шкоду, про яку заявляє комерційне товариство, і що ця можливість залежить від обставин кожної окремо взятої справи (див., з відповідними змінами, рішення у справі "Комінгерсол С. А. проти Португалії", [GC], № 35382/97, § 32, CEDH 2000-IV). Він підкреслив, що шкода, інша ніж матеріальна, може включати для такого товариства більш чи менш "об'єктивні" і "суб'єктивні" елементи. Серед таких елементів слід відзначити репутацію підприємства , але й також непевність у плануванні рішень, які слід приймати, труднощі в управлінні самим підприємством, наслідки чого не піддаються точним розрахункам, і, нарешті, дещо меншою мірою, тривогу і неприємності, які можуть відчувати члени керівних органів товариства (там само, § 35).

Таким чином, суд апеляційної інстанції враховує доводи позивача щодо напрацьованого рівня репутації підприємства та бере до уваги такий об'єктивний елемент як падіння попиту на продукцію позивача (не беручи при цьому до уваги саме обсяг та вартість такої продукції, а лише сам факт такого падіння) та вважає, що позовні вимоги ТзДВ "ЖЛ" в частині стягнення моральної (немайнової) шкоди в розмірі 300000,00 грн. підлягають задоволенню. При цьому, розмір такої сатисфакції та відшкодування моральної (немайнової) шкоди в розмірі 300000,00 грн. суд вважає справедливим саме з огляду на напрацьований рівень репутації підприємства та сам факт падіння попиту на продукцію за вказаний період.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Згідно з п. 4 ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги позивача та зміну рішення господарського суду Житомирської області.

У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги позивача судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 4 ч. 1 ст. 103, 104, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Експо" залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" задоволити.

3. Пункти 1, 4, 5 рішення господарського суду Житомирської області від 26.09.2013р. у справі № 906/228/13-г змінити, виклавши в наступній редакції:

"1. Позов задоволити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Експо" (12301, Житомирська область, Черняхівський район, смт. Черняхів, вул. Коростенська, 101, ідентифікаційний код 32578852) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" (10003, м. Житомир, вул. Щорса, 67, ідентифікаційний код 37546647) 320500,00 грн. збитків, 300000,00 грн. моральної шкоди, 14704,00 грн. витрат по сплаті судового збору, 15014,40 грн. витрат по сплаті за проведення судової експертизи."

В решті рішення господарського суду Житомирської області від 26.09.2013р. у справі № 906/228/13-г залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Експо" (12301, Житомирська область, Черняхівський район, смт. Черняхів, вул. Коростенська, 101, ідентифікаційний код 32578852) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" (10003, м. Житомир, вул. Щорса, 67, ідентифікаційний код 37546647) 3000,00 грн. по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

5. Видачу наказів доручити господарському суду Житомирської області

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.