Постанова

від 07.10.2013 по справі 814/3428/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

07 жовтня 2013 року cправа № 814/3428/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Єнтіна А.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомФермерського господарства "Любарське", вул. Берегового, 26, м. Баштанка,Баштанський район, Миколаївська область,56101

доБаштанської міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Миколи Аркаса, 2, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132200 від 26.03.13р., В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "Любарське" (далі-позивач, ФГ "Любарське") звернулось з позовом до Баштанської міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (далі-відповідач, МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення МДПІ від 26.03.2013 р. №0000132200. Мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі хибних та незаконних висновків МДПІ, тому є протиправним, незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача надав до суду клопотання в якому просив суд розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження.

Проаналізувавши діюче законодавство, матеріали справи, суд дійшов наступного.

МДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФГ "Любарське" з питань взаємовідносин з платником податків - постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю "Южний регіон" (код за ЄДРПОУ 36955129) за серпень 2010 року.

За результатами даної перевірки відповідачем складено Акт №56/22-23040864 від 12.03.2013 р. (далі - Акт перевірки), згідно висновків якого, перевіркою встановлено порушення:

1. п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.5., п. 7.4., п.п. 7.7.1 п 7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", із змінами та доповненнями, п. 2, 5, 18 Наказу ДПА України від 30.05.1997 р. №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. №233/2037 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" із змінами та доповненнями товариством штучно сформовано податковий кредит в сумі 90034,60 грн., в серпні 2010 року.

2. в ході перевірки встановлено відсутність реальності продажу товарів (робіт, послуг) підприємству ФГ "Любарське" від ТОВ "Южний регіон" в серпні 2010 р., що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000132200 від 26.03.2013 р. яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 120544,00 грн., з яких 90035,00 грн. - за основним платежем, 22509,00 грн. - за штрафними санкціями.

Висновки податкового органу обґрунтовані тим, що операції між ФГ "Любарське" та ТОВ "Южний регіон" здійснені без мети настання реальних наслідків, по яких не встановлено їх фактичності та використання у господарській діяльності.

Судом встановлено, що фактичною підставою для винесення відповідачем спірного рішення стали висновки Акту перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 16.02.2012 р. №231/23-600/36955129 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Южний регіон" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 08.02.2010 р. по 09.02.2012 р. валютного та іншого законодавства за період з 08.02.2010 р. по 09.02.2012 р.", за результатами якої встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення «транзитних» фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, а саме з: ТОВ "Росттон", ТОВ "ТРАНС-ТРЕЙД-КОМ".

Суд дійшов висновку про незаконність прийнятого податкового повідомлення-рішення з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у перевіряємий період між позивачем ФГ "Любарське" (Покупець) та контрагентом ТОВ "Южний регіон" (Продавець) укладено:

- Договір поставки від 18.03.2010 р. №08, предметом якого було постачання товару, а саме мінеральні добрива (карбамід) в кількості 66,667 тонн по ціні без ПДВ 2250,00 грн./т- видаткова накладна від 13.08.2010 р. №РН-00103 на суму без ПДВ 150000,00 грн., ПДВ 20% 30000,00 грн., загальна сума з ПДВ 180000,00 грн. Видаткова накладна від 13.08.2010 р. підписана керівником та скріплена печаткою ТОВ "Южний регіон". Від ТОВ "Южний регіон" отримано податкову накладну №105 від 10.08.2010 р. по відвантаженню мінеральних добрив (карбаміду);

- Договір поставки від 18.03.2010 р. №06, предметом якого було постачання товару, а саме мінеральні добрива (аміачна селітра) в кількості 104,762 тонн по ціні без ПДВ 1750,00 грн./т - видаткова накладна від 13.08.2010 р. №РН-00105 на суму без ПДВ 183333,33 грн., ПДВ 20% 36666,67 грн., загальна сума з ПДВ 220000,00 грн. Видаткова накладна від 13.08.2010 р. підписана керівником та скріплена печаткою ТОВ "Южний регіон". Від ТОВ "Южний регіон" отримано податкову накладну №107 від 10.08.2010 р. по відвантаженню мінеральних добрив (аміачної селітри);

- Договір поставки від 15.03.2010 р. №01, предметом якого було постачання товару, а саме соняшника в кількості 71,786 тонн по ціні без ПДВ 2458,33 грн/т-видаткова накладна від 13.08.2010 р. №РН-00104 на суму без ПДВ 175000,00 грн., ПДВ 20% 35000,00 грн., загальна сума з ПДВ 210000,00 грн. Видаткова накладна від 13.08.2010 р. підписана керівником та скріплена печаткою ТОВ "Южний регіон". Від ТОВ "Южний регіон" отримано податкову накладну №106 від 10.08.2010 р. по відвантаженню соняшника.

За отриманий товар від ТОВ "Южний регіон" позивач розраховувався безготівими коштами, що підтверджується банківською випискою.

Суд відзначає, що основними видами підприємницької діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; допоміжна діяльність у рослинництві, діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами. Як було встановлено МДПІ та судом, угоди з вищезазначеними контрагентом стосувались безпосередньо діяльності позивача.

Cуд дійшов висновку про неправомірність позиції відповідача щодо відсутності господарських операцій з ТОВ "Южний регіон", оскільки позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочинів.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Суд зазначає, що відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

У відповідності до п.п. 7.4.5 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість", суми понесених витрат на придбання товарів (послуг) підтверджуються податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

За приписами п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 вищезазначеного Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Відповідно до цієї ж норми цього ж закону податкові накладні є не тільки звітними податковими документами, а й одночасно розрахунковими документами, тому вони підтверджують і фактично понесені витрати позивача на отримання товарів (робіт, послуг), тому твердження Державної податкової інспекції про те, що витрати, які включені до податкового кредиту щодо вищезазначених операцій не є підтвердженими, є безпідставними, адже в даному випадку вони підтверджуються податковими накладними, які містяться у матеріалах справи.

Перелік вимог, яким повинна відповідати податкова накладна, перелічені у пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 вищезазначеного Закону.

Таким чином, судом встановлено, що податкові накладні, виписані контрагентом позивача відповідають вимогам Закону України "Про податок на додану вартість", станом на час виникнення спірних правовідносин підприємства були платниками ПДВ, що відповідає вимогам підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону, у якому закріплено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Доказів зворотнього судовим розглядом справи не встановлено і актом перевірки, на підставі якого відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не заперечується та не спростовано.

Аналіз вимог Закону України "Про податок на додану вартість" дозволяє суду дійти висновку, що цей спеціальний Закон не передбачає обов'язок платника податків щодо перевірки сплати податку його контрагентами - постачальниками, чи перевірки факту надання такими підприємствами податкової звітності. Також цей Закон не містить вимоги до покупця підтверджувати в будь-якій спосіб факт сплати ПДВ до бюджету продавцем (постачальником) або сплачувати цей податок ще раз, якщо він з будь-якої причини не був сплачений продавцем (постачальником) або іншими юридичними особами по ланцюгу від виробника.

Суд зазначає, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, що містяться у матеріалах справи відображають фінансово-господарську діяльність по контрагенту в повному обсязі.

Оглянуті судом первинні документи містять назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Що стосується висновків відповідача стосовно порушення позивачем п. 2, 5, 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за №233/2037 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", то суд вважає їх безпідставними, у зв'язку із тим, що в акті перевірки не зазначено, що податкові накладні не підписані та не скріплені печатками ТОВ "Южний регіон".

Також, суд не приймає до уваги посилання МДПІ в акті перевірки, що в податкових накладних виданих контрагентом позивачу невірно зазначена назва ФГ "Любарське" - необхідно було зазначити Фермерське господарство"Любарське" ОСОБА_1, то суд зазначає, що відповідно до статуту Фермерського господарства "Любарське" скорочена назва ФГ "Любарське".

Враховуючи вище викладене, суд не може погодитись з думкою відповідача, що правочини між ФГ "Любарське" та його контрагентом ТОВ "Южний регіон" здійснені без мети настання реальних наслідків та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового зобов'язання та податкового кредиту ПДВ.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Баштанської міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби від 26.03.2013 р. №0000132200.

3. Відшкодувати судові витрати в сумі 1205,44 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Баштанської міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 37893858) на користь Фермерського господарства "Любарське" (код ЄДРПОУ 23040864).

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А. П. Єнтіна