Ухвала

від 20.11.2013 по справі 815/5367/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 р.Справа № 815/5367/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г

Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді -Кравченко К.В., судді -Градовського Ю.М., судді -Вербицької Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міністерства доходів України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року по справі за позовом приватного підприємства «Поланк-Хліб» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2013 року ПП «Поланк-Хліб» (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 03.04.2013 року №0000972240 та №0000982240.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем п.138.2 ст. 138 , пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 , п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України є необґрунтованими та безпідставними.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 року позовні вимоги задоволені повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається наступне.

21.12.2001 року ПП «Поланк-Хліб» зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради, як юридична особа, ідентифікаційний код: 31795687, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Буніна, 1, кв. 8. (т.1 а.с.63-64)

21.12.2001 року позивач узятий на облік в органах державної податкової служби за №28-02/1857 та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (т.1 а.с.8).

Відповідачем на адресу позивача надіслано запит від 14.02.2013 року за вих.№6469/10/22-4/49 (т.1 а.с.21), у якому, на підставі пп.20.1.6 п. 20.1 ст.20 та п.п.73.3, 73.5 ст. 73 , пп.78.1.1 та пп. 78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України , у зв'язку із встановленням сумнівності у факті здійснення операцій (існування розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань), відповідач просив надати протягом 10 робочих днів інформацію та її документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях, а також повідомити, чи включено до валових витрат (розрахунках, звітах тощо) з питань взаємовідносин із ТОВ «Оптовик плюс» (код ЄДРПОУ 37174290) за червень 2011 року.

На вищезазначений запит відповідача ПП «Поланк-Хліб» надано витребувану інформацію та її документальне підтвердження, а саме копії: рахунків, накладних, податкових накладних на поставку товару від ТОВ «Оптовик плюс», банківських виписок за 04.07.2011 року, 06.07.2011 року, звіту про рух придбаного товару від ТОВ «Оптовик плюс», реєстру податкових накладних за червень 2011 року (т.1 а.с.22).

Вказаний лист позивача отримано відповідачем 25.02.2013 року. (т.1 а.с.22)

З 11.03.2013 року по 15.03.2013 року, згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 , пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 06.03.2013 року №704 (т.1 а.с.19) та на підставі направлення від 06.03.2013 року №000865/632 (т.1 а.с.20), виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси, службовою особою ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Поланк-Хліб» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Оптовик плюс», код ЄДРПОУ 37174290, за червень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 22.03.2013 року №1997/22-4/31795687 (т.1 а.с.7-15).

Відповідно до висновку зазначеного акта, перевіркою встановлено порушення ПП «Поланк-Хліб»:

- п.138.2 ст. 138 , пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, а саме «Поланк-Хліб» завищено валові витрати на загальну суму 13007,00 грн., у т.ч. у 2 кварталі 2011 року на 13307,00 грн. та відповідно, занижено податок на прибуток на загальну суму 2992,00 грн., у т.ч. за 2 квартал 2011 року у сумі 2992,00 грн.;

- п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України , пп.6.3 п.6 Порядку заповнення податкової накладної, а саме завищено податковий кредит з ПДВ на суму 2601,00 грн., в тому числі за червень 2011 року на 2601,00 грн.

Згідно змісту даного акта перевірки, вищенаведені порушення встановлені відповідачем на підставі акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 01.08.2012 року №640/22-317/37174290 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Оптовик плюс» (код ЄДРПОУ 37174290) щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року». (т.2 а.с.17-25)

Згідно змісту зазначеного акта, зустрічну звірку ТОВ «Оптовик плюс» провести неможливо у зв'язку з тим, що це підприємство за податковою адресою м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 74, не знаходиться. Перевірку проведено на підставі матеріалів перевірки постачальника ТОВ «Оптовик плюс» - ТОВ «Дюполь Системс», які відображені в акті ДПІ у Печерському районі м. Києва від 27.06.2012 року №60/22-04/34413898 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюполь Системс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період червень, серпень-грудень 2011 року»), в якому зазначено, що не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Оптовик плюс» по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальника ТОВ «ДЮПОЛЬ СИСТЕМС» та їх подальшої реалізації підприємствам-покупцям за червень 2011 року.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ від 03.04.2013 року №0000972240 (т.1 а.с.17) за порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.193 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), на загальну суму 2602,00 грн., в тому числі за основним платежем - 2601,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн..

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ від 03.04.2013 року №0000982240 (т.1 а.с.18) за порушення п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств, на загальну суму 2992,00 грн., в тому числі за основним платежем - 2992,00 грн..

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, за результатами якої складено акт від 22.03.2013 року №1997/22-4/31795687, також висновки відповідача про допущені позивачем порушення здійснені на підставі лише даних та висновку акту перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 01.08.2012 року №640/22-317/37174290.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.20.1.4. п.20.1. ст.20, п.75.1 ст.75 ПК України, органи ДПС мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому ПК України .

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (абз.3 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України ).

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України).

Таким чином, однією з основних гарантій прав платників податків при здійсненні заходів податкового контролю є законодавче встановлення вичерпного переліку підстав проведення документальних позапланових перевірок.

Виходячи зі змісту положень пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення, яке оформлюється наказом (п.78.4. ст.78 ПК України), та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст. 77 та ст. 78 цього Кодексу .

Підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки є, серед іншого, ненадання платником податків пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу ДПС та прийняття відповідного наказу про проведення такої перевірки, а надання позивачем у законодавчо визначені строки пояснень та їх документальні підтвердження на письмовий запит відповідача, свідчить про відсутність у податкового органу підстав для призначення перевірки з посиланням на вимоги п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України.

Пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит відповідача від 14.02.2013 року за вих.№6469/10/22-4/49 надані позивачем та отримані відповідачем 25.02.2013 року, - тобто у встановлений законодавством строк (протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту), що спростовує наявність обставин, передбачених пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, які послужили підставою для проведення спірної перевірки.

Відповідно до ст.198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст.198).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст.198).

У пункті 198.6 наведеної норми визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

За приписами п.138.1 ст.138 ПК України витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності та інших витрат.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.6 наведеної статті витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

У пункті 138.2 ст.138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п.138.4. та п.138.5. ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням того, що датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

За приписами п.139.1.9. ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, необхідно зауважити на те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи 01.04.2011 року між позивачем та ТОВ «Оптовик плюс» було укладено договір поставки №11067 відповідно до якого, позивач придбав у ТОВ «Оптовик плюс» певний товар та здійснив його оплату у кількості та асортименті, що узгоджені між сторонами у доданих до договору специфікаціях чи накладних, які є невід'ємною частиною договору (т.1 а.с.23-24).

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору поставки за весь період його дії та щодо подальшої реалізації позивачем придбаного у ТОВ «Оптовик Плюс» товару, позивачем було надано, довідку про взяття ТОВ «Оптовик Плюс» на облік як платка податків; свідоцтво №100292590 про реєстрацію ТОВ «Оптовик Плюс» як платника податку на додану вартість, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи - ТОВ «Оптовик Плюс», довідку ЄДРПОУ щодо ТОВ «Оптовик Плюс», податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки, рахунки-фактури, картку рахунку 631, звіт про рух товарів на складах, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, договір оренди нежилого приміщення, сертифікати якості; висновки державних санітарно-епідеміологічних експертиз, сертифікати відповідності, акти фітосанітарного контролю імпортних та транзитних підкарантинних матеріалів та ін., карантинний дозвіл на імпорт (транзит), посвідчення якості, протоколи державних санітарно-епідеміологічних експертиз, договори поставки із додатками до них (т.1 а.с.25-53, 65-178, 188-249, т.2 а.с.1-10).

Дійшовши висновку про завищення позивачем податку на прибуток та ПДВ, податковий орган виходив з нереальності господарських операцій позивача саме з цим контрагентом, посилаючись на Акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 01.08.2012 року №640/22-317/37174290 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Оптовик плюс» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року», згідно змісту зазначеного акта, зустрічну перевірку провести неможливо у зв'язку з тим, що ТОВ «Оптовик плюс» за податковою адресою не знаходиться.

Проте колегія суддів зазначає, що чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит з фактичним знаходженням підприємства-постачальника за юридичною адресою. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством, зокрема, перевіряти наявність постачальника зі місцем реєстрації.

На дату здійснення спірних господарських операцій зазначений контрагент позивача був зареєстрованим як платник податків на додану вартість, його установчі документи не були визнані недійсними.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що спірні правочини набули реального настання тих правових наслідків, на настання яких були спрямовані, а тому висновок податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставним.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо визнання протиправними та скасування оскаржуваних повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 03.04.2013 року №0000972240 та №0000982240.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міністерства доходів України залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський Н.В. Вербицька