Рішення

від 20.11.2013 по справі 910/20023/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20023/13 20.11.13

За позовомПриватного підприємства «Контент Україна» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Турфірма «Сам» простягнення 66 546,19 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Ярош З.В., Шевчук Ю.А. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Контент Україна» (надалі - «Підприємство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Турфірма «Сам» (надалі - «Товариство») про стягнення 66 546,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов агентського договору на реалізацію туристичних послуг №СІ-190-1 від 01.01.2012 р. відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті вартості послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 59 559,59 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5 955,95 грн., пені у розмірі 840,21 грн. та 3% річних у розмірі 193,44 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.11.2013 р.

В судове засідання представники позивача з'явилися, вимоги ухвали суду виконали, надали пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №27312261.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2012 р. між Підприємством (туроператор) та Товариством (агент) було укладено агентський договір на реалізацію туристичних послуг №СІ-190-1 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 2.1 Договору за цим договором агент зобов'язується надавати посередницькі послуги туроператору, спрямовані на реалізацію туристичних послуг, від імені та в інтересах туроператора та під його контролем, шляхом укладення договорів про надання туристичних послуг, замовлення (бронювання) цих послуг відповідно до узгоджених сторонами регламентів (умов), а також вчиняти інші фактичні та юридичні дії, визначені цим договором, із забезпечення реалізації туристичних послуг.

Пунктом 4.1 Договору агент, що використовує форму оплати «попередня оплата», після здійснення бронювання створює (генерує) та роздруковує рахунок на сайті www.contetinn.com . Оплата рахунку здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту бронювання. У разі несвоєчасної оплати бронювання буде анульовано без попередження, а зобов'язання туроператора щодо надання туристичних послуг припиняються. Агент зобов'язаний враховувати вказані строки оплати при визначенні умов договорів про надання туристичних послуг.

Згідно з п. 4.8 Договору у випадку досягнення домовленості щодо оплати з відстроченням платежів (п. 4.2 цього договору) кошти за бронювання, реалізація туристичних послуг за якими настала в даному розрахунковому періоді, мають бути перераховані туроператору без зустрічної вимоги чи претензій з боку агента та/або третіх осіб протягом 5 робочих днів з дати закінчення відповідного розрахункового періоду (якщо інше не зазначене туроператором) шляхом банківського переказу на рахунок туроператора.

На виконання умов Договору у період з 16.07.2013 р. по 30.09.2013 р. відповідачем було реалізовано туристичні послуги на загальну суму 59 559,59 грн., що підтверджується рахунками на оплату та звітами тур агента за вказаний період.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті реалізованих туристичних послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 59 559,59 грн.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч.1 ст. 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Відповідно до статті 305 Господарського кодексу України, відносини, що виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання. У частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, зазначеними у цій статті, до агентських відносин можуть застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення.

Із матеріалів справи (акти виконаних послуг за період з 16.07.2013 р. по 30.09.2013 р.) вбачається, що на виконання умов Договору відповідачем було реалізовано туристичні послуги на загальну суму 59 559,59 грн.

Суд відзначає, що звіт тур агента (акт виконаних послуг) №CIN-0007060/9 від 30.09.2013 р. на суму 9 157,54 грн. не містить підпису уповноваженої сторони відповідача, проте вважається ним підписаним з огляду на приписи п. 4.11 Договору та відсутність в матеріалах справи письмової обґрунтованої відмови відповідача від його підписання.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.1 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за реалізовані туристичні послуги повинно було бути виконане до протягом 3 банківських днів з моменту бронювання таких послуг.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 59 559,59 грн. , а з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.1 Договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті реалізованих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 59 559,59 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 59 559,59 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5 955,95 грн., пені у розмірі 840,21 грн. та 3% річних у розмірі 193,44 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 06.08.2013 р. по 10.10.2013 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по поставці товару у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Викладене підтверджується постановами Верховного Суду України від 28.02.2011 р. у справі №23/225 та 27.04.2012 р. у справі №06/5026/1052/2011.

Відповідно до п. 7.2.2 Договору при не перерахуванні коштів в оплату вартості туристичних послуг в повному обсязі та в строки, зазначені в розділі 4 цього договору, агент зобов'язаний сплатити туроператору штраф у розмірі 10% від вартості туристичних послуг.

Згідно з п. 7.2.3 Договору у випадку прострочення зобов'язання по оплаті туристичних послуг, агент зобов'язаний перерахувати туроператору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення, за кожен день прострочення. Пеня обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання. Сплата агентом штрафу відповідно до п. 7.2.2 цього договору не звільняє його від обов'язку сплатити пеню за дані прострочення платежу. Нарахування пені не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а продовжується до повного перерахунку агентом вартості туристичних послуг.

Таким чином, умовами Договору та Господарського кодексу України передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати пені та штрафу.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання зобов'язання оплати реалізованих послуг, то правомірним є стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5 955,95 грн. (59 559,59 грн.*10%).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 840,21 грн. та 3% річних у розмірі 193,44 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Підприємства заборгованості у розмірі 59 559,59 грн., штрафу у розмірі 5 955,95 грн., пені у розмірі 840,21 грн. та 3% річних у розмірі 193,44 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Контент Україна» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Турфірма «Сам» (01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 38, кім. 12; ідентифікаційний код 37450976) на користь Приватного підприємства «Контент Україна» (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 45-А; ідентифікаційний код 34539569) заборгованість у розмірі 59 559 (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 59 коп., штраф у розмірі 5 955 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 95 коп., пеню у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 21 коп., 3% річних у розмірі 193 (сто дев'яносто три) грн. 44 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.11.2013 р.

Суддя В.П. Босий