Рішення

від 18.11.2013 по справі 910/7023/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7023/13 18.11.13

За позовом до треті особи, про Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» Товариства з обмеженою відповідальністю «Градієнт СВ» які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «СТН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» 2) Публічне акціонерне товариство «Ластівка» звернення стягнення на заставлене майно за договором застави цінних паперів № 05-289/ЗЦП-12 від 04.10.12 р. в рахунок погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012 р. у розмірі 141 649 775,02 грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Гавриловська І.О. Суддя Босий В.П.

Суддя Спичак О.М.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Ларченко І.М. - дов. № 307 від 21.03.13 р.

Герасименко Т.В., дов. № 344 від 02.10.2013 р.

Оніщук Д.В. - дов. № 309 від 21.03.13 р.

від відповідача: не з'явився

від третіх осіб: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передано позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Градієнт СВ» про звернення стягнення на заставлене майно за договором застави цінних паперів № 05-289/ЗЦП-12 від 04.10.12 р. в рахунок погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.12 р. у розмірі 141 649 775,02 грн.

Ухвалою суду від 12.04.13 р. порушено провадження у справі № 910/7023/13 та призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників судового процесу на 20.05.13 р.; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «СТН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ»; зобов'язано сторін та третю особу надати певні документи.

У судовому засіданні 20.05.13 р. представник позивача повідомив, що 20.05.13 р. о 09:50 год. через службу діловодства господарського суду ним подано письмові пояснення та документи на виконання вимог ухвали суду, а також заяву про зміну позовних вимог.

Проте, судом встановлено, що дані документи відсутні в матеріалах справи, станом на час судового засідання.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 20.05.13 р. не з'явилися, вимог ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Зокрема, відповідно до повідомлення відділення поштового зв'язку - «за даною адресою організації немає» та «за закінченням терміну зберігання».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.07 р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи-учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.08 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Ухвалою суду від 20.05.13 р. відкладено розгляд справи до 10.06.13 р., у зв'язку з нез'явленням представників відповідача та третьої особи у призначене судове засідання, невиконанням ними вимог ухвали суду, для дослідження поданих позивачем доказів у справі та для надання ним оцінки.

Через службу діловодства господарського суду 04.06.13 р. від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву.

10.06.13 р. через службу діловодства господарського суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 10.06.13 р. надав суду оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких додано до позовної заяви та заявив письмове клопотання про продовження строку розгляду спору.

Розглянувши вищезазначене клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, суд його задовольнив з наступних підстав.

Частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Судом встановлено, що строк вирішення спору у даній справі № 910/7023/13 спливає 11.06.13 р.

В частині 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи наведене, суд визнав за можливе продовжити строк розгляду спору для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Представники відповідача у судове засідання 10.06.13 р. не з'явилися, вимог ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представники третьої особи у судове засідання 10.06.13 р. не з'явилися, вимог ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Зокрема, відповідно до повідомлення відділення поштового зв'язку - «за даною адресою організації немає» та «не значиться».

У пункті 3.9.1 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи наведене, у зв'язку з нез'явленням представників відповідача та третьої особи у призначене судове засідання, невиконанням ними вимог ухвали суду, що перешкоджало вирішенню спору в даному судовому засіданні, для дослідження поданих доказів у справі, та для надання ним оцінки, суд ухвалою від 10.06.13 р. відклав розгляд даної справи на 26.06.13 р.; клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору задовольнив та продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів до 26.06.13 р.; повторно зобов'язав відповідача та третю особу на підтвердження їх статусу юридичної особи і повного найменування подати суду оригінал і належну копію статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію, довідку з органів статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідку з обслуговуючого банку про наявність відкритих рахунків та їх реквізити; повторно зобов'язав відповідача надати суду: оригінал для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчену копію договору застави цінних паперів № 05-289/ЗЦП-12 від 04.10.12 р., письмові пояснення, чи накладено обтяження на предмет іпотеки (з належними доказами). Також даною ухвалою було повторно зобов'язано учасників судового процесу надати суду належні докази виконання зобов'язань за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012 р. та договору застави цінних паперів № 05-289/ЗЦП-12 від 04.10.12 р., (зокрема, банківські виписки або платіжні доручення, якими підтверджується виконання зазначених договорів в частині видачі кредиту, повернення позичальником кредитних коштів, сплати відсотків за користування зазначеними коштами та інших платежів, передбачених кредитними договорами; витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів рухомого майна про накладення обтяжень на предмет застави). Крім того, повторно зобов'язано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ «СТН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» надати суду письмові пояснення по суті спору.

26.06.13 р. через службу діловодства господарського суду м. Києва від позивача надійшли документи, які залучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 26.06.13 р. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 26.06.13 р. в черговий раз не з'явились, про поважні причини неявки суду не повідомили, вимог ухвал суду в даній справі не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, зважаючи на те, що значна кількість обставин потребують дослідження та надання правової оцінки значній кількості доказів, зважаючи на те, що у даному позові об'єднано декілька позовних вимог, об'ємних за своїм змістом, господарський суд дійшов висновку про складність даної категорії справи, що дає підставу стверджувати про необхідність призначення її до розгляду в колегіальному складі.

Відповідно до ст. 4 6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суд, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Колегіальний розгляд справи є однією з гарантій повного, всебічного й об'єктивного розгляду справ, постановлення законного, обґрунтованого і справедливого рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що справа № 910/7023/13 відноситься до категорії складних, у зв'язку з чим підлягає колегіальному розгляду.

Керуючись ст. ст. 4 6 , 86 господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 26.06.13 р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/7023/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Градієнт СВ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «СТН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ», про звернення стягнення на заставлене майно за договором застави цінних паперів № 05-289/ЗЦП-12 від 04.10.12 р. в рахунок погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.12 р. у розмірі 141 649 775,02 грн.

26.06.13 р. суддя Гавриловська І.О. звернулась до Голови господарського суду міста Києва із заявою щодо колегіального розгляду справи № 910/7023/13.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 27.06.13 р., приймаючи до уваги вказані заяву та ухвалу, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.11 р. (протокол № 1 від 03.02.11 р.) та ст. 4-6 ГПК України призначено колегіальний розгляд справи № 910/7023/13 у складі колегії суддів: Гавриловська І.О. (головуючий), судді Нечай О.В. та Картавцева Ю.В.

Ухвалою від 01.07.13 р. вищевказаною колегією суддів було прийнято справу до свого провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні за участю представників учасників судового процесу на 07.08.13 р.; керуючись ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПАТ «Ластівка», оскільки предметом розгляду спору в справі № 910/7023/13 є звернення стягнення на заставлене майно за договором застави цінних паперів № 05-289/ЗЦП-12 від 04.10.12 р., відповідно до якого відповідач передав у заставу позивачу з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.12 р., укладеного між ПАТ «Банк «Таврика» та ТОВ «СТН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ», належні йому на праві власності цінні папери (прості іменні акції) емітента ПАТ «Ластівка» в кількості 10 600 штук.

Через службу діловодства господарського суду 06.08.13 р. від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду та клопотання про зупинення провадження у справі № 910/7023/13 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № Б911/121/11/13-г.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 07.08.13 р., у зв'язку з відпусткою судді Нечая О.В., призначено новий склад суду в справі № 910/7023/13 у складі колегії суддів: Гавриловська І.О. (головуючий), судді Блажівська О.Є. та Картавцева Ю.В.

Ухвалою від 07.08.13 р. вищезазначеною колегією суддів прийнято справу № 910/7023/13 до свого провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні за участю представників учасників судового процесу на 02.09.13 р.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 02.09.13 р., у зв'язку з відпусткою судді Блажівської О.Є., призначено новий склад суду в справі № 910/7023/13 у складі колегії суддів: Гавриловська І.О. (головуючий), судді Нечай О.В. та Картавцева Ю.В., які ухвалою від 02.09.13 р. прийняли дану справу до свого провадження.

У судовому засіданні 02.09.13 р. представник позивача повідомив, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.13 р. скасовано постанову господарського суду Київської області від 23.01.13 р. про визнання ТОВ «СТН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» банкрутом, проте доказів у підтвердження цього суду не представив.

Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання 02.09.13 р. не з'явились, про поважні причини неявки суду не повідомили, вимог ухвал суду в даній справі не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 02.09.13 р. розгляд справи було відкладено до 30.09.13 р., у зв'язку з неявкою представників відповідача та третіх осіб у призначене судове засідання, та для витребування у позивача додаткових доказів у справі.

Через службу діловодства господарського суду 17.09.13 р. від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду.

Представник позивача в судовому засіданні 30.09.13 р. повідомив, що справу № Б911/121/11/13-г скеровано для подальшого розгляду до господарського суду Київської області, проте засідання у даній справі на даний час не призначено.

Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання 30.09.13 р. не з'явились, про поважні причини неявки суду не повідомили, вимог ухвал суду в даній справі не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 30.09.13 р. розгляд справи відкладено до 21.10.13 р., у зв'язку з неявкою представників відповідача та третіх осіб у призначене судове засідання, та для витребування у позивача додаткових доказів у справі

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 21.10.13 р., у зв'язку з відрядженням суддів Нечая О.В. та Картавцевої Ю.В., призначено новий склад суду у справі № 910/7023/13 у складі колегії суддів: Гавриловська І.О. (головуючий), судді Босий В.П. та Спичак О.М., які ухвалою від 21.10.13 р. прийняли дану справу до свого провадження.

У судовому засіданні 21.10.13 р. представник позивача повідомив, що документів стосовно розгляду справи № Б911/121/11/13-г господарським судом Київської області на дане судове засідання надати не може.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання 21.10.13 р. не з'явились, про поважні причини неявки суду не повідомили, вимог ухвал суду в даній справі не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи наведене, беручи до уваги нез'явлення представника відповідача та третіх осіб у призначене судове засідання та для витребування у позивача додаткових доказів у справі, господарський суд ухвалою від 21.10.13 р. відклав розгляд даної справи на 18.11.2013 р. та зобов'язав учасників судового процесу надати суду певні документи.

Представник позивача в судовому засіданні 18.11.13 р. надав суду додаткові докази, які залучено до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання 18.11.13 р. не з'явились, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача та третіх осіб про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників вищезазначених учасників судового процесу.

У судовому засіданні 18.11.13 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.12 р. між Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» (позичальник) укладено договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ, умовами якого передбачено, що позивач відкриває третій особі відновлювальну вікличну кредитну лінію, в сумі 125 000 000,00 грн., терміном користування з 04.10.12 р. по 02.10.15 р. включно.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1.3. договору № 04-10-12-КЛ від 04.10.12 р., за користування кредитами встановлюється плата в розмірі 28 % відсотків річних.

Пунктом 2.2.4. договору № 04-10-12-КЛ від 04.10.12 р. передбачено право позивача стягнути достроково з третьої особи фактичну суму заборгованості за кредитом, що залишилась та процентами, які підлягали сплаті за цим договором, при порушенні третьою особою будь-яких умов цього договору та/або умов договору застави відповідачем або при порушенні судом справи про банкрутство третьої особи. При цьому, строк повернення кредитних коштів вважається таким, що настав, а вся заборгованість за цим договором підлягає сплаті на десятий календарний день від дати прострочення третьою особою будь-якої частини грошового зобов'язання за цим договором.

У відповідності до п. 4.2. договору № 04-10-12-КЛ від 04.10.12 р., позивач здійснює нарахування процентів на фактичний залишок кредитної заборгованості на позичковому рахунку третьої особи. Нарахування процентів починається з дня перерахування кредиту з позичкового рахунку і продовжується до закінчення терміну дії кредитного договору.

Пунктом 5.1. договору № 04-10-12-КЛ від 04.10.12 р. визначено, що забезпеченням своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливої неустойки, що витікають з цього договору, є застава основних засобів майнового поручителя ТОВ «Музей сучасного образотворчого мистецтва» та акції майнових поручителів.

Відповідно до п. 6.2. договору № 04-10-12-КЛ від 04.10.12 р., за несвоєчасне погашення заборгованості за цим договором, зокрема, наданого кредиту, процентів за користування ним, третя особа сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення.

На виконання умов вищевказаного договору № 04-10-12-КЛ від 04.10.12 р., між Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Градієнт СВ» (заставодавець) укладено договір застави цінних паперів № 05-289/ЗЦП-12 від 04.10.12 р.

Згідно з п. 1.1. договору № 05-289/ЗЦП-12 від 04.10.12 р., застава за цим договором забезпечує вимоги позивача за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.12 р. (а також будь-якими змінами і доповненнями до нього, в тому числі стосовно зміни процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо), укладеним між позивачем та третьою особою, за умовами якого останній зобов'язаний позивачу по 02.10.15 р. включно у порядку, строки та на умовах, встановлених кредитним договором, повернути кредит у розмірі 125 000 000,00 (сто двадцять п'ять мільйонів) гривень 00 копійок, сплатити проценти за користування ним, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Заставою за договором № 05-289/ЗЦП-12 від 04.10.12 р. також забезпечуються вимоги позивача щодо відшкодування: - штрафних санкцій, передбачених цим договором; - витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет застави, визначений в п. 1.2. договору.

У відповідності до п. 1.2. договору № 05-289/ЗЦП-12 від 04.10.12 р., в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п. 1.1. цього договору, відповідач передає в заставу позивачеві належні йому на праві власності цінні папери (предмет застави), а саме: - прості іменні акції ПАТ «Ластівка», у кількості 10 600 шт., міжнародний ідентифікаційний код - UA4000080048, загальною вартістю 175 536,00 грн.

Згідно з п. 1.3. договору № 05-289/ЗЦП-12 від 04.10.12 р., ринкова вартість предмету застави складає 175 536,00 грн. Оцінка проведена за згодою сторін, з урахуванням ринкових цін та обсягу можливих витрат, пов'язаних з його реалізацією.

Відповідно до п. 2.2. договору № 05-289/ЗЦП-12 від 04.10.12 р., у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем/третьою особою своїх зобов'язань по кредитному договору, позивач має право звернути стягнення та задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, необхідні витрати на утримання предмету застави, витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, а також компенсувати всі інші витрати, із вартості предмета застави в порядку, встановленому чинним законодавством.

Право позивача на звернення стягнення на предмет застави також виникає у разі порушення відповідачем будь-яких умов цього договору.

Пунктом 2.4. договору № 05-289/ЗЦП-12 від 04.10.12 р. визначено, що позивач набуває право дострокового звернення стягнення на предмет застави незалежно настання строку виконання третьою особою/відповідачем зобов'язань по кредитному договору в разі порушення третьою особою/відповідачем умов кредитного договору та/або відповідачем умов цього договору, а також у випадках, передбачених ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Позивач має право направити кошти, виручені від реалізації предмета застави, на погашення простроченої заборгованості по кредиту та процентам, на дострокове повернення всієї суми кредиту, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета застави.

Судом встановлено, що на виконання умов договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.12 р. позивачем було перераховано кредитні кошти в сумі 125 000 000,00 грн. на рахунок ТОВ «СТН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» № 2063630119017, що підтверджується випискою по рахунку третьої особи, розпорядженнями управлінню супроводження банківських операції від 08.10.12 р., 09.10.12 р., 30.10.12 р., 31.10.12 р. та відповідними меморіальними ордерами (належним чином засвідчені копії яких додано до матеріалів справи).

Однак, позичальник неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.12 р., в результаті чого у нього утворилась заборгованість по процентах за користування кредитом за листопад, грудень 2012 р., січень, лютий 2013 р. за даним договором, яка складає 3 643 835,62 грн.

03.12.12 р. на адресу ТОВ «СТН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» було направлено повідомлення № 05-559-3528 від 03.12.12 р. про необхідність погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.12 р., яка станом на 03.12.12 р. становила 129 062 497,44 грн.

04.03.13 р. на адресу ТОВ «Градієнт СВ» було направлено претензію № 23/987 про необхідність погашення кредитної заборгованості.

Однак, вищезазначені звернення були залишені без відповіді та реагування.

Оскільки вимоги ПАТ «Банк «Таврика» були залишені позичальником та відповідачем без задоволення, станом на 07.04.13 р. загальна заборгованість за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.12 р. становить 141 649 775,02 грн., яка складається з:

- 125 000 000,00 грн. - строкової заборгованості по кредиту;

- 3 643 835,62 грн. - строкової заборгованості по процентах;

- 12 684 512,56 грн. - простроченої заборгованості по процентах;

- 321 426,84 грн. - пені по прострочених процентах.

За таких обставин Публічне акціонерне товариство «Банк «Таврика» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Градієнт СВ» про звернення стягнення на заставлене майно за договором застави цінних паперів № 05-289/ЗЦП-12 від 04.10.12 р. в рахунок погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.12 р. у розмірі 141 649 775,02 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавши позичальнику ТОВ «СТН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» кредитні кошти за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.12 р., однак свої зобов'язання за даними кредитним договором позичальник належним чином не виконав.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги у повному обсязі та не заперечив проти їх задоволення.

Треті особи жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надали.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

У разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 ЦК України). Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1. ст. 590 ЦК України).

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, оскільки позичальником порушено строки сплати кредиту та процентів за користування кредитним коштами, встановлені сторонами при укладенні договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.12 р., позивач, на підставі п. 2.2.4 даного кредитного договору, п. 2.2 договору застави цінних паперів № 05-289/ЗЦП-12 від 04.10.12 р., та приписів чинного законодавства, набув право вимоги дострокового повернення кредиту та стягнення заборгованості за рахунок предмета застави.

Відповідно до ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Статтею 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Як встановлено судом, ТОВ «СТН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» (позичальник) не виконало свого зобов'язання щодо повернення кредиту, а також сплати процентів за користування кредитом за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.12 р., в результаті чого в нього утворилась заборгованість за даним договором у розмірі 141 649 775,02 грн., яка складається з:

- 125 000 000,00 грн. - строкової заборгованості по кредиту;

- 3 643 835,62 грн. - строкової заборгованості по процентах;

- 12 684 512,56 грн. - простроченої заборгованості по процентах;

- 321 426,84 грн. - пені по прострочених процентах.

Статтею 582 Цивільного кодексу України передбачено, що оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

У відповідності до звіту про незалежну оцінку вартості однієї простої іменної акції ПАТ «Ластівка», складеного експертом-оцінювачем ТОВ «Е.R.S.T.Е» Лемзою Н.К., станом на 07.05.13 р. ринкова вартість однієї простої іменної акції становить 0,25 грн.

Право експерта-оцінювача ТОВ «Е.R.S.T.Е» Лемзи Н.К. на проведення оцінки цінних паперів підтверджується сертифікатом № 13758/12 від 31.08.12 р. суб'єкта оціночної діяльності, кваліфікаційними свідоцтвами оцінювача МФ № 6235 від 19.07.08 р. та ЦМК № 562 від 24.0.10 р., свідоцтвом № 8407 від 25.08.10 р. про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів; посвідчення МФ № 436-ПК від 17.03.12 р. про підвищення кваліфікації оцінювача.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, оцінивши всі надані сторонами докази, документи та пояснення в їх сукупності, господарський суд м. Києві дійшов висновку про обґрунтованість вимог Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Градієнт СВ» щодо звернення стягнення на заставлене майно за договором застави цінних паперів № 05-289/ЗЦП-12 від 04.10.12 р. в рахунок погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.12 р. у розмірі 141 649 775,02 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 572, 582, 589, 590, 610, 611, 626, 628, 1048, 1049, 1050, 1054; ст. 193 Господарського кодексу України; ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.12 р. у розмірі 141 649 775 (сто сорок один мільйон шістсот сорок дев'ять тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн. 02 коп., яка складається з:

- 125 000 000,00 грн. - строкової заборгованості по кредиту;

- 3 643 835,62 грн. - строкової заборгованості по процентах;

- 12 684 512,56 грн. - простроченої заборгованості по процентах;

- 321 426,84 грн. - пені по прострочених процентах

- на предмет застави згідно договору застави цінних паперів № 05-289/ЗЦП-12 від 04.10.12 р., а саме: - прості іменні акції ПАТ «Ластівка», у кількості 10 600 штук, міжнародний ідентифікаційний код (ISIN) - UA4000080048, шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94, код ЄДРПОУ 19454139) на предмет забезпечувального обтяження, а саме - цінних паперів - простих іменних акцій, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Градієнт СВ» (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 17, код ЄДРПОУ 33397736) в кількості 10 600 штук, за ціною визначеною на підставі оцінки, яка надана суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Е.Р.С.Т.Е.» від 07.05.13 р., що складає 0,25 грн. за одну акцію, а всього - 2 650 (дві тисячі шістсот п'ятдесят) грн. 00 коп., шляхом перерахування простих іменних акцій емітента ПАТ «Ластівка», в кількості 10 600 штук, з рахунку у цінних паперах (депозитарний код рахунку 300970-UA40005161) депонента - Товариства з обмеженою відповідальністю «Градієнт СВ» (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 17, код ЄДРПОУ 33397736) на рахунок у цінних паперах Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» 001147 (депозитарний код рахунку 100024-UA30300970) відкритий у зберігача ПАТ «Банк «Таврика» (код зберігача 1147 у депозитарії Приватного акціонерного товариства «ВДЦП», код МДО 300970).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Градієнт СВ» (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 17, код ЄДРПОУ 33397736) до Державного бюджету України 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 25.11.2013 р.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Гавриловська І.О.

Суддя Босий В.П.

Суддя Спичак О.М.