Постанова

від 14.11.2013 по справі 815/151/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 р.Справа № 815/151/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Інтервіндоус" до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000662250, №0000682250, №0000672250 від 28.08.2012 року та №000107/15-2 від 16.11.2012 року, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000662250, №0000682250, №0000672250 від 28.08.2012 року та №000107/15-2 від 16.11.2012 року.

Суд першої інстанції своєю постановою від 05 березня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Інтервіндоус" до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000662250, №0000682250, №0000672250 від 28.08.2012 року і №000107/15-2 від 16.11.2012 року - задовольнив.

Визнав протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення №0000662250, №0000682250, №0000672250 від 28.08.2012 року та №000107/15-2 від 16.11.2012 року.

Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем - ТОВ «ТД « Інтервіндоус» та ТОВ «Київбуд-Сервіс ІБК» було укладено договір підряду № 55 від 24.09.2010 року предметом якого є зобов'язання "підрядника" (ТОВ "Київбуд-Сервіс ІБК") на свій риск в межах кошторису та домовленості, виконати за завданням "Замовника" (ТОВ "ТД "Інтервіндоус"), а "Замовник" зобов'язується прийняти та оплатити висотні роботи: по утепленню та оздобленню фасаду з матеріалів замовника житлового будинку за адресою: м. Житомир, на розі вул. Перемоги-Лесі Українки та договір підряду № 1/11 від 12.11.2010 року - предметом якого є Замовник доручає, а Підрядник забезпечує у відповідності з кресленнями виробів, дизайном пройомів та умовами договору виконання будівельно-монтажних робіт: монтаж АКП (алюмінієвої композитної панелі) на вентиляційному фасаді, далі - роботи на об'єкті, що знаходиться за адресою: м. Житомир, на розі вул. Перемоги-Лесі Українки.

Позивачем до суду були надані докази, які підтверджують, що укладені договори виконувались, а саме: податкові накладні, акти виконаних робіт за червень 2011 року, за липень 2011 року, платіжні доручення.

Суд першої інстанції при вирішенні спору прийшов до висновку, що надані позивачем документи повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Із зазначеним висновком колегія суддів погодитись не може із наступних підстав.

Судом першої інстанції залишились по за увагою доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин як відсутність основних виробничих фондів, рухомого та нерухомого майна, що є неможливим для здійснення господарської діяльності.

Підставою для отримання податкової вигоди є надання належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Підставою оплати виконаних робіт як зазначено в банківських виписках по оплаті зазначено - за виконані роботи згідно Ф-3.

Наказом Міністерства Регіонального Розвитку та Будівництва України від 4 грудня 2009 року N 554 «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19 вересня 2011 року N 195 визначені Типові форми первинних облікових документів у будівництві"Акт приймання виконаних будівельних робіт" (типова форма N КБ-2в) та "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати"(типова форма N КБ-3).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оплата за виконанні роботи згідно Ф-3, проводилась на підставі первинних бухгалтерських документів не передбачених чинним законодавством. Крім цього в матеріалах справи знаходяться Акт приймання виконаних будівельних робіт (типова форма N КБ-2) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форма N КБ-3) які не відповідають вимогам діючого законодавства, адже вони затверджені наказом Державного комітету статистики України і Державним комітетом України з будівництва і архітектури від 21.06.2002 р. № 237\5. В оформлених позивачем Актах приймання виконаних будівельних робіт (типова форма N КБ-2в) та Довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форма N КБ-3) по старій формі відсутні реквізити та ознаки визначені законодавцем необхідних для ведення бухгалтерського обліку. Відповідно, вище зазначені докази, на думку колегії суддів, не можуть бути визнаними як первинні бухгалтерські документи.

У договорах відсутні строки закінчення робіт хоча в договорі підряду в капітальному будівництві, відповідно до п.17 постанови «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» від 1 серпня 2005 р. N 668, строки виконання робіт (будівництва об'єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід'ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду.

Як вбачається з матеріалів справи акти здачі-приймання робіт, не відповідають вимогам ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і Положенню про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів У країни від 24.05.1995 р. №88, оскільки не містять інформації щодо змісту господарської операції та їх виміру.

Оцінивши вказані обставини та дослідивши надані позивачем докази, колегія суддів, приходить до висновку, що первинні документи не підтверджують реальність господарських операцій позивача із ТОВ "Київбуд-Сервіс ІБК". Самі по собі податкові накладні, акти виконаних робіт Ф-2, довідка вартості виконаних робіт ф-3, акти здачі прийняття послуг, не є достатнім свідченням дійсного виконання договірних зобов'язань. За таких обставин суд першої інстанції безпідставно та передчасно прийшов до висновку про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим рішення суду першої підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення по справі.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби , - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Інтервіндоус" до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000662250, №0000682250, №0000672250 від 28.08.2012 року та №000107/15-2 від 16.11.2012 року - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя О.О. Кравець