Ухвала

від 27.11.2013 по справі 10/5005/13036/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

27.11.2013 Справа № 10/5005/13036/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач)

суддів - Березкіної О.В., Подобєда І.М.

при секретарі - Погорєлової Ю.А.

за участю представників сторін

від позивача : Коваленко С.О. представник, довіреність №1 від 02.03.11;

від скаржника : Корольов Г.Л. голова правління, виписка з протоколу №158 від 10.01.04;

від скаржника : Горб О.В. представник, довіреність №б/н від 20.05.13;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №68 «Мирний» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2011 року у справі № 10/5005/13036/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ», м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про визнання в порядку набувальної давності права власності на нежитлові приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ», м. Дніпропетровськ, в якій просить суд визнати за позивачем в порядку набувальної давності право власності на нежитлові приміщення загальною площею 442,3 кв. м., першого поверху в п'яти поверховому будинку розташованих за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду будинок 10 (т. 1 а.с. 2-4).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2011 року у справі № 10/5005/13036/2011 (суддя Кощеєв І.М.) позовні вимоги задоволено. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ» в порядку набувальної давності право власності на нежитлові приміщення загальною площею 442,3 кв.м., першого поверху в п'яти поверховому будинку, розташованому за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 10 (т. 5 а.с. 122-125).

Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку, що позивачем доведена суду сукупність певних юридичних фактів, які виходячи зі змісту ст. 344 ЦК України мають значення для цієї справи, а саме: законність об'єкту володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння спірним нерухомим майном. Також, господарський суд Дніпропетровської області вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ», пов'язанні із визнанням за ним в порядку набувальної давності право власності на зазначені у позові нежитлові приміщення обґрунтованими.

Не погоджуючись з рішенням Дніпропетровського господарського суду, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив № 68 «Мирний», м. Дніпропетровськ звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати. При цьому, скаржник посилається на порушення вимог матеріального та процесуального права у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають суттєве значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

А саме, з апеляційної скарги вбачається, що житловий п'ятиповерховий будинок № 10 по вул. Героїв Сталінграда у м. Дніпропетровську відповідно до довідки КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради від 09.11.2011 р., у цілому зареєстровано за Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив № 68 «Мирний», на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради № 1549 від 19.06.2003 р., про що зроблено відповідний запис в обліковій книзі № 41-ЖЮ-3030-55 від 24.11.2009 р.

З посиланням на положення Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив № 68 «Мирний» прийшов до висновку, що нежитлові приміщення першого поверху будинку є допоміжними в розумінні цього закону, а отже є спільною сумісною власністю власників квартир у будинку № 10 по вул. Героїв Сталінграда у м. Дніпропетровську.

Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив № 68 «Мирний» вважає, що власником нежитлових приміщень першого поверху згаданого будинку є сам кооператив, оскільки ще з 1988 року саме він здавав спірне приміщення в оренду у різний час різним господарюючим суб'єктам (т. 5 а.с. 148-152).

Позивачем наданий відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №68 «Мирний» без задоволення, оскільки на момент створення кооперативу діючим законодавством не дозволялось житлово-будівельним кооперативам будувати нежитлові приміщення для особистих потреб членів кооперативу та для підприємницької діяльності. Прийнятим в подальшому Житловим кодексом УРСР 1984 р. закріплювалось, що до житлового фонду не входять нежитлові приміщення в жилих будинках, призначені для торгівельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Згідно з Актами Державного приймання будинків Житлово-будівельному кооперативу № 68 «Мирний передано виключно 104 квартири корисною (загальною) площею 4202,9 кв.м та житловою площею 2853 кв.м. Нежитлові приміщення першого поверху в будинку № 10 по вул. Героїв Сталінграду в м. Дніпропетровську ЖБК № 68 «Мирний» не передавались та не могли перейти у його власність.

Саме призначення спірних нежитлових приміщень (під магазин) свідчить, що вони використовувались підприємствами для побутового обслуговування населення та не відносилися до загального майна кооперативу, яке обслуговує житловий будинок, тобто не були допоміжними приміщеннями будинку, такими як підвали, горища, сходи, колясочні тощо.

Крім того, у обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 68 «Мирний» відсутні правоустановчі документи на нежитлові приміщення першого поверху, згаданого вище будинку, у зв'язку з чим ЖБК № 68 «Мирний», у володінні якого знаходиться житловий будинок, не був та не міг бути у відповідності із діючим законодавством власником або користувачем вбудованих нежитлових приміщень (т. 6 а.с.1-4).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.10.2013 року по цій справі було прийнято апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 68 «Мирний» до розгляду, відновлено строк подачі апеляційної скарги (т. 5, а.с. 147), розгляд апеляційної скарги призначено на 13.11.2013 року, від скаржника було витребувано документи, що посвідчують вартість спірного майна - нежитлових приміщень загальною площею 442,3 кв. м. першого поверху в п'ятиповерховому будинку, розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 10.

Приймаючи апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №68 «Мирний» до провадження, незалежно від того, що скаржник набув чи ні статусу учасника провадження або сторони у справі, як позивач чи відповідач, а не відмовляючи в прийнятті апеляційної скарги, колегія суддів виходила із наступних положень чинного законодавства України.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, а основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження згідно з законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем і в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Крім того, в п.п. 8, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 №8 "Про незалежність судової влади" встановлено, що звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом; звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченим процесуальним законом, розгляду судами не підлягають; оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом.

Статтею 91 ГПК України визначено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Тобто, особи, які не є сторонами по справі повинні доводити той факт, що оскаржуване рішення стосується їх прав та обов'язків.

Виходячи із вищенаведеного аналізу норм права, судовою колегією було прийнято до провадження апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 68 «Мирний», про що було винесено ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.10.2013р.

Відповідно до п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 (в редакції постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 12, від 23.03.2012р. № 3, від 17.10.2012р. № 10) при розгляді апеляційним господарським судом апеляційної скарги особи, яка не брала участі в розгляді справи в суді першої інстанції, але вважає що господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до провадження (за відсутності інших підстав її повернення згідно з Господарським процесуальним кодексом України), повинен з`ясувати наявність правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги (дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.09.2008 у справі №23/294).

Таким чином, під час розгляду апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження, повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судом першої інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі з наступних підстав.

Так, відповідно до матеріалів справи, рішенням Красногвардійської райради депутатів трудящих № 708 від 23.06.1964р. було затверджено житлово-будівельний кооператив № 68, організований підприємством п/я 186 у відповідності до Постанови ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 01.06.1962 р. № 561 «Про індивідуальне та кооперативне будівництво» (т. 5 а.с. 185).

9 липня 1964 року рішенням виконкому Дніпропетровської міськради депутатів трудящих № 397 було затверджено статут Житлово-будівельного кооперативу № 68 «Мирний» (т. 5 а.с. 186).

Відповідно до типового статуту житлово-будівельних кооперативів, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР «Про затвердження Типового статуту житлово-будівельного кооперативу» від 10.09.1962 р. № 1065 та п. 1.1 статуту Житлово-будівельного кооперативу № 68 «Мирний», що затверджений рішенням виконкому Дніпропетровської міськради депутатів трудящих № 397, яким керувався ЖБК № 68 «Мирний», житлово-будівельний кооператив утворюється з метою задоволення особистих потреб членів кооперативу та їх сімей в житловій площі, шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку/будинків за власні кошти кооперативу за допомогою державного кредиту, а також подальшої експлуатації та управління цим будинком (т. 5 а.с. 165).

В період будівництва будинку № 10 по вул. Героїв Сталінграда у м. Дніпропетровську умови фінансування визначались Постановою Ради Міністрів СРСР від 19.11.1964 р. № 943 «Про подальший розвиток кооперативного житлового будівництва». Пунктами 3 та 4 Постанови встановлювалось, що за згодою житлово-будівельних кооперативів в їх будинках можуть розміщуватись підприємства торгівлі, громадського харчування та інші, які фінансуються за рахунок капітальних вкладень, які виділяються відповідним підприємствам, установам і організаціям, з віднесенням після закінчення будівництва будинку вартості робіт на баланс підприємств, установ і організацій, які здійснюють експлуатацію приміщень. Будбанку СРСР наказувалось посилити контроль за використанням за призначенням коштів, які вносились громадянами на кооперативне будівництво та не допускати фінансування за рахунок коштів кооперативу позаквартальних споруд та інженерних комунікацій, приміщень для підприємств торгівлі, громадського харчування та інші.

Таким чином, на момент створення кооперативу діючим законодавством не дозволялось житлово-будівельним кооперативам будувати нежитлові приміщення для особистих потреб членів кооперативу та для підприємницької діяльності. Прийнятим в подальшому Житловим кодексом УРСР 1984 р. закріплювалось, що до житлового фонду не входять нежитлові приміщення в жилих будинках, призначені для торгівельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Отже, приміщення для торгівлі, громадського харчування та інші, які розміщувались в будинках житлово-будівельних кооперативів, фінансувалися за рахунок капітальних вкладень відповідних підприємств та після закінчення будівництва будинку ставилися на баланс даних підприємств, установ і організацій, які здійснювали подальшу експлуатацію приміщень.

Згідно з матеріалами справи, 29 та 30 грудня 1965 року державною комісією 5-ти поверховий житловий будинок по вул. Дніпропетровській (Героїв Сталінграду) № 10 прийнято в експлуатацію за актами приймання.

По частині будинку з будівельним № 15 на 2 секції загальний об'єм склав 6313 куб.м., корисна площа 1615,0 кв.м., житлова площа 1109,0 кв.м., квартир 40, кошторисна вартість 143,2 т.руб., фактична вартість 142,0 т.руб. (Акт від 29.12.1965 р.) (т. 5 а.с. 175-178).

По частині будинку з будівельним № 16 на 4 секції загальний об'єм склав 15468 куб.м., корисна площа 2587,0 кв.м., житлова площа 1744,0 кв.м., квартир 64, кошторисна вартість 286.8 т.руб., фактична вартість 285,0 т.руб. (Акт від 30.12.1965 р.) (т. 5 а.с. 179-182).

Виконком Дніпропетровської міськради депутатів трудящих рішеннями від 11.01.1966 р. за № 10 § 6 та № 10 § 7, Акти держкомісії про приймання в експлуатацію будинку було затверджено та надано дозвіл ЖБК № 68 «Мирний» житловий будинок на 40 квартир площею 1109 кв.м. та на 64 квартири житловою площею 1744 кв.м по вул. Дніпропетровській, 1.(Героїв Сталінграду, 10) заселити (т. 5 а.с. 183, 184).

Таким чином, за даними Актів Державного приймання будинків Житлово-будівельному кооперативу № 68 «Мирний» передано 104 квартири корисною (загальною) площею 4202,9 кв.м. та житловою площею 2853 кв.м. Нежитлові приміщення першого поверху в п'яти поверховому будинку. розташованому за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду будинок 10, скаржнику не передавались та не могли перейти у його власність.

Відповідно до оцінювального акту будинку станом на 14.09.2010 р., наявного в матеріалах кримінального провадження № 12012040670000689 вбачається, що загальна площа 104-х квартир в будинку № 10 по вул. Героїв Сталінграду в м. Дніпропетровську складає 4172 кв.м., і цей показник досить наближений до даних зазначених в Актах Державного приймання будинків (4202,9 кв.м). В цьому ж оцінювальному акті вказано, що площа вбудовано-прибудованих приміщень складає 525,6 кв.м. (т. 6 а.с. 9, 10)

Про фінансування нежитлових приміщень в будинках ЖБК за рахунок держаних капітальних вкладень свідчать і Правила кредитування кооперативного житлового будівництва, затверджених Будбанком СРСР 12.06.1965 р. № 153, якими відповідно до п. 13 договору від 11.04.72 між ЖБК "Комунаровець-13" та управлінням капітального будівництва сторони домовились керуватися при його виконанні.

Відповідні Правила кредитування кооперативного житлового будівництва встановлювали, що:

- при визначенні розміру власних коштів житлово-будівельного кооперативу, які підлягають внеску в банк на будівництво будинків, а також розміру кредиту треба виходити із вартості будівництва з урахуванням різниці в цінах і тарифах, за відрахуванням вартості затрат по вбудованим приміщенням (п. 3 Правил);

- установи Держбуду СРСР при оплаті актів та рахунків за виконані роботи та інші затрати по кооперативному житловому будівництву повинні перевіряти, щоб в ці документи не включалися затрати по будівництву приміщень, призначених для інших організацій та не допускати оплати вказаних затрат із особових та кредитних рахунків кооперативів; роботи, пов'язані із будівництвом вбудованих приміщень, оплачуються за рахунок капітальних вкладень, які виділяються відповідними державними або громадськими підприємствами і організаціями, із віднесенням після закінчення будівництва будинку вартості вказаних робіт на баланс підприємств і організацій, які здійснюють експлуатацію приміщень, оплата актів та рахунків підрядних організацій за виконані роботи по будівництву будинку в частині вбудованого приміщення здійснюються із рахунку відповідного управління виконкому по фінансуванню капітальних вкладень по державному плану пропорційно кошторисної вартості вбудованого приміщення до загальної кошторисної вартості житлового будинку (п. 11 Правил).

Отже, аналіз діючого на час створення ОК «ЖБК № 68 «Мирний» законодавства приводить до висновку, що за згодою житлово-будівельних кооперативів в їх будинках могли розміщуватися підприємства торгівлі, громадського харчування та інші, які фінансувалися не за рахунок коштів кооперативу, а за рахунок капітальних вкладень, які виділялися відповідним підприємствам, установам і організаціям, з віднесенням після закінчення будівництва будинку вартості робіт на баланс підприємств, установ і організацій, які здійснювали експлуатацію приміщень.

Навіть у апеляційній скарзі та в судовому засіданні скаржник не заперечував, що спірні нежитлові приміщення з моменту прийняття будинку в експлуатацію до теперішнього часу використовувалися виключно для розміщення підприємств торгівлі (магазин, склад), житловими ніколи не були, на балансі Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 68 «Мирний» ніколи не стояли та не стоять у теперішній час.

До апеляційної скарги скаржник не надав документів, які б підтверджували право власності ОК «ЖБК № 68 «Мирний» на нежитлові приміщення першого поверху в будинку № 10 по вул. Героїв Сталінграду в м. Дніпропетровську.

У судовому засіданні представник скаржника пояснив, що у обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 68 «Мирний» відсутні правовстановлюючі документи на спірні нежитлові приміщення, у зв'язку з чим останній має намір звернутися до суду з позовом про визнання за ним права власності на дані приміщення.

На відповідний запит господарського суду Дніпропетровської області по цій справі комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради дало відповідь за № 12751 від 19.10.2011 року, в якій повідомляється, що станом на 18.10.2011 року право власності на нежитлові приміщення першого поверху в житловому будинку літ. А-5 по вул. Героїв Сталінграду, 10 в м. Дніпропетровську не зареєстроване (т. 1 а.с. 111).

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про те, що Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив № 68 «Мирний» є власником спірних нежитлових приміщень, та, відповідно, приводить колегію суддів до висновку, що оскаржуване ОК «ЖБК № 68 «Мирний» судове рішення безпосередньо не стосується прав та обов'язків скаржника, оскільки судом розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції скаржник не був.

Крім того, доводи апеляційної скарги про належність саме скаржнику спірних нежитлових торгівельних приміщень суперечать п. 1.1 Статуту ОК ЖБК-68 «Мирний», відповідно до якого житлово-будівельний кооператив утворюється з метою задоволення житлом членів кооперативу та членів їх сімей, шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку/будинків за власні кошти кооперативу, а також подальшої експлуатації та управління цим будинком, та п. 3.5 Статуту, відповідно до якого кооператив, здійснюючи обслуговування майнових та немайнових інтересів його членів, не ставить за мету отримання прибутку (т. 5 а.с. 165).

Довідка КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради від 09.11.2011 року, відповідно до якої житловий п'ятиповерховий будинок № 10 по вул. Героїв Сталінграда у м. Дніпропетровську у цілому зареєстровано за Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив № 68 «Мирний», а також договори оренди, відповідно до яких скаржник здавав спірне приміщення в оренду у різний час різним господарюючим суб'єктам, не є документами, підтверджуючими право власності скаржника на спірні нежитлові приміщення в розумінні положень ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України, оскільки не є правовстановлюючими документами.

Крім того, вищезазначена Довідка КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради від 09.11.2011 року та технічний паспорт на квартирний (багатоквартирний) будинок № 10 по вул. Героїв Сталінграду в м. Дніпропетровську суперечать Актам Державного приймання будинків Житлово-будівельному кооперативу № 68 «Мирний», відповідно до яких нежитлові приміщення першого поверху в будинку № 10 по вул. Героїв Сталінграду в м. Дніпропетровську ЖБК № 68 «Мирний» не передавались.

З матеріалів справи вбачається, що саме призначення спірних нежитлових приміщень (під магазин) свідчить, що вони використовувались підприємствами для побутового обслуговування населення та не відносилися до загального майна кооперативу, яке обслуговує житловий будинок, тобто не були допоміжними приміщеннями будинку, такими як підвали, горища, сходи, колясочні тощо, що спростовує доводи апеляційної скарги про те, що нежитлові приміщення першого поверху будинку є допоміжними в розумінні положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», а отже є спільною сумісною власністю власників квартир у будинку № 10 по вул. Героїв Сталінграда у м. Дніпропетровську.

Таким чином, враховуючи:

- законодавчу заборону житлово-будівельним кооперативам будувати нежитлові приміщення для особистих потреб членів кооперативу та для підприємницької діяльності;

- той факт, що за даними Актів Державного приймання будинків Житлово-будівельному кооперативу № 68 «Мирний» нежитлові приміщення першого поверху в п'яти поверховому будинку, розташованому за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду будинок 10, не передавались;

- той факт, що спірні нежитлові приміщення з моменту прийняття будинку в експлуатацію до теперішнього часу використовувалися виключно для розміщення підприємств торгівлі, житловими ніколи не були, на балансі Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 68 «Мирний» ніколи не стояли та не стоять у теперішній час;

- скаржник не надав документів, які б підтверджували право власності ОК «ЖБК № 68 «Мирний» на спірні нежитлові приміщення;

- довідку КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради, відповідно до якої станом на 18.10.2011 року право власності на спірні нежитлові приміщення першого поверху в житловому будинку літ. А-5 по вул. Героїв Сталінграду, 10 в м. Дніпропетровську не зареєстроване;

- не відповідність доводів апеляційної скарги про належність саме скаржнику спірних нежитлових торгівельних приміщень Статуту ОК ЖБК-68 «Мирний» в частині мети створення та юридичного статусу кооперативу,

колегія суддів дійшла висновку про відсутність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Відповідно до правових позицій, викладених в постанові Верховного Суду України від 02.09.2008 у справі №23/294 судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги.

Оскільки господарській суд першої інстанції не зобов'язував скаржника вчиняти будь-які юридично значимі дії стосовно спірного майна, або утримуватися від їх вчинення, відсутня згадка про Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив №68 «Мирний», як в описовій та мотивувальній, так і в резолютивній частинах рішення, матеріали справи не містять і інших документів, які б свідчили про порушення прав скаржника, колегія суддів і з цих підстав дійшла висновку про відсутність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив №68 «Мирний», який вважає себе власником спірного майна, не позбавлений можливості реалізувати належне йому право на судовий захист шляхом звернення до суду з самостійним позовом.

Таким чином, ні до апеляційної скарги, ні в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції скаржником не було надано достатніх доказі в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України на підтвердження доводів про те, що оскаржуваним рішенням господарського суду вирішено питання про його права та обов`язки (ч.1 ст.91 ГПК України).

За таких обставин апеляційна інстанція вважає, що у випадку, коли права особи, яка не брала участі у справі, оскаржуваним судовим рішенням не порушенні та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24.06.2008р. у справі №2/164-35/246, у справі №01/65-88 від 07.07.2009р., у справі №5/131-09 від 02.03.2010 р., у справі № 5/130-09 від 02.03.2010р., у справі №1/1120-26/396 від 23.03.2010р., та п. 52 Постанови Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України» від 17.05.2011р. №17.

Керуючись ст.ст. 80, 86, 91, 99,106 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 68 «Мирний» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2011 року у справі № 10/5005/13036/2011 - припинити.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий О.Г. Іванов

Судді О.В.Березкіна

І.М.Подобєд

З оригіналом згідно.

Помічник судді Ю.А.Тараненко

28.11.2013р.