Постанова

від 11.09.2013 по справі 804/9092/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 р. Справа № 804/9092/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспецавтоматика» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання незаконними дії та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2013 року № 0000852210, -

ВСТАНОВИВ :

05.07.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Промспецавтоматика» з позовом до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України про визнання незаконними дії та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2013 року № 0000852210.

Ухвалою суду від 11.09.2013 року було допущено правонаступництво та замінено первинного відповідача - Криворізьку північну міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби України її правонаступником - Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспецавтоматика» (далі - ТОВ «Промспецавтоматика») податковим органом були зроблені протиправні висновки щодо встановлених порушень вимог чинного законодавства. З урахуванням таких останнім було прийнято протиправне податкове повідомлення-рішення від 03.06.2013 року за № 0000852210, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Промспецавтоматика» з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на - 88 344, 00 грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 44 172, 00 грн. Так, позивач також наголошує на тому, що процес зіставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є одним з видів податкового контролю, виходячи з даних якого виявляються платники, що підлягають документальній перевірці. При цьому враховується те, що такий податковий контроль фактично здійснюється відразу після подання декларації з податку на додану вартість. А твердження про наявність розбіжностей між даними податкових зобов'язань та податкового кредиту певних контрагентів через 4 роки після подання декларації є незаконними. Крім того, за період з 2008 року по березень 2013 року ні акти камеральних перевірок, ні акти документальних перевірок із зазначеного питання податковим органом не складались, а ТОВ «Промспецавтоматика» - жодних повідомлень щодо наявності розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг та сумою податкових зобов'язань його контрагента - ТОВ «Теплосервіс плюс» за операціями з постачання таких товарів/послуг протягом 2008-2013 років не отримувало. До того ж за поясненнями позивача зі змісту акту перевірки вбачається, що ТОВ «Теплосервіс Плюс» не надавалась податкова звітність лише з травня 2011 року по червень 2012 року, а це підтверджує відсутність розбіжностей між задекларованими показниками податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ «Теплосервіс Плюс» та ТОВ «Промспецавтоматика» у періоді, що перевірявся. Та й за словами позивача такий не був кінцевим споживачем послуг, отриманих від ТОВ «Теплосервіс Плюс», що підтверджується копіями первинних документів, у тому числі контрактом, укладеним з ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а платник податків не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи та не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.

Просить суд:

- визнати незаконними дії Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України по викладенню в акті документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспецавтоматика» № 97/222/24612966 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс Плюс» (ідентифікаційний код юридичної особи - 33249256) за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 31.03.2010 року по 31.03.2010 року, з 01.06.2010 року по 30.09.2010 року висновків про завищення податкових зобов'язань на загальну суму - 31 566, 70 грн., в тому числі податку на додану вартість - 6 313, 34 грн., завищення податкового кредиту на загальну суму - 461 382, 35 грн., в тому числі податку на додану вартість - 92 276, 47 грн., в тому числі: за червень 2010 року - на суму 68 149, 15 грн., в тому числі податку на додану вартість - 13 629, 83 грн., серпень 2010 року - на суму 167 309, 15 грн., в тому числі податку на додану вартість - 33 461, 83 грн., фіктивності укладених угод між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промспецавтоматика» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс Плюс»;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України № 0000852210 від 03.06.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в розмірі - 132 516, 00 грн. (в тому числі за основним платежем в розмірі - 88 344, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі - 44 172, 00 грн.).

У судове засідання сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Від представника позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте надав суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі та письмові заперечення проти позову. Так, відповідно останніх податкова інспекція зазначає, що в ході проведення перевірки ТОВ «Промспецавтоматика» не надало жодних первинних документів та документів бухгалтерського обліку по взаємовідносинам з ТОВ «Теплосервіс плюс» за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року, з 01.06.2010 року по 30.09.2010 року, у зв'язку з їх знищенням та крадіжкою. Також в ході перевірки не було встановлено документального підтвердження фактичного здійснення господарських операцій між вказаними підприємствами (відсутні акти виконаних робіт, договори, накладні, податкові накладні та інші документи, які б свідчили про зв'язок проведених операцій з господарською діяльністю ТОВ «Промспецавтоматика»). Перевірка господарської діяльності позивача показала, що останнє здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, за вказаний період не встановлено документального підтвердження фактичного здійснення господарських операцій між вказаними підприємствами. У зв'язку із цим позивачем не було підтверджено податкового кредиту з податку на додану вартість та податкових зобов'язань з податку на додану вартість у ТОВ «Теплосервіс Плюс», відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу та придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Промспецавтоматика». А тому позовні вимоги ТОВ «Промспецавтоматика» є такими, що задоволенню не підлягають.

Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов частково з наступних підстав.

З даних Довідки серії АБ за № 726351 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) вбачається, що 16.05.1997 року виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області було проведено державну реєстрацію юридичної особи - ТОВ «Промспецавтоматика» (ідентифікаційний код юридичної особи - 24612966). Видами діяльності останнього за КВЕД-2010 є: електромонтажні роботи, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг, технічного консультування в цих сферах, установлення та монтаж машин і устаткування, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, будівництво житлових і нежитлових будівель.

27.03.2013 року відповідачем було надіслано на адресу ТОВ «Промспецавтоматика» письмові запити щодо надання необхідних відомостей та первинних документів. Однак, позивач у відповідь листами від 10.04.2013 року за №№ 185/13, 186/13 повідомив податковий орган про відсутність правових підстав для надання інформації та документів, наведених у запиті Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України № 4306/10/22.4-07 від 27.03.2012 року, так як технічні можливості для надання вказаних документів, у зв'язку з їх знищенням та крадіжкою. На підтвердження заявлених відомостей позивач повідомив про те, що враховуючи строки зберігання документів, частина документів про фінансово-господарську діяльність ТОВ «Промспецавтоматика» за період з 2004 року по 2009 рік включно було знищено згідно Акту про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду № 1 від 12.02.2013 року та здано до Вторсировини на переробку за актом прийому-передачі від 12.02.2013 року як такі, що не мають науково-історичної та втратили практичне значення, перевірені державною податковою інспекцією з питань дотримання податкового законодавства. Також частину документів по взаємовідносинам з ТОВ «Теплосервіс Плюс» було викрадено, що підтверджується постановою про відмову в порушені кримінальної справи Жовтневого районного РВ КМУ ГУ УМВС України в Дніпропетровській області від 21.11.2011 року.

У період з 22.04.2013 року по 26.04.2013 року Криворізькою міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби України була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Промспецавтоматика» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Теплосервіс плюс» (ідентифікаційний код юридичної особи - 33249256) за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року, з 01.06.2010 року по 30.09.2010 року.

Вказана перевірка була проведена згідно ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 86 Податкового кодексу України на підставі направлень від 22.04.2013 року № 238/222, від 22.04.2013 року № 237/222, уповноваженій особі ТОВ «Промспецавтоматика» було пред'явлено направлення проведення перевірки № 237/222 від 22.04.2013 року, № 238/222 від 22.04.2013 року, вручено копію наказу від 19.04.2013 року № 484.

Згідно акту дана перевірка була проведена на підставі таких документів: акту перевірки № 2572/22-5/33249256 від 31.08.2012 року по ТОВ «Теплосервіс Плюс» (ідентифікаційний код юридичної особи - 33249256) за період з 01.06.2008 року по 30.06.2010 року, отриманий у Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська; вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2011 року, отриманий - 14.03.2012 року, постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 21.11.2011 року. Крім того, у ході перевірки використовувалась інформація комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби: інформація про фактичне ввезення та вивезення товару за межі митної території України, АС «Перелік платників податку, які не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ» та програмні продукти, які використовуються до впровадження АС «Податковий блок»: АІС «Облік податків і платежів»; АІС «РПП» (реєстрація платників податків); АС «Аудит»; АС «Розподіл платників податку на додану вартість за категоріями уваги»; АС «Скарга»; АС «Співставлення реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних»; Єдиний реєстр податкових накладних; картка платника податків (відомості щодо податкової історії); Моніторинг реєстру платників ПДВ; Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України (АС співставлення ПЗ і ПК); Система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; Централізована система електронної звітності державної податкової служби України; Система співставлення даних реєстрів, виданих та отриманих податкових накладних контрагентів. При цьому вказано на те, що документи, отримані від ТОВ «Промспецавтоматика» за період, що перевірявся, не надані у зв'язку з їх знищенням та крадіжкою.

Хід та результати проведеної перевірки були зафіксовані відповідачем в акті перевірки від 25.04.2013 року за № 97/222/24612966. В якому податковим органом були викладені висновки щодо встановлених порушень вимог чинного законодавства, а саме: ТОВ «Промспецавтоматика» було порушено п. 1.4 ст. 1, п. 3.1 ст. 3, п. 6.4 ст. 6, п. 6.5 ст. 6, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого: за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року було завищено податкові зобов'язання на загальну суму - 31 566, 70 грн., в тому числі з ПДВ - 6 313, 34 грн., завищено податковий кредит на загальну суму - 461 382, 35 грн., в тому числі ПДВ - 92 276, 47 грн. В результаті чого позивачу було донараховано ПДВ за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року у розмірі - 85 963, 13 грн.

Порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки передбачений нормами ст.ст. 75, 78 Податкового кодексу України.

Так, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вже було зазначено вище, на письмовий запит податкового органу позивачем не було надано ТОВ «Промспецавтоматика» необхідних первинних документів за перевіряємий період, а саме: з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року, з 01.06.2010 року по 30.09.2010 року, з огляду на обставини, що склались.

Тому, згідно даних акту перевірки позивачем було надано податковому органу копію листа до ТОВ «Теплосервіс Плюс» від 28.11.2011 року та копію повторного листа від 27.12.2011 року змісту щодо поновлення бухгалтерських документів за вказаний період. З урахуванням цього відповідач призначив проведення вказаної перевірки та під час перевірки використав не безпосередні дані з досліджених первинних документів, а відомості та інформацію вищевказаних джерел, а саме: акту перевірок контрагента позивача за укладеними правочинами у перевіряємий період, інформацію комп'ютерних баз даних, вирок суду, постанову правоохоронного органу. Базуючи свої висновки на дослідженні вказаних джерел інформації, податкова інспекція в ході перевірка виявила, що ненадання для проведення виїзної позапланової перевірки необхідних первинних документів не дало змоги встановити фактичне виконання та виконавців робіт, не підтверджено фактичного здійснення робіт працівниками ТОВ «Промспецавтоматика». Тому, на думку відповідача, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Промспецавтоматика» та контрагентом-постачальником ТОВ «Теплосервіс Плюс» є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків (фіктивний правочин) у відповідності до ст. 234 Цивільного кодексу України. А такі твердження стали підставою для нарахування податкового зобов'язання та штрафних санкцій контролюючим органом, що виявились у винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 03.06.2013 року № 0000852210.

Позивач не погодився із такими висновками органу податкової служби, тому надав свої заперечення на акт перевірки, проте такі не були прийняті до уваги. З огляду на що, і звернувся до суду за захистом порушеного на його думку права.

У своєму позові, останній просить суд в тому числі визнати незаконними дії Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України по викладенню в акті документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспецавтоматика» № 97/222/24612966 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс Плюс» (ідентифікаційний код юридичної особи - 33249256) за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 31.03.2010 року по 31.03.2010 року, з 01.06.2010 року по 30.09.2010 року висновків про завищення податкових зобов'язань на загальну суму - 31 566, 70 грн., в тому числі податку на додану вартість - 6 313, 34 грн., завищення податкового кредиту на загальну суму - 461 382, 35 грн., в тому числі податку на додану вартість - 92 276, 47 грн., в тому числі: за червень 2010 року - на суму 68 149, 15 грн., в тому числі податку на додану вартість - 13 629, 83 грн., серпень 2010 року - на суму 167 309, 15 грн., в тому числі податку на додану вартість - 33 461, 83 грн., фіктивності укладених угод між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промспецавтоматика» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплосервіс Плюс».

З цього приводу суд зазначає, що така позовна вимога ТОВ «Промспецавтоматика» - задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Вище судом було визначено порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки. За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки.

Відповідно до п. 86.1 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з положеннями п. 3 розділу І Наказу Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, акти перевірок не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків, тому не породжують правовідносин, мають інформативний характер та лише фіксують виявлені в ході перевірки порушення вимог чинного законодавства.

Таким чином, дії відповідача здійснені ним в ході проведеної перевірки та результати такої, викладені в акті перевірки від 25.04.2013 року в частині формального викладу оскаржуваних висновків акту про завищення податкових зобов'язань на загальну суму - 31 566, 70 грн. (ПДВ - 6 313, 34 грн.), завищення податкового кредиту на загальну суму - 461 382, 35 грн. (ПДВ - 92 276, 47 грн.), в тому числі: за червень 2010 року - на суму 68 149, 15 грн. (ПДВ - 13 629, 83 грн.), серпень 2010 року - на суму 167 309, 15 грн. (ПДВ - 33 461, 83 грн.), фіктивності укладених угод між ТОВ «Промспецавтоматика» та ТОВ «Теплосервіс Плюс» - не стали підставою виникнення у ТОВ «Промспецавтоматика» будь-яких негативних юридичних наслідків для його господарської діяльності. Отже, суд не вбачає необхідних підстав для задоволення даної позовної вимоги.

Дані висновки стали основою прийнятого на підставі акту перевірки спірного податкового повідомлення-рішення від 03.06.2013 року № 0000852210 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Промспецавтоматика» з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем - 88 344, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 44 172, 00 грн.

Аналіз матеріалів справи показує, що у перевіряємий період між ТОВ «Промспецавтоматика» та ТОВ «Теплосервіс Плюс» були укладені наступні правочини, а саме: договори та контракти на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті - предметом договорів було доручення ТОВ «Промспецавтоматика» (замовник) та виконання ТОВ «Теплосервіс Плюс» (виконавець) будівельно-монтажних робіт на об'єктах виробництва ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»; між ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ТОВ «Промспецавтоматика» - контракти на виконання проектних, будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт на об'єкті - основою контракту було виконання ТОВ «Промспецавтоматика» (підрядник) у межах договірної ціни власними силами проектних, будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт на об'єкті: «Установка автоматичного пожежогасіння в масло підвалі № 4 МС-250-5» у повному обсязі основних та супутніх робіт згідно відомостей обсягів робіт.

На виконання вимог ст.ст. 69, 70, 71 КАС України та на підтвердження реальності проведених господарських операцій за даними правочинами, позивачем було надано суду копії первинної документації за періоди, в яких Криворізькою північною міжрайонною державною податковою інспекцією у Дніпропетровській області Державної податкової служби України були виявлені порушення вимог чинного законодавства - з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року, а саме:

по взаємовідносинам з ТОВ «Теплосервіс Плюс» за період червень, серпень, вересень 2010 року: копії договорів на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті, контракту на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті, додатків до них, рахунків-фактур, податкових накладних, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, договірних цін, актів приймання виконаних підрядних робіт у двосторонньому порядку, розрахунку загальновиробничих витрат до акту, відомостей ресурсів, акту на використані при ремонті матеріали замовника ТОВ «Промспецавтоматика» для виконання ремонтних робіт;

по взаємовідносинам з ТОВ «Теплосервіс Плюс» та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за період червень, серпень, вересень 2010 року: копії контрактів на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті, контрактів на виконання проектних, будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт на об'єкті, додатків до них, відомостей обсягів робіт на виконання робіт по об'єкту, розрахунків вартості робіт по об'єкту, графіків виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті, відомостей матеріальних ресурсів для виконання робіт на об'єкті, рахунків-фактур, розпорядження про призначення відповідального за ефективності СУОТ та ПБ підрядних організацій, які працюють на об'єктах цеху, податкових накладних, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, договірних цін, актів приймання виконаних підрядних робіт у двосторонньому порядку, відомостей ресурсів, розрахунків загальновиробничих витрат до акту, розрахунків до акту, специфікацій.

Суд приймає надані відповідачем копії первинних документів як належні докази реальності проведених господарських операцій, враховує також факти проведення податковим органом перевірок щодо взаємовідносин із встановленим контрагентом та у вказаний період: з ТОВ «Теплосервіс Плюс» у період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року, з 01.06.2010 року по 30.09.2010 року, не встановлення за їх результатами будь-яких розбіжностей між показниками фінансової звітності ТОВ «Теплосервіс Плюс» та ТОВ «Промспецавтоматика».

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно довідки з ЄДРПОУ одними із основних видів діяльності ТОВ «Промспецавтоматика» є: електромонтажні роботи, будівництво житлових і нежитлових будівель. Тобто, враховуючи предмети укладених правочинів, позивач виконував свою безпосередню господарську діяльність з метою отримання прибутку, та проведені господарські операції не могли не мати економічно обґрунтованих цілей.

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 85.2, п. 85.4, п. 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Враховуючи обставини, що склались з приводу неможливості надання ТОВ «Промспецавтоматика» під час проведення перевірки документів первинної звітності за весь перевіряємий період, у своїх поясненнях позивач зазначив про те, що взаємовідносини ТОВ «Промспецавтоматика» та ТОВ «Теплосервіс Плюс» за податкові періоди з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року та з 01.06.2010 року по 30.09.2010 року - вже були предметом перевірок відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів відповідних перевірок, а саме: акту № 102/231/24612966 від 15.12.2009 року про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Промспецавтоматика» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.09.2009 року; акту № 7/231/24612966 від 25.01.2011 року про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Промспецавтоматика» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року; акту № 33/222/25612966 від 04.04.2012 року про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Промспецавтоматика» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року. За результатами яких податковим органом не було виявлено розбіжностей між показниками фінансової звітності ТОВ «Промспецавтоматика» та ТОВ «Теплосервіс Плюс». Та, враховуючи описані вище обставини, що виключили можливість надання позивачем до перевірки згідно акту від 25.04.2013 року необхідних первинних документів, суд вважає за необхідне вказати на те, що проведення перевірки без фактичного дослідження первинної документації - є протиправним зі сторони контролюючого органу.

Так, зокрема, пунктами 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (є чинним) визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Так, згідно із п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (у відповідній чинній редакцій) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у відповідній чинній редакції) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Крім того, у відповідності до абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, лише в разі фактичного здійснення господарської операції документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення такої господарської операції. А, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Визначення податкового кредиту надано у пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України. Так, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до положень п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз вищевикладених норм податкового законодавства показує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Тому, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Це належним чином і було зроблено позивачем та підтверджується матеріалами справи.

У перевіряємий період чинними також були норми Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема, відповідач посилається на порушені норми п. 1.4 ст. 1, п. 3.1 ст. 3, п. 6.4 ст. 6, п. 6.5 ст. 6, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР.

Так, вищевказаними нормами Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що поставка послуг - це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з:

поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з:

передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця;

передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України;

в інших випадках, визначених цим Законом;

ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту) згідно з положеннями глав 29 - 30 Митного кодексу України.

З метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюються операції з ввезення на митну територію України:

об'єкта лізингу (крім повернення об'єкта оперативного лізингу, раніше наданого (вивезеного) лізингодавцем чи іншою особою за його дорученням з території України у митному режимі тимчасового вивезення (ввезення) для вільного обігу згідно з положеннями глави 34 Митного кодексу України) ;

об'єкта майнової застави на користь заставодержателя (іншої особи за його дорученням);

майна, переданого у схов (відповідальне зберігання) або в користування чи розпорядження;

товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України для їх подальшого вільного обігу на території України (крім поставки на територію іншого магазину безмитної торгівлі, митного складу та спеціальної митної зони (тільки для спеціальних митних зон, які відповідно до закону мають тотожні умови оподаткування цим податком);

продуктів переробки (готової продукції) з-під митного режиму переробки на митній території України згідно з положеннями глави 38 Митного кодексу України;

продуктів переробки (готової продукції) з-під митного режиму переробки за межами митної території України згідно з положеннями глави 39 Митного кодексу України (крім транспортних засобів, які відправлялися під митним режимом переробки за межі митного кордону України з метою їх ремонту та повертаються на митну територію України для їх подальшого вільного обігу);

товарів (супутніх послуг) за будь-якими іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (супутні послуги) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язано з поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів;

в інших випадках, визначених цим Законом.

Не вважаються імпортом та звільняються від оподаткування цим податком операції з поставки товарів (супутніх послуг) на митну територію України під митним режимом знищення або зруйнування згідно з положеннями глави 40 Митного кодексу України чи під митним режимом відмови на користь держави згідно з положеннями глави 41 Митного кодексу України . Подальші операції з поставки таких товарів (супутніх послуг) на митній території України оподатковуються у загальному порядку;

поставка (вивезення, пересилання) товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту) згідно з положеннями глав 31 - 32 Митного кодексу України за кошти або інші види компенсацій (винагороди).

З метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюються:

поставка послуг з міжнародного перевезення пасажирів, багажу та вантажів, а також міжнародних відправлень у випадках, визначених підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 цього Закону;

поставка товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України;

поставка об'єкта фінансового лізингу за межі митного кордону України;

в інших випадках, визначених цим Законом.

Не вважаються експортом операції з поставки товарів або послуг за межі митного або державного кордону України, які не є об'єктом оподаткування цим податком згідно з пунктом 3.2 статті 3 цього Закону або звільняються від оподаткування цим податком згідно з пунктом 5 статті 5 цього Закону (крім підпунктів 5.1.2 і 5.1.7 пункту 5.1 та пункту 5.2 статті 5 цього Закону).

Місцем поставки товарів вважається:

а) якщо товари відправляються або транспортуються продавцем чи покупцем або третьою особою - місце, де товари фактично перебувають на момент відправлення або транспортування;

у разі постачання товарів, які збираються або монтуються з проведенням пусконалагоджувальних робіт або без проведення таких робіт постачальником, чи від його імені - місце, де такі товари монтуються або збираються;

у разі якщо ці товари з технічних, технологічних або інших аналогічних причин не можуть бути доставлені отримувачу інакше, як в розібраному або у незібраному стані, - місце, де товари перебувають на момент відправлення або транспортування особі, якій вони поставляються;

б) якщо товари не відправляються або не транспортуються - місце, де товари перебувають на момент поставки;

в) у разі якщо продається нерухоме майно - місце його розташування;

г) при наданні послуг з поставки товарів для морських, повітряних або залізничних транспортних засобів у тій частині, що припадає на перевезення пасажирів або вантажів по митній території України, - пункт відправлення такого транспортного засобу.

Для застосування цього підпункту вживаються такі терміни:

частина перевезення пасажирів або вантажів транспортним засобом по митній території України - частина перевезення, що здійснюється між пунктом відправлення на митній території України (пунктом перетину державного кордону України) та пунктом прибуття такого транспортного засобу на митній території України (пунктом перетину державного кордону України), без будь-яких зупинок за межами такої митної території;

пункт відправлення транспортного засобу - перший пункт посадки пасажирів або навантаження вантажів на такий транспортний засіб;

пункт прибуття транспортного засобу на митній території України - останній пункт на митній території України для посадки (висадки) пасажирів або навантаження (вивантаження, перевантаження) вантажів на митній території України.

У разі поїздки або перевезення в обидва напрямки поїздка (перевезення) у зворотний бік вважається з метою оподаткування окремим перевезенням;

д) якщо товари продаються через глобальну комп'ютерну мережу Інтернет незалежно від місця реєстрації його доменного імені (сайту, електронної сторінки чи адреси) - місцезнаходження продавця або місце його проживання.

Місцем поставки послуг вважається:

а) за винятками, визначеними у підпунктах "в", "д"-"е" цього підпункту, - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента;

в) при наданні послуг агентами, посередниками чи іншими учасниками ринку нерухомого майна (нерухомості) (далі - ріелтерами), іншими особами, відповідальними за підготовку, координацію, нагляд та здійснення робіт із будівництва та оздоблення (оснащення) нерухомості (включаючи послуги архітекторів та дизайнерів), інших подібних послуг, пов'язаних з продажем або будівництвом нерухомості, - місце, де така нерухомість розташована або буде розташована;

г) місце, де фактично надаються послуги у сфері:

культурної, артистичної, спортивної, наукової, освітньої, розважальної або подібної їм діяльності, включаючи діяльність організаторів (продюсерів) у таких сферах діяльності, та пов'язаних з ними послуг;

діяльності, допоміжній транспортній, такій як навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт (включаючи страхування);

оцінки нерухомого майна (нерухомості);

проведення будь-яких робіт з рухомим майном, які змінюють його якісну характеристику;

д) місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації - місце постійної адреси або постійного проживання, в разі якщо покупці, яким надаються нижченаведені послуги, проживають за межами митної території України, надають послуги з:

передання чи надання авторських прав, патентів, ліцензій, а також суміжних прав, у тому числі торгових марок;

надання рекламних послуг та інших послуг з просування товарів (послуг) на ринку (промовтерства);

надання послуг консультантами, інженерами, адвокатами, бухгалтерами, аудиторами, актуаріями та інших аналогічних послуг, а також з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем;

надання обов'язку утримуватися від проведення окремих видів діяльності частково або повністю;

надання послуг фізичними особами, які перебувають у відносинах трудового найму з постачальником, на користь іншої особи;

надання агентських послуг від імені та за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті;

надання в оренду рухомого майна (у тому числі банківських сейфів);

е) при наданні послуг персоналу з обслуговування морських, повітряних та космічних об'єктів - місце надання таких послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Проаналізувавши хід проведення перевірки та встановлення порушень норм вищевказаних статей Закону України «Про податок на додану вартість» (у відповідній чинній редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) суд прийшов до висновку, що твердження відповідача, викладені в акті перевірки є безпідставними, адже останній безпосередньо та фактично не дослідив первинну документацію за період встановлених порушень: з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року. Також вище були зазначені факти надання позивачем під час судового розгляду справи належних копій первинних документів, результати не встановлення розбіжностей між відомостями податкової звітності контрагентів в ході раніше проведених перевірок згідно актів від 15.12.2009 року, 25.01.2011 року, 04.04.2012 року. В матеріалах справи містяться і всі необхідні копії належним чином оформлених податкових накладних, на недійсність яких зокрема посилається відповідач. Тому, твердження контролюючого органу в акті перевірки є абстрактними та взагалі не відповідають тим взаємовідносинам, які склались між контрагентами у даний період та за вказаними правочинами.

Щодо висновків відповідача про нікчемність укладених позивачем правочинів, то суд вважає за необхідне вказати на таке.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Крім того, у відповідності до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку, яка полягає в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, застосуванню підлягає закон, який трактується на користь платника податку.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податковою кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Відповідач, зробивши висновок про нікчемність правочинів хибно керувався лише припущеннями щодо нікчемності укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини мають ознаки нікчемності, а проведені господарські операції є нереальними, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, з огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги ТОВ «Промспецавтоматика» щодо скасування податкового повідомлення-рішення Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України № 0000852210 від 03.06.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в розмірі - 132 516, 00 грн. (в тому числі за основним платежем в розмірі - 88 344, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі - 44 172, 00 грн.), яка підлягає задоволенню. Таким чином, даний адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспецавтоматика» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання незаконними дії та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2013 року № 0000852210 - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України № 0000852210 від 03.06.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в розмірі - 132 516, 00 грн. (в тому числі за основним платежем в розмірі - 88 344, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі - 44 172, 00 грн.).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Суддя А.Ю. Рищенко