Ухвала

від 26.11.2013 по справі 817/2890/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Махаринець Д.Є.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"26" листопада 2013 р. Справа № 817/2890/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

при секретарі Волянській О.В. ,

за участю представника Позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" жовтня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Равіс" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма «Равіс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2013 року №0000152251, від 12.08.2013 року №0000772251, якими збільшено суми грошового зобов'язання та донараховано штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю .

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0000152251 від 27.03.2013 р. та №0000772251 від 12.08.2013 року.

Присуджено на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Равіс" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1000,18 грн..

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати вказану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма «Равіс» зареєстроване 07.12.1995 року Рівненською районною державною адміністрацією. Одним із видів діяльності товариства є вантажний автомобільний транспорт.

Державною податковою інспекцією у Рівненському районі проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ-фірми «Равіс», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки податковим органом складено Акт №22/22-141/23301738 від 13.03.2013 року «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ-фірми «Равіс», код ЄДРПОУ 23301738, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року».

На підставі даного акту, 27 березня 2013 року ДПІ у Рівненському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000152251, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а 12 серпня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000772251, яким донараховано податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи зазначене податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з наступного.

В акті перевірки вказується, що на порушення п.п.5.3.9 п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємство протягом 2010 року та в 1 кварталі 2011 року здійснювало списання пального без належно оформлених первинних підтверджувальних документів, що призвело до заниження приросту запасів та, відповідно, валових доходів платника на суму 28768 грн. за 2010 рік та на суму 12897 грн. за 1 квартал 2011 року.

На спростування вказаного Позивачем, як перевіряючим так і суду були надані первинні документи бухгалтерського обліку: наказ №28 від 30.12.2010 року, наказ №05/1 від 31.03.2010 року, наказ №16 від 31.12.2009 року, наказ №35/1 від 09.11.2006 року, наказ №7/1 від 16.03.2011 року, подорожні листи службового легкового автомобіля за 2010-2012 роки, акти списання товарів за 2010-2012 роки, звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт з додатками (квитанціями) за 2010-2012 роки, журнали руху подорожніх листів за 2010 - 2012 роки, розрахункові чеки та видаткові накладні на придбання товарів за межами підприємства, тощо.

Згідно приписів п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Приписами пп.5.2.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п.5.3-5.8 цієї статті.

Відповідно до вимог пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України передбачено наступне: «не належать до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку».

Аналізуючи зазначені норми, суд дійшов висновку, що лише у тому разі, якщо у пп.5.3-5.8 зазначеного Закону або у пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України міститься пряма заборона щодо включення вищевказаних витрат до валових, то такі включення можливо кваліфікувати як неправомірні.

При цьому окремі недоліки у заповненні подорожніх листів ще не свідчать про те, що підприємство не має права на списання паливно-мастильних матеріалів у межах встановлених норм і в порядку, визначеному товариством та чинним законодавством.

Судом встановлено, що на підтвердження понесених Товариством валових витрат, останнім перевіряючим надавалися необхідні документи. Проте Відповідач, в порушення п.140.5 ст.140 ПК України та п.5.11 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не взяв до уваги вказані документи, що призвело до додаткових обмежень щодо віднесення до валових витрат, витрат, пов'язаних із списанням паливно-мастильних матеріалів.

Актом перевірки зазначається, що підприємством включено в рядок 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» витрати на ремонт тента, пов'язаних із ремонтом (поліпшенням) основних фондів для власних виробничих потреб підприємства на загальну суму 3605 грн..

Отже, при віднесенні до складу валових витрат, витрати на ремонт тента, пов'язаних із ремонтом (поліпшенням) основних фондів для власних виробничих потреб, їх сума повинна відноситись до складу валових витрат відповідно до п.п.5.2.10 п.5.2 ст.5 Закону та відображатись у рядку 04.10 Декларації.

Позивачем, на спростування вказаного дані пояснення, що плівка була придбана для латання дір в пошкодженому тенті вантажного автомобіля. Роботи виконувались водіями за допомогою обладнання підприємства. Крім того, до матеріалів справи надано товарний чек №283К від 22.03.2010 року на суму 3605,00 грн., який підтверджує факт придбання плівки ПВХ.

Таким чином, суд дійшов висновку, що витрати з ремонту обладнання (тента) не призводять до збільшення майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, а є поточними витратами з підтримання первісного стану обладнання та відносяться до складу валових витрат. Підприємство в таких випадках діє відповідно до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003р. №561.

Відповідачем, жодних доказів на спростування вказаного, не надано.

Тому, суд дійшов вірного висновку про правомірність формування Позивачем валових витрат по господарській операції по придбанню плівки ПВХ на суму 3605,00 грн..

Колегія суддів зауважує, що під час перевірки, податковим органом не було належним чином досліджено питання, що автослюсарем в основному здійснювалось поточне та регламентне обслуговування автомобілів (проводив заміну мастил, фільтрів, акумуляторів, шин тощо), що пов'язано з наявністю переважно нового автотранспорту.

Так, відповідно до посадової інструкції слюсаря з ремонту автомобілів, затвердженою директором ТОВ-фірми «Равіс» Вишневським О.Ю. 03.10.2006 року, що міститься в матеріалах справи, до завдань та обов'язків слюсаря з ремонту автомобілів відноситься: проведення діагностики і профілактичного огляду автотранспортних засобів, виявлення дефектів; вибракування деталей після розбирання та мийки, проведення при необхідності слюсарної обробки деталей, статичне балансування деталей і вузлів; виконання робіт з розбирання, ремонту і складання вузлів і механізмів автотранспортних засобів відповідно до ТУ заводу-виготовлювача та іншими керівними матеріалами з організації робіт; виконання робіт з установлення, регулювання та заміни запасних частин, агрегатів та обладнання згідно оформленого замовлення-наряду; усунення виявлених в ході діагностики дефектів та несправностей за погодженням з директором.

Тому суд дійшов вірного висновку про безпідставність тверджень Відповідача з приводу не віднесення до валових витрат підприємства, витрат на оплату праці автослюсаря, оскільки роботи, що ним виконувалися, - поточне та регламентне обслуговування автомобілів, не відносяться до робіт на які нараховується амортизація.

Окрім того, відповідно до п.п.2.3.2 п.2.3 розділу 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005року №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005року за №925/11205 передбачає, що податковий орган за кожним відображеним в акті фактом порушенням законодавства зобов'язаний зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та навести інші докази, що достеменно підтверджують наявність факту порушення.

Натомість, акт перевірки не відповідає названим приписам так як не містять відомостей про первинні або інші документи, що достеменно підтверджують наявність факту порушень. Не надано таких відомостей Відповідачем і в ході розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права не допущено, а тому, апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" жовтня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

З оригіналом згідно: суддя

Повний текст cудового рішення виготовлено "28" листопада 2013 р.

Роздруковано та надіслано: (рек. з пов. про вруч.)

1- в справу:

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Равіс" вул.Шевченка,24 А,с.Велика Омеляна,Рівненський район, Рівненська область,35360

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33028 Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33028