Постанова

від 28.11.2013 по справі 826/16306/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 листопада 2013 року 16:45 № 826/16306/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків у сфері фінансових послуг провизнання протиправною та скасування постанови від 02.10.2013р. №163/17-4/20ФМ,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків у сфері фінансових послуг (далі по тексту - відповідач) про скасування постанови від 02.10.2013р. №163/17-4/20ФМ про застосування штрафу в розмірі 34 000грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувана постанова прийнята правомірно та у відповідності до норм чинного законодавства.

В судовому засіданні 18.11.2013р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачем проведено перевірку ПАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» за результатами якої 05.09.2013р. складено акт №192/13-8ФМ позапланової виїзної перевірки, відповідно до якого встановлено:

- 23.01.2012р. (банківська виписка за 23.01.2012) в «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749) на поточний рахунок ПрАТ „СК Арсенал Страхування" №2650530307706, було отримано переказ, грошових коштів, у сумі 303 500,00 грн., від ПАТ «Комбінат Придніпровський». Призначенням платежу - страховий платіж, згідно Генеральної угоди № 01/08-В по страхуванню вантажів від 09.01.2008; Договір страхування до генеральної угоди від 09.01.2008 № 01/08-В за № 49 від 03.01.2012. На дату підписання акту позапланової виїзної перевірки від 05.09.2013 № 192/13-8 ФМ, реєстрацію зазначеної фінансової операції в Реєстрі Фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу не здійснено, інформацію про фінансову операцію до Держфінмоніторингу України не відправлено.

- 30.03.2011 в «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749) з поточний рахунку ПрАТ „СК „Арсенал Страхування" №2650530307701, було здійснено переказ, грошових коштів, у сумі 1 494 000,00 грн., на ТОВ «Виробничо-торговельне підприємство «Комтрейд» (код ЄДРПОУ 33564243). Призначенням платежу - страхове відшкодування, згідно Генерального договору № 19/09-ФР страхування комерційних (фінансових) ризиків від 01.12.2009; Страховий акт від 29.03.2011 № 19/09-ФР-04-01. На дату підписання акту позапланової виїзної перевірки від 05.09.2013 № 192/13-8 ФМ, реєстрацію зазначеної Фінансової операції в Реєстрі фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу не здійснено, інформацію про фінансову операцію до Держфінмоніторингу України не відправлено.

- 09.08.2011 (банківська виписка за 09.08.2011) в «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749) з поточного рахунку ПрАТ „СК Арсенал Страхування" №2650530307706, було здійснено переказ, грошових коштів, в іноземній валюті, у сумі 33 553,09 дол. США (що в гривневому еквіваленті склало 267 451,68 грн.), на ООО СПК «Юнити Ре» (м. Москва). Призначенням платежу - перестраховий платіж, згідно Договору облігаторного перестрахування від 14.05.2008 № 40-ОПЮ8. На дату підписання акту позапланової виїзної перевірки від 05.09.2013 № 192/13-8 ФМ, реєстрацію зазначеної фінансової операції в Реєстрі фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу не здійснено, інформацію про фінансову операцію до Держфінмоніторингу України не відправлено.

На підставі зазначених вище фактів, встановлених в ході перевірки, 02.10.2013 р. відповідачем винесена постанова № 163/17-4/20 ФМ (далі - Постанова). Зазначені факти визначені у Постанові як порушення вимог Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" та/або нормативно - правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, а саме:

1) пункту 3 частини другої статті 6 Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму" в частині не виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, у процесі, в день виникнення підозр, після їх проведення або при спробі їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення;

2) пункту 5 частини другої статті 6 Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму" в частині не забезпечення реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, не пізніше наступного робочого дня з дати їх виявлення;

3) підпункту А пункту 6 частини другої статті 6 Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму" щодо обов'язку суб'єкта первинного фінансового моніторингу повідомляти Спеціально уповноважений орган про фінансові операції, що Підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, - протягом трьох робочих днів з дня їх реєстрації або спроби їх проведення;

4) пункту 7.2 розділу VII Положення про здійснення фінансового моніторингу України, затвердженого Розпорядженням Держфінпослуг від 05.08.2003 № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.08.2003 № 715/8036, щодо обов'язку установи забезпечувати з'ясування можливості віднесення фінансової операції до такої, що підлягає фінансовому моніторингу або яка призначена для фінансування тероризму, до початку, в процесі, але не пізніше наступного робочого дня після її проведення, або в день виникнення підозри, або під час спроби її проведення, чи після відмови клієнта від її проведення.

5) пункту 7.5. розділу VII Положення про здійснення фінансового моніторингу України, затвердженого впорядженням Держфінпослуг від 05.08.2003 № 25, в частині не виконання суб'єктом первинного фінансового моніторингу обов'язку реєструвати фінансову операцію в порядку встановленому законодавством.

6) пункту 15 Порядку взяття на облік суб'єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, і подання Державній службі фінансового моніторингу інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 № 747 в частині невиконання обов'язку забезпечувати виявлення фінансових операцій що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу до початку, в процесі, але не пізніше наступного робочого дня після їх проведення, або в день виникнення підозри, або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення;

Враховуючи факт порушення Приватним акціонерним товариством „Страхова компанія „Арсенал Страхування" вимог Закону та нормативно - правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, на підставі частини третьої статті 23 Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" відповідачем постановлено застосувати до Приватного акціонерним товариством „Страхова компанія „Арсенал Страхування" (код ЄДРПОУ 33908322) штраф у сумі 34 000(тридцять чотири тисячі)грн.00 коп.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-III (Далі -2664) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Пунктом 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року N 1070/2011 (далі - Положення) визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Згідно з підпунктом 4 пункту 4 Положення Нацкомфінпослуг відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції здійснює відповідно до законодавства державне регулювання та нагляд за діяльністю фінансових установ (крім банків, професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державної казначейської служби України та державних цільових фондів).

Комісія має право в межах своїх повноважень здійснювати інспектування та застосовувати заходи впливу.

Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»від 28 листопада 2002 року N 249-IV регулює відносини у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та спрямований на боротьбу з фінансуванням тероризму. Цей Закон спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави шляхом визначення правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та забезпечення формування загальнодержавної багатоджерельної аналітичної інформації, що дає змогу правоохоронним органам України та іноземних держав виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов'язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями.

Положеннями статті 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних нечинним шляхом» встановлено, що система фінансового моніторингу складається з двох рівнів - первинного та державного.

Суб'єктами первинного фінансового моніторингу, зокрема, є банки, страхові та інші фінансові установи, тощо.

Суб'єктами державного фінансового моніторингу є: центральні органи виконавчої влади та Національний банк України, «відповідно до закону виконують функції регулювання та нагляду за діяльністю юридичних осіб, що забезпечують здійснення фінансових операцій; спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань фінансового моніторингу - центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом (далі - Спеціально уповноважений орган).

Положеннями статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» встановлено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу на підставі та на виконання цього Закону зобов'язаний: забезпечувати виявлення і реєстрацію фінансових операцій, що відповідно до цього Закону підлягають фінансовому моніторингу; надавати Уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації.

Статтею 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним _ляхом» встановлено, що державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюються щодо страховиків (перестраховиків), ломбардів та інших фінансових установ, а також юридичних осіб, що відповідно до законодавства надають фінансові послуги (крім і фінансових установ та інших юридичних осіб, щодо яких державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюються іншими суб'єктами актами державного фінансового моніторингу), платіжних організацій та членів платіжних систем, що є небанківськими установами, - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Зазначені у частині першій цієї статті суб'єкти державного фінансового моніторингу зобов'язані, зокрема:

1) здійснювати нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму за діяльністю відповідних суб'єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі виїзних;

2) забезпечувати надання методологічної, методичної та іншої допомоги суб'єктам первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

3) здійснювати регулювання та нагляд з урахуванням політики, процедур та систем контролю, оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму з метою визначення відповідності заходів, що здійснюються суб'єктами первинного фінансового моніторингу, та зменшення ризиків під час діяльності таких суб'єктів у цій сфері;

4) вимагати від суб'єктів первинного фінансового моніторингу виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а в разі виявлення порушень вимог законодавства вживати заходів, передбачених законом.

Положеннями статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» визначено, що фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 150000 гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять азартні ігри, 13000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентній 150000 гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять азартні ігри, -13000 гривень), та має одну або більше, визначених цією статтею.

Позивач погоджується з встановленими в Акті перевірки порушеннями, проте, зазначає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням строків застосування санкцій.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Статтею 2 Господарського кодексу України встановлено, що учасниками відносин у сфері господарювання є, зокрема суб'єкти господарювання та органи державної влади.

Згідно з ч. 6 ст. 3 Господарського кодексу України сферу господарських відносин становлять, зокрема, організаційно-господарські відносини, які складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Так, стаття 238 Господарського кодексу України встановлює, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно - господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Положеннями статті 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції, зокрема, адміністративно-господарський штраф.

Частиною другою статті 241 ГК України передбачено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Стаття 250 ГК України встановлює, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», оскільки оскаржувана постанова від 02.10.2013р. №163/17-4/20ФМ прийнята з порушенням річного строку, встановленого статтею 250 Господарського кодексу України.

Суд при прийняті рішення у справі враховує позицію Вищого адміністративного суду України викладену в постанові від 29.11.2012р. у справі №К-33915/10.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 02.10.2013р. №163/17-4/20ФМ про застосування штрафу до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму» та/або нормативно - правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 28.11.2013р.

Суддя В.В. Амельохін