ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
22 листопада 2013 року 15:15 № 826/16075/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПриватного підприємства «Бренд Мастер» доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 27.08.2013р. та від 25.09.2013р.,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство «Бренд Мастер» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 27.08.2013р. №0007172201, №0007162201, №0007182201 та від 25.09.2013р. №0008212201, №0008222201.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані рішення прийняті правомірно.
В судовому засіданні 11.11.2013р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідачем проведено перевірку ПП «Бренд Мастер» за результатами якої 21.06.2013р. складено акт №119/22.2-10/34760987 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «АЙС-ВОК» (код ЄДРПОУ 35660200), ТОВ «Транспорт-Експрес» (код ЄДРПОУ 35745362), ТОВ «ДМС ГОЛД» (код ЄДРПОУ 34981576), ТОВ «Торговий дім «Продсервісторг-Плюс» (код ЄДРПОУ 32001026) за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. (далі по тексту - Акт перевірки - 1).
Актом перевірки - 1 встановлено порушення п. 152.1, 152.3 статті 152, п. 138.1, 138.8 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 375 858грн., в тому числі за 1 квартал 2012 року - 101403грн., 2 квартал 2012 року - 144082грн., 3 квартал 2012 року - 130373грн.; п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 200.1, 200.2 статті 200, п. 201.1 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ, що нарахуванню до сплати в бюджет на суму 357136грн., а саме: лютий 2012 року - 36227грн., березень 2012 року - 55585грн., квітень 2012 року - 71239грн., травень 2012 року - 69861грн., червень 2012 року - 883грн., серпень 2012 року - 66970грн., вересень 2012 року - 56371грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19) на суму 824грн. за вересень 2012 року.
На підставі встановлених порушень відповідачем 27.08.2013р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0007172201, яким за порушення п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 200.1, 200.2 статті 200, п. 201.1 статті 201 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 446 420грн., в тому числі основний платіж - 357136грн. та штрафні санкції - 89284грн.; №0007162201, яким за порушення п. 152.1, 152.3 статті 152, п. 138.1, 138.8 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 469 820грн., в тому числі основний платіж - 375858грн. та штрафні санкції - 93 965грн.; №0007182201, яким за порушення п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 200.1, 200.2 статті 200, п. 201.1 статті 201 ПК України позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 824грн.
Відповідачем проведено перевірку ПП «Бренд Мастер» за результатами якої 28.08.2013р. складено акт №414/26-54-22-01-10/34760987 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Л.О.С.Т.» (код ЄДРПОУ 38260033) за період з 01.09.2012р. по 31.03.2013р. (далі по тексту - Акт перевірки - 2).
Актом перевірки - 2 встановлено порушення п. 152.1, 152.3 статті 152, п. 138.1, 138.8 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 197618грн., в тому числі за 3 квартал 2012 року - 8975грн., 4 квартал 2012 року - 188643грн.; п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 200.1, 200.2 статті 200, п. 201.1 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 294999грн., в тому числі за вересень 2012 року - 7723грн., жовтень 2012 року - 63529грн., листопад 2012 року - 56555грн., грудень 2012 року - 60401грн., січень 2013 року - 46596грн., лютий 2013 року - 41553грн., березень 2013 року - 18642грн.
На підставі встановлених порушень відповідачем 25.09.2013р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0008212201, яким за порушення п. 152.1, 152.3 статті 152, п. 138.1, 138.8 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 296 427грн., в тому числі основний платіж - 197618грн. та штрафні санкції - 98809грн. та №0008222201, яким за порушення п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 200.1, 200.2 статті 200, п. 201.1 статті 201 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 442 499грн., в тому числі основний платіж - 294999грн. та штрафні санкції - 147500грн.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що відповідно до укладених договорів між ПП «Бренд-Мастер» і ТОВ «АЙС-ВОК» (Договір поставки № 54 від 26.01.2012 р.), ТОВ "ДМС ГОЛД" (Договір поставки № 3007 від 30.07.2012р.), ТОВ «Торговий дім «Продсервісторг - Плюс» (Договір поставки № 67 від 28.03.2012p.), ТОВ «Л.О.С.Т.» (Договір поставки № 12 від 03.09.2012 р.), зазначені контрагенти зобов'язались поставляти продукти харчування в асортименті, а ТОВ «Транспорт - Експресс» код за ЄДРПОУ 35745362 (Договір № 47 від 01.03.2012р.), зобов'язалось забезпечити доставку вантажів за маршрутами, а ПП «Бренд-Мастер» відповідно оплатити їхню вартість.
На виконання умов Договорів, ТОВ «АЙС-ВОК», ТОВ "ДМС ГОЛД", ТОВ «Торговий дім «Продсервісторг - Плюс», ТОВ «Л.О.С.Т.» відпустили товар згідно видаткових накладних та ТОВ «Транспорт - Експресс» виконали роботи (надали послуги).
Так, ТОВ «АЙС-ВОК» надало позивачу видаткові накладні на загальну суму 887306,7грн., крім того ПДВ 177461,33грн. (оливкова олія, тверді сири різних сортів, салямі, філе анчоуса); ТОВ "ДМС ГОЛД" виписані видаткові накладні на суму 620822,38грн. та ПДВ 124164,8грн.; ТОВ «Торговий дім «Продсервісторг - Плюс» виписані видаткові накладні на суму 257855,85грн. та ПДВ 51571,38грн.; ТОВ «Транспорт - Експресс» виписані акти надання експедиційних послуг на суму 23810грн., крім того ПДВ в розмірі 4762грн.; ТОВ «Л.О.С.Т.» виписані видаткові накладні на суму 1769987,75грн., в тому числі ПДВ в розмірі 294998,63грн.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вказаних вище в Актах перевірки норм податкового законодавства у зв'язку з тим, що до податкового органу надійшли Акти від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС №855/2240/35745362 від 23.07.2012р. про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Транспорт - Експресс» по взаємовідносинам з ТОВ «Промкомплектація» (код ЄДРПОУ 30419715) з яким сформовано податковий кредит за березень 2012 року, відповідно до якого підприємство має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; також встановлено неможливість фактичного здійснення підприємством господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі - продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.
Також відповідачем від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС отримано акт від 19.06.2012р. №609/22-40/32001026 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Торговий дім «Продсервісторг - Плюс» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період 01.01.2012р. по 30.04.2012р., відповідно до якого підприємство не знаходиться за місцезнаходженням; директор підприємства Закатєєв А.І. немає відношення до ведення фінансово - господарської діяльності підприємства, ТОВ «Торговий дім «Продсервісторг - Плюс» зареєстрував за грошову винагороду.
Відповідно до акту ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС №372/23-60/35660200 від 27.06.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АЙС-ВОК» за період діяльності з 24.11.2011р. по 27.06.2012р., зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за місцезнаходженням. Даним актом не підтверджено взаємовідносин підприємства з позивачем.
Згідно акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС №179/22-20/38260033 від 21.06.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Л.О.С.Т.» за період з 12.07.2012р. по 31.05.2013р., підприємство відсутнє за місцезнаходженням. Перевіркою не підтверджено реальності здійснення господарських відносин підприємства з постачальниками та покупцями.
Проте, з даними висновками відповідача, які зазначені в Актах перевірки суд не погоджується з наступних підстав.
Відповідно до п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованими як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, підставою для нарахування податкового кредиту, є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Згідно з п.п. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;
Згідно з п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. .
Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями.
Зокрема згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів, вартість яких відноситься до валових витрат підприємства. Отже, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Також, слід зауважити, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.
При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливої недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
При цьому, слід враховувати вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «АЙС-ВОК», ТОВ «Транспорт-Експрес», ТОВ «ДМС ГОЛД», ТОВ «Торговий дім «Продсервісторг-Плюс», ТОВ «Л.О.С.Т.» зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентами, які на момент здійснення господарських операцій були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість, оформлені договорами, які не були визнані в судовому порядку недійсними, а також підтверджені виданими контрагентом первинними документами, зокрема, податковими накладними, отже позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на податковий кредит та включення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства.
На думку суду, позивач, не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентами, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.
Судом не приймаються посилання відповідача в Актах перевірки на факт нікчемності угод між позивачем та ТОВ «АЙС-ВОК», ТОВ «Транспорт-Експрес», ТОВ «ДМС ГОЛД», ТОВ «Торговий дім «Продсервісторг-Плюс», ТОВ «Л.О.С.Т.» з висновків актів перевірки вищезазначених підприємств, якими встановлено, що усі операції не спричиняють реального настання правових наслідків, отже, є нікчемними в силу закону. Оскільки не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).
Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в актах перевірки висновок податкового органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесені на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення від 27.08.2013р. №0007172201, №0007162201, №0007182201 та від 25.09.2013р. №0008212201, №0008222201 є протиправними, а тому позовні вимоги Приватного підприємства «Бренд Мастер» підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесених ним спірних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Приватного підприємства «Бренд Мастер» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.08.2013р. №0007172201.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.08.2013р. №0007162201.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.08.2013р. №0007182201.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.09.2013р. №0008212201.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.09.2013р. №0008222201.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22.11.2013р.
Суддя В.В. Амельохін
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2013 |
Оприлюднено | 28.11.2013 |
Номер документу | 35585250 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Амельохін В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні