Ухвала

від 20.11.2013 по справі 805/6688/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року справа №805/6688/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., секретар судового засідання Святодух О.Б., з участю представника позивача Єрьоміної Д.В., представника відповідача Меженського В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (м.Горлівка) на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року у справі №805/6688/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (м.Горлівка) до Головного управління юстиції у Донецькій області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2013 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Донецькій області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії.

Позивач просив:

Визнати бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області щодо не проведення дій з примусового виконання рішень Господарського суду Донецької-області зі стягнення заборгованості з КП «Компанія «Вода Донбасу» на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в рамках зведеного виконавчого провадження ВП № 37557751 відносно КП «Компанія «Вода Донбасу» незаконною, та такою, що не відповідає Закону України «Про виконавче провадження».

Визнати бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області щодо не накладення арешту на майно та кошти боржника та не оголошення заборони на його відчуження відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» незаконною, та такою, що не відповідає Закону України «Про виконавче провадження».

Визнати бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області щодо не звернення стягнення на майно КП «Компанія «Вода Донбасу» шляхом його реалізації незаконною, та такою, що не відповідає Закону України «Про виконавче провадження».

Зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області здійснити дії, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для примусового виконання рішень Господарського суду Донецької області зі стягнення заборгованості з КП «Компанія «Вода Донбасу» на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в рамках зведеного виконавчого провадження ВП № 37557751 відносно боржника КП «Компанія «Вода Донбасу».

Зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області звернути стягнення на майно КП «Компанія «Вода Донбасу» шляхом його реалізації.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року в задоволенні позову позивачу було відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову суду, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що державним виконавцем не було вчинено жодних заходів для встановлення наявності або відсутності грошових коштів у боржника і відповідно не було здійснено жодних заходів, спрямованих на звернення стягнення на майно шляхом його реалізації.

Судом не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, а саме ст. ст. 40, 52,57, 65 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що постановою про арешт коштів боржника від 03.08.2009 року накладено арешт на грошові кошти КП «Компанія «Вода Донбасу» у розмірі 170185894,04 грн., зокрема і для забезпечення виконання наказів та рішень Господарського суду про стягнення заборгованості на користь ВАТ «Донецькобленерго».

Постановою про арешт коштів боржника від 03.11.2009 року накладено арешт на грошові кошти КП «Компанія «Вода Донбасу» у розмірі 170852,105,57 грн., зокрема і для забезпечення виконання наказів та рішень Господарського суду про стягнення заборгованості на користь ВАТ «Донецькобленерго».

Заявою №03юр-3317/11 від 18.04.2011 року позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області з вимогою накласти арешт на майно боржника та виконати інші дії для виконання рішення Господарського суду Донецькій області №7/210 від 10.11.2010 року.

Заявою №52юр-42409/11 від 08.11.2011 року позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області з вимогою накласти арешт на майно боржника та виконати інші дії для виконання рішення Господарського суду Донецькій області №7/197 від 04.10.2011 року.

Заявою №5210р-165/13 від 07.03.2013 року позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області з вимогою накласти арешт на майно боржника та виконати інші дії для виконання наказу Господарського суду Донецькій області №38/145 від 06.02.2013 року.

20.03.2013 року Постановою про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження приєднане останнє виконавче провадження №37153475.

Актами опису та арешту майна від 31.05.2013 року було описано та накладено арешт на майно КП «Компанія «Вода Донбасу».

Постановами про арешт коштів боржника накладено арешт на розрахункові рахунки, що належать КП «Компанія «Вода Донбасу» в різних банківських установах у розмірі 149139801,47 грн. Відповідно до Журналу реєстрації вихідної кореспонденції зазначені постанови були направлені боржнику, стягувану та банківським установам.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головне управління юстиції в Донецькій області здійснити дії, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для примусового виконання зведеного виконавчого провадження №37557751 відносно боржника КП «Компанія «Вода Донбасу», зобов'язання Головне управління юстиції в Донецькій області накласти арешт на майно та кошти боржника КП «Компанія «Вода Донбасу» та оголосити заборону на його відчуження відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» та зобов'язання Головне управління юстиції в Донецькій області звернути стягнення на майно КП «Компанія «Вода Донбасу» шляхом його реалізації, судом першої інстанції вірно зазначені висновки про їх безпідставність.

Частиною 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Таким чином, накладення арешту на майно та кошти боржника разом з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження є правом державного виконавця, а не його обов'язком.

Відповідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Заходами примусового виконання рішень відповідно до ст. 32 Закону є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до пункту 5.1.1. Інструкції про порядок проведення виконавчих дій та статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було накладено арешт на грошові кошти боржника ще 03.08.2009 року та 03.11.2009 року на суму що перевищує 170000000,00 грн., тобто більше ніж загальна сума заборгованості, що потребує стягненню (163137570,17 грн.) за зведеним виконавчим провадженням №37557751 .

Постановами про арешт коштів боржника накладено арешт на розрахункові рахунки, що належать КП «Компанія «Вода Донбасу» в різних банківських установах у розмірі 149139801,47 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи відповідач вже виконав позовні вимоги в частині накладення арешту на майно боржника та здійснення дій передбачених ст. 19 Закону.

Щодо звернення стягнення на майно боржника, то звернення стягнення на майно боржника здійснюється лише за відсутності достатніх коштів на рахунка боржника.

Щодо позовних вимог в частині визнання бездіяльності Головного управління юстиції в Донецькій області щодо не проведення дій з примусового виконання зведеного виконавчого провадження №37557751 відносно Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» незаконною та такою, що не відповідає Закону України «Про виконавче провадження», визнання бездіяльності Головного управління юстиції в Донецькій області щодо не накладення арешту на майно та кошти боржника та не оголошення заборони на його відчуження відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» незаконною, та такою, що не відповідає Закону України «Про виконавче провадження» та визнання бездіяльності Головного управління юстиції в Донецькій області щодо не звернення стягнення на майно КП «Компанія «Вода Донбасу» шляхом його реалізації незаконною, та такою, що не відповідає Закону України «Про виконавче провадження», то вони є безпідставними з наступних підстав.

Основним доказом бездіяльності у виконанні виконавчого провадження відповідача, позивач зазначає те, що державним виконавцем не здійснюються заходи примусового виконання виконавчих документів, не вчиняються в повному обсязі виконавчі дії а також порушуються строки виконання виконавчих документів.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено вчинення відповідачем дій та заходів у виконавчому провадженні, направлених на виконання виконавчих документів щодо стягнення заборгованості з боржника КП «Компанія «Вода Донбасу» шляхом стягнення з розрахункових рахунків заборгованості.

Частиною 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Як вбачається з матеріалів справи, останні виконавчий документ був приєднаний до зведеного виконавчого провадження №37557751 20.03.2013 року, тобто державний виконавець повинен виконати всі необхідні виконавчі дії до 20.09.2013 року.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про безпідставність вини позивача.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (м.Горлівка) - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року у справі №805/6688/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (м.Горлівка) до Головного управління юстиції у Донецькій області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 20 листопада 2013 року, в повному обсязі виготовлена 25 листопада 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г. Гаврищук

М.Г.Сухарьок