Постанова

від 26.11.2013 по справі 826/16589/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 листопада 2013 року 15:06 № 826/16589/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Размус» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Размус» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про:

визнання неправомірними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по проводенню зустрічної звірки, за результатами якої складено акт №954/26-55-22-03/37505988 від 30.08.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Размус» щодо підтвердження господарських відносин з господарювання з ТОВ «Г.Н.Т. ЛТД Груп» (код ЄДРПОУ 3864157), ТОВ «Омега-ТС» (код ЄДРПОУ 38241639) за період діяльності з 01.02.2013р. по 28.02.2013р., 01.04.2013р. по 30.04.2013р., та ТОВ «Трейдспецекспорт» (код ЄДРПОУ 38420240) за період діяльності з 01.03.2013р. по 31.03.2013р., 01.05.2013р. по 31.05.2013р.;

визнання неправомірними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо формування в акті №954/26-55-22-03/37505988 від 30.08.2013р. про неможивість проведення зустрічної звірки ТОВ «Размус» щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання ТОВ «Г.Н.Т. ЛТД Груп» (код ЄДРПОУ 3864157), ТОВ «Омега-ТС» (код ЄДРПОУ 38241639) за період діяльності з 01.02.2013р. по 28.02.2013р., 01.04.2013р. по 30.04.2013р., та ТОВ «Трейдспецекспорт» (код ЄДРПОУ 38420240) за період діяльності з 01.03.2013р. по 31.03.2013р., 01.05.2013р. по 31.05.2013р. правопорушень вимог п. 187.1 ст.187, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень-травень 2013 року на загальну суму 5 874 327грн.: за квітень 2013р. сума ПДВ 4 586 570грн., за травень 2013р. сума ПДВ 616 714грн.;

зобов'язання ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «Размус» (код ЄДРПОУ 37505988), зазначених останнім в податкових деклараціях за березень-травень 2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, були вчинені дії по проведенню звірки позивача, за результатами якої складено акт, яким зафіксовані протиправно сформовані відповідачем помилкові висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства України, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані дії законними та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 21.11.2013р. суд по справі перейшов в письмове провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Размус» зареєстроване 03.02.2011р. в Печерській районній в м. Києві державній адміністрації.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі п. 73.5 статті 73 ПК України та п. 4.4 Наказу ДПА України від 22.04.2011р. №236 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Размус» за результатами якої 30.08.2013р. складено акт №954/26-55-22-03/37505988 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Г.Н.Т. ЛТД Груп» (код ЄДРПОУ 3864157), ТОВ «Омега-ТС» (код ЄДРПОУ 38241639) за період діяльності з 01.02.2013р. по 28.02.2013р., 01.04.2013р. по 30.04.2013р., та ТОВ «Трейдспецекспорт» (код ЄДРПОУ 38420240) за період діяльності з 01.03.2013р. по 31.03.2013р., 01.05.2013р. по 31.05.2013р. (далі по тексту - Акт звірки).

Як вбачається з акту звірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було здійснено виїзд на податкову адресу ТОВ «Размус» для вручення запиту від 23.08.2013р. №8705/10/26-55-22-03-10 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 9-Б, кв. 15, за вказаною адресу не встановлено місцезнаходження підприємства та посадових осіб.

Податковим органом направлено запит №428/9/26-55-22-03 від 29.08.2013р. до слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві для встановлення місцезнаходження (місця проживання) ТОВ «Размус».

Як вбачається з акту звірки, згідно програми АІС Податковий блок ТОВ «Розмус» має стан «прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру)».

Відповідно до приписів п. 73.5. ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Аналогічні положення містяться в Постанові Кабінету Міністрів України №1232 від 27.12.2010 «Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» (далі - Постанова №1232), якою визначено механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Разом з тим існує єдиний порядок направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби, затверджений наказом ДПА України №236 від 22.04.2011 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з п. 2.1 Методичних рекомендацій для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Згідно пп. 4.4 п. 4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Враховуючи зміст викладених норм, за результатами здійсненої зустрічної звірки складається довідка, а у разі встановлення фактів, зокрема, як у даній справі про відсутність суб'єкта господарювання за податковою адресою, складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Суд враховує обставину, що відповідачем було здійснено виїзд на податкову адресу 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 9-Б, кв. 15, за якою не встановлено місцезнаходження підприємства.

Відповідно до п. 45.2 статті 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Проведеною перевіркою не виявлено, а підприємством не надано будь-якого іншого документального підтвердження місць виконання зобов'язань Товариства.

Відповідно до ст. 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться:

за зобов'язання про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові;

за зобов'язання про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів;

за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання;

за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, якщо кредитором є юридична особа;

за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання.

Місцезнаходження, відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України та пп. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України та місце виконання зобов'язань, відповідно до ст. 532 Цивільного кодексу України ТОВ «Размус» закріплено приміщення, яке розташоване за адресою 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 9-Б, кв. 15.

Отже, зустрічну звірку ТОВ «Размус» неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходилось за податковою адресою.

З урахуванням наведених обставин, відповідачем правомірно вжиті всі заходи та дотримано порядок проведення зустрічної звірки.

Щодо визнання неправомірними дій по формуванню в акті порушень вимог п. 187.1 ст.187, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, суд враховує наступне.

На вимогу суду позивачем надано договір підряду №4/04/13 від 21.04.2013р., договір поставки №22/05-13 від 22.05.2013р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт, локальні кошториси, акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкові відомості ресурсів, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні щодо господарських операцій з контрагентами, податкові декларації з податку на додану вартість, реєстри отриманих та виданих податкових накладних за період березень-травень 2013 року, витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Г.Н.Т. ЛТД Груп», ТОВ «Омега-ТС», ТОВ «Трейдспецекспорт», в яких зазначено, що юридичні особи «в стані припинення за рішенням засновників».

При дослідженні наданих документів, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011, № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В ході розгляду справи судом встановлено, що операції між позивачем та його контрагентами проведені формально. Оскільки позивач не надав документів, які б підтверджували наявність складських приміщень де зберігався товар, транспортних засобів, на якому він перевозив, ліцензій, сертифікатів якості, враховуючи специфічність товару та будь-яких інших доказів.

Позивачем до суду не надано документів, банківських виписок чи інших розрахункових документів, платіжних доручень чи товарних чеків, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг.

Таким чином, суд приходить до висновку, що реальність вчинених господарських операцій між ТОВ «Размус» та контрагентами за перевіряємий період відсутня, а наслідком для податкового органу є лише фактичний рух активів задекларований на папері.

Крім того, до суду викликались в якості свідків директори ТОВ «Г.Н.Т. ЛТД Груп», ТОВ «Омега-ТС», ТОВ «Трейдспецекспорт» судовими повістками за адресами, які вказані у Витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

До суду повернувся конверт з відміткою поштового відділу про те, що ТОВ «Омега-С» за адресою 03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 1 не знаходиться.

В судове засідання жоден з викликаних свідків не з'явився, письмових пояснень по справі не надали.

Щодо зобов'язання ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «Размус», суд зазначає наступне.

У відповідності до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом Державної податкової адміністрації України "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" від 18 квітня 2008 року №266 затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (далі - Методичні рекомендації).

Зі змісту пункту 1.1 Методичних рекомендацій вбачається, що вони запроваджуються в органах державної податкової служби (далі - орган ДПС) з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Відповідно до п.п.1.3.3 п.1.3 Методичних рекомендацій для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти:

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

У відповідності до пунктів 4.8, 5.1, 5.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31 грудня 2008 року №827, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Із системного аналізу зазначених норм вбачається, що обов'язок платника податків щодо подання податкової декларації за звітний період кореспондується з обов'язком податкового органу щодо прийняття такої декларації та у випадку відсутності зауважень до її оформлення - відображення показників декларації у відповідних базах податкової звітності.

Згідно пункту 2.6 Методичних рекомендацій працівник підрозділу ведення та захисту податкової звітності після реєстрації податкової звітності з ПДВ переносить інформацію з первинних звітних документів платника ПДВ на паперових носіях та звітних документів, наданих платниками ПДВ у електронному вигляді, до електронної бази податкової звітності органу ДПС.

Наведене свідчить, що АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» є програмним продуктом, створеним для внутрішнього використання органами державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Таким чином, до електронної бази податкової звітності органу ДПС посадовими особами податкового органу вносяться задекларовані показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків.

З огляду на викладене вбачається, що показники по платнику ПДВ в автоматизованій системі формуються на підставі даних, задекларованих платниками податків у податкових деклараціях з ПДВ.

Суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «Размус» з огляду на те, що результатами автоматизованого співставлення є лише статистична інформація, яка без винесення податкового повідомлення-рішення, не призводить до порушення прав та інтересів платників податків. Таким чином, наявність відповідної інформації в обумовленому програмному продукті органу податкової служби безпосередньо не створює, не змінює та не припиняє юридичних прав та обов'язків платника податків, тобто не породжує правових наслідків.

Отже, в процесі розгляду справи не встановлено порушення прав та охоронюваних Законом інтересів позивача у зв'язку зі складанням акту звірки та вчинення в процесі складання даного акту відповідачем дій, які б порушували інтереси позивача. Вказані дії жодним чином не вплинули на права та обов'язки позивача. Адже проведення спірної звірки фактично полягало у аналізі контролюючим органом даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Такі дії, по суті, є лише збиранням доказової інформації податковим органом, що фіксується в акті звірки, який виступає носієм цієї доказової інформації.

Отже, позивачем не доведено суду, які саме його права та охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вчинення відповідачем оскаржуваних дій.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи усе вищевикладене, врахувавши зміст ч. 3 ст. 2 КАС України, а також перевіривши відповідність оскаржуваних дій усім вищезазначеним вимогам, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем правомірності його дій, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Размус» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 26.11.2013р.

Суддя В.В. Амельохін